Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

27.03.1891 р. До М. П. Драгоманова

27 березня 1891 р. Львів 27/3 1891

Вельмишановний добродію!

Меа culpa! приходиться мені сказати на початку сього листа. Не писав до Вас уже довго, раз, тому, що під час виборов[о]ї гарячки у мене була трохи що не денна й нічна служба при «Kurj[eri] Lw[owskim]», по тому приходилося їхати в Чернівці, лагодити дещо для «Руської школи», для «Народу» і для себе, а на додаток діти два рази хорували, так що я зовсім закрутився і чув непобориму відразу до всякого писаного слова, а навіть читання мусив уважати розкішшю, на котру не все міг собі позволити.

З листа Вашого до П[авли]ка довідуюсь, що Ви не дістали «Юліана». Се мені дуже прикро, тим більше, що екземпляр посланий був Вам зараз по виході. Посилаю другий екземпляр разом з дальшою книжечкою – статтею Верна. Я вповні годжуся з Вами на суд про Флоберову новелу. Вона мені також не дуже подобалася. Але з її друкуванням вийшло таке діло, що, щоб прискорити видавництво «Бібліотеки», до мене прилучилися до спілки ще два молоді люди, починаючі писателі. Один з них мав уже віддавна приготований переклад «Юліана» і бажав бачити його надрукованим, ось і прийшлось вволити його волю.

Верна початок, як бачите, також уже надрукований; в 13 книжечці підуть дальші дві його статті про П’ятикнижжя. Розпродаж іде дуже туго; за «угодою» люди у нас попросту й читати відвикають.

Вашу статтю про «печену дитину» я вже переклав, і вона друкується. Жаль тільки, що прийдеться, мабуть, розірвати її на дві книжки «Руської школи», бо оця книжка вийде невеличка (2 листи), так що Ваша стаття зайняла б більшу її половину, а Стоцький конче хоче наразі зберегти хоч трохи ще педагогічний характер часописі і вперти, крім того, деякі «miscelianea». Та я думаю, що чим менша буде II кн[ижка], тим швидше вийде III, до котрої ввійшла би 3 глава Вашої статті.

Щире спасибі Вам за «Константина». Прочитав я його з великим зацікавленням, хоч у болгарських піснях багато дечого не зрозумів. Ну та й втелющили Ви індійщини! Жаль тільки, що не дали хоч коротенького систематичного огляду буддизму в обох його галузях, його догм, котрі мали рішучий вплив на формування певних творів літературних і самої класифікації тих творів. Се хиба і у Бенфея, і у Веселовського хоч перший з них виходить від Індії, а другий, поскакавши по Європі та Передній Азії, вряди-годи біжить до індійської криниці води напитися.

Я не знаю, чи є де такий систематичний огляд індійської літератури в зв’язку з індійськими віруваннями, сектами і т. і. і з розширенням кругозору на всі парості, куди твори тої літератури з часом розширювалися. Я досі не читав Лефмана, та здається мені, що він все-таки в першій лінії звертає увагу на історію і то на історію Індії, а лишає на боці літературу індійську, її інтернаціональне значення. Певно, що десь мусять бути праці такі, якої б мені бажалось (індійська література у Корша – Кирпичникова зроблена дуже слабо), та слід би було й Вам хоч потроху зазначити зв’язок у тій літературі. А то тепер цитуєте Ви збірник Сомадеви, чи там «Лалітавістару», чи «Sinhasanadvatrincati», чи що-небудь таке, і кожному з боку цитати ті являються якісь случайні, вихоплені мовби навгад. Знаючи ближче становище тих діл в літературі індійській, ми зрозуміли б, для чого іменно в них є криниця, з котрої бігають пити Веселовські, Лібрехти і др.

Може, се значить, що такі роботи треба читати з більшою історико-літературною підготовкою, ніж є у мене, а може, й справді тут є незаповнене ще місце, котре би треба заповнити. Я стрібую, вирочім, написати рецензію на Вашу роботу, хоч і як чую себе до сего некомпетентним, та у мене є один варіант казки, вхожий до Вашого циклу, з одного боку, дуже близький до французької поеми про Кутана, а з другого, – до деяких наведених Вами індійських варіантів. Варіант сей схожий досить з надрукованим Вами Марком багатим, але й від нього де в чому відмінний. Може, він на що-небудь і придасться.

Получив статтю Вовка про побратимство в «Mélusine» і про неї бажав би написати звістку.

Щиро кланяюсь Вам і всім Вашим.

Іван Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 342 – 343.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1415).

…під час виборов[о]ї гарячки… – Йдеться про вибори до державної ради, то відбулися в березні 1891 р.

З листа Вашого до П[авли]ка… – Лист М. Драгоманова до М. Павлика від 10 березня 1891 р. (Переписка, т. 4, с. 137 – 140).

…нe дістали Юліана… – Новела Г. Флобера «Легенда про св. Юліана Милосердного» в перекладі з французької В. Сави (псевдонім В. Щурата) видана 1891 р. в «Літературно-науковій бібліотеці».

…разом з дальшою книжечкою…Вeрн Моріс Основи критики біблійної. Львів, 1891.

Вашу статтю про «печену дитину» я вже переклав, і вона друкується. – Стаття М. Драгоманова «Слов’янські перекази о пожертвованию власної дитини» (ч. 1) у перекладі І. Франка друкувалася в чернівецькому журналі «Руська школа» (1891, т. І, вип. 2).

Щире спасибі Вам за «Константина». – статтю М. Драгоманова «Славянските сказания за рождението на Константина Великий» (Сборник за народни умотворения, наука и книжнина, т. II – IV. Софія, 1890 – 1893).

Бeнфeй Теодор (1809 – 1881) – німецький учений, фахівець з індійської філології, загального та порівняльного мовознавства; розробив «теорію запозичення», зводячи казкові сюжети у різних народів світу лише до індійської літератури.

Я досі не читав Лефмана… – Йдеться про вид.: Lefmann S. Geschichte des alten Indiens. Berlin, 1880. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 5096.

…цитуєте Ви збірник Сомадеви, чи там «Лалітавістару», чи «Sinhasanadvatrincatі». – Мова йде про твори стародавньої індійської літератури: казкову епопею кашмірського поета XI ст. Сомадеви «Катхасаритсагара» («Океан оповідей, які вливаються в нього потоками»), написану санскритом поему про життя й учення Будди «Лалітавістара», збірку оповідей VIII – IX ст. «Сінхасанадватриншаті» («32 оповідання царського трону»).

Лібрехт Фелікс (1812 – 1890) – німецький літературознавець. Йдеться про його книгу: Liebrecht Felix. John Dunlop’s Geschichte der Prosadichtungen. Berlin, 1851, що є доповненим перекладом англійського видання праці Дж. Денлопа «History of Fiction» (1814).

Получив статтю Вовка про побратимство…Vоlkov Th. La fraternisation en Ukraine, надруковану в паризькому журналі «Mélusine» (1891, № 8). В українському перекладі передрукована в «Правді» (1891, вип. 7, 8).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 271 – 273.