Знати
Іван Франко
1. Аби-м так знав, що ми нині за день, як я о тім свідім. (Нагуєвичі)
Заклинається чоловік, що не знає про якесь діло, в якім його винуватять.
2. Аби-с си знав! (Ясениця Сільна)
Формула скріпленого твердження.
3. Або він знає, по чому перець? (Нагуєвичі)
Не знає ніяких порядків ані людських установ.
4. Аж не знаю, що з собов робити. (Нагуєвичі) … що сі зо мнов діє. (Нагуєвичі)
Скрутно мені, нудно, терпцю мені не стає.
5. А знаєш ти, що нині за день? (Нагуєвичі)
Говорять дурневі, який хвалиться, що ось то я знаю і це й те.
6. «А знаєш що сі стало?» – «Повідж, то буду знати.» (Борислав)
Жартлива інтродукція приятельської розмови.
7. Ані знати, де ходили ср-и. (Дуліби)
Пародистична передача латинського Nec locus ubi Troja fuit.
8. Бог тебе свjитий знає! (Нагуєвичі)
Я тебе не знаю, не можу зміркувати, чи можна тобі вірити, чи ні.
9. Бодай єс не знав, що ти нині за день. (Нагуєвичі)
Не знати, що нині за день, це свідоцтво крайньої глупоти.
10. Будеш все знати, то й борзо постарієш сі. (Нагуєвичі)
Уговкують цікавого, який допитується про різні речі, що не належать до нього. Пор. Wander V, Wissen 169.
11. Будеш знати, по чому локоть масльинки! (Голешів)
Зазнаєш іще лиха та недостатку.
12. Вже що я знаю, то знаю. (Львів)
Знаю, але не скажу нікому. Пор. Wander V, Wissen 79.
13. Він і того не знає, де курка щит. (Нагуєвичі)
Він зовсім дурний чоловік. Пор. Wander V, Wissen 114.
14. Він то знат, що я запомнів. (Гринява) … що люде забули. (Нагуєвичі)
Знає те, що я забув, не знає нічого путнього.
15. Все знає, а за себе ні. (Лучаківський)
Про пліткаря, що знає про інших усякі дрібниці, а сам на себе не вважає.
16. Дай Боже все знати, а не всего пробувати. (Теребовля)
Знати треба і лихе й добре, але перепробувати все лихо, то вже велике нещастя.
17. Дай знати ногам! (Нагуєвичі)
Значить утікай!
18. Добре все знати, а не все робити. (Кукизів)
Не з кожного знання зараз робити вжиток. Пор. Славейков І, 141; Wander V, Wissen 106.
19. Знав добре Біг, чом не дав свини ріг. (Кукизів)
Уже самою долею призначено, що зло, самоволя та глупота не можуть панувати в світі.
20. Знає господин, хто чого годен. (Ількевич)
Бог дає кожному відповідно до його гідності. Наголос «господин» вказує на лемківське походження приповідки.
21. Знає го той, що тростєм колише. (Гнідковський)
Чорт його знає. Я його, лихого чоловіка, й знати не хочу.
22. Знає го, як лихий шелюг. (Нагуєвичі)
Знає, що це чоловік поганий та ледачий.
23. Знає, де зимують раки. (Ількевич)
Знає наскрізь життєву практику, чоловік, якого не легко здурити. Пор. Носович 311.
24. Знає, де козам роги утирают. (Гнідковський)
Знає, де буває лиха пригода, не вдається в небезпечне діло.
25. Знає, де царь піхотою ходит. (Гнідковський)
Цар ходить пішки, по народному віруванню, до виходка. Кепкують із незнаючого, наївного чоловіка.
26. Знає дід і баба, тай ціла громада. (Жидачів)
Це не жодна тайна, відома річ.
27. Знає за курячу пипку, а не знає, відки її ссати. (Ількевич, Гнідковський) … цицку … (Гнідковський)
Сміються з такого, що величається своїм знанням, а практично не вміє братися до діла.
28. Знає, з котрої бочки зачинати. (Гнідковський)
Знає усталений порядок і звичай, чоловік напрактикований.
29. Знає з носа в рот. (Нагуєвичі) … та в рот. (Гнідковський)
Він ще мала дитина, не знає нічого Пор. Носович 311.
30. Знає з носа кап, а в губу хап. (Ількевич)
Кепкують із дурня, що хвалиться своїм знанням.
31. Знає кіт, чиє сало. (Ількевич) … ззів. (Нагуєвичі) … кітка … ззіла. (Комарно)
Хто кому зробив шкоду, украв щось або оббрехав його, той потім обминає того чоловіка, так як кіт, що боїться побоїв. Пор. Носович 311. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 226; Wander ІІ, Katze 135; Čelakovský 372, 573; Славейков І, 193; Даль І, 375.
32. Знає кобила, на що віз била. (Ількевич)
Значення неясне: кобила хоч і поб’є воза, та не знає, за що.
33. Знає кума, знає пів села. (Залісє)
Одна жінка як знає якусь новину, то зараз рознесе по всім селі.
34. Знаєм ми і без попа, що в неділю свjито. (Сороки) Знаєм і без … свято. (Борщів)
Значить це для нас не новина. Пор. Симони 1180; Носович 315.
35. Знає пес середу? (Ількевич)
Пес не знає, що піст а що не піст. Говорять про чоловіка, що не держиться старого звичаю.
36. Знає свиня, що перець. (Lewicki)
Іронічно: він ні на чім не розуміється.
37. Знає свиня, що перець? Вона каже, що то гречка. (Ількевич)
Значення як у попереднім, з мотивуванням.
38. Знає старий воробець шпари в стодолі. (Гнідковський)
Це чоловік напрактикований, старий злодій, що вміє втекти.
39. Знає ся на річах, як свиня на перци. (Petruszewicz) … сі на тім … (Нагуєвичі)
Не розуміє в тім ділі нічого. Пор. Носович 311.
40. Знає ся на фарбованих лисах. (Гнідковський)
Значить зрозумів його хитрощі та облуду.
41. Знаєте нас самих, знайте й межи людьми. (Ількевич)
Говорять дволичному чоловікові, що в чотири очі запевняв про свою приязнь, а прилюдно не мав охоти признатися до вас.
42. Знаете, що сі стало? На ратуши сі дзєцко вср-о. (Дрогобич)
Так кпили собі в [18]60-х роках ратушевого сторожа, що звався Дзєцко чи Дзяцко.
43. Знає тото купець і продавець. (Комарно)
Знають обі сторони, річ загально відома. Пор. Носович 311, 280.
44. Знає тото піп і ціла громада. (Голігради)
Це не секрет, річ загально відома.
45. Знає чорне на білім – не сліпий. (Ількевич)
Чоловік письменний, учений.
46. Знає швець, куди скіру натягати. (Гнідковський)
Про чоловіка, що набрехав а потім вибріхується.
47. Знаєш, коли йдеш, а не знаєш, куди прийдеш. (Пужники)
Поворот із дороги належить від багато різних обставин. Пор. анекдот Етнографічний збірник VI, ч. 79.
48. Знаєш, не знаєш – мовчи! (Лучаківський)
Говорять свідкові, що готов виляпати таке, чого й не знає добре. Пор. Симони 1143.
49. Знаєш, по чому локоть квасу? (Сороки)
Значить знаєш біду?
50. Знаєш, яке моє: не нині – завтра. (Нагуєвичі)
Я хворий, близький смерті.
51. Знає, що до чого. (Нагуєвичі)
Знає порядок, ліки та поступування в наглій хворобі.
52. Знає, що цар нині обідає. (Гнідковський)
Кепкують із самохвального всезнайка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 193.
53. Знай кождий своє! (Ценів)
Пильнуй свого діла, не мішайся до чужого.
54. Знай, що сі кому належит! (Нагуєвичі)
Віддати кожному належну йому честь. Пор. Wahl I, 172.
55. Знати звіря по тропі. (Гнідковський)
Знати злочинця по його вчинку. Пор. Тимошенко с. 18–29.
56. Знати, котрий женатий: скулився, згорбився, як пес кулявий. (Гнідковський) … кудлатий. (Ценів)
Кепкують із чоловіка, що нещасливо оженився і бідує.
57. Знати му по носі. (Нагуєвичі)
По носі пізнають звичайно п’яницю або загалом винуватого.
58. Знати не знаю, відати не відаю. (Нагуєвичі)
Категоричне запевнення чоловіка, що не знає про якесь діло, стара юридична формула. Пор. Wander V, Wissen 158.
59. Знати пана по холявах. (Petruszewicz)
По халявах, властиво по кутасах на халявах пізнавали колись гайдуків, який у якого пана служить.
60. Знаю го як лихий шелюг. (Бірки Великі)
Знаю наскрізь і розумію його вартість. Пор. Носович 812. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Bekannt 4; Kennen 54, 55, 79.
61. Знають сусіди, що їсть богач на обіди. (Ількевич)
Перед сусідами не сховаєшся з найінтимнішим ділом. Пор. польське: Wiedzą sąsiedzi, jak kto siedzi, Adalberg Sąsiad 27.
62. Знають ся, як лисі коні. (Ількевич, Petruszewicz) … два … (Миколаїв над Дністром)
Про двох або кількоро людей, що мають між собою порозуміння, змовилися на якесь зле діло. Пор. Носович 312.
63. Коби я знав, що впаду, то бим си сів. (Голобутів)
Якби чоловік знав своє будуще нещастя, то би старався упередити його, запобігти йому.
64. Кождий знає, де його чобіт глодже. (Нагуєвичі)
Знає, що йому долягає. Пор. Wander V, Wissen 40, 46; Čelakovský 186. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 150.
65. Кождий знає, що добре. (Нагуєвичі)
Що йому смакує; на інше добро треба науки. Пор. Wander V, Wissen 99.
66. Кождий своє знає. (Ількевич)
Кожний відчуває найкраще те, що йому самому докучає. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 150; Wander V, Wissen 97; Giusti 208.
67. Коли знаєш, де більше дают, клич і мене. (Кути)
Говорив покупець продавцеві, який звинявся, що не може дати йому товару за таку ціну, бо йому дають більше. Пор. Славейков І, 12.
68. Колись то й я знався на такім. (Великі Очі)
Займався цим ділом, умів справлятися з ним.
69. Мир би тя божий не знав! (Лімна)
Щоб ти відчужився від людей так щоб тебе й не пізнавали.
70. Не знав ти мене в біді, то не знай мі і в добрі. (Нагуєвичі)
Говорять чоловікові, що гордував іншим, коли той був бідний, а коли забагатів, то він пхається йому в приятелі.
71. Не знає ні бе ні ме. (Нагуєвичі)
Зовсім нетямучий, неписьменний. Пор. Wander І, Авс. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 148.
72. Не знала, не знала, та й тото забула. (Нагуєвичі)
Сміються з забудьковатого, придурковатого чоловіка, не конче з жінки.
73. Не знаю, що з тим фантом робити. (Дрогобич)
Як виплутатися з якогось пустого а немилого діла. Пор. Wander V, Wissen 123.
74. Ніхто всього знати не може. (Ценів)
Коли комусь докоряють, що він того й цього не знає. Пор. Wander V, Wissen 44, 46.
75. Ніхто не знає, де го смерть чекає. (Нагуєвичі)
Вона чатує на чоловіка на кожнім місці. Пор. Wander V, Wissen 153. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 316.
76. Ніхто не знає, де го щістьи чекає. (Нагуєвичі)
Чоловік якби це знав, то поспішав би туди. Пор. Wander V, Wissen 159, 154
77. Ніхто не знає, де ногу зломит. (Нагуєвичі)
То значить де його чекає якесь лихо. Пор. Wander V, Wissen 152.
78. Ніхто не знає, лише дід, баба і ціла громада. (Ількевич)
Говорять про всім відоме діло, коли хтось говорить про нього як про тайну. Пор. Bebel 97; Гильфердинг 3535; Wander IV, Wissen 56. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ. 102; Giusti 233.
79. Ніхто не знає, тілько війт і ціла громада. (Мінчакевич) … і громада. (Petruszewicz)
Сказано про новину давно всім відому, пор. ч. 43, 77.
80. Ніхто не знає, що в нім кіпит. (Лучаківський)
Значить це чоловік недобрий, але скритий, не звірюється нікому зі своїми думками. Пор. Wander V, Wissen 104.
81. Ніхто не знає, що його чекає. (Станіславів) [Доповнення 1910 р.] Ніхто не знає, що го завтра чекає. (Нагуєвичі)
Чи добро, чи лихо, пор. ч. 386; Wander V, Wissen 103. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Wissen 152; ІІ, Leben 168.
82. Ніхто не знає, як сі бідний має. (Товсте)
Ніхто не хоче війти в його тяжке положення.
83. Ніхто ни знає, що над ним висит. (Kolberg Pokucie)
Себто яка доля йому загрожує.
84. Ніхто ни знає, чиє завтра. (Жидачів)
Будущина закрита перед нами. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Wissen 102.
85. Ніхто того не знає, що кого в чоботі глодже. (Лучаківський)
Чужої недогоди та докучливого болю не знають звичайно посторонні. Так виправдується чоловік від докорів, чому зробив щось так, а не сяк. Пор. вище ч. Bebel 333; Wander IV, Wissen 40.
86. Нічого не знає о божім світі. (Ількевич)
Про нетямучого, небувалого чоловіка.
87. Нічого не знає, так як у пліт руками. (Завадів)
Значить не вміє дати собі ради.
88. Сам знаю, що граю. (Ценів)
Значить розміркував, на що важуся, знаю, що мені грозить, але не злякаюся.
89. Сам не знає, чого ся чіпає. (Лучаківський) … чого забагає. (Нагуєвичі)
Про примховатого, напасливого чоловіка.
90. Сам ни знає, чого хочи. (Жидачів)
Про примховатого чоловіка.
91. Сам не знаю, що ми є: ци їсти хочу, ци так ми сі здає? (Нагуєвичі)
Говорить жартливо чоловік, допоминаючися їсти.
92. Сам не знаю, як іще доси жию на світі. (Нагуєвичі)
Говорить збідований, схорований чоловік.
93. Так го знає, як квасне ябко. (Гнідковський) … злий шелюг. (Нагуєвичі)
Знає його наскрізь, з найгіршого боку.
94. Ти знаєш своє, я знаю своє. (Лучаківський)
Значить ми оба не порозуміємося так легко.
95. Ти своє знаєш, а я своє знаю. (Нагуєвичі)
Говорять приміром торгуючися, коли не можуть зійтися на ціні, а продавець вмовляє в покупця, що може спокійно дати таку ціну.
96. Ти тілько знаєш, що з миски тай в писок. (Теребовля)
Значить не багато знаєш, умієш з’їсти, якщо дадуть, але про будуще подбати не вмієш.
97. Ти то знаєш, що я забув. (Сороки)
Говорять молодому, недосвідному чоловікові, що хвалиться своїм знанням.
98. Треба знати, що сі кому належит. (Нагуєвичі)
Значить кожному віддати честь відповідно до його характеру й становища.
99. Треба знати, що сказати тай з ким говорити. (Нагуєвичі)
Не з кожним чоловіком можна говорити однаково одверто й однаковим тоном.
100. Хто би го не знав, то би го за свйитого купив. (Нагуєвичі)
Значить це лихий, фальшивий чоловік, хоч удає доброго і побожного. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 181; Wander ІІ, Kennen 37, 38, 81.
101. Хто би ті не знав, той би ти повірив. (Ценів)
А ти, мовляв, чоловік не гідний віри. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Wissen 695.
102. Хто би тє ни знав, то би за теби грейцар дав. (Жидачів)
Значить прийняв би тебе за дуже дешевий товар.
103. Хто знає, чи є завтра? (Сороки)
Значить невідомо, чи ще доживемо до завтра. Пор. Симони 2621.
104. Чого не знаєш, за тим сі питай. (Нагуєвичі)
Скажуть тобі і будеш знати. Пор. Wander V, Wissen 198.
105. Чого хто не знає, тим сі й не гадає. (Нагуєвичі)
Значить це його не цікавить. Пор. Wander V, Wissen 195, 199, 204.
106. Шьи ни знати, як шо куда може бути. (Ростоки)
Неозначена відповідь, якою чоловік умисне оминає виразне потвердження або заперечення завданого йому питання.
107. Ще не знати, хто кому носа втре. (Нагуєвичі)
Хто кого подужає, хто кому правду докаже. Говорять у сварці.
108. Що знав, то сказав. (Ількевич)
Говорять, коли хтось сказав якусь дурницю.
109. Що знаєш, то собі самому сховай. (Нагуєвичі)
Коли хтось нахвалюється, що ось я знаю це й те про цього чоловіка. Пор. Wander V, Wissen 193.
110. Що ти знаєш? З носа цяп, в писок хап. (Кобиловолоки)
Не знаєш нічого путнього. Пор. вище ч. 95.
111. Що ти знаєш: три патики, тай граєш. (Миколаїв над Дністром)
Коли хтось нетямучо, без підготовки береться до якогось діла.
112. Що ти небоже знаєш! У мене то меже ногами, що в тебе в голові. (Пасічне)
Дорікають дурному, недосвідному чоловікові.
113. Я єго так знаю як амінь в пацєрі. (Буданів)
Знаю точно, напевно. «Пацер» – узяте з польського, а тут воно перейняте з латинського pater (початок молитви pater noster) з польським зм’якшенням.
114. Як будеш усе знати, то посивієш. (Сороки)
Говорять цікавому, що про все допитується. Про сю приказку і її походження з грецького джерела див. Тимошенко с. 17–18.
[Доповнення 1910 р.] 114а. А чи ти знаєш, де раки зимуют? (Львів)
Жартливе запитання. Пор. т. ІІ, Знати 22; Славейков І, 192; ІІ, 169; Даль І, 618.
[Доповнення 1910 р.] 115. Він не знає, на що го Бог на світі держит. (Нагуєвичі)
Не знає різниці між добрим і злим. Пор. Wander V, Wissen 476.
[Доповнення 1910 р.] 116. Він не знає, що вчора їв. (Нагуєвичі)
Такий забудько. Пор. Wander V, Wissen 474.
[Доповнення 1910 р.] 117. Все знаю, лиш не знаю коли ми смерть прийде. (Нагуєвичі)
І поза тим чоловік звичайно знає дуже небагато. Пор. Славейков ІІ, 117.
[Доповнення 1910 р.] 118. Давно того ни знали, що днись засмакували. (Ю. Кміт)
В нових часах пішли нові моди і нові привички.
[Доповнення 1910 р.] 119. Добре знати, няй ни придає си. (Ю. Кміт)
Говорять про так зване таємне знання: чари і ворожіння.
[Доповнення 1910 р.] 120. Знає де тому конець, а де почьиток. (Нагуєвичі)
Знається добре на речі.
[Доповнення 1910 р.] 121. Знає, коли шапку зняти. (Жовква)
Знає добрий звичай.
[Доповнення 1910 р.] 122. Знає як отченаш. (Нагуєвичі)
Знає напам’ять, без помилки. Пор. Славейков І, 193, 220.
[Доповнення 1910 р.] 123. Знає як сі до того брати. (Нагуєвичі)
Знає як починати діло. Пор. Wander V, Wissen 552.
[Доповнення 1910 р.] 124. Знаю го наскрізь. (Нагуєвичі)
Пізнав його з довгого досвіду. Пор. Wander ІІ, Kennen 74.
[Доповнення 1910 р.] 125. Знают люде, що ти за єден. (Нагуєвичі)
Не потребуєш мені говорити про себе. Пор. Wander V, Wissen 677.
[Доповнення 1910 р.] 126. Знаю я, куда то йде. (Ю. Кміт)
Знаю, до чого це веде, які можуть бути наслідки цього діла.
[Доповнення 1910 р.] 127. На што вам знати, што завтрішний день в собі криє? (Ізби)
Знання будущини для чоловіка недоступне.
[Доповнення 1910 р.] 128. Не знає ані що, ані куди. (Нагуєвичі)
Не знає світового ладу. Пор. Wander V, Wissen 543.
[Доповнення 1910 р.] 129. Не знає де діти сі. (Нагуєвичі)
Не може знайти собі місця. Пор. Славейков І, 300.
[Доповнення 1910 р.] 130. Не знаєш – мовчи, знаєш – не кричи. (Нагуєвичі)
Правило життєвої обережності. Пор. Wander V, Wissen 237.
[Доповнення 1910 р.] 131. Не знає, що му нині за день. (Нагуєвичі)
Такий нетямущий. Пор. Wander V, Wissen 531.
[Доповнення 1910 р.] 132. Не знати, дітоньки, чого вам забагат ся. (Ізби)
Самі не знаєте, чого хочете.
[Доповнення 1910 р.] 133. Не знати, кого Бог до мене наверне. (Нагуєвичі)
Говорить дівка або вдова, сподіваючись сватача. Пор. Wander V, Wissen 124.
[Доповнення 1910 р.] 134. Не знати, що з тим робити. (Нагуєвичі)
Дивне, незвичайне діло. Пор. Wander V, Wissen 123.
[Доповнення 1910 р.] 135. Не знаю дотля, чи він з тіста, чи з болота. (Ізби)
Не знаю досі, чи він добрий, чи злий чоловік.
[Доповнення 1910 р.] 136. Не знаю, куди сі з тим подіти. (Нагуєвичі)
Не знаю де це сховати, або кому дати. Пор. Wander V, Wissen 673.
[Доповнення 1910 р.] 137. Не знаю, ци я ще жию на світі, ци ньи. (Нагуєвичі)
Поки хворий або затурбований. Пор. Wander V, Wissen 664.
[Доповнення 1910 р.] 138. Не знаю, ци ще маю голову на вйизах, ци ньи. (Нагуєвичі)
Такий страшний клопіт. Пор. Wander V, Wissen 656.
[Доповнення 1910 р.] 139. Не знаю, що сі зо мнов діє. (Нагуєвичі)
Трачу притомність. Пор. Wander V, Wissen 665.
[Доповнення 1910 р.] 140. Ни знав на світі, чи я буду добре говорити. (Жидачів)
Сумнівається чоловік про свою здібність.
[Доповнення 1910 р.] 141. Ніхто не знає, що му Бог судив. (Нагуєвичі)
Не знає наперед своєї долі.
[Доповнення 1910 р.] 142. Тілько о тім знаю, що он той стовп. (Нагуєвичі)
Не знаю зовсім нічого. Пор. Wander V, Wissen 639.
[Доповнення 1910 р.] 143. Хто много знає, мало вірит. (Нагуєвичі)
Бо багато дечого не потребує брати на віру. Пор. Giusti 136.
[Доповнення 1910 р.] 144. Хто знає? (Нагуєвичі)
Вислів сумніву, чи щось мається так, чи сяк. Пор. Wander V, Wissen 697.
[Доповнення 1910 р.] 145. Хто знає, до чого сі то придасть. (Нагуєвичі)
Говорять про знайдену, або незвичайну річ. Пор. Wander V, Wissen 701.
[Доповнення 1910 р.] 146. Хто знає, коли кого треба буде. (Нагуєвичі)
Коли хто кому в пригоді стане. Пор. Wander І, Bedurfen 7.
[Доповнення 1910 р.] 147. Хто знає, той мовчит. (Нагуєвичі)
Не мусить розголошувати те, що знає. Пор. Wander V, Wissen 269.
[Доповнення 1910 р.] 148. Хто знає, що нас чекає? (Пужники)
Ніхто цього не знає.
[Доповнення 1910 р.] 149. Хто не знає, най людий питає. (Нагуєвичі)
Люди все знають дещо більше, як один. Пор. Wander V, Wissen 271.
[Доповнення 1910 р.] 150. Хто не знає, най мовчит. (Нагуєвичі)
Бо не може про те нічого сказати. Пор. Wander V, Wissen 196.
[Доповнення 1910 р.] 151. Хто ще знає, доки нам Бог віку подовжит. (Нагуєвичі)
Доки живемо, на це божа воля. Пор. Wander V, Wissen 334.
[Доповнення 1910 р.] 152. Хто ще знає, хто кого поховає. (Нагуєвичі)
Хто кого з подружжя пережиє, той того поховає. Пор. Wander V, Wissen 328.
[Доповнення 1910 р.] 153. Ще не знаєш, по чому локоть кваші. (Карлів)
Не маєш життєвого досвіду. Жартливий вислів. Пор. Liblinský 221.
[Доповнення 1910 р.] 154. Що знаєш, того ніхто не відбере. (Нагуєвичі)
Це найвласніша власність чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 155. Як знаєш, то чо сі мене питаєш? (Нагуєвичі)
Я не потребую відповідати тобі. Пор. Wander V, Wissen 321.
[Доповнення 1910 р.] 156. Як знаю, так граю. (Нагуєвичі)
«Граю» тут у значенні говорю, або роблю. Пор. Славейков І, 232.
[Доповнення 1910 р.] 157. Як ни маєш знати, що говорити, то ни говори. (Ю. Кміт)
Ліпше мовчати, як говорити безцільне.
[Доповнення 1910 р.] 158. Як ти то всьо добре знаєш! (Нагуєвичі)
Був при тім, або зробив те сам. Пор. Wander V, Wissen 692.