10. Серпень

Іван Франко

Ось серпень прийшов і мов серпом ізжав

Гіцкевича в Долині

За те, що занадто цікаво вглядав

До банкової скрині.

То був патріотник! Свитали йому

В голові общепольськії мрії:

Анектуй не лиш Русь, а і власність чужу, –

Ну, і присвятивсь між злодії.

Пішов і Баранський з Долини, той сам,

Що там мав у хрунів «zaufanie».

Щасти Біг, панове, в дороженьку вам!

А нас від вас «zbaw Chryste Panie!»

Пан Цукер і Ґольдман, не рідні брати

Із патріотницького війська,

Намісника просять, щоб назви тоти

Змінив їм на польські «nazwiska».

І змінить намісник. Пан Цукер від днесь

«Słodkogębski» назветься так мило,

А пан Ґольдман, той, певно, більше з-хлопська назвесь,

Яко демократ, Злотерило.

О радість! За серце, за боки берусь

Від новин тих утішних і певних:

Швидко вийде у світ «Прикарпатская Русь»,

Научний двотижневик.

Два тижні минули. Піду, обіздрюсь,

Чи вийшла сподівана? Ist nix!

За місяць прийде «Прикарпатская Русь»,

Але вже яко «месячный Вѣстникъ-съ!»

Знов місяць минув. За живіт вже берусь:

Чи вийшла? Чорти і святі всі!

Не вийде зовсім «Прикарпатская Русь»,

Бо Площанському вкрав хтось статті всі.

І хто ж то на світі украсти їх міг?

О щоб йому трястя й простуда!

Таж, певно, лиш знавець міг загарбати їх,

Найскорше Сава Дуда.

Та що про такі нам дрібниці плести?

Зближаєся день епохальний:

Мов сонечко з хмар, має з цюпи зійти

Наш мученик сакраментальний.

Любимець народу, пророк наш, герой,

Політик, поет, наукович,

Апостол, предтеча, спаситель наш, той

Преславний Іван Наумович.

Незрівняний муж! Стільки днів не прожив,

Скільки перемінив переконань,

І не стільки добра він для Русі зробив,

Скільки вилляв нарікань і стогнань.

Був ляхом, був собі й малоросом колись,

Нині став єдинства прозелітом;

Повні запалу все слова в нього лились,

А проте все він був гіпокрітом.

Колись його бесіда бурю на нас

Привела – Ґолуховщину злую,

А гнилицька борба його в нинішній час

Нам дала єзуїтчину тую.

Для хлопа він пише, хоч хлоп в нього гадь,

Дикун без ума і без чести;

Він пише по-хлопськи, щоб бридить, псувать

Той язик і в погорду привести.

О, славить сей день епохальний будем,

Що сього увільняє ґіґанта!

Хоч не маєм театру, йому признаєм

Славу першого комедіанта.

Примітки

Гіцкевич Станіслав – бурмістр м. Долина, член повітової ради, директор місцевого філіалу Рустикального банку, звідки вкрав 22 000 зл. Відомий своєю жорстокістю у ставленні до селян.

Баранський – староста з м. Долини.

«Прикарпатская Русь» – щомісячний додаток до «Слова» під редакцією В. Площанського. Вийшли тільки три номери в 1885 р.

Дуда Сава – секретар відомого свого часу в Галичині «Общества ім. М. Качковського» москвофільського напряму.

Наумович Іван (1826 – 1891) – громадський діяч і письменник, представник галицького москвофільства. 1882 р. засуджений (у процесі Ольги Грабар) на 8 місяців в’язниці. Вийшов на волю 27 серпня 1884 р.

…єдинства прозелітом… – Тобто, змінивши попередню позицію, виступив гарячим прихильником єднання (тут: Росії та приєднаної до неї Галичини).

Ґолуховщина – режим намісника графа Агенора Ґолуховського (1866 – 1867 і 1871 – 1875 рр.), що повів сувору шовіністичну політику проти українського народу в Галичині з метою закріплення польсько-шляхетської влади.

…гнилицька борба… – Наумович, «користуючись зі спору громади Гнилички зі священиком із Гнилиць, при помочі довіреного дяка гнилицького Шпондера, довів громаду Гнилички до заяви в Тернопільськім старостві, що переходить на православ’я» (Франко І. Нарис українсько-руської літератури).

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 68 – 70.