Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

20.12.1882 р. До О. О. Партицького

Нагуєвичі Нагуєвичі, 20.ХІІ 1882

Високоповажний добродію!

Лист Ваш з 15/ХІІ дістав і, їй же богу, не знаю й сам, як бути з Вашими предложениями. На те, щоб печатати в «Зорі» розправки та рецензії і всяку всячину, яка б у мене найшлася, а Вам понадобилась, хоч би й по ціні по центові від стрічки, я від біди пристав би, хоч ціна, як самі Ви кажете, смішна. Та звісно, такі речі робляться не для зиску, а для висказання своєї думки, – значиться, тут ремунерація ні при чім.

Інше діло з «Беркутом». Він стоїв мені великого труду, писаний і післаний був (з доповненням усіх Ваших условин) для співубігання о премію, – тож тепер я не знаю, як властиво стоїть діло з тою премією, в Вашім листі о ній якось не згадується, немовби вона розписана була тільки про око людське, а прилюдна обіцянка «privatim» не обов’язує. Простіть, добродію, моє вираження, але справді, я не знаю, на яку тепер ступити з тим нещасливим «Беркутом». Ви начислили мені за нього 50 з[лотих] р[инських] ремунерації, а я числив, беручи найнижчу скалу Вашої премії, 180 зр. (10 арк[ушів] печаті), – як бачиться, різниця велика. Мені, однако, здається, що се сума зовсім невелика, – впрочім, як Вам здається, – коли за таке minimum не зможете прийняти, то мені, бачиться, прийдеться відступити.

А й так я чув, що повість Вам не зовсім сподобалась і що Ви гадали б при печатанні її скорочувати, проти чого я згори мусив би застеречися. Се моє, так сказати, ultimatum у справі «Беркута» – радьтеся з собою, як знаєте, я нетерпливо дожидаю Вашої відповіді. Впрочім, запевняю Вас, що чи сяк, чи так скінчиться справа з «Беркутом», я не беру назад свого приречення дописувати до «Зорі». Не знаю тільки, чим би я міг Вам служити до першого н[оме]ра, окрім хіба віршами.

Посилаю Вам отсе на пробу кілька штук: переклад чотирьох сонетів Шекспіра і пару моїх дробин. Щодо Шекспірових сонетів, то замічу, що коли б воля Ваша печатати їх, то я постачив би ще купку, десяток або два, – декотрі між ними (як, н[а]пр., 2 в моїм переводі) дуже гарні і оригінальні. Щодо статей і рецензій, то я готов і тут дещо зладити, тільки, сидячи на селі, не маю під руками ніяких книжок. Коли б хотіли Ви мати від мене рецензію якої книжки, то будьте ласкаві й книжку прислати, – у мене тут дістати що-небудь дуже трудно, а купувати самому – срібла нема. Книжка, розуміється, буде Вам по зрецензуванні кожна звернена.

А моєї обширної статті «Женщина-мати в поемах Шевченка», критичний розбір «», «», «», «» і «» – Ви, певно, не схочете містити в «Зорі». На всякий спосіб я дожидаю від Вас швидко листа. От якби Ви були ласкаві прислати мені під перепаскою recomande хоч три перші книжки «Киевской старины», то я би дуже був Вам вдячний і, може б, дещо винайшов відтам і для «Зорі» цікавого. А з готових праць у мене є тільки стаття «Середньовікова романсько-германська новела в устах українського народу», котрої німецьке опрацювання я післав до «Auf der Höhe». Я справлю ще де в чім рукопис і пришлю Вам слідуючого тижня.

Остаюсь з поважанням, Ваш покірний Ів. Франко.

Нагуєвичі, 20.ХІІ 1882

Із cонетів Уільяма Шекспіра

Очей твоїх небесна перепона…

Як господиня дбала без упину…

Чом так убогий в новину мій спів…

З небесних зір не вмію я читати…

Переклав Мирoн*** (Дальше буде).

Дня 15 – 17 грудня 1882

Отсе іно-що дістав «Гамлета, принця данського», «Думи і пісні», II, Старицького і Чалого «Життя Шевченка». Коли б Вам потрібні були омовлення тих книжок, то напишіть, а я зладжу і пришлю.

Ів. Фр.


Примітки

Вперше надруковано: журн. «Культура», 1924, № 1. До листа додано переклади сонетів У. Шекспіра. Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1146.

Лист Ваш… – Мається на увазі лист О. О. Партицького від 15 грудня 1882 р. (Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1618, с. 25 – 20).

не знаю й сам, як бути з Вашими предложениями. – О. Партицький пропонував І. Франкові стати постійним співробітником редагованого ним журналу «Зоря».

Посилаю Вам отсе на пробу… переклад чотирьох сонетів Шекспіра… – Франків переклад сонета У. Шекспіра «Чом так убогий в новину мій спів…» був опублікований в «Зорі» 1884 р. (№ 5, с. 55), інші три – «Очей твоїх небесна перепона…», «Як господиня дбала без упину…», «З небесних зір не вмію я читати…» – надруковано вже після смерті І. Франка у статті М. С. Возняка «До початків співробітництва Івана Франка в «Зорі» («Культура», 1924, № 2).

…у мене є тільки стаття «Середньовікова романсько-германська новела в устах українського народу», котрої німецьке опрацювання я післав до «Auf der Höhe». – Ця стаття під дещо зміненим заголовком «Старинна романсько-германська новела в устах руського народу», була незабаром опублікована в журналі «Зоря» (1883, № 2, 3).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 336 – 339.