Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Народна пісня

Іван Франко

Глянь на криницю тиху, що із стіп могили

Серед степу сльозою тихою журчить;

В ній, мов в свічаді, личко місяця блищить,

І промінь сонця миєсь в її срібній хвили,

На дні її щось б’ється, мов таємні жили…

Той рух живий ніколи не бажа спочить,

Вода її пречиста тисячі живить

Дітей весни, що густо вкруг її обсіли.

Криниця та з живою, чистою водою –

То творчий дух народу, а хоч в сум повитий,

Співа до серця серцем, мовою живою.

Як початок криниці нам на все закритий,

Так пісня та з джерел таємних ллєсь сльозою,

Щоб серце наше чистим жаром запалити.

1873


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Друг», 1874, № 3, с. 51, під заголовком «Народныи пѣсни. (Сонетъ)». Зберігся автограф (№ 1058) під назвою «Пісні народнії». Цей перший друкований твір І. Франка в переробленому вигляді був уміщений у збірці «З вершин і низин», 1893, с. 152–153. Третю редакцію сонета Франко подав у збірці «Із літ моєї молодості», Львів, 1914, с. 9.