Змерзнути – Знання
Іван Франко
Змерзнути
1. Змерз так, що аж зуб на зуб скаче. (Белз)
Чоловік цокоче зубами.
2. Змерз як кочьин. (Нагуєвичі)
Подався, скулився, похолов від морозу. Качан від морозу м’якне і бабчиться.
3. Змерз як муха в зимі. (Богородчани)
Муха зимує в шпарах, зовсім мов нежива від холоду.
4. Змерз як пес. (Нагуєвичі)
Пса в зимі виганяють на двір не зважаючи на мороз.
Змерти
[Доповнення 1910 р.] 1. Змерло му ся несподівано. (Лучаківський)
Умер нагло.
Зметати
1. Зметав єм сі того торгу. (Нагуєвичі)
Скинувся, порвав умову некорисну для мене.
2. Зметала наші корова. (Нагуєвичі)
Значить поронила теля.
Змилити
1. Змилив мя з правої дороги. (Лолин)
Звів мене, ошукав хибними вістями.
Змилуватися
1. Змилувався Бог над раком, тай дав йому очи на задняку. (Зазулинці) … та му дав в гуз … очи. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Змилувавсьи, як Біг над раком, що дав йому вочи в ср-у. (Вербовець)
Жартують, коли хтось одержить дарунок зовсім для нього невідповідний.
Змити
1. Змий же му голову порьидно! (Нагуєвичі)
Вилай його, виганьби, пристидай перед людьми. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 255.
2. Пішов як змитий. (Нагуєвичі)
Пішов засоромлений, вилаяний.
Зміна
1. Буде зміна на дворі, бо кури піют. (Нагуєвичі)
Значить буде якась інша погода, звичайно: буде дощ.
Змінити
1. Змінив му сі голос. (Нагуєвичі)
Розсердився, розкричався, а вдавав доброго.
2. Змінив сі, що го й не пізнати. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що змінив свій зверхній вигляд або свою вдачу та характер.
Змірити
1. Змньирив го від ніг до голови. (Нагуєвичі)
Окинув оком, оглянув уважно.
Змісити
1. Змісив го ногами на болото. (Нагуєвичі)
Скопав ногами, збив до повної безвладності.
Змія [У І. Ф. – Змия]
1. Аби, видиш, на тім змия лежьила та сичьила, він й би тото рушив. (Нагуєвичі)
Про невгамовного і смілого злодія.
2. А змия би ті кусала, як ти мене кусаєш. (Нагуєвичі)
Говорила в сварці свекруха невістці.
3. Вигодував як змию під корчом. (Нагуєвичі)
Вигодував невдячну дитину. Пор. Wander IV, Schlange 61.
4. Змия ми серце ссе. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік про тяжку журу та гризоту.
5. Змию си пригрів за пазухов. (Нагуєвичі)
Коли хтось робив комусь добро, а цей відплатив йому злом. Пор. Тимошенко с. 19; Даль I, 710; Adalberg Zmija 2; Wander IV, Schlange 67, 82, 84. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 2085; Славейков І, 194.
6. То й змиї не треба, як тота жінка. (Нагуєвичі)
Значить зла, їдка на язик.
7. То ще змия не жінка. (Нагуєвичі)
Про сварливу жінку, пліткарку та інтригантку. Пор. Wander IV, Schlange 87.
8. То ще змия сороката!
Про збиточну худобину красої барви, а також про лиху жінку.
9. Як та змия підповзе тай укусит. (Нагуєвичі)
Говорять про облесну і клеветливу жінку.
[Доповнення 1910 р.] 10. Змия ги платва. (Ю. Кміт)
Говорять про великого вужа.
[Доповнення 1910 р.] 11. Змия казала: з каменя мя ни забют, лише взлостят; що захоплю, то ззім; хиба тов пшеницев ня забют, що над нев дванайціть раз било всеношне. (Ю. Кміт)
Народне вірування.
[Доповнення 1910 р.] 12. Змия не так би вкусила яловя, али би з’їла. (Ю. Кміт)
Народне вірування про ненажерливість змії, ні на чім не оперте.
[Доповнення 1910 р.] 13. І змієв Бог завідує, хоть велика. (Ю. Кміт)
Бо й вона по народному віруванню Богом сотворена.
Змова
1. Я з ним на змові не була. (Нагуєвичі)
Оправдується дівчина, якій докоряють за зносини з парубком.
Змога
1. Коби така змога, як охота. (Львів)
Диспропорція між людською силою і бажаннями – вроджена прикмета душі.
Змокнути
1. Змок, як вовк. (Нагуєвичі) … як хлющі. (Нагуєвичі) … до нитки. (Нагуєвичі)
Говорять про сильний дощ або про невільну купіль.
Змотикатися
1. Змотикав сі при роботі, як кінь у кираті. (Нагуєвичі)
Втомився, спотів.
Змочити
[Доповнення 1910 р.] 1. Котрий змочив, той і висушит. (Нагуєвичі)
Тобто Бог, який по народному віруванню дає дощ і погоду. Пор. Носович 333; Даль І, 112; Дикарев 581.
Змудрувати
1. Змудруй дурного, мене вже не такі мудрували. (Ясениця Сільна)
Відповідь на жартливе питання: «Ци змудрую я тебе?»
2. Змудруй такого, як єс сам, а не мене. (Нагуєвичі)
Відповідає чоловік такому, що хоче одурити його.
3. Мене змудрувати, треба би дуже рано встати. (Нагуєвичі)
Значить не легка річ, я все маюся на бачності.
2. «Ци змудрую я тебе?» – «Не змудруєш». – «Пса в г-ю поцюлюєш.» (Нагуєвичі)
Звичайна формула, якою починається словесна гра так званих мудрувань. Запитаний відповість «змудруєш», чи «не змудруєш», усе його противник знайде відповідний рим, щоб осмішити його.
Змуль
1. Змуль-вода. (Нагуєвичі)
Так називають сіно, що було під водою повені і яке чути болотяним запахом.
Змучитися
1. Змучив єм сі, що жадної кісточки в собі не чую. (Нагуєвичі)
Жалується чоловік вертаючи з тяжкої роботи.
2. Змучив сі, ледво сі в нім душьи телепає. (Нагуєвичі)
Значить ледве живий.
Змяцкати
1. Змньицкав го, як гнилу ріпу. (Нагуєвичі) … на гнилицю. (Ценів)
Збив, знівечив.
Знайти
1. Десь ти то знайшов на старім смітю. (Ценів)
Видаєш стару річ за нову.
2. Знайде сі таке, що сі й заяця перепудит. (Ценів)
Значить заєць ще не найполохливіший. Мабуть натяк на звісну байку, що заєць, затурбований тим, що ніхто його не боїться, побіг до річки топитися, та побачивши жабу, що перелякана ним скочила в воду, отямився і знов набрав духу. Пор. вище Заєць. ч. 5.
3. Знайдеш – не весели ся, згубиш – не смути ся. (Ількевич, Petruszewicz) … не тіш ся. (Жуків)
Щось як Горацієве aequam servare mentem. Пор. Schleicher 158. [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 1669; Даль І, 33.
4. Знайшов сокиру за лавов. (Нагуєвичі)
Знайшов таке, що й не було згублене, бо сокира звичайно в хаті лежить «за лавою», се б в щілині між лавою і стіною.
5. Знайшов тото на кінци язика. (Ценів)
Значить збрехав, сам видумав. Пор. Schleicher 187.
6. Знайшов, чого шукав. (Бібрка)
Шукав собі напасті і знайшов таке, що помстилося на нім. Пор. Гильфердинг 79.
7. Знайшов таке, чого не шукав. (Коломия)
Зазнав якоїсь несподіванки.
8. З ним ні знайти, ні згубити. (Снятин)
Він зовсім дурний, не надається ні до яких зносин. Пор. Schleicher 172.
9. Ти тото знайшов, що люде обминули. (Нагуєвичі)
Сміються з такого, що пішов на гриби і познаходив якісь непотрібні губи.
10. То так як би знайшов. (Нагуєвичі)
Трафилася дурничка. Пор. Wander І, Finden 52.
11. Що знайшов, то вже його. (Нагуєвичі)
Віддати не хоче. Пор. Wander І, Finden 53.
[Доповнення 1910 р.] 12. Не можу знайти си місця. (Ю. Кміт)
Прикро мені, що не можу всидіти або встояти на місці.
[Доповнення 1910 р.] 13. Що знайдене, то не крадене. (Львів)
Знайдені речі підлягають окремому праву. Пор. Giusti 253.
Знак
1. Ані знаку капусняку! (Лолин)
Жартують, коли пропало щось не дуже цінне.
2. Датися взнаки. (Лучаківський)
Докучити, допекти комусь.
3. Знаком тим, що так є. (Нагуєвичі)
Інтересний зворот, де ablat. стоїть замість nominat. Знак тому, доказ тому.
4. Хоць тілько, що за знак. (Нагуєвичі)
Отже дай хоч трошечки, аби видно було, що даєш.
5. Що то за знак: був твердий, тай змяк? (Лолин)
Про твердого, завзятого чоловіка, що зараз подобрів. Первісно мабуть про мужеський член.
Зналізне
[Доповнення 1910 р.] 1. А міні з налізного що буде? (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, знайшовши якусь річ і віддаючи її власттилеві. За знайдення і віддання цінної речі закон признає певну премію, яка називається зналізне.
Знання [У І. Ф. – Знанє]
1. Дай му Боже знанє і опамнєтанє! (Буданів)
Говорять про злого, шкідливого чоловіка. Приказка польського походження, як видно з останнього слова.