Гроші (101 – 194)

Іван Франко

Гроші, гріш

101. Лихого гроша ніхто не вкраде. (Ількевич)

Так само й лихий чоловік усе мотається між людьми там, де його не бажають бачити.

102. Ліпший гріш у жмени, як два в чужій кишени. (Гнідковський)

Своя власність хоч мала, ліпша від чужої великої.

103. Має гроший як леду. (Нагуєвичі)

Значить багато, нелічених. Пор. Adalberg Pieniądz 47.

104. Має грошей як нас-но. (Комарно)

Жартують із чоловіка не дуже то багатого, який проте любить величатися своїми грішми. Пор. Wander І (Geld 1290).

105. Має гроші як жид. (Коломия)

Жиди здавна вважаються спеціалістами від збирання грошей та маніпулювання ними.

106. Мече грішми як половов. (Бірки Великі)

Говорить про марнотратника та легкодуха, що тратить багато грошей.

107. Можна кождому своїми грішми і воду гатити. (Красноїлля)

Значить можна йому видавати їх на яке хоче, хоч би й як нераціональне підприємство.

108. Нагнав му грошей у кішеню. (Нагуєвичі)

Вказав йому якийсь дохідний інтерес, спричинив значний дохід.

109. На гроші би якийсь раз охнути. (Нагуєвичі)

Треба тяжко працювати та при тім не раз застогнати.

110. На гроші нема пущіня. (Ількевич)

Значить люди все приймають і видають їх. Пор. Дикарев 1648. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 62.

111. Найшов батько гроші тай каже: «Хто рано встає, тому Бог дає». А син каже: «Овва, той іще ранше встав, що загубив». (Зазулинці)

Так ліниві люди зводять ad absurdum відому приповідку: Хто рано встає, тому Бог дає. Значить рано можна не лише знайти, але й загубити.

112. Не знає грошом ціни. (Дрогобич)

Не вміє шанувати грошей, переплачує за все. Пор. Záturecky X, 806.

113. Не знаю, чи будут у кума гроші, хиба хто підкине. (Darowski)

Знач кум безгрішний, у нього гроші не держаться. Пор. Носович 371.

114. Не маєш грошей, не йди на торг, бо ніхто нічого не дасть на борг. (Комарно)

Осторога практичних міщан. Пор. вище ч. 3, 5.

115. Не на то гроші, аби їх у болото кидати. (Березів)

Їх можна ужити на щось пожиточніше, не марнувати. Пор. Wander І (Geld 1245).

116. Нині за гріш тьижко, як з каменьи. (Нагуєвичі)

Важко роздобути гроші, як воду або що-будь пожиточне з каменю.

117. Нині за гроші, завтра за дурно. (Дрогобич)

Оповідають, що десь на якійсь корчмі був такий напис. Та хоч і як ходили люди до тієї корчми, то все-таки ніколи не могли дождатися того «завтра», бо напис усе лишався без зміни. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 18.

118. Нині на гроші скупо. (Нагуєвичі)

Значить у всіх людей їх обмаль.

119. По що міні гроші? Ще би мі хто розбив на дорозі. (Нагуєвичі)

Жартує бідний чоловік, у якого гроші – рідкий гість.

120. Про гроші не стало. (Нагуєвичі)

Значить грошей можна би роздобути, якби не якась інша перешкода.

121. Промив грошикам очи. (Нагуєвичі)

Значить пропустив їх, змарнував.

122. Пропуцував гроші. (Нагуєвичі)

Протратив на всякі витребеньки.

123. Прос-в гроші. (Нагуєвичі)

Протратив, пропутав без пожитку, дослівно: проїв.

124. Пустив гроші з рук. (Нагуєвичі)

На ярмарку давали за щось добру ціну, а він не взяв і потім мусів віддати за меншу.

125. Пустив гроші крізь горло. (Нагуєвичі)

Значить пропив або проїв.

126. Рахуй гроші з тиха, не зазнаєш лиха. (Ількевич)

Значення не зовсім ясне; мабуть не хвалися, скільки маєш грошей, бо тим стягаєш на себе захланність злих людей.

127. Розшолопав десь дрібку гроший. (Нагуєвичі)

Видобув з тяжкою бідою.

128. Свербjит ті гроші? (Нагуєвичі)

Значить ти рад кидати їх, не можеш приберегти на чорну годину? Пор. Adalberg Pieniądz 24.

129. Сипле гроші, як полову. (Нагуєвичі)

Говорять про марнотратника. Пор. вище ч. 106.

130. Сій гроші, най сі родьит. (Нагуєвичі)

Говорить жартуючи, коли хто розгублює гроші, пустив їх із рук і вони розкочуються по землі.

131. Святі гроші, моліте Бога за нас! (Лучаківський)

Жартливо зітхає бідний чоловік, якому до зарізу треба грошей. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 67.

132. Так бідного гріш добрий, як богацьких два. (Лучаківський)

Ціна гроша все однакова без огляду на те, з чиїх рук він походить.

133. Так ми якось, як перед грішми. (Унятичі)

Жартливо замість не маю грошей, жду, щоб хто дав.

134. Так як би взьив гроші та в болото верг. (Нагуєвичі)

Значить змарнукав, видав за якусь непотрібну річ.

135. То великі гроші. (Нагуєвичі) … грубі … (Дрогобич)

Значить велика сума.

136. То в єдних грошох. (Нагуєвичі)

Цим обом річам однакова ціна.

137. То гиркий гріш. (Дрогобич)

Значить здобутий якимось униженням, соромом, тяжкою працею.

138. Того за ніякі гроші не дістане. (Дрогобич)

Це дорога річ, її взагалі не можна дістати.

139. То дурний гріш. (Нагуєвичі)

Властиво фальшива, непотрібна монета; переносно також кажуть про шахрая, що туманить людей і видурює у них гроші.

140. То й зломаного гроша не варто. (Лімна)

Значить річ зовсім нікчемна, без ніякої вартості. Пор. вище ч. 92.

141. То керваві гроші. (Нагуєвичі)

Значить криваво зароблені.

142. То не за гріш перцю купити. (Дрогобич)

Значить це інтерес не простий, тут треба розумно братися до діла.

143. То не знайдені гроші. (Дрогобич)

Вони не легко прийшли, а тяжко зароблені.

144. То не на мої гроші. (Дрогобич)

Значить я не маю стільки грошей. Говорить покупець, коли продавець править занадто високу ціну.

145. То не які будь гроші. (Нагуєвичі)

Значить це не марниця, це великі гроші.

146. То страчені гроші (Дрогобич)

Це справа пропаща, і те, що видано на неї, також пропаще. Пор. Wander І (Geld 1259).

147. Трісе сі над грішми. (Нагуєвичі)

Говорить про скупаря, що не любить видати ані гроша.

148. Тьижко нині за гріш, як каменьи глодати. (Нагуєвичі)

Нема де заробити, нізвідки видобути грошей. Пор. вище ч. 116.

149. Угнав у великі гроші. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось при торзі або ліцітації підганяє ціну щораз вище аж до крайнього ступеня, дає за ту річ дуже багато.

150. У гроша є два лиця. (Лучаківський)

Значення мені неясне.

151. У гроша лиця нема. (Збараж)

Він не соромиться йти з рук до рук, не почуває ганьби, яку причиняє людям.

152. У мене грішми не смердит. (Нагуєвичі)

Значить нема грошей, даремно шукати. Пор. латинське: Pecunia non olet, яке одначе має інше значення.

153. У мене гроші не дармуют. (Дрогобич)

Говорить лихвар, який раз-у-раз визичує гроші і лупить за це проценти.

154. У мене нині на гроші піст. (Нагуєвичі)

Значить нема грошей, перевелися.

155. У цього грошей як полови. (Нагуєвичі)

Значить чоловік багатий, грошовитий. Пор. Wander I (Geld 1295).

156. У нього грошей як у жида. (Комарно)

Значить чоловік грошовитий, оборотний. Пор. вище ч. 98; Дикарев 1639.

157. У нього гроші плісніют. (Нагуєвичі)

Значить багач, держить гроші в схованках.

158. У нього тілько грошей, як у жида свиней. (Ценів)

Жартують із бідного, негрошовитого чоловіка. Пор. Wander I (Geld 9).

159. Хто має гроші, той все хороший. (Ількевич, Petruszewicz)

Гроші дають чоловікові красу й повагу.

160. Хто має гроші, той має розум. (Дрогобич)

Багач усе вважається розумним, має повагу між людьми.

161. Хто має гроші, той пан. (Дрогобич)

Говорять про теперішні часи, коли у людей цінять не рід, як колись, а достаток. Пор. Záturecky X, 1121.

162. Хто не стоїть о гріш, той і шелюга не варт. (Ількевич) … тот шеляга сам … (Мінчакевич)

Хто не вміє берегти, шанувати грошей як результату суспільної праці, той виявляє брак розумного думання і оборотності.

163. Хто ся з грошима не рахує, того біда частує. (Бук)

Не числячися з грішми і марнуючи їх чоловік швидко мусить зійти на біду.

164. Чужі гроші не гріют. (Львів)

Ними не будеш багатий, не купиш нічого, треба мати свої. Пор. Adalberg Pieniądz 10.

165. Шануй гроші, то вони тебе пошануют. (Львів)

Хто не марнує гроші і доробиться добра, той має пошану між людьми.

166. Шьинуй гроші, бо то праці. (Нагуєвичі)

На них би треба тяжко робити, Значить не слід марнувати їх.

167. Що міні гроші? Я сам гроші. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, почуваючи свою вартість і силу – в кожнім разі заробити потрібні йому для життя гроші.

168. Я гроший лопатою не горну. (Добросин)

Відповідає чоловік на жадання позички або грошевого датку, що перевищує його спромогу.

169. Я гроший не краду. (Нагуєвичі)

Значить вони не приходять мені легко, не можу шастати ними. Пор. Wander І (Geld 1243).

170. Я гроший не робю. (Нагуєвичі)

Відповідь на чиюсь претензію, щоб дати йому грошей.

171. Я за грішми не гину. (Нагуєвичі)

Мені про них байдуже, обійдуся без них.

172. Як би я мав тоти гроші, знав би я, що з ними зробити. (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік бачачи, як багач марнує гроші.

173. Як гроші горьит, то треба тото місце перехрестити і кинути щось на нього. (Нагуєвичі)

Вірять, що в тім місці, де вночі показуються блудні огники, «горять гроші», закопані і закляті там бог зна коли. В такій хвилі вони підходять на верх землі, і коли перехрестити те місце, то сила прокляття пропадає і чоловік може взяти ті гроші. Від того, що кине чоловік на те місце, залежить, як глибоко треба копати за грішми: коли кине капелюх або щось невелике, то вони будуть близько поверхні; коли кине вужище, то мусить копати так глибоко, як задовге те вужище.

174. Як мав чоловік гріш, то тогди хоріш. (Стоянів)

Тоді набирає краси й поваги між людьми. Пор. вище. ч. 159.

175. Я на гроші тьижко працюю. (Нагуєвичі)

Значить вони у мене не крадені, а чесно зароблені.

176. Я на грошох не сіджу. (Нагуєвичі) … не сплю. (Коломия)

Значить у мене нема готових грошей, не маю звідки ощадити їх.

177. Я нині не при грошах. (Нагуєвичі)

Значить сьогодні не маю грошей.

178. Я ти гроший з рукава не витрісу. (Нагуєвичі)

Значить мушу тяжко заробити, не здобуду так легко, як тобі здається. Пор. Wander І (Geld 1248).

179. Я ще сі на такі гроші стьигну. (Нагуєвичі)

На таку суму мене ще стане, можу роздобути її.

180. Я ще якийсь гріш варт. (Крехів)

Значить мій маєток, мій кредит ще дають запоруку, що я можу заплатити такі гроші.

[Доповнення 1910 р.] 181. Аби я був, гроші будут. (Дрогобич)

Людське життя важніше від грошей.

[Доповнення 1910 р.] 182. Гроші на гроші лізут. (Мшанець)

Багач звичайно все багатіє. Пор. Етнографічний збірник VІ, 83.

[Доповнення 1910 р.] 183. Дав єс ми, Боже, гроші, дай же ми й розум. (Пужники)

Говорить дурний чоловік, забагатівши несподівано. Пор. Етнографічний збірник VІ, 13.

[Доповнення 1910 р.] 184. Дай вам Боже гроші, а міні худобу. (Стара Сіль)

Бажає господар купцеві.

[Доповнення 1910 р.] 185. Добився грошей фальшивим способом. (Карлів)

Забагатів ошукою.

[Доповнення 1910 р.] 186. Є гріш – є розум. (Тростянець)

Маючого чоловіка уважають звичайно також розумним.

[Доповнення 1910 р.] 187. За свої гроші тай льижу. (Залуже) … сьиду, де схочу. (Залуже)

Гроші дають чоловікові певне право в громаді.

[Доповнення 1910 р.] 188. Кілько гроший, як полови. (Жидачів)

Говорять про багача, «кілько» в значенні скільки.

[Доповнення 1910 р.] 189. Коли я гроші мав, то-м горілку купував, то мене кождий любив і кохав, тай хоча я зле казав, мою правду признавав. (Львів)

Хвалився бідний чоловік, що колись був багачем.

[Доповнення 1910 р.] 190. Хто дасть гріш, буде робити в кіш. (Камінне)

Гроші дають право робити що хочеш.

[Доповнення 1910 р.] 191. Чужі гроші кишеню друт. (Тростянець)

Бо їх треба віддати.

[Доповнення 1910 р.] 192. Як би тоти гроші подусив, то видиш би з них різана кров капала. (Нагуєвичі)

Вони гірко зароблені.

[Доповнення 1910 р.] 193. Я маю на гроші, а не маю грошей. (Монастирок)

Маю товар ще не проданий, або місце на гроші, мошенку.

[Доповнення 1910 р.] 194. Гроші на то й є, аби їх видавати. (Нагуєвичі)

Іншого призначення вони не мають.