Розлука («Ти осамотила кохання…»)

Переклад Івана Франка

Ти осамотила кохання моє,

І тобі се байдуже,

Спокій відібрала повікам моїм

І спиш собі дуже.

Між серцем моїм і моїми очима

Домівка твоя:

В моїм серці нема забуття,

Мої сльози не скриють мойого чуття,

О єдина моя!

Ти союз зав’язала зі мною колись,

Що застанешся вірна мені,

Та як серце моє ти в полон узяла,

Доконала ти зради на мні.

Спочуття ти не мала до мої любви

Й до моєї журби, –

Чи ж безпечно тепер почуваєш себе

Від капризів судьби?

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 133.

Лист на сайт