Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

1.01.1902 р. До виділу наукового товариства
імені Шевченка у Львові

Львів 1/I 1902

Хвальний виділе!

До пояснень тов. Гнатюка чуюся зобов’язаним додати ось що.

Супроти попередньої ухвали хв[ального] виділу, що на будуче нікому з-поза редакції за статті не мається платити ніякого гонорару ані не давати відбиток, редакція мусить зрезигнувати на всякі статті, які б могла замовляти, значить, які б відповідали біжучим потребам хвилі. Обов’язок писати такі статті супроти сього спочиває виключно на обох редакторах.

Щодо праці д. Гнатюка в 1901 р., то мушу вповні ствердити його пояснення і заявити, що, крім значної часті «Хроніки», він дав у тім році на кілька аркушів друк[ованих] оригінальних статей і заміток, а надто кілька перекладів (звиш 10 арк. друку), і ся праця, в усякім разі заслуговує або на окрему ренумерацію, або на підвищення його місячної платні.

В противнім разі, коли б хв[альний] виділ уважав неможливим прихилитися до сеї думки, характер «Л[ітературно]-н[аукового] вісника» мусив би ще значніше змінитися, і з журналу, з видання, що періодично і систематично добирає голос у всіх важніших біжучих питаннях нашого письменства і духового життя, взагалі перемінитися на збірку більш або менше припадкових статей та творів, які будуть заслані редакції.

З правдивим поважанням

д-р Іван Франко.


Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1290).

Лист І. Франка написано як додаток до листа В. Гнатюка, адресованого до правління Наукового товариства імені Шевченка. Своєю ухвалою від 27 грудня 1901 р. (№ 6) виділ НТШ повідомив В. Гнатюка, що, мовляв, опубліковані ним в ЛНВ статті «входять в круг платної редакції», тобто в коло його безпосередніх обов’язків. В. Гнатюк же вважав, що за надруковані в журналі статті він повинен отримувати окрему винагороду, оскільки за умовою, на основі якої був прийнятий на роботу до редакції ЛНВ, не повинен писати оригінальних статей, а лише провадити листування з авторами, читати першу верстку журналу, «писати хроніку».

ренумераціюмабуть ремунерацію, винагороду.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 198.