Іти – Іцко

Іван Франко

Іти

1. А йшов бис у задгузь, як рак! (Нагуєвичі)

Лають такого, що йде дуже помалу.

2. А то йдеш, як лельом-полельом. (Нагуєвичі)

Ідеш помалу, ліниво. Пор. Adalberg Iść 20. [«Лель i Полель» – назва повісті І. Франка (1887 р.), однак ця приповідка не пояснює смислу назви. – М. Ж., 24.04.2021 р.]

3. Він іде, а йому сі не йде. (Бірки Великі)

Значить іде ліниво, помалу.

4. Все йде вспак. (Ількевич)

Значить іде не так, якби слід було надіятися. Пор. Adalberg Iść 46.

5. Все то йде якось не по божому. (Нагуєвичі)

Себто безладно, нелогічно.

6. Всьо йде на переверти. (Лімна)

Мішаються та переміняються старі порядки.

7. Де йди, там іди, а все до свого кута вертай. (Комарно)

Свій кут найліпший.

8. Добре йде, лиш голову на бік несе. (Нагуєвичі)

Жартують із такого, що на ярмарці торгує коня, не розуміючися на кінських прикметах і винаходить ось таку його хибу.

9. Добре йде, но трохи на бік фостом закидає. (Лучаківський)

Пор. попереднє.

10. Ей, ледво йду! Не так пяна як голодна, шла бим далі тай не годна. (Миколаїв над Дністром)

Жалувалася жінка, йдучи з ярмарку та пишучи мисліте по дорозі.

11. Замість іти там де просят, він пішов, де сіно косят. (Кукизів)

Говорять про літній дощ, що йде там, де його не треба.

12. Іде в три путі. (Нагуєвичі)

Іде блукаючи, дороги не знаючи, іде п’яний. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux 1, 41.

13. Іде зі своїм двором. (Ількевич)

Зі своєю челяддю, з дітьми.

14. Іде, іде, тей на місци стоїт. (Буданів)

Про такого, що йде дуже повільно або довго збирається в дорогу.

15. Іде й мисліте ногами пише. (Ясениця Сільна)

Іде п’яний і заточується то в цей бік, то в той.

16. Іде й носом підпирає сі. (Ценів)

Сильно п’яний, раз по разу паде на землю.

17. Іде йойкаючи. (Нагуєвичі)

Його побито або загалом терпить якийсь біль.

18. Іде качки заганьиючи. (Нагуєвичі)

Значить п’яний, заточується то на один бік дороги, то на другий.

19. Іде му рукою. (Гнідковський)

Йому щастить, добре ведеться. Пор. пісню:

Ой як я сі оженив, пішло ми рукою,

Пішла жінка за борщом, а я за мукою.

20. Іде му, як би взяв перо з гуски та пустив горі водов. (Мшанець)

Значить ніщо йому не ведеться, все йде на перекір його бажанню.

21. Іде му як з печи на голову. (Нагуєвичі)

Не щаститься, поводиться чим раз гірше.

22. Іде му як з холяви. (Крехів)

Сиплеться добро, він багатіє.

23. Іде му як по груді. (Нагуєвичі)

Іде важко, з перешкодами, бідує.

24. Іде му як по маслі. (Нагуєвичі)

Значить іде гладко, ведеться добре. Пор. Adalberg Iść 24.

25. Іде му як по шнурку. (Белз)

Дідо йде гладко, в порядку. Пор. Adalberg Iść 26. Німець додає: мовив злодій, коли йому кат надівав петлю на шию. Пор. Wander І, Gehen 6.

25. Іде му як спячому риба в сіть. (Гнідковський)

Спячий риби в сіти не зловить.

27. Іде на попа із живого і з мертвого. (Лемківщина)

Значить іде дохід.

28. Іде нога поза ногу. (Нагуєвичі)

Іде помаленьку, ледве ступаючи. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 95.

29. Іде о горло. (Гнідковський)

Значить рішається питання, чи жити, чи гинути.

30. Іде питаючися, по чому пшениця. (Гнідковський)

Значення неясне.

31. Іде як вода на лотоках. (Ількевич)

Щаститься, прибуває добра.

32. Іде як з каміня. (Львів) … каменя. (Ількевич)

Туго, трудно йде, не щаститься. Пор. Adalberg Iść 28.

33. Іде як на заріз. (Нагуєвичі)

З острахом, опираючися. Пор. Adalberg Iść 15.

34. Іде як рак з дріжджіма. (Нагуєвичі)

Помалу, ліниво. Натяк на анекдот про рака, якого в велику п’ятницю послали за дріжджами і він вернув аж через рік. Пор. Adalberg Iść 4.

35. Іде як русин з празнику. (Гнідковський)

Говорять, коли кому ригається, пор. І, Бойко 7.

36. Іде як штири дівки. (Городок)

Іде швидко, весело.

37. Іди, аби сі за тобов зашило! (Нагуєвичі)

Значить аби й слід твій пропав.

38. Іди, аби-сь сьи скапав. (Львів)

Прокляття, щоб ти змарнувався.

39. Іди, аби ті мої очи не виділи! (Нагуєвичі)

Не хочу мати з тобою ніякого діла.

40. Іди в лихий чьис та в куцу годину! (Нагуєвичі) … зломану … (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб куди підеш, грозило тобі нещастя або загибіль.

41. Іди в трісцє та в болото! (Калуш)

Клянуть чоловіка, що не держиться хати, а йде кудись під ніч.

42. Іди до біди! (Нагуєвичі)

Біда персоніфікована як лихий демон.

43. Іди до дідькової мами! (Товсте)

Прокляття. Дідькова мама гірша від дідька.

44. Іди до Ісай та торбами потрісай. (Дрогобич)

– вбоге гірське село.

45. Іди до ланца! (Лімна)

Ланц в бойківських прокляттях часто фігурує як синонім муки, клопоту, лиха, див. далі Ланц.

46. Іди до песячої матери! (Станіславів)

Прокляття. Вступися геть, щоб я й не знав, куди ти пішов.

47. Іди до раю, де кури ср … (Нагуєвичі)

Значить під куряче сідало, посилають дурного.

48. Іди до тристенного! (Нагуєвичі)

Прокляття: іди до чорта.

49. Ни здоров, колись змолов, а ми нараз, ідем також зараз. (Лучаківський)

Жартливе прощання.

50. Іди зо шумами! (Нагуєвичі)

Прокляття: як підеш, то щоб за тобою зашуміло, щоб ти не вернув більше.

51. Іди з ручки до ручки, аби не було мучки! (Бібрка)

Говорять дитині, яку один носив на руках і передає другому.

52. Іди на дідьчу маму, аби ті обйойкала! (Нагуєвичі)

Прокляття. Обйойкати когось в дорозі значить навести на нього нещастя.

53. Іди на зломану голову! (Нагуєвичі)

Щоб ти зайшов у таке місце, де б зламав собі голову.

54. Іди, най ті Бог на кого іншого наверне! (Нагуєвичі)

Говорять сварливому, зачіпливому чоловікові, з яким не хочуть битися або сваритися.

55. Іди на чужі руки. (Ількевич)

Нехай хтось інший, зачеплений тобою, дасть тобі почути свої руки.

56. Іди на штири вітри, а на пятий шум. (Ількевич)

Іди геть, куди хочеш, щоб за тобою зашуміло, сліду не стало.

57. Іди ніворотом! (Нагуєвичі)

Іди, щоб не вернувся більше.

58. Іди просто носа. (Коломия)

Значить не питаючи, куди йдеш.

59. Іди собі з Богом до дідька! (Ценів)

Відправляють нелюбого, уприкреного чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 197.

60. Іди тай не обзирай сі. (Нагуєвичі)

Рішившися раз на якесь діло, роби його і не покидай.

61. «Іди, ти не є-на!» – «Брешеш, псе, я сі є-у все». (Коломия)

Дразнять себе взаїмно парубок і дівка.

62. Іди швидко, а так бридко; іди тихо – і так лихо. (Мінчакевич)

Треба у всьому в житті знаходити відповідну міру.

63. Іди швидко – тай то бридко; іди помалу – і то не здало; ліпше по середині. (Теребовля)

Мотивується загальне правило «золотої середини».

64. Іду, землі під собов не чую. (Нагуєвичі)

Іду швидко, весело, мов лечу.

65. Іду, йду, а на місці стою. (Ількевич)

Говорить слабосилий, хворий чоловік, якому доводиться йти кудись.

66. Іду туди, де цісар пішки ходит. (Нагуєвичі)

Значить до виходка.

67. Ідут як мухи до меду. (Нагуєвичі)

Горнуться радо до якогось діла. Пор. Adalberg Iść 12.

68. Ідут як по свjичену воду. (Нагуєвичі)

До якогось добродія, приміром до ворожбита або знахаря.

69. Іду, Яцю, не за тебе, а за твою працю. (Комарно)

Говорить дівка, виходячи замуж за старшого а багатого чоловіка.

70. Іти з кия під колос. (Гнідковський)

Значення неясне; чи значить: іти в спіле збіжжя на любовні зносини, чи: йти з кимось згідно, робити в порозумінні?

71. Іти, куда ноги несут. (Гнідковський)

Значить куди-будь, без означеної мети. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 58; Wander І, Gehen 441.

72. Іти, куда очи провалят. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Іти, куди ті очи ведуть. (Нагуєвичі)

Без мети, в світ за очі. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 58.

73. Іти на чужі діти. (Гнідковський)

Говорить дівка, якій не хочеться йти за вдівця і доглядати не своїх дітей.

74. Іти як у дим. (Гнідковський)

Значить наосліп, відважно але також необережно.

75. Ішов за Довбушом з фрики. (Гусне)

Ішов з мусу, присилуваний.

76. Куда йдеш? на перед себе. (Жидачів)

Про такого, що йде сам не знаючи куди.

77. Куди йду, туди йду, а тобі не треба знати. (Богородчани)

Сердита відповідь на питання: куди йдете?

78. Най там іде з минувшими часами. (Лучаківський)

Говорять, згадуючи якесь лихо.

79. Най то йде на ліси, на гори та на сині возера. (Жидачів)

Формула відвертання всякого лиха, тучі, чарів, напасті.

80. Не все йде чоловікові так, як би му сі хтіло. (Дрогобич)

Бо не все залежить від його волі. Пор. Wander І, Gehen 41, 44.

81. Не йди борзо, бо на біду найдеш; не йди поволі, бо біда тебе найде. (Ількевич)

В житті важко поступати так, аби не наскочити на біду чи то задля зайвого поспіху, чи через опізнення. [Доповнення 1910 р.] Пор. Osm. 185.

82. Не йди в воду, як ни знаєш броду. (Kolberg Pokucie)

Не хапайся до діла, якого вдачі й наслідків не знаєш.

83. Ни йди меже люде, коли ни знаєш світови ладу. (Kolberg Pokucie)

Бо будуть сміятися.

84. Не йди на глибоке, коли не вмієш плавати. (Kolberg Pokucie)

Не хапайся до того, чого не знаєш.

85. Нехай іде за вола, аби дома не була. (Кукизів)

Говорить батько про дочку, якої довго ніхто не хоче сватати.

86. Ні йти, ні сидіти. (Залісє)

Чоловік нерішучий, що не знає, що й коли робити.

87. Ні йшла, ні їхала. (Лімна)

Не рушилася з дому, лінива.

88. От так іди тай не бав сі. (Нагуєвичі)

Окрик здивування: от як воно сталося!

89. Помалу йди, дальше зайдеш. (Крехів)

Бо не так швидко втомиш ноги. Пор. Wander І, Gehen 93; Adalberg Iść 44. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Gehen 45; ІІ, Komen 1; Симони 2240; Гильфердинг 1259.

90. Так іде, жи би сі молоко на голові зсіло. (Жидачів)

Значить іде помалу, обережно.

91. Там іди, мила, звідки-сь била. (Яворів)

Виправляє чоловік жінку, коли їй не подобалося в його домі.

92. То йду, то їду. (Станіславів)

Коли хто візьме на фіру, а потім велить злізати.

93. То так не йде: їсти й не платити. (Дрогобич)

Задарма нема нічого. Пор. Wander І, Gehen 9.

94. Хто не йде, той не зайде. (Нагуєвичі)

Хто нічого не робить для осягнення своєї цілі, той не осягне її. Пор. Wander І, Gehen 7.

95. Чи я за бідним іду, чи бідний за мнов? (Товсте)

Говорила багачка, до якої бідні горнулися по милостиню.

96. Я йду, а ти бігай, може мі догонит. (Нагуєвичі)

Значить я швидше йду, як ти біжиш. Пор. Wander І, Gehen 3.

97. Який іде, таку веде. (Лучаківський)

Знайшов собі відповідну для себе, звичайно в кепськім значенні.

98. Я не йду там де бют, але там, де їсти дают. (Дрогобич)

Зовсім натуральний нахил – іти там, де можна скористати.

[Доповнення 1910 р.] 99. Идеш коло мочіла – абес так си уснував, єк павучіна. (Голови)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 100. Идеш коло потока – абес так си крутив, єк самотока. (Голови)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 101. Иди в дві дорозі, та абес уломив собі обі нозі. (Голови)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 102. «Ідеш?» – «Іду.» – «Ходи!» – «Піду!» (Тростянець)

Коротка розмова.

[Доповнення 1910 р.] 103. Іде, як баба по при свічку. (Підгірки)

Рівно, щоб не зачипти.

[Доповнення 1910 р.] 104. Іди, йди, і гири сі до сто дідьків! (Підгірки)

Прокляття: пропадь до чорта.

[Доповнення 1910 р.] 105. Ішьов ги мураль. (Ю. Кміт)

Ішов п’яний. «Мураль» – муляр.

[Доповнення 1910 р.] 106. Йти би домів. (Тухля)

Говорить сам собі чоловік, збираючися вийти з чужої хати.

[Доповнення 1910 р.] 107. Так іде, як розломана качка. (Буданів)

Іде помалу, колишучися на ногах.

[Доповнення 1910 р.] 108. Так му йде, гі би взяв перо з гуски і пустив горі водов. (Мшанець)

Ведеться йому дуже лихо.

[Доповнення 1910 р.] 109. Ци ни йде вам що на очьи? (Боберка)

Чи не привиджується вам що?

[Доповнення 1910 р.] 110. Як я йшла, земля угиналася, таку-м силу мала. (Ю. Кміт)

Говорить стар жінка про свою молодість.

Іцко

1. Вийшов на Іцкову суку. (Ількевич)

Зійшов на біду, терпить голод.