Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Інші твори / 1890 р. / «Різдвяна ніч» М. Старицького – М. Лисенка

«Різдвяна ніч» М. Старицького – М. Лисенка

Іван Франко

Вчорашня прощальна вистава в українському театрі привернула значно менше публіки до залу «Фройзін», ніж позавчорашня до залу «Сокола», незважаючи на те, що повторена вчора опера Лисенка «Різдвяна ніч» вийшла якщо не краще, то, мабуть, цілком не гірше, ніж першого разу.

Лібретто цієї опери, написане Старицьким на основі оповідання Гоголя, має досить високу літературну вартість. Тлом дії є українське село під час найбільшого зимового свята – різдва. По селі ходять окремими групами парубки і дівчата, співаючи мелодійні стародавні коляди; старші люди забавляються в товаристві чаркою, і не дивно, коли з волі злого духа на небі зник місяць і настала хуртовина, а в селі починають коїтися різні чудеса. Чуб зі своїм кумом заблукав у дорозі. Вигнаний з власної хати коханцем дочки, він дістається до вдови Солохи, у якої вже застав свого кума, а згодом застуканий там і дяком; усі троє один за одним опинилися в мішках.

Коваль і маляр Вакула, до смерті закоханий в дочку Чуба вродливу Оксану, відштовхнутий нею, в страшенному розпачі; бажання Оксани, аби він їй приніс черевички від самої цариці, приводить його спочатку до ополонки, а потім до старого запорожця Павука, що самотньо проживає на хуторі зі своїми патріотичними почуттями, які не знаходять вже грунту в молодому поколінні. Запорожець хоче завербувати Вакулу на Січ, але, бачачи його любов до Оксани і його розпач, усипляє Вакулу зіллям і дає йому черевики, здобуті колись в Туреччині, оповідаючи при цьому про посольство запорожців до цариці. Тим часом по селу розійшлася чутка, ніби Вакула повісився. Оксана тільки тепер збагнула, що кохала його, жалкує і побивається за ним. Вакула повертається з черевиками, оповідає дива проте, як на хребті чорта він літав до столиці, був на аудієнції в цариці, випросив у неї черевики, і Оксана віддає йому свою руку.

Музика, яку до цього лібретто написав Лисенко, принаймні у своїй вокальній частині, наскрізь народна, українська. Прості мотиви колядок, танкових і гумористичних пісень, ба навіть на диво мелодійні козацькі пісні, як перлини, вплетені в драматичний речитатив. З особливим замилуванням опрацьована партія Оксани, сільської дівчини «з перцем», яка може кохати щиро і гаряче, але може дрочитися і маскувати своє почуття. Гарна також партія запорожця Павука. Виконана поважно і натхнена високим ліризмом. Нарешті, чільне місце в цій опері займають хори.

Отож похвально, що саме ці три найголовніші партії виконані були в українському театрі якщо й не на найвищому рівні (скромні сили трупи на це не претендують), то в усякому разі добре, так що могли б задовольнити навіть знавців. Партію Оксани співала Клішевська, і сміливо можна сказати, що як з боку співу, так і з боку гри вона добре справилася зі своїм завданням. Голос її, як на малу українську сцену, досить сильний, дзвінкий і здатний до широкої модуляції, а разом з тим жива й артистична гра роблять з її Оксани таку роль, якої не посоромилась би зіграти навіть примадонна столичної сцени. Партію Павука співав колишній артист Львівської опери Борковський, він співав і грав так гарно, що його викликали багато разів.

З особливою похвалою слід відзначити спів хорів, які під час другої вистави звучали в чоловічих і жіночих партіях майже бездоганно. Постановку, щей таку гарну, такої важкої опери, як «Різдвяна ніч», слід вважати великою заслугою українського театру і доказом того, що трупа та її керівництво не їдять даремно місцевий хліб.


Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. «Kurjer Lwowski», 1890, № 350, 18 грудня, с. 4 – 5, без підпису.

Подається за першодруком в українському перекладі.

Вчорашня прощальна виставав українському театрі… – Опера «Різдвяна ніч» у Львові ставилася кілька разів. Рецензія І. Франка була відгуком на виставу, яка відбулася 17 грудня 1890 р.

Клішевська Кароліна (псевдонім Каролінська, 1864 – 1927) – польська співачка. У 1885 – 1890, 1891 – 1892 рр. виступала в театрі товариства «Руська бесіда» у Львові, пізніше – у польському Львівському театрі, переважно в оперетковому репертуарі.

Борковський Леон Панталеон (1824 – 1911) – польський співак. У 1890 – 1891 рр. неодноразово виступав на сцені театру товариства «Руська бесіда» у Львові.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 28, с. 110 – 111.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1894

Модифіковано : 11.03.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.