17.01.1901 р. До В. У. Коцюбинської
| Львів |
Вельмишановна пані!
Не знаю вже, як і перепрошувати Вас, що досі не тільки не відповів на Ваше ласкаве писання, але не здужав зробити того, про що Ви просили. Я так щиро поважаю Вашого мужа і так високо ціню його талант, що Ваша просьба – написати передмову до збірного видання його оповідань – мала для мене надто багато принадного, щоб я міг був відразу відмовити на неї. І справді, я поривався кілька разів написати передмову, та що ж – не виходило те, що бажалось би сказати, а сказати щось шаблонове – і за себе соромно, і було б зневажливо для самої книжки. Я проволікав час, думаючи, що хоч коли-тоді буду мати настільки вільної години, щоб розжувати добре в своїй голові думки, та досі не вспів.
От тим-то, хоч з великою прикрістю, я прошу Вас – або зректись думки давати книжку з моєю передмовою, або підождати ще з місяць. Справа, бачите, така, що на мене вложено обов’язок – написати огляд української літератури за останніх 20 літ. В тім огляді мені прийдеться говорити досить широко про писання Вашого мужа, то, може, з того можна буде склеїти й передмову.
Та поки що я не взявся ще до сеї роботи, бо працюю на лоб на шию над збіркою приповідок, яка має вийти яко X т. «Етногр[афічного] збірника» і мусить на днях іти до друку. Тільки посунувши сю роботу до того, щоб можна перші аркуші дати до друку, я візьмусь до «Молодої України». От тим-то, думаю, ліпше буде Вам зректись моєї передмови і пускати книжку в цензуру без неї.
Бажаючи Вам і Вашому мужеві всього найкращого, остаюсь з глибоким поважанням
Ваш Ів. Франко.
Примітки
Вперше надруковано: «Життя і революція», 1926, кн. 5, с. 115 – 118.
Подається за автографом, що зберігається у Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. М. Коцюбинського (№ А-2299).
Коцюбинська Віра Устимівна (1863 – 1921) – дружина М. М. Коцюбинського, учасниця революційного руху в Росії, авторка низки науково-популярних статей.
…Ваше ласкаве писання – І. Франко має на увазі лист В. Коцюбинської від 27 серпня 1900 р., в якому вона розповіла І. Франкові про свій намір видати твори М. Коцюбинського (ф. 3, № 1611, с. 275 – 277).
…написати передмову… – У згаданому вище листі В. Коцюбинська писала:
«Мені дуже хотілося б, щоб книжка вийшла з передмовою, написаною відомою й компетентною в літературних справах людиною. Пам’ятаючи, що ви доволі прихильно віднеслись до писань мого чоловіка, розбираючи в справозданні конкурсової комісії його оповідання «Для домашнього добра», беру на себе сміливість прохати Вас написати до згаданої вище книжки хоч коротеньку, відповідну нашим цензурним умовам, передмову. Це зробило б книжку більш цікавою у нас, де Ваше ймення таке популярне й любиме» (ф. 3, № 1611).
Через перевантаженість працею І. Франко не зміг вчасно написати передмову до видання творів М. Коцюбинського, що тоді готувалися до друку в Києві.
…огляд української літератури за останніх 20 літ. – І. Франко має на увазі розвідку «З останніх десятиліть XIX в.», яку він писав для ЛНВ (надрукована 1901 р. у цьому ж журналі, кн. 7 – 9).
…над збіркою приповідок… – «Галицько-руські народні приповідки». Томи І – III. Львів, 1901 – 1910. Виходили як поодинокі томи «Етнографічного збірника».
візьмусь до «Молодої України» – до праці «З останніх десятиліть XIX в.» І. Франко розглядав її як продовження свого «Нарису історії українсько-руської літератури до 1890 року».
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 163 – 164.