Злидні – Змерзлюх
Іван Франко
Злидні
1. Злидні би тя побили. (Гнідковський)
Прокляття. Злидні уявлено як якусь містичну особу, що б’є чоловіка.
2. Най го злидні поб’ють. (Ількевич)
Прокляття, пор. ч. 1.
3. Такі злидні, що всього три дні. (Нагуєвичі)
Значить: не таке й велике лихо, швидко минається.
Злидух
1. Жеби тя злидухи пірвали! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Лемківське прокляття.
Злізтися
1. Злізлися всі біди на мою голову. (Нагуєвичі)
Жалується нещасливий чоловік.
2. Злізли сі три дни на єден. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якому навкучила робота або дожиданка о голоді. Пор. Erasm 154.
3. Злізли сі як вуши на струп. (Kolberg Pokucie)
Про легкодушну компанію, що зібралася використати якусь добру нагоду.
4. Злізли сі як на здекуцію. (Борислав)
Говориться про злидні, також про непожаданих гостей.
Злісний
1. Його отець злісним, тай він уже прибишував при тім. (Нагуєвичі)
Значить мав собі заняття при тім. Злісний – лісовий сторож найнижчої категорії, побережник.
2. Як би ти був добрий злісний, пантрував бис ліса. (Нагуєвичі)
Тобто: а не ходив би до коршми або за дівками.
Злість
1. Аж клекотит у нім злість. (Нагуєвичі)
Говорять про лютого, сердитого чоловіка.
2. Аж сі мінит зо злости. (Нагуєвичі)
Значить то блідне, то червоніє.
3. Він зі злости мало на кусні не рвеся. (Борне)
Мало не трісне.
4. Ганебску зліст мат. (Воля Нижня – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Мова про сердитого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 5. Зігнати злість на кімось. (Нагуєвичі)
Висердитися або висваритися на когось, аби самому полегшало.
Злітатися
1. Злітают сі, як мухи до меду. (Нагуєвичі)
Сходяться люди, щоб почути якусь добру новину. Пор. Adalberg Zlatywać się 6.
Зло
1. Все зло від нього йде. (Нагуєвичі)
Він усьому злому привідця, наводить інших на злу дорогу.
2. За зло злом платит сі. (Нагуєвичі)
Хто робить іншим зло, не має права надіятися від них добра. Пор. Носович 54.
3. Зло тьимит сі довше, як добро. (Нагуєвичі)
Така вже прикмета людської вдачі. Пор. Носович 505.
4. Нема зла без добра. (Збараж)
Загальна обсервація. Пор. Тимошенко с. 120. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 319; Носович 260.
5. Як зло кине, гараз буде. (Гнідковський)
Потішає себе чоловік, що не видить іншого виходу із свого лиха.
6. Як на зло міні робит. (Нагуєвичі)
Значить на перекір мені, робить таке, чого мені не хочеться.
[Доповнення 1910 р.] 7. Ніяке зло до добра не веде. (Тростянець)
Зло веде тільки до зла.
Зловити
1. Зловив го за ковтуни. (Богородчани)
Вхопив за волосся, дістав у свої руки, взяв над ним верх.
2. Ще вовка не зловив, а вже шкіру пропив. (Львів)
Кепкують із чоловіка, що перед доконаним ділом вихвалюється зисками з нього.
Злодій
1. Виберіт си, громадо, злодія, бо я вмираю. (Григорів Б.)
Так мав завітувати людям старий злодій умираючи.
2. Гірший злодій природжений, як навчений. (Нагуєвичі)
Вірять, що бувають злодії двоякі: природжені і навчені, подібно як упирі та відьмаки.
3. Господи зароди на злодії й на жиди! Буде злодіям і жидам, то ще сі лишит і нам. (Нагуєвичі)
Так статочний і людяний господар просить у Бога врожаю, бо знає, що коли врожай, то не без того, щоб хтось чогось не вкрав і щоб не треба було дещо продати.
4. Для злодія нема замка. (Лучаківський)
Він усякий замок отворить або розіб’є. Пор. Adalberg Złodziej 17.
5. Добрий злодій очевидячки краде. (Лучаківський) … в живі очи … (Нагуєвичі)
Значить краде з-перед самих очей, при свідках.
6. Домового злодія не встережешся. (Petruszewicz, Лучаківський) … ніхто не встереже. (Ількевич) Домашного … не допильнуєш. (Нагуєвичі)
Бо живучи з господарем у однім домі, він усе може підглянути. Пор. Гильфердинг 2555; Симони 799; Даль II, 73; Muka 572; Adalberg Złodziej 2; Wander I, Dieb 54, 135. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 173.
7. Еге-ге, що сі тут діє; обікрали комору злодіє! (Бібрка)
Скрикнув господар, входячи до обікраденої комори.
8. Здойми злодія зо свічки! (Нагуєвичі)
Злодієм називають нагорілий на свічці гніт. Пор. Wander III, Licht 148.
9. Злодій би не вкрав, як би не мав де сховати. (Нагуєвичі)
Схованки і спеціальні переховувачі, «бляти» в злодійськім жаргоні, піддержують злодійство. Пор. Adalberg Złodziej 25; Wander I, Dieb 213.
10. Злодій злодія зараз пізнає. (Ількевич)
Вони мають способи швидкого порозуміння. Пор. Wander І, Dieb 86.
11. Злодій мовит: «Мене нич не спират, хиба добрий пес та нелінивий газда». (Мшанець)
Значить при добрім пильнуванні можна устерегтися його.
12. Злодій на злодія не скаже. (Нагуєвичі)
Не видасть його в суді. Пор. Adalberg Złodziej 31, 43; Wander І, Dieb 68.
13. Злодій не все краде, а все го ся бояти. (Гнідковський)
Значить чоловік повинен усе бути обережним. Пор. Wander І, Dieb 90.
14. Злодій не питає, що назначено. (Орелець)
Бере все, що може дістати.
15. Злодійови все на заваді. (Нагуєвичі)
Він усе рушить, усього не боїться. Пор. Adalberg Złodziej 35.
16. Злодійови нема стриму. (Снятин)
Його ніщо не лякає, бо він зважився на все.
17. Злодійови си jичит, докив ни спрьичит. (Гринява)
Злодієві нудно, маркітно, поки не вкраде і не сховає. Jичит, пор. у козацькій думі про Самійла Кушку:
Потихенько, братця, потихенько ячіте,
Нашого Алкана пашу не збудіте.
18. Злодій оком пасе. (Нагуєвичі)
Що вдень підстереже, те вночі вкраде.
19. Злодій свою стежку має. (Нагуєвичі)
Не любить ходити звичайними стежками, куди багато людей ходить.
20. Злодій, що йде красти до господаря, молится: «Не дай Господи, щоби ворог не прийшов!» (Карлів)
Підносять факт, що й злий чоловік перед сповненням злочину молиться до Бога о поміч.
21. Злодій у злодія не краде. (Нагуєвичі)
Вони знаються добре. Пор. Wander І. Dieb 92; Adalberg Złodziej 18.
22. Злодія біймо ся, а смерти не біймо ся. (Гнідковський)
Бо злодій може прийти або й не прийти, це залежить від нашої обережності, а смерті не встережемося ніяк.
23. Злодія лиш злодій допильнує. (Нагуєвичі)
Бо він знає всі злодійські заходи та способи.
24. Злодія на гак тягнут, а він каже, що не крав. (Лучаківський)
Перший принцип фахового злодія – ні до чого не признаватися і ніякого спільника не видавати.
25. Злодія не бити, доброго губити. (Гнідковський)
Давніший загальний звичай громадою бити злодія зловленого на гарячім учинку, доводив не раз до вбийств і покалічень. Пор. Adalberg Zły 4, 17, 18. [На цю тему І. Франко написав оповідання «Хлопська комісія» (1884 р.). – М. Ж., 22.04.2021 р.]
26. І на злодія мусит чоловік робити. (Нагуєвичі)
Аби мав що красти, а як його посадять у тюрму, аби й там годувати його Пор. Adalberg Złodziej 3.
27. Мамо, мамо, та бо злодій виглядає як чоловік! Навіть очи має. От я возьму огарок та випечу. (Нагуєвичі)
Оповідають, що таким робом зв’язанному злодієві сільський хлопчик повипікав очі, а мати не боронила.
28. Межо злодіями виховався. (Кобаки)
Про «навченого» злодія, що вийшов із злодійської сім’ї. Пор. Wander I. Dieb 6.
29. Мудрий злодій у своїм селі не краде, але на друге йде. (Ясениця Сільна)
Він стережеться найближчих сусідів. Пор. Adalberg Złodziej 42; Wander I, Dieb 71.
30. На злодіїв також помір заходит. (Борислав)
Хоч як довго злодій пакостив людям, а колись і він умре. У поляків: Nie każdy złodziej ma szczęście, Adalberg Złodziej 13.
31. На злодію шьипка горит. (Крехів)
Він усе почуває себе винуватим. Пор. Adalberg Złodziej 11. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 179, 375; Wurzbach 251.
32. На що сі злодій наважит, то мусит украсти. (Нагуєвичі)
Він усе про те й думає і шукає нагоди.
33. Не кажи «злодій», поки-сь за руку не схопив. (Ількевич) … поки … не вхопиш. (Нагуєвичі)
Сказано в дусі старого законодавства, яке не знало того, що німець називає Indicienbeweis і жадало схоплення злодія in flagranti.
34. Не лиш той злодій, що краде, а й той, що драбину держит. (Залісє)
Отже помічник у крадіжі так само винуватий, як і той, хто краде. Пор. Wander І, Dieb 31.
35. Нема злодіїв, самі люде крадут. (Лучаківський)
Іронічно про нібито чесне село, див. далі ч. 43.
36. Не той злодій, що вкрав, а той, що го злапали. (Лютов)
Таке загальне поняття, хоч би злапаний і не був безпосереднім винуватцем у крадіжі.
37. Не той злодій, що вкрав, але той, що сховав. (Ількевич)
Переховачі (бляти в злодійськім жаргоні) на думку нашого люду ще гірші злодії, ніж ті, що крадуть власноручно, бо без блятів злодієві не оплатилось би красти багато деяких речей, яких він не мав би на борзі куди діти.
38. Ни той злодій, що вкраде, але тот, шо ни вміє добре сховати. (Kolberg Pokucie) Не той … . (Львів)
Значить у нього найшвидше знайдуть і його ж обвинуватять.
39. Огньиний злодій. (Нагуєвичі)
Про небезпечното злодія, що, як то кажуть, « і з огню вкраде».
40. От то злодій щістьи має! (Нагуєвичі)
Слідячи за свіжими слідами злодія дивуються, як він тут собі хитро почав, а там щасливо уйшов погоні.
41. Такий злодій, що й з під голови вкраде. (Коломия)
Штучний злодій, натяк на загально, ще від староєгипетського письменства розповсюджену казку про майстра-злодія.
42. То злодій вочивистий. (Жидачів)
Значить краде, хоч знає, що на нього дивляться.
43. То такий злодій, що й з огню вкраде. (Нагуєвичі)
По віруванню нашого народу красти з горючої хати далеко гірший гріх, ніж звичайна крадіж. І у нас і в інших цивілізованих краях не раз злодіїв, приловлених на такій крадіжі, тут же кидали в огонь. Такі випадки нотували газети з нагоди торічної катастрофи в Сан-Франциско в Каліфорнїї.
44. Тут видно з прибока злодій забігає. (Крехів)
Значить не домашній злодій, а чужий.
45. У нашім селі нема злодіїв, самі люде крадут. (Косів)
Сміються з такого села, якого мешканці хваляться, що у них нема злодіїв.
46. Учений злодій гірший від родимого. (Коломия)
Бо цей не спускається на вроджений нахил, а вправляється в крадіжці як у ремеслі.
47. Хоц не вкрав, а вкрив, то вже злодій. (Гринява)
Інтересне почуття права, що поділяється також новішим законодавством, а в давніших часах бувало зовсім затемнене.
48. Я злодія стережу, а він мене ще ліпше. (Нагуєвичі)
Чоловік сподівається злодія і стережеться, та не знає, відки й коли його ждати, а злодій добре знає. Пор. Adalberg Złodziej 6.
49. Який злодій був твій отець, такий самий і ти. (Нагуєвичі)
Лають злодія «в батька».
Злодійкуватий
1. Хто не злодійкуватий, то не буде богатий. (Люча)
Песимістичний погляд на багатство як на здобуток бодай часткової крадіжки, пор. славне Прудонове: La proprieté c’est le vol.
Злодійський
1. To злодійська жилка в нім сі обзиває. (Нагуєвичі)
Віра в те, що потяг до злодійства вроджений чоловікові, пор. вище Жила.
2. То злодійське насіньи. (Нагуєвичі)
Злодієві діти, значить і вони мусять бути злодіями.
3. То злодійський накоренок. (Нагуєвичі)
Увесь рід злодійський. Пор. Wander I, Art 17, 18.
4. To якась злодійська стежка. (Нагуєвичі)
Мовлять люди, надибавши стежку, про яку досі не знали нічого.
5. Я до злодійського цеху не належу. (Дрогобич)
Чи був коли злодійський цех, невідомо, але злодійські спілки дуже часті.
Злодійство
1. За мнов сі злодійство не покаже. (Нагуєвичі)
Оправдувався чоловік підозрений за крадіжку, а сердиті люди, що йшли трусити його добро, знай гукали: «О, певне, за тобов-сі не покаже, але перед тобов буде.»
2. Мене ніхто на злодійстві не злапав. (Богородчани)
Значить не має права називати мене злодієм.
3. На злодійство сі пустив. (Нагуєвичі)
Значить зробився злодієм, почав красти.
4. Не з чого, як із злодійства забогатів. (Ценів)
Говорили про одного нелюбого багача.
Зложитися
1. Зложив сі, стулив сі, як лис. (Нагуєвичі)
Про хитрого, масномовного, а зрадливого чоловіка.
2. Зложив сі як божечка. (Бірки Великі) … хоць го за рамці вкладай. (Нагуєвичі)
Про покірного та покладливого святошу, що вдає дуже праведника.
3. Зложився, як складаний ножик. (Лучаківський) … як цізорик. (Ценів)
Про чоловіка, що удає дуже смирного та гладкого в поводженні.
Злоститися
1. Ни злость сі, бо утну ніс. (Жидачів)
Натяк на старий звичай урізувати ніс людям, яким доказано клевету або інші злочини. Цей звичай, документально засвідчений приміром у Дубровнику XV – XVI в. (див. K. Jirecek, Der ragusanische Dichter Menčetić, Arch. f. Sl. Phil. 1894), полишив у нас сліди у відомих казках про хазяїна і робітника, який наймався в службу з умовою, що хто перший розсердиться, тому другий уріже ніс.
Злото
1. Аби-с мі злотом обсипав, то ти того не зроб’ю. (Нагуєвичі)
Ні за жодні скарби в світі. Пор. Wander I, Gold 208.
2. Блищит ся як злото, а в середині болото. (Збараж)
Про блискучого, вельможного а при тім поганої вдачі чоловіка. Пор. Adalberg Złoto 2, 20.
3. Від злота аж капає. (Нагуєвичі)
Так багато вбраний і пишно прикрашений.
4. До злота в кождого охота. (Нагуєвичі)
Кожний його бажає. Пор. Adalberg Złoto 22.
5. За злото не єден лізе в болото. (Дрогобич)
Для зиску продає свою честь. Пор. Adalberg Złoto 2.
6. І на злоті можна сі попечи, як на огни. (Нагуєвичі)
Як хто полакомиться на золото і зробить якусь подлість.
7. На злоті вродився, на шнурі згиб. (Нагуєвичі)
Говорили про багатого пана, що був повішений за вбийство.
8. Не все злото, що ся світит. (Petruszewicz)
Не все те добре, правдиве, що видається за таке. Пор. Adalberg Złoto 16 Wander I, Gold 47.
9. Скрізь на нім злото блищит. (Нагуєвичі)
Про багатий стрій.
10. Тіло в злоті, а душа в мерзоті. (Крехів) … в болоті. (Нагуєвичі)
Говорили про багатого, а нелюдяного і здирливого пана. Пор. Adalberg Złoto 20.
Злука
1. Мила була злука, а гірка розлука. (Цигани)
Про кохання двох молодих людей, що по якімось часі розійшлися.
Злучитися
1. Злучили сі двоє, а голі обоє. (Нагуєвичі)
Кепкують із таких, що побираються не маючи засобів до життя.
Злякатися
1. Зльик сі як вовка. (Нагуєвичі)
Злякався злого чоловіка. Пор. Adalberg Zlęknąć się 3.
2. He так так бим сі зльик, як бим дідка увидів. (Нагуєвичі)
Отже як його, мого ворога.
3. Так єм сі злек, аж волосся дуба стало. (Жидачів)
Про наглий переляк, пор. Adalberg Zlęknąć się 1.
4. Так сі злєк, аж му сорочка полотном стала. (Жидачів)
Іронічно: не злякався зовсім нічого. Пор. Adalberg Zlęknąć się 1.
5. Так сі зльик, аж прикльик. (Нагуєвичі)
Приклякання і рівночасне підношення рук до гори, це звичайні, автоматичні рухи тяжко переляканого чоловіка.
Змайструвати
1. Змайстрував таке, що сі купи не держит. (Нагуєвичі)
Говорять про нетямучого, невправного ремісника («майстра»).
Змалювати
1. Ци вже-с щось змалював? (Нагуєвичі)
Зробив пакость або шкоду.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ти все щось мусиш змалювати. (Нагуєвичі)
Мусиш усе зробити якесь лихо.
Змаргатися
1. Змаргав єм сі на ні нащо. (Нагуєвичі)
Утомився, натерпівся від сльоти і тяжкої праці.
Змарніти
1. Так змарнів, ніби має свинські сухоти. (Лучаківський)
Іронічно: розтовстів, випасся як кабан.
Зматеритися
[Доповнення 1910 р.] 1. Я зматерив си, що це добре буде. (Криворівня)
Переконався, впевнився.
Зматчитися
1. Зматчила сі наша дівонька. (Нагуєвичі)
Уродила дитину або завагоніла. В збірці Гнідковський подано само слово «зматчитися», без означення, що воно має за смисл.
Змерзити
[Доповнення 1910 р.] 1. Змерзив го рівно з болотом. (Нагуєвичі)
Вилаяв, обкидав поганими словами.
[Доповнення 1910 р.] 2. Змерзив му сі світ. (Нагуєвичі)
Обридло йому життя.
Змерзлюх
1. Ой ти змерзлюху! (Нагуєвичі)
Докір такому, що при найменшім холоді змерзає і трясеться.