Небезпечна

Переклад Івана Франка

Своїм ростом струнким ся краса

Присоромлює вітку тополі;

Сонце й місяць неначе згаса

Перед блиском обличчя її.

Її слина солодка, як мід,

Що з перлистим вином ізмішався;

З-поза уст її зуби блищать,

Як дві низки перел-самоцвітів.

Мов та райськая гурі, вона

Виступа в своїй ніжній подобі;

Ласка блискає їй із лиця,

Але з ока блискоче загибель.

Не одного вже блиск той страшний

У обіймища смерті вігнав,

А на шляху любові її

Засіда небезпека і страх.

Жить без неї для мене – се смерть,

І для того про неї мовчу;

Та коли я в розпуці від неї помру,

То втеряв я надарма свій вік.

Примітки

Небезпечна. Назва в «Неділі» (1912, 14 квітня) – «Краса дівчини». Між автографом і публікованим текстом є різночитання в передостанньому рядку (розлука – розпука).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 161.