Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

11 – 19.03.1894 р. До М. П. Драгоманова

Львів

11/3

Вельмишановний добродію!

Даруйте, що пишу так коротко, але я втомлений і зайнятий різними роботами, так що формально приходиться викрадати хвилю часу на написання листа. Щодо Вашого плачу на моє самодурство з поміщенням Вашої статті про Житецького, то даруйте, але і Ви тут винні тим, що знаючи, що стаття є у мене і я маю намір її друкувати, не остерегли мене й одним слівцем: не друкуй! Ваша ремонстрація прийшла запізно, так що примітки Вашої я не міг дати, бо вже перед тим була редакційна, котра від біди виражає те саме.

До Сумцова я не писав і перепрошувати його не вважаю потрібним, бо з змістом і формою Вашої першої замітки зовсім згоджуюся.

№ 2 «Ж[итя] і сл[ова]» вислав Вам учора рекомендований, чень не пропаде. Чи до № 3 дасте дальшу часть «Хартій»? Коли дасте, то прошу слати якнайшвидше, бо треба прискорити друк, адже й так уже запізнилися о цілих 10 день. Читанку Барв[інського] я вислав Вам також рекоменд[ованою] бандер[оллю]. Чи одержали?

З моїми драмами ще кінця нема. «Рябина» як лежить, так лежить у цензурі, а «Учителя» «Р[уська] бесіда» дала врешті переписати і подасть його сими днями туди ж. Я тим часом скінчив переробку Кальдеронового «Alcalde de Zalamea». Як думаєте, пустить його поліція та цензура польська? Якби пустили, то я мав би повну сатисфакцію за обі мої оригінальні штуки, хоч плата за переробку мізерна – 50 гульд[енів].

Чи нема у Вас IV тому «Літописі» Величка, в цілім Львові не можу найти екземпляра. І чи є де яка студія про його джерела? Мені б сього треба до одної невеличкої роботки.

19/3

Лист отсей написаний був ще перед тижнем, та я не висилав його, бажаючи рівночасно вислати другу частину своєї роботи. Тільки вчора я вспів переглянути відпис до кінця і сьогодні висилаю під реком[ендованою] бандероллю. Вкладаю також брошурку Лучаківського – передмову до «Читанки» для V кл. Самої читанки ще не маю, то як добуду, то вишлю Вам. Ся брошурка нас з жінкою перейняла страхом. Ну, як нашим дітям прийдеться визубрювати всі оті глупості! Якби Ви хотіли написати на неї критику, то я б Вам вислав швидко і текст «Читанки».

№ 3 «Ж. і сл.» вже друкується. «Хартій» для сеї книжки не шліть. Я хочу в ній підігнати наперед статті Остапа, «Будду» і вірші, скінчити «Новика» і «» і дати дещо з прози «Із уст народу». Надто я розпочав друк Софоклового «Едіпа», котрий зайняв більше, як аркуш.

Ваш суд про Лесині пісні мені не видається справедливим: все-таки се найбагатша досі збірка купальських пісень, зібраних в одній околиці, і між ними багато є досі не звісних, бодай не звісних яко купальські. Не зовсім годжусь і на Ваш суд про Маковея. Він певно талант не перворядний, та все-таки талант, а «Новик» найлучче з усього, що він досі написав, і хто зна, чи напише що луччого. А щодо стихотворної форми, то, по-моєму, вона зовсім добра.

Варто б нам колись порозумітися докладно в тім згляді: які у Вас критерії при оцінюванні віршів і поезії, а які у нас, а се могло б статися тоді, якби Ви взяли на себе труд розібрати, par exemple, які-небудь галицькі вірші і порівняти їх з українськими. Я дуже радо напечатав би таку роботу, хоч би й трохи обширнішу. Щодо підпису Кралицького, я запитував тут його знайомих кореспондентів з «Галичанина», а вони відносилися до нього. Він не мав нічого проти друкування його фамілії. Решта його записів піде в сій книжці.

Празького «Кобзаря» у мене нема, та в нім була п’єса про Полуботка, про котру ми колись з Вами кореспондували і котру я вважаю не шевченківською. Звісно, щодо форми се зовсім не дума, а так собі мотання коломийковим складом: і про Полуботка там тільки сказано, як кіт наплакав. Огоновський, здається, викинув сю «думу», – не маю в тій хвилі його під рукою, та зараз же в книгарні погляну.

Я даю в сій книжці свою статтю «Шевченко героєм польської революційної легенди», котра колись лежала довго в редакції «К[иевской] стар[ины]» (в менше обробленім виді) а на котру натяк я дав був у «Зорі» 1886 р. Я цікавий, що Ви про неї скажете. Я пришлю Вам аркуші зараз по видрукуванні.

Жінка моя засіла тепер до роботи. Хоче зладити збірку казок для дітей і в тій цілі перечитує всі збірки, які є у мене. На перший раз вибирає казки звірячі. Маємо надію, що коли не «Просвіта», то Тов[ариство] педагогічне видасть сю книжечку. Та боюсь, що се буде не так-то швидко, бо діти дають їй мало спокою, а здоров’я її не таке, щоб могла разом зо мною сидіти до 1 години півночі.

Бігеляйзен передав мені досить багату збірку казок жидівських. Дуже б хотілось би їх виперти ще сього року, та не знаю, як поміститися.

Як буде з Вашими «Хартіями»? Вони, певно, сього року не скінчаться? Якби не було їх більше як 3 глави, то можна би дати по одній главі в кожній книжці, щоб довести до кінця. Будьте ласкаві, напишіть про се, щоб я міг обчислитися з місцем. Мені треба скінчити в 2 півроці «Будду», «Едіпа», «Роланда», першу часть свого роману і вірші. Ті останні я думаю відразу вперти в 4 кн[ижку] (всі світські). Роману прийдеться дати в дальших книжках по 3 глави (2 – 3 аркуші), «Роланда» тепер іде 20 тирад, а в двох слід[уючих] книжках мусить скінчитися, значить, треба буде дати по 80 тирад. Остапову статтю доведено до 1848 р. (також у 2 кн.).

Здоровлю Вас щиро.

Ваш Ів. Франко.

19/3

Полуботко є у Огоновського [т.] І, 248 – 49. В нотці пише Ог[оновський] (І, 308 – 309), що, по думці Кониського, сей твір не є автентичний Шевченків. Сам Ог., мабуть, прихиляється до думки про автентичність сеї вірші.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 447 – 449.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1453).

Рік написання листа встановлено за змістом.

Щодо Вашого плачу на моє самодурство з поміщенням Вашої статті про Житецького… – Див. з цього приводу лист М. Драгоманова до Франка від 14/26 лютого 1894 р. (Матеріали, с. 443).

…з змістом i формою Вашої першої замітки зовсім згоджуюся. – Йдеться при критичні зауваження М. Драгоманова на фольклористичні праці М. Сумцова у статті «Наукові методи др. Сумцова», надрукованій в журналі «Житє і слово», 1891, кн. 1.

Читанку Барв[нського]… – очевидно, «Руську читанку» (Львів, 1892,) укладену О. Барвінським.

«Літописі» Величка… – Йдеться про вид.: Величко С. В. Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке, т. 1 – 4. К., 1848 – 1864 Примірник четвертого тому видання зберігається в бібліотеці I. Франка, № 3900.

…другу частину своєї роботи. – Мова йде про працю «Притчата за еднорога и нейният български вариант».

Лучаківський Костянтин (1846 – 1912) – український письменник, педагог, автор шкільних підручників. Належав до партії народовців.

передмову до «Читанки»… – Йдеться про передмову до підручника К. Лучаківського: «Взори поезії і прози для дітей п’ятої класи ц[ісарсько] к[оролівських] шкіл середніх» (Львів, 1894).

Ваш суд про Лесині пісні… – Мається на увазі негативний відгук Драгоманова про публікацію праці Лесі Українки «Купала на Волині» в журналі «Житє і слово», висловлений у листі до І. Франка від 3 (15) березня 1894 р. (Матеріали, с. 446).

Не зовсім годжусь і на Ваш суд про Маковея. – В ньому ж листі М. Драгоманов писав І. Франкові: «Не розуміюсь я в поезії Маковея! Для мене там нема ні поезії, ні навіть стихотворства!» (Матеріали, с. 447).

Щодо підпису Кралицького… Він не мав нічого проти друкування його фамілії. – Йдеться про публікацію запису народної легенди «Відки взялася жаби?», що подавалася за підписом А. Кралицького в журналі «Житє і слово», 1894, кн. І.

Кралицький Анатоль (1835 – 1894) – український письменник та етнограф на Закарпатті, ігумен Мукачівського монастиря.

Решта його записів піде в сій книжці. – Записи народної казки «Фраїр на гусячих ногах» та народної легенди «Добра баба і чорт» А. Кралицького опубліковані в журналі «Житє і слово», 1894, кн. 3.

…була п’єса про Полуботка, про котру ми колись з Вами кореспондували… – Див. лист І. Франка до М.Драгоманова за серпень 1886 р. (№ 43).

Огоновський, здається, викинув… – Мова йде про перший том здійснюваного Ом. Огоновським видання: Шевченко Т. Кобзар, т. 1 – 2. Львів. 1893.

…на котру натяк я дав був у «Зорі» 1886 р. – Йдеться про статтю І. Франка «Шевченко героєм польської революційної легенди», опубліковану в розділі «Дрібні вісті з літератури й науки» в журналі «Зоря», 1886, № 6.

Жінка моя засіла тепер до роботи. Хоче зладити збірку казок для дітей…–Задум не був здійснений.

Товариство педагогічне. – Йдеться про Руське товариство педагогічне, громадсько-культурну та освітню організацію, засновану у Львові в 1881 р,

Бігеляйзен передав мені досить багату збірку казок… – Дві казки із збірки Г. Бігеляйзена: «Щастя й нещастя» та «Раб і ангел», були опубліковані в журналі «Житє і слово», 1894. кн. 5: 1895 кн. І.

…першу часть свого роману і вірші. – Йдеться про повість «Основи суспільності» та поетичні переклади І. Франка з Гюго та Теннісона, що друкувалися в журналі «Житє і слово», 1894, т. 2.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 472 – 475.