Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / Із літ моєї молодості / Хрест Чигиринський

Із літ моєї молодості

Хрест Чигиринський

Іван Франко

Гей, в місті Чигирині

Там церков – Спас святий,

В тій церкві хорониться,

Козацький хрест старий.

На тім хресті донині

Ще давній напис єсть:

«Мир мирним! На враждущих

Сам бог і його хрест!»

У притворі донині

Старий той хрест стоїть,

Мов свідок літ минувших,

Страшних забутих бід.

І лиш сліпці старії

З піснями на устах

Сидять, мов сум могильний,

У стіп того хреста.

І не одну співають

Вони старую вість

Про наше горе-лихо

Та про ворожу злість.

І серце смуток тисне

На вісті з тих часів,

1 відірваться тяжко

Від тих старечих слів.

* * *

Весна настала красна,

Зацвів пахучий крин;

Немов козак гулящий,

Прибрався Чигирин.

Мов дівчина в неділю,

Природа вбрана вся,

І наче щастя в серці,

Така її краса.

Болоня край Чигрина

Не мряки залягли –

То два війська ворожі

До бою надтягли:

Брати два, ворогами

Роз’єднані з собов.

Прийшли, аби пролити

Річками братню кров.

І стали проти себе

Тут лях, а там козак,

Тут гордий пан, там низький,

Погорджений бідак;

Тут певність, там зневіра,

Тут жадоба, там жаль…

Ірзають бистрі коні,

Блищить до сонця сталь.

Гей, гордо пан Жолкевський

На конику жене!

Гей, гордо лядське військо

Рядом стоїть страшне!

А сугорби понуро,

Мов поле сиві мгли,

Невеселі козацькі

Ватаги облягли.

«Заждіть, – кричить Жолкевський, –

Раби, навчу я вас!

Не прийде вам охота

До бунту другий раз!»

Три шибениці ставить

На горб, щоб кождий здрів,

І напис понад ними:

«Се жде бунтівників».

«Гетьмане Наливайку! –

Озвався Лобода. –

Се що таке на горбі?

Яка нова біда?

Чи стяг се, що в бій шляхту

Веде? Ану, смотри!

Мені здається, бачу

Там шибениці три».

А Наливайко каже:

«Щасть боже їм і з тим!

Та ми підем до бою

Під знаменем святим.

Гей, браття, хрест поставте

На горб, на нім письмо:

«Мир мирним! На враждущих

Сам бог і хрест його».

Знов день настав, страшная

Знялася боротьба;

Немов огонь з водою,

Так перли війська два.

Чим вище світле сонце

По небу вгору йшло,

Тим більш братсько́ї крові

На землю там плило.

І стала послабати

Козацька сила вже…

Лютує пан Жолкевський

І в пень козацтво тне.

«Ось вам наука, хами, –

Так грізно він кричить, –

Як різать нашу шляхту

І села нам палить».

І всі козацькі очі

Звернулися нараз

До видного на горбі

Хреста в страшний той час.

І бачать: чи се привид,

Чи правда? Із землі

Хрест двигається звільна

І мов пливе у млі.

Мов невидимі руки

Несуть його – пливе

Аж там, де пан Жолкевський

У пень козацтво тне;

І серед бойовища

Той хрест чудесний став,

Мов раменами, кріпко

Козацтво заслоняв.

Всі, бачачи те диво,

Стоять, мов умерлі…

Не гримають мушкети,

Не блискають шаблі.

В тривозі пан Жолкевський

З рук шаблю опустив;

Дивився, мов не бачив,

Стояв, мов і не жив.

А Наливайко крикнув:

«Так, браття, так і єсть!

Мир мирним! На враждущих

Сам бог і його хрест!

За мною! Най пізнають

Ляхи, що з нами біг,

Що проти бога змігся,

Хто проти нас ся зміг!»

На захід вже сідало

Святеє сонце вниз;

Кінчився при Чигрині

Бреньк сталі, ломіт спис.

При шибеницях військо

Шляхетське полягло,

Рікою трупів много

І крові поплило.

Один лише Жолкевський

Уйшов, не згинув він;

За ним козацтво довго

Ще гналося вздогін.

«Зажди, – кричить козацтво, –

Жолкевський, та смотри!

А для кого ж лишив ти

Ті шибениці три?»

* * *

Кроваве бойовище

Травою поросло;

Могили вкрили трупів,

Мов буря, все пройшло.

Козацькі й лядські сили

Розвіялись, мов прах, –

Не згибла лиш незгода,

В вражді ще Русь і лях.

І чи коли настане

Нам щасливіший час?

Чи завітає єдність

І згода, й мир до нас?

Бог знає. Та ми слова

Не зречемось того:

«Мир мирним! На враждущих

Сам бог і хрест його».


Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Дністрянка. Альманах з календарем на рік звичайний 1877». У Львові, 1876, с. 64 – 66. У збірці «Із літ моєї молодості» І. Франко у примітці до цього твору писав:

«Оця поемка основана на неісторичнім, хоч і досить поетичнім оповіданні про битву між Наливайком і поляками під Чигирином у р. 1596, що вперве появилося в «Истории русов, или Малой России», приписаній Юрію Кониському, архієпископові білоруському, але написаній Полетикою [Авторство Полетики пізнішими історичними дослідженнями не підтвердилося. (Ред).] й виданій О. Бодянським у Москві 1846 р. В рукописі ся книга була відома першому історикові Малої Росії, Бантишеві-Каменському, від якого переняв те оповідання наш галицько-руський письменник Богдан Дідицький, у якого «Народной истории Руси от начала до новейших временъ» (Львов, 1868 р., ч. II, стор. 96 – 98) се оповідання читав я також, іще бувши учеником гімназії в Дрогобичі […]».

Жолкевський Станіслав (1547 – 1620) – польський коронний гетьман, що жорстоко розправився з антифеодальним повстанням під проводом Наливайка і Лободи (1596).

Наливайко Северин (р. н. невід. – 1597) – керівник антифеодального селянсько-козацького повстання 1594 – 1596 рр. на Україні і в Білорусії. Підступно схоплений козацькою старшиною і виданий шляхті, зазнавши страшних тортур, був страчений у Варшаві.

Лобода Григорій (р. н. невід. – 1596) – запорізький гетьман у 90-х роках XVI ст. Приєднався до Наливайка, але вступив у таємні переговори з С. Жолкевським, за що був убитий козаками.

Кониський Георгій (1717 – 1795) – український письменник, церковний і культурний діяч, виступав проти Ватікану і унії, йому приписувалось авторство «Історії русів».

Полетика Григорій Андрійович (1725 – 1784) – український політичний діяч, виразник інтересів феодально-старшинської верхівки, йому приписувалось авторство «Історії русів».

Бодянський Осип Максимович (1808 – 1877) – філолог-славіст, історик, письменник та фольклорист. Професор слов’янських літератур Московського університету. Належав до ліберального крила слов’янофілів.

Бантиш-Каменський Микола Миколайович (1737 – 1814) – український і російський дворянський історик і археограф.

Дідицький Богдан Андрійович (1827 – 1909) – галицький письменник, журналіст і видавець, один з ідеологів «москвофільства».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 324 – 328.

Стежки

Із літ моєї молодості

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 490

Модифіковано : 4.12.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.