Здобріти – Землиця
Іван Франко
Здобріти
1. Най і тото здобріє. (Ількевич)
Значення неясне: що і чому і в яких обставинах має здобріти?
Здоров
1. Аби-сте здорові, тай худоба аби миром, тай на Бога надія. (Печеніжин)
Розширена формула прощаня знайомих.
2. Бодай ти так здоров був по тій правді. (Нагуєвичі)
Щоб не сказати просто: ти сказав неправду.
3. Бодай той здоров був, що міні винен! (Кобаки)
Бо як умре, то мій довг може пропасти.
4. Бувай здорова як риба, гожа як вода, весела як весна, робоча як пчола, а богата, як земля святая. (Ількевич)
Бажання дівчині, мабуть хресного батька по охрещенню дитини, або весільного старости, коли молодих виряжають до шлюбу.
5. Бувай здоров, коли-сь змолов. (Мінчакевич) … коли-м … (Ількевич)
Зробивши що було треба, я відходжу. Жартлива формула прощання.
6. Бувайте здорови, коли-сте змололи! (Нагуєвичі) … Йдіт здорові, коли-сти змололи. (Жидачів)
Жартлива формула прощання з такими, що побалакавши розходяться.
7. Будь здорів! Як зійдеш з дороги, то зайдеш у рів. (Львів)
Жартують із п’яного чоловіка, що конче береться йти в дорогу, приміром вертати додому.
8. Будь здорова як корова, а плодюча як земля! (Збараж)
Так бажають молодій, що приходить просити на весілля. Пор. Дикарев 650; Носович 265. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 322.
9. Будьте здорові, майтеся гаразд; що вам забракне, вдайтеся до нас. (Комарно) … то си купіт. (Дрогобич)
Жартливі прощання до чоловіка, що відходить геть.
10. Будьте здорові, тепло сі держіт! (Дрогобич)
Жартливе прощання відходячому.
11. Будте здрави! з Богом ходте! (Чирна – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Лемківське прощання на дорогу.
12. Здоров, доки Бог подержит. (Нагуєвичі)
Відповідають на питання: як там здоров’я?
13. Здоровенькі будьмо, себе не хвалім, а других не гудьмо! (Нагуєвичі)
Загальне і дуже гуманне упімнення.
14. Здоровий хорого не розуміє. (Ценів)
Йому не легко покласти себе в положення хворого. Пор. Adalberg Zdrowy 4.
15. Здоровий як цвик. (Сороки)
Цвик – цвиклевий бурак; він сильно червоний і тому вважається символом здоров’я. Пор. Adalberg Zdrowy 22.
16. Здорові заживайти, що ни ззїсте, то сховайти. (Жидачів)
Жартливе припрошування до їди.
17. Здорові ночуйте! (Нагуєвичі)
Прощається той, хто під ніч виходить із чужої хати, в якій гостив.
18. Здорові сходіть тай скиньте. (Darowski)
До чоловіка, що пробує нову одежину.
19. Здорового не треба лічити, а ліпше перчити. (Товмач)
Значить додавати йому охоти або й гнати до праці. Пор. Adalberg Zdrowy 10.
20. Здоровому все на здоровє вийде. (Нагуєвичі)
І праця й невигода. Пор. Adalberg Zdrowy 12.
21. Здоровому все смакує. (Коломия)
Він може їсти що-будь. Пор. Wander І, Gesunder 5.
22. Здоровому дохторьи не треба. (Довголука)
Бо не хорий, нічого йому не хибує. Пор. Adalberg Zdrowy 17.
23. Здоровому здає сі, що ніколи не захорує. (Нагуєвичі)
Він не раз не шанує свого здоров’я.
24. Здоровому пироги не вадят. (Ценів)
Ще й овшім, лиш подавайте. Пор. Adalberg Zdrowy ІІ.
25. Здоров пердів, що ср-в, то їв! (Нагуєвичі)
Коли комусь нечайно вирветься пердо.
26. Здоров, сволоче, коли ніхто не хоче! (Ількевич)
Характеризують п’яницю, що в браку живої компанії п’є до сволока і бризкає на нього недопивок із чарки.
27. Здоров трам! Вип’ю я й сам. (Ількевич)
Варіант попереднього. Трам те саме, що сволок.
28. Здоров як бик. (Нагуєвичі) … бугай. (Нагуєвичі)
Бик – образ сили. Пор. Adalberg Zdrowy 15.
29. Здоров як горіх. (Нагуєвичі)
Горіх уважається символом здоров’я. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 166; Giusti 369.
30. Здоров як дуб. (Нагуєвичі)
Дуб уважається символом сили і довговічності.
31. Здоров як кінь. (Нагуєвичі) … лошьичок, аж підфиркує. (Нагуєвичі)
Про здорового, веселого хлопчика. Пор. Adalberg Zdrowy 23.
32. Здоров як медвідь, а дурний як пень. (Станіславів)
Говорять про фізично розвитого, а духово обмеженого чоловіка.
33. Здоров як риба. (Тернопіль)
Риба, що живе в холодній воді, вважається чомусь символом здоров’я, пор. Schleicher 158; Гильфердинг 413; Adalberg Zdrowy 19. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 369.
34. Іди здоров, коли-с змолов, а як ще ні, то сиди в млині. (Kolberg Pokucie)
Жартлива інструкція. Пор. вище ч. 6.
35. Коби Бог здоров тай ми по при нього. (Дрогобич)
Жартливе бажання загального здоров’я.
36. Ми здорові, Богу дьикувати, у вас там що ліпшого чувати? (Нагуєвичі)
Формула привітання знайомих, особливо з різних сіл.
37. Поки чоловік здоров, то му сі здає, що ніколи не захорує. (Нагуєвичі)
Характеризують легкодушність здорового чоловіка.
38. Поки я здоров був, то бим був гори перевертав. (Ценів)
З жалем згадує хворий чоловік.
39. Така здорова гий дині на морозі. (Жидачів)
Значить зовсім не здорова, підкопана невигодою.
40. Такий єм здоровий, гий збите єйце. (Жидачів)
Говорить чоловік з розхитаним здоров’ям.
41. Хто здоров, ліків не потребує. (Ількевич)
Для здорового ліки зайві. Пор. Adalberg Zdrowy 10.
42. Хто здоров, той багатий, а хто недужий, той бідний. (Замулинці)
Здоров багатий уже своїм здоров’ям, бо може собі заробити. Пор. Славейков І, 48.
43. Хто здоров, тому дохтора не треба. (Коломия)
Доктор придатний лише хворому. Пор. Adalberg Zdrowy 17; Wander I, Gesund 28; Тимошенко с. 249; Krumbacher 229.
44. Як я здоров, то в мене хрін за цукор. (Ворохта)
Значить не почуваю різниці в смаку страв, їм що-будь.
[Доповнення 1910 р.] 45. Будь здоров, Паньків Олексо! (Ортиничі)
Окрик резигнації, утворений може при якійсь спеціальній нагоді, але тепер уживаний загально в значенні: Ого, пропала справа! Нема чого надіятися.
[Доповнення 1910 р.] 46. Здрав, як видите, коли ноги мя ищи ту занесли. (Ізби)
Відповідає чоловік на питання: чи здорові-сте?
Здоровкати
1. Не здоровкай, коли ніхто ти не кланяєся. (Ількевич)
Правило чемності: не набиватися зі своїми привітаннями.
Здорово
1. Здорово видихайте! (Нагуєвичі)
Говорять такому, що дякує за їду або напій.
2. Здорово, лиш грошей не стало. (Нагуєвичі)
Відповів парубок на питання господаря, чи здорово вернув із заробітку, на який його вислано, а він пропив зароблені гроші.
3. Ци здорово вам сі діє? (Нагуєвичі)
Питають про здоров’я хворого чоловіка.
Здоров’я [У І. Ф. – Здоровлє]
1. Аби здоровє, будуть руки на муки. (Ількевич)
Значить я готов працювати.
2. Аби здоровлє, найду я муки на свої руки. (Коломия)
Варіант попереднього: я для своїх рук знайду заняття.
3. Аби-с так здоровлє мав! (Печеніжин)
Заклинання; отже як правду мовиш.
4. Без здоровля ніщо чоловікові не миле. (Крехів)
Хворий чоловік не почуває повної життєвої радості. Пор. Adalberg Zdrowie 3.
5. В добрім здоровлю трівайте! (Криворівня)
Приговорюють, прощаючи гостей.
6. Дай Боже здравя! (Верхратський, Про говор галицьких лемків) Дай Пане Боже доброго здоровя! (ibid.)
Лемківські формули привітання.
7. Дай вам Боже здоровлє, але у мої груди. (Кнігинин Р.)
Жартливе або злобне благословенство: щоб я був здоров тим здоров’ям, яке Бог мав би дати тобі. Пор. польську жартливу приповідку: Zdrowie twoe w gębę moją, Adalberg Zdrowie 24.
8. Дай міні Боже здоров’я, а тобі ні! (Львів)
Жартливе бажання.
9. За здоровє панське, а в горло циганське! (Берегомет)
Примовляв циган, випиваючи у пана в гостині.
10. Здоровє, як розбитий горнець. (Нагуєвичі)
Значить непевне, надшарпане.
11. Коби здоровє, а гріхи будут. (Лучаківський)
Потішає себе жартуючи чоловік, охочий до життєвих утіх.
12. Ліпше здоровє, як готові гроші. (Нагуєвичі)
Бо здоровий чоловік гроші заробить, а хворий може лише видати їх. Пор. Adalberg Zdrowie 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wahl І, 76.
13. Над здоровє нема старшого. (Нагуєвичі)
Воно найцінніший скарб чоловіка. Пор. Adalberg Zdrowie 25.
14. На здоровє всім, а сам з’їм. (Яворів) … але я сам іззім. (Кукизів)
Жартує чоловік засідаючи до обіду в веселій компанії.
15. На здорове, трам, але випю я сам. (Кукизів)
Жартливо здоровкається чоловік, випиваючи чарку. Пор. Adalberg Zdrowie 9, 24.
16. На здоровлю би ти Бог витрутив! (Нагуєвичі)
Кляв робітник пана, що несправедливо потрутив йому при виплаті якусь часть заробітку.
17. На здоровля нашої шутої, що привела рогульку! (Darowski)
Жартують випиваючи «за худібку».
18. Недоброго здоровjи чоловік. (Нагуєвичі)
Хоч виглядає здоров, але його здоров’я не сильне, підкопане.
19. Оставайте при добрім здоровю! (Голгочі)
Формула прощання при відході з чужої хати.
20. Поки здоровлє служит, то чоловік не тужит. (Торки)
Говорив старий, а ще кремезний чоловік.
21. При здоровлю все чоловікові миле. (Борки)
Говорив хворий чоловік, що завидливо дивився на добрий апетит здорових.
22. При здоровю памятай о безголовю. (Бірки Великі)
Значить пам’ятай, що те здоров’я може попсуватися.
23. Старше здоровлє, як готові гроші. (Березів)
Бо як здоров’я не стане, то треба тратити гроші на ліки. Пор. Wahl ІІ, 35.
24. То зелізне здоровлє. (Нагуєвичі)
Говорять про дуже здорового чоловіка, що ніколи не хорує.
25. То ти на здоровє не вийде. (Нагуєвичі)
Значить це тобі добром не скінчиться, цього ще пожалуєш.
26. Яке вже моє здоровлє! як тої розбитої скрипки. (Березів)
Жалувалася дихавична жінка.
[Доповнення 1910 р.] 27. Всьо можна купити, а здоровйи ньи.
Проти є такі, що за вертання здоров’я беруть добрі гроші.
[Доповнення 1910 р.] 28. Здоровйи без грошей, то половина хороби. (Нагуєвичі)
Говорить безгрішний чоловік. Пор. Giusti 254.
[Доповнення 1910 р.] 29. Нам на здоровє, а тим що наші довги рахуют, на безголовє. (Горохолина)
Примовляють, коли хтось рахує чужі довги.
[Доповнення 1910 р.] 30. Я свого здоровйи не пожьилував. (Нагуєвичі)
Робив тяжко.
Здорожитися
1. Здорожив єм сі на нінащо. (Нагуєвичі)
Втомився подоріжжю.
2. Як сі здорожу, робити не можу. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, вернувши з довшої, утяжливої подорожі.
Здох, здохнути
1. А здох бис нагле! (Нагуєвичі)
Прокляття, звичайно клянуть так лише скотині.
2. А здох би тебе наглий напав! (Нагуєвичі)
Прокляття, замість щоб ти нагло здох. Для досаднішого вислову замість дієслова ужито конкретнішого іменника з відповідною конструкцією.
3. Аса, здох би ти був! (Нагуєвичі)
Аса – окрик, яким гонять свиню.
4. Бодай ти здох не свойов смертев! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти згинув непочесно.
5. Волю здохнути зараз, як отак біліти. (Голобутів)
Говорив бідний чоловік прибитий горем.
6. Дай Господи, аби я здох! (Ворохта)
Жартуючи молився п’яниця, випиваючи чарку, по якій звичайно глибоко зітхається.
7. Здохнеш і дідько ті возьме, і що ти по такім життю? (Нагуєвичі)
Приговорював бідний чоловік скупареві, що не хотів помогти йому.
8. Здох як пес під плотом. (Нагуєвичі)
Згинув марне, говорять з погордою про смерть бурлака або ненависного чоловіка. Пор. Adalberg Zdechnąć 5.
9. На здох му заходит. (Нагуєвичі)
Він близький смерті. Згірдний вислів.
10. Хоць зараз тут здохни, то ти це поможу. (Нагуєвичі)
Хоч умри. Характеризують твердосердого чоловіка.
11. Щось там велике в лісі здохло. (Нагуєвичі) … здохне. (Будя)
Сталася якась велика, незвичайна новина. Говорять приміром коли в хату входить якийсь рідкий гість, що давно не бував. Пор. Носович 388.
12. Як жив, так здох. (Нагуєвичі)
Говорять про непочесного чоловіка, скупаря або лихваря.
[Доповнення 1910 р.] 13. Бодай єс іздохла, як попова кобила! (Ворохта)
Прокляття.
Здохляк
1. Поїхав я тими здохльиками, тай ледви вернув сі. (Нагуєвичі)
Говорив чоловік про свої безсилі та марні коненята.
2. То якийсь здохльик, не чоловік. (Нагуєвичі)
Говорять про млявого, непорушного, безсилого чоловіка, що ні до їди, ні до роботи.
Здруцкати
1. Здруцкав го як бульбу. (Нагуєвичі)
Збив, знівечив.
Здужати
1. Аби-сте здужьили, то вже на хліб якось заробите. (Нагуєвичі)
Здужати тут має двояке значення: або загальне, могти, мати силу, або спеціальніше: подужати, піднятися з хвороби.
2. Не здужьию вже робити, дітоньки, ні! (Косів)
Жалувалася стара, немічна жінка.
Здумітися
1. Аж здумівся, що наївся. (Лімна)
Говорили про чоловіка, що жив у приголодь і рідко коли міг наїдатися досита.
Здуріти
1. Здурів чоловік з доброго дива. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, який нараз починає верзти дурниці або береться до якогось нерозумного діла.
Здути
1. Ану говори борзо раз за разом: Здули жупи! (Нагуєвичі)
Мудрування.
2. Здула сі, гий вош на морозі. (Жидачів)
Коли хто без підстави дується та гордує іншими.
3. Здула сі, гий Жидачівська гора. (Жидачів)
Про горду, неприступну жінку.
4. Здуло би ті як Бачинську гору! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти спух! Про Бачинську гору див. І, Бачинська гора.
[Доповнення 1910 р.] 5. А здуло би ті! (Кнігинин С.)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 6. Здує тебе, як Магору. (Ю. Кміт)
Грозять тяжкою хворобою, пухлиною.
Зелений
1. Вивів го на зелену пашу. (Нагуєвичі)
Значить вигнав із дому, лишив без догляду.
2. Він аж зелений з лютості. (Нагуєвичі)
Лютиться дуже.
3. Зелене жати, нічого не мати. (Ількевич)
Зелене – недоспіле збіжжя, вижате воно ні до чого не здале.
4. Зелене як рута, як трава, як барвінок. (Нагуєвичі)
Про зелений колір не знаходить людова фантазія інших образових порівнянь крім деяких рослин. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 372.
5. Зилене, як пастернак. (Жидачів)
Пор. попереднє ч.
[Доповнення 1910 р.] 6. Аби мені тілько до зеленого кореня. (Монастирок)
Говорять старі і слабі люди, дожидаючи весни.
Землиця
1. На святу землицю найстарша присяга. (Дидьова)
Натяк на відомий старий звичай присяги під дерном. Пор. І, Дерн 4.
2. На що тебе свята землиця носит? (Станіславів)
Говорять до лихого, шкідливого чоловіка; натяк на старе вірування, що великих грішників сама земля або пожирає живих, або їх трупи викидає з гробу.