Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

22.08.1891 р. До М. П. Драгоманова

22 серпня 1891 р. Львів 22/8

Вельмишановний добродію!

Мов тяжкий гріх почуваю довге занедбання переписки з Вами, переписки, котра завсігди така для мене корисна. Від д. П[авли]ка довідався я про Ваше нещастя – слабість, та надіюсь, що вона не буде така серйозна, як зразу здавалося. Се справді була би дуже недобра річ. Я щиро бажав би відвідати Вас, і може бути, що в сентябрі, перед поїздкою в Росію, таки виберуся до Відня, хоч се для мене досить ненаручно, раз, для коштів, а по-друге, й задля того, що у нас в «Kur[jeri] Lw[owskim] тепер лиш три робітники (а четвертий не знати ще, коли верне). Коли ж іще в додатку в сентябрі збереться сойм, то я й зовсім не знаю, як і вибратися, бо тоді для нас робота мало що не подвоюється, особливо ж для мене, котрому приходиться реферувати проекти устав, що подаються до ухвали соймові. Та я надіюсь, що сим разом бог помилує і що мені таки доведеться сього року побачити Вас.

Я тільки що скінчив писати рецензію на Ваші болгарські праці. Боюся, що багато я в ній напутав, бо приходилося писати о речі, в котрій я поки що слабо підготовлений ученик, а не суддя, а по-друге, наші львівські бібліотеки позамикані, так що треба було писати переважно з пам’яті або після того, що є у мене. Ну, та вже сяк чи так, не пишуть компетентніші, то нехай хоч «каменіє дадят глас». Побачимо, чим то отеляться компетентні в збірнику Тов[ариства] ім. Шевченка.

Михальчук казав, що кияни трохи чи не поставили таку умову, щоби в тім збірнику, коли вони мають його держати на своїх плечах, не було праць наших галицьких учених Огоновських, Вахнянинів, Целевичів і т. ін. А чиї ж мають бути? Чутка є, що українці дали якісь гроші на видання збірника, принаймні так казав мені, яко on dit, Коцовський. Стоцький удавався до них, щоби покинули свій план видавання збірника, а пристали до його «Руської школи», та йому відповіли коротко, що про се й мови бути не може. Новий випуск «Руської школи» почне десь незабаром друкуватися.

Я кінчу тепер для «К[иевской] ст[арины]» досить обширну монографію про Лук’яна Кобилицю, мужика-посла буковинського 1848 р., котрий почав було робити в горах досить оригінальну революцію (про нього згадують і деякі пісні нар[одні] в збірці Купчанка). Чи Ви не чували що про нього від Федьковича, бо те, що се verlogenesIndividuum про нього писало і говорило, годі склеїти докупи і прийдеться хіба поминути.

Не знаю, чи бачили Ви в «К. стар.» мою статейку про Шумлянського? Я написав для «Буковинського календаря» популярну статейку про Вишенського і впер туди його антипопівські речення, та не знаю, чи помістять. Дав також переробку старонімецької поеми «Der arme Heinrich», котра пару літ уже лежала в мене.

В вільних хвилях порядкую свій збірник галицьких приповідок. Хотів би я звести докупи все те, що було досі надруковано (Ількевич, Вислоцький і др.), з рукописними матеріалами (збірки Мінчакевича, 1838; Петрушевича, 1828) і новими збірками, що є у мене (около 4 000 приповідок), упорядкувати все те суцільно, на взір Wander’a – пододавати примітки для об’яснення і видати. Та де? Академія Краківська, котра зразу взялась було видати збірку в своїм «Zbior’i», тепер чогось угнівалась, та я не дуже й хочу до неї набиватися; сам я не маю тільки грошей на страту, бо книжка вийде около 15 аркушів або й більше, а розходитися буде туго. Так що нипаєш, нипаєш над тою дробиною, та й руки опадають. Спробую хіба через киян наперти на Тов. [ім.] Шевч[енка], нехай друкує, та чи вдасться штука. А до Росії давати годі, бо багато є скабрезних та антирелігійних, котрі цензура непремінно повикидає, так як повикидала велику силу в Номиса, про що мені казав книгар Пантелеєв.

Що се за Рід (Reed) такий видав історію індійської літератури в Чікаго («The Hindoo Literature or Ancient Books of Hindoos», щось так, обширна книга, стоїть 12 марок ще з чимось)? Я хотів виписати її, хоч по-англійськи не вмію, та треба вчитися на старості літ, коли без сього не можна.

Хотів би я зайнятися детальним розбором «Містерії страстей Христових» (виданої мною в «К. стар.»), та не можу при скудості нашої бібліотеки дійти, відки міг узяти її автор таке розуміння типів Христа і Марії, яке там бачимо (Христос не хоче йти на муки і свариться з ангелом, що приносить йому чашу терпіння, а Марія хоче сама взяти муку на себе, а далі хоче з мечем кинутися і відбити Христа у мучителів). Се на всякий спосіб доволі незвичайне розуміння страстей Христових і варто би його ближче пояснити.

Жаль дуже, що Ваш перший і такий інтересний причинок, надісланий для «Хлібороба», сконфісковано. Чорт їх знає, як для них писати. У Вашій статті вони ухитрилися найти Vorschrift massig «висміювання і побуджування до ненависті» – і робіть їм, що хочете. І процесуватися з ними дарма – затвердять, та й годі.

З Вашої просьби прислати Вам виписку з Кольберга бачу, що лагодите до друку свого «Едіпа». Посилаю Вам жадану виписку і ще одно оповідання на сю тему, трохи відмінне від Григорія, а де в чому ближче до грецької повісті. Дуже жаль, що не можу віднайти статейки Дідеріхса про російських Едіпів, про котру Ви мені колись згадували. Я шукав її вже давно, щоби Вам послати, та боюся, що десь затратилася або, може, хто позичив на вічне віддання. На всякий спосіб шукатиму ще, і коли найду, то привезу Вам.

Вашої третьої болгарської праці я не дістав, то й не міг про неї нічого згадати.

Хотілось би мені роздобути Новаковича «Історію сербської літератури» і видання пісень Вука Караджича, те, що тепер почало виходити. Якби Ви могли де-небудь замовити їх для мене, бо я не знаю, куди обертатися, то я радо заплачу. «Іст[орія] літератури», мабуть, розпродана вже.

Про наші партійні відносини не пишу нічого: про них треба би або багато писати, та нема часу й охоти, або бути тихо. Надіюся, впрочім, що поговоримо незабаром. Поздоровляю щиро Вас і всіх Ваших.

Іван Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 351 – 353.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1416).

…довідався я про Ваше нещастя – слабість… – У М. Драгоманова було виявлено аневризму аорти.

…в сентябрі, перед поїздкою в Росію… – Ця поїздка І. Франка не відбулася.

…скінчив писати рецензію на Ваші болгарські праці. – Йдеться про статтю І. Франка «Болгарські праці М. Драгоманова» («Народ», 1891, № 15 – 16, 19).

…деякі пісні народні в збірці Купчанка. – Йдеться про упорядковану Г. Купчанком збірку: Лоначевский А. Сборник песен буковинского народа. К., 1875.

…те, що се verlogenes Individuum про нього писало… – Маються на увазі згадки про Лук’яна Кобилицю в працях Г. Купчанка.

…мою статейку про Шумлянського? – Статтю І. Франка «Иосиф Шумлянский, последний православный єпископ Львовский и его «Метрика» надруковано в «Киевской старине» (1891, кн. 6, 7).

Я написав для «Буковинського календаря» популярну статейку про Вишенського… – Стаття І. Франка «Іван Вишенський. Руський писатель XVI п. в «Буковинському православному календарі» не друкувалася. Опублікована в газеті «Хлібороб», 1892, №8 – 11, та окремою відбиткою (Коломия, 1892).

…те, що було досі надруковано (Ількевич, Вислоцький)… – Йдеться про збірки: Галицькі приповідки і загадки, зібрані Григорієм Ількевичем. Відень, 1841 (зберігається в бібліотеці І. Франка № 2645); Вислоцкий А. Пословицы и поговорки Галицкой и Угорской Руси. – Записки императорского Русского географического общества по отделению этнографии, т. П. Спб., 1868.

…збірки Мінчакевича… Петрушевича… – Рукописні збірки народних приповідок, записані 1838 р. Филимоном Мінчакевичем та в 1828 р. Стефаном Петрушевичем, зберігалися в бібліотеці Народного дому у Львові, Львівському університеті та в інших сховищах.

…новими збірками, що є у мене… – Перелік їх див. у передмові І. Франка до «Галицько-руських народних приповідок» (т. 1, вип. II, Львів, 1902).

Wander (Вандер Карл-Фрідріх Вільгельм; 1803 – 1879) – німецький педагог і громадський діяч, уклав п’ятитомну збірку німецьких прислів’їв «Deutsches Sprichwörterlexicon» (Leipzig, 1850 – 1880).

Академія Краківська, котра зразу взялась було видатизбірку… – Мається на увазі польська наукова і видавнича інституція Akademia Umiejętności в Кракові, яка випускала серійне видання «Zbiór wiadomości do antropologii krajowej». Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 1616 – 1632, 2678.

…в Номиса… – Український письменник і фольклорист Номис упорядкував збірку «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (Спб., 1864). Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 2686.

Що се за Рід такий видав історіюіндійської літератури… – Йдеться про кн.: Reed Elizabeth A. Hindu Literature or the Ancient Books of India. Chicago, 1891. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 164.

…Ваш перший і такий інтересний причинок, надісланий для «Хлібороба», сконфісковано. – Початок статті М. Драгоманова в справі релігійної реформації був заборонений для публікації в газеті «Хлібороб» (див.: Переписка, т. 6, с. 248).

…лагодите до друку свого «Едіпа». – Праця М. Драгоманова «Славянските преправки на Едиповата история» вміщена у вид.: Сборник за народни умотворения, наука и книжнина, кн. 5, 7. Софія, 1891.

…статейки Дідеріхса про російських Едіпів… – Diderichs Victor. Russische Verwandte der Legende von Gregor auf dem Stein und der Sage von Judas Iscariot. – «Russische Revue. Monatsschrift für die Kunde Russlands», B. 17, 1884, с. 119 – 146.

Вашої третьої болгарської праці… – Очевидно, стаття М. Драгоманова «Славянските варианти на една евангелека легенда» (Сборник за народни умотворения, наука и книжнина, кн. 4. Софія, 1890, с. 257 – 269).

Новаковича «Історію сербської літератури»… – Йдеться про книжку: История српске књижевности (Београд, 1874) сербського літературознавця fi письменника Стояна Новаковича (1842 – 1915).

…видання пісень Вука Караджича… – «Српске народне песме» (Београд, 1887 – 1895) сербського фольклориста Вука Караджича (1785 – 1864).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 287 – 290.