Біда (91 – 180)
Іван Франко
91. Годи біді, як самій собі. (Березів)
Значення двояке залежне від значення слова біда: а) догоджай якійсь недобрій, неспокійній людині; б) в нещасливім випадку мусить чоловік задля того лиха робити, дбати, пильнувати так, якби не раз не робив для себе, для своєї приємності.
92. Дай Боже біди, а гроші будуть. (Lewicki Ількевич) … біду … (Залісє)
В біді чоловік мусить добути гроші, хоч не раз із такими жертвами, яких би не поніс у нормальних обставинах. Пор. вище ч. 21.
93. «Десь, бідо, була?» – «Тебе-м шукала.» (Добросин)
Значення подвійне: або чоловік промовляє добродушно-жартливо чи сердито до якоїсь близької людини, з якою довго не міг здибатися, або образово представлено момент, коли чоловік попадає в нещастя, якого не надіявся, та яке здавна грозило йому. Пор. новогрецьке: «Бідо, де йдеш?» – «До дому артиста.» Wander IV, 1450 (Unglück 296).
94. Десь сі всьи біда на мене злізла. (Нагуєвичі)
Говорить у розпуці чоловік, якого постигає лихо з різних боків. Пор. Wander IV 1467 (Unglück 462).
95. До біди доріг багато, а від біди й стежки нема. (Корчин)
Найрізніші зайняття і діла можуть довести до нещастя, з якого вихід дуже трудний.
96. До біди найде ся все й прибідок. (Лучаківський)
До одного лиха приторочиться й друге, хоч би й менше.
97. До біди недалеко. (Нагуєвичі)
Значить її все можна надіятися. Див. Номис 2183; Wander IV, 1447 (Unglück 209).
98. До біди обізви сі, то скаже: «ІІисок маєш», а мовчи, то скаже: «Ци вже й говорити не вмієш?» (Нагуєвичі)
До біди, значить до напасливого, незгідливого чоловіка; такому все недогода. «Писок маєш» – еліптично, значить великий рот маєш, ти балакучий, сварливий.
99. Довів го до біди. (Нагуєвичі)
Себто: до бідності, до нещастя, пор. Wander III, 1060 (Noth 362).
100. Дочекаєш сі біди на голову. (Нагуєвичі)
Коли хтось висловлює надію на якусь непевну поміч.
101. Ет, біда! (Мінчакевич)
Сердита відповідь на питання: «Як там у вас, чи гаразд?»
102. Єдина біда не дасться в знаки, аж як ся десять до купи злізе. (Лучаківський)
Русин так привик до лиха, що одно само йому немов і байдуже. Пор. Čelakovský 155.
103. Єдина біда не докучить, аж ся десять злучить. (Гнідковський)
Див. попереднє. Пор. Номис 2191; Комаров 60; Wander IV, 1441 (Unglück 85).
104. За бідою не шукав, сама прийшла. (Добросин)
Лихо приходить ненадійно, сам чоловік не знає, відки.
105. Зайди си з бідов, біди сі не збудеш. (Нагуєвичі)
Себто: зчепися, зтоваришуйся з поганим чоловіком, то й не позбудешся клопоту. Пор. Wander IV, 1445 (Unglück 168).
106. Зачепив біду. (Нагуєвичі)
Почав розмову або що з лихим, сердитим чоловіком і набрався від нього лайки або побоїв.
107. Зачепи си біду, то з нев не дійдеш ладу. (Коломия)
Пор. вище ч. 105 і 106.
108. З біди не вмре, з роскоші жити не буде. (Яворів)
Значить і біда і розкіш у житті минають, перебуваються, не творять основи життя.
109. З бідою найдеш, а не поділишся. (Залісє)
З лихим, завидющим чоловіком і користь не на користь виходить.
110. Здибле чоловіка біда на гладкій дорозі. (Лучаківський)
Несподівано попадає чоловік у нещастя. Пор. вище ч. 85.
111. З єднов бідов, як з ріднов сестров. (Нагуєвичі)
Значить можна жити, погодитися. Та звичайно чоловікові докучають різні лиха.
112. Зійшов на біду. (Нагуєвичі)
Значить збіднів, звівся ні на що. Пор. Wander ІІІ, 1059 (Noth 372).
113. З світною бідою. (Гнідковський)
Значення не зовсім ясне. Слова «світний» у Желехівського нема. По значенні його треба виводити від «світ», пор. всесвітний, – отже: з бідою з усього світу, привселюдною, загальною.
114. З тьижков бідов. (Нагуєвичі)
Еліптично, додаток: зробив або пішло це з великими трудностями, на силу. Пор. Wander ІІІ, 1060 (Noth 374).
115. Іди до біди, до тьижкої! (Нагуєвичі)
Відчепися, згірдно. Пор. німецьке: Dass dich die schwere Noth! Wander III, 105 (Noth 357).
116. Іди, йди, не шукай си біди! (Нагуєвичі)
Не зачіпай, бо буде біда. Пор. білоруське: Не шукай біди, беда сама цебе найдзець (Носович с. 380); пор. Номис 2180.
117. Коби біда, а гроші будуть. (Лучаківський)
Пор. вище ч. 92.
118. Коби так о що, як о біду. (Нагуєвичі)
Значить трудно. Всяке добро здобувається тяжко, а біда легко.
119. Коби хрестиянин свою біду знав, то би в ній ніколи не бував. (Нагуєвичі) … то би ї на сто миль обминав. (Нагуєвичі)
Стерігся б наблизитись до того місця. Говорять, коли когось у несподіванім місці (приміром у гостині, на ярмарку) спіткає якесь лихо.
120. Коби чоловік свою біду знав, то би їй зараз очі вибрав. (Нагуєвичі)
Значить запобіг би їй, учинив би її нешкідливою.
121. Кого ся біда вчепить з ранку, того держиться аж до останку. (Ількевич)
Кому нещаститься з молоду, той і до смерті не зазнає добра. Пор. польське: Komu bieda z ranku, to і do ustanku (Adalberg Bieda 110); Wander IV, 1452 (Unglück 348).
122. Кого ся біда вчепить, того ся тримає і руками і ногами. (Ількевич)
Хто раз попаде в нещастя, тому вже тяжко позбутися його наслідків. Див. Номис 2170. Пор. польське: Jak się bieda uczepi, to jej і kijem nie odpędzisz. (Adalberg Bieda 42).
123. Кожний свою біду знає. (Нагуєвичі)
Відповідають на влазливі питаня: а що вам таке, чого зажурились? Те саме німецьке Wander IV, 1446 (Unglück 177). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 184.
124. Кожному своя біда в голові. (Нагуєвичі)
Кожний своїм лихом турбується. Те саме у поляків: Każdemu swoja bieda w głowie (Adalberg Bieda 109); Wander IV, 1441 (Unglück 75).
125. Коли біда найбільша, то поміч Божа найблизша. (Тернопіль)
Загально розповсюджена думка, пор. німецьке: Wenn die Noth am grössten, ist Gottes Hilfe am nächsten, Wander III, 1058 (Noth 317), або: Je grösser Noth, je näher Gott (Simrock 7585); в загальнішій формі у словаків: Kde bieda veľká, tam pomoc blizká (Záturecky IX, 103); ближче до нашого чеське: Když je nouze najvětši, bývá pomoc boži najbližši (Liblinský 58). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 225.
126. Коли біда, не йди до жида, але до сусіда. (Petruszewicz Кобринський)
Сусід – найближчий, так сказати, природний порятівник у біді. Пор. польське: Kiedy bieda, do sąsiada (Adalberg Bieda 55 і дослівно схожий з нашим варіант у дод. на с. 666); Čelakovský 412.
127. Коли біда, то й плач не поможе. (Ількевич, Petruszewicz)
Поможе тільки подвоєна енергія, діяльність та зарадність. Те саме в польськім, див. Adalberg Bieda 107.
128. Кому біда, а людям сміх. (Теребовля)
Не всяка зла пригода збуджує загальне співчуття; буває й так, що збудить насміхи та кпини. Див. Номис 2350. Подібне білоруське: Чужая беда людзем смех (Носович 467); те саме у поляків, див. Adalberg Bieda 27, 64.
129. Котрой біду знає, то той не фіглює. (Крехів)
Себто: не піднімає на сміх іншого, що впав у біду. Пор. Wander III. 1059 (Noth 343): Wer selber war in Noth, reicht gern dem Hungrigen Brot.
130. Куди піду, то все біду знайду. (Замулинці)
Говорить про себе т зв. Pechvogel, якому і найкорисніші обставини виходять на зле.
131. Ляда біда чоловіка удре. (Ількевич)
Звичайно говорять про дрібних урядників, возних, писарів і т. і., що користуючись прикрим положенням або потребою селянина, бажають видусити від нього якусь дачку для себе. «Біда» згірдно: непочесний, неважний чоловік.
132. Малу біду сховає і за пазуху, а великої не впхає і в міх. (Мшанець)
Значить мале лихо перебуде чоловік і не говорячи про нього нікому, а велике доходить до відома всієї громади.
133. Ми вже відав у біді до віка будемо мешкав. (Крехів)
Вислів безнадійності бідного чоловіка, що не бачить можності ліпшої будущини.
134. На біді будеш, на великій. (Лімна)
Таким поступуванням дійдеш до великого лиха. Пор. вище ч. 88.
135. На біду-м сі вродив. (Нагуєвичі)
Говорить бідний. Пор. Wander IV, 1458 (Unglück 481).
136. На біду не богато треба. (Ясениця Сільна)
Значить заходу, старання; найменша нагода може її спровадити.
137. На біду не ціпом молотити. (Нагуєвичі)
Себто: не треба тяжко працювати, навпаки, чим легше собі поводишся, тим певніше вона прийде.
138. На біду як на гору кладе ся. (Гнідковський)
Значення не ясне мені. Звичайно на гору не треба ще й класти, бо вона й без того висока. Фраза «кладе ся на біду» значить те саме, що «йде на біду» (пор. ч. 80), щось призначене на нещастя. Виходило би (в порівнянні з ч. 80) значення: коли чоловік має впасти в біду, то перед тим йому щаститься, так немовби піднимався на гору, щоб потім тим глибше і тяжче впасти. Пор. україське: Коли б так на гору, як на біду (Номис 2189).
139. На-в-пів з бідов то зробив. (Нагуєвичі)
Значить ледве не ледве, неохітно, навпів присилуваний.
140. Най ті біда озьме! (Нагуєвичі)
Прокляття, пор. Wander IY, 1060 (Noth 357).
141. Напитав собі біди. (Нагуєвичі)
Власними заходами надбав собі лихо, самохіть ускочив у біду. Пор. вище ч. 60.
142. Навчит біда ворожити, коли нема що в губу вложити. (Ількевич)
Бідність учить промишляти. Оповідання про те, як бідна баба стала ворожкою, див. Житє і слово II, 359. У вороніжських великорусів подібно: Быть варажыть, када нечива в рот палажыть (Дикарев 713); те саме у поляків (Adalberg Bieda 75). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 80.
143. Научит біда попити, коли ся нема чого вхопити. (Petruszewicz) Навчит … як нема що … (Тереб) … як сі нема чого … (Нагуєвичі)
Натяк на бідний стан давніх попів, що жили з ласки громади. значення: біда примушує чоловіка промишляти про себе, давати собі раду, щоб не терпіти голоду. Те саме Номис 2199. Дослівно з руського перекладено у поляків: Nauczy bieda popić, kiedy niema czego chopić (Adalberg Bieda 74). Думка, що бідність – учителька всяких хитрощів, часто висловлювалась ще в старовину, пор. грецьке: Πολλὦν ὑ λιμὀς γίνεται διδἀσκαλοσ (Бідність – учитель усякої всячини), або, як каже Теокріт: Ἁ πενία, Διὀφαντε, μὐνα τἀς τἑεχνας ἒγερει (бідність сама збуджує всякі штуки, див. Bebel 206, с. 58 і 312); пор. середньовічний вірш: Artes atque dolum tenuis vestigat egestas (Tunnicius 90); пор. німецьке: Noth lehrt einen Bären tanzen і аналогічні Simrock 7567 –7571; Wander III, 1054 (Noth 223 – 245).
144. На чиюсь біду я там прийду. (Коломия)
Погроза. Говорив чоловік, коли йому донесли, що в корчмі б’ють його свояка.
145. На що ти біди на здорову голову? (Нагуєвичі)
По що шукати зайвого?
146. Не вийдеш з біди, як камінь з води. (Гнідковський)
Знов образи «біда» і «вода» переплітаються; вийти з біди, увільнитися від лиха, уявлено як виринути з води. Пор. Номис 2157.
147. Не дай Боже помалу на біду сходити! (Лучаківський)
Жартливо, зовсім не з тою думкою, що ліпше відразу впасти в нещастя.
148. Не забагай біди! (Лучаківський)
Коли хто захоче чогось такого, що грозить небезпекою або втратою.
149. Не зазнавши біди не буде добра. (Ількевич)
Хто зазнав біди, вміє шанувати добро, значить, не зазнавши лиха, не зуміє вдержати добра. Пор. німецьке: Wer nicht gesteckt in Noth, weist nicht, wie schmeckt der Sorgen Brot, див. Wander III, 1059 (Noth 338).
150. Не зачіпай біди, най біда щезає. (Лучаківський)
Говорять про сварливого, напасливого чоловіка, з яким не добре входити в діло, ані навіть у розмову. Пор. Wander IV, 1445 (Unglück 151).
151. Не з біди му сі діє. (Нагуєвичі)
Ніщо йому не долягає, то й може гордувати та коверзувати.
152. Нема більшої біди над лихі сусіди. (Гнідковський)
Як добрий сусід – велике добро, так навпаки злий – велике лихо, пор. вище ч. 125, а також Сусід.
153. «Не могла біда на нашу хижу сісти, та сіла на сусідову.» – «Цитте, діти, цитте, чей уна ще на нашу сяде.» (Мшанець)
Гумор лежить у різнороднім значенні слова «біда». Приказка взята з оповідання про те, як у гірське село залетів бузько (там вони рідкість) і сів на одну хату, а сусідські діти почали плакати, чому не сів на їхню, див. Етнографічний збірник VI, 73.
154. Не могла мя біда минути. (Гнідковський)
«Не могла» не в значенні «мусила», a в значенні жалю: чому не минула?
155. Не тьижко з бідов у біду впасти. (Нагуєвичі)
З поганим чоловіком легко прийти до сварки, бійки або іншого лиха.
156. Не тьижко на біду війти. (Нагуєвичі) … до бійди прийти. (Нагуєвичі)
Значить збідніти, звестись нінащо, або впасти в нещастя дуже легко.
157. Ніхто не знає, де го біда спіткає. (Нагуєвичі) … чекає. (Ценів)
Ніде чоловік не забезпечений від лихої пригоди. Пор. вище ч. 119.
158. Ніхто чужої біди не знає. (Нагуєвичі)
Себто: не може відчути чужого лиха так як своє.
159. О біду не трудно. (Ількевич Petruszewicz) … не тяжко. (Залісє)
Конструкція мабуть польська. Див. Номис 2186.
160. Одна біда чоловікові не докучит. (Залісє) Єдна … (Ількевич, Petruszewicz)
Див. вище ч. 103. У поляків те саме: Jedna bieda nie dokuczy (Adalberg Bieda 45).
161. Одна біда як рідна сестра, але як сто бід, то тогди будь мудрий і вітримай! (Гвоздець)
Значення таке ж, як і ч. 160. Пор. Білоруське: Одна біда не беда, а коли дзве, три разом, то беда. (Носович с. 390); польське … aie dziesięć razem. (BrzozówskiBieda 10); Záturecky XII, 110; великоруське: Адно горе – ни горе, как бы з два не была (Дикарев 97).
162. Ой біда, не гаразд, як біді не подаст. (Постолівка)
Себто, коли бідного не порятують.
163. Ой біда тай годі. (Ількевич)
Вислів знеохоти, огірчення. Див. Номис 2224.
164. Пек ти, бідо, оссина ти! (Нагуєвичі)
Найзагальніша форма лайки: пропадай! Значення слів «пек» і «оссина» (у Желехівського осина) темне; в «пек» без сумніву лежить ономатопоетичний вираз плювання, те, що в німецькому pfui.
165. Підвів го під біду. (Нагуєвичі)
Про хитрого, злобного чоловіка, що втягнув іншого в якесь погане або небезпечне діло.
166. Пізнати біду і серед болота. (Kolberg Pokucie)
Гумор і тут у двоякім значенні слова «біда»: а) пізнати сякого-такого (не конче злого) і в болоті, коли обталапається і б) в’їхавши або застрягши в болото, пізнаєш біду.
167. Пішла біда до Босир та й виїла з бочки сир; а як пішла до Циган, там їй стався саксаган. (Зазулинці)
Приказка зложена в формі строфи звісної пісні про мандрівку Біди по різних селах, при чім у кожнім двостиху подається до риму з назвою даного села якусь пригоду чи увагу тієї (персоніфікованої) Біди, звичайно з притиком до характеру людей або властивості місця, а часто й без притику, аби до рими. і – села Борщівського повіту. Текст пісні про Біду і збірку аналогічних строф про різні галицькі місцевості див. Житє і слово IV, 27 – 31. Саксаган – капут, смерть, пор. Номис 14081.
168. Пішло му на біду. (Нагуєвичі)
Дізнав страт у господарстві або лиха в домашнім житті, руйнується і не може піднятися.
169. Присіла го вся біда: вже ні окріп, ні вода. (Гнідковський)
З біди зробився байдужим, апатичним.
170. Самохіть в біду лізе. (Нагуєвичі)
Коли хтось не слухає осторог ані упімнень і не перестає робити лихо. Пор. Wander IV, 1458 (Unglück 484).
171. Сам своїй біді винен. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що попав у лихо з власної провини. Пор. Wander IV, 1458 (Unglück 480).
172. Сім бід на єден обід. (Нагуєвичі)
Говорять про скупого багача, що не любить нічого дати або зробити не вилаявшись. Здається, що це перекручена стара приповідка: Сім бід, один одвіт (Номис 4277), себто: чи за один злочин, чи за більше, все однакова кара. Таке значення має ця приповідка у поляків, де кажеться: Siedm bied, a jeden odwet (Adalberg Bieda 79), де слово odwet відповідає руському одвіт = odpowiedzialność. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 36.
173. Старша біда як гаразд. (Лучаківський) … як розкіш. (Пужники)
Пор. вище ч. 50.
174. Та вже аби на біду не було! (Нагуєвичі)
Значить було б дивно, якби не було, або: на біду мусить бути.
175. Та вже би крайна біда була, як би того не зробив. (Нагуєвичі)
Було би погано, зовсім несуразно, якби не зробив.
176. Така біда, щой не тра ліпшої, отсеї досить. (Ключів)
Гумористично, коли хтось у великім клопоті і силкується хоч жартами облегшити свою душу.
177. Така біда, що нема муки око запорошити. (Лучаківський)
Недостаток живності, це найчастіша форма нещастя, що постигає наш народ, а особливо на хліборобнім Поділлі.
178. Та як би ни було біди, то би ни знали, шо то гаразд. (Kolberg Pokucie)
Гаразд має ціну тільки як контраст з лихим положенням, пор. вище ч. 149.
179. Ти бідо якась! (Нагуєвичі)
Промовляють звичайно до малих дітей, навіть пестливо. В основі такого титулованя люблених дітей «бідою», «марою», «поманою», «манією» і т. і. лежить престаре вірування, що злі демони чіпаються дітей з гарними іменами, а оминають таких, що їх кличуть погано. Про це див. мої «Студіі над карпаторуським письменством I» (Записки наукового товариста ім. Шевченка CXL, с. 46).
180. Ти бідою журишся, а в неї донька росте. (Корчин)
Себто: ти турбуєшся одним лихом, а в нього вже наростає тобі інше. Ту саму думку, але мляво висловлює поляк: О biedę klopotu nigdy niema, bo nie zginie (Adalberg Bieda 113); німецьке: Ein Unglück gebiert das andere і покревні див. Wander IV, 1441 (Unglück 79, 81).