Недбала весталка

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

Учениця весталки Емільї

Мала наказ в нічному дозвіллі

Пресвятого огню пильнувати,

Всю ніч ні на хвилю не заспати.

Пильнувала, поки пильнувала,

Аж собі на лихо задрімала;

Зараз сторож спостеріг у сінях,

Понтіфексу зробив донесіння.

Не шукав понтіфекс між книжками,

Орік зараз: «Висікти різками!»

Всіх собратів скликать поспішився,

Щоб при них той обряд довершився.

А та бідна в сльозах і тривозі

Лежить смирно в храмі при порозі,

На погасле холодне огнище

Глядить, як на душі кладовище.

Ввійшов понтіфекс. Вона зірвалась,

Не молилась ані цілувалась,

Моментально край огнища стала,

Плащ свій дорогий на нім поклала.

І в тій хвилі бухнуло огнище

Полум’ям рожевим якнайвище,

І весталка прорекла слезава:

«О богине, слава тобі, слава!»

V[alerius] M[aximus], [кн.] І, [розд.] 1, [уст.] 7. 21/ХІ.

Примітки

Автограф № 430, с. 379.

Валерій Максім – римський письменних першої половини І ст. н. е. У 28 – 32 рр. написав твір «Factorum et dictorum memorabilium libri IX» («Про знаменні діяння і вислови») – збірник оповідань з римської історії, який рекомендувався для складання промов. І. Франко користувався німецьким перекладом твору Валерія Максіма – Valerius Maximus. Sammlung merkwürdiger Reden und Thaten. B.B.I – V, Stuttgart, 1828 – 1829. Книжки зберігаються в особистій бібліотеці І. Франка (ІЛ, ф. 3, № 5502).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 179.