Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / Із літ моєї молодості / Наука

Із літ моєї молодості

Наука

Іван Франко

Сонет

Хоч вічно злий тиран її вбива

І переслідують підніжки власти,

Хоч пітьма рада в гріб її укласти,

Проте вона вовік-вовік жива.

Хоч вихор злоби, знай, при ній шаліє,

Хоч божим іменем і піп її клене,

Хоч деспота рука її визнавців гне,

Вона все проста, все росте й міцніє.

Хоч людськість блудить часто манівцями,

Вона – спокійний, щирий провідник,

Шукає виходу з стежок блудних.

Хоч в горі й тьмі розпучними словами

Кленуть її людці, вона проклять не чує

І для добра їх раз у раз працює.


Примітки

У збірці «Із літ моєї молодості» І. Франко зазначив, що вірш написаний в 1878 р. Зберігся автограф первісної редакції вірша (ф. 3, № 216), що має незначні розходження з текстом збірки.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 338.

Стежки

Із літ моєї молодості

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 570

Модифіковано : 4.12.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.