17.07.1906 р. До В. М. Доманицького

Високоповажаний товаришу!

Спасибі за Ваш лист, на який спішу відповісти Вам.

З поручения виділу і філол[огічної] секції Н[аукового] тов[ариства] ім. Шевч[енка] я справді в маю сього р[оку] розпочав працю над критичним виданням творів Шевченка, а спеціально першого тому, що має обіймати всю його поезію в хронологічнім порядку. Я переробив досі половину приготовної праці, та, власне, взявши за підставу текст Огоновського, я порівняв його з тими давнішими виданнями, що мають критичну вартість, себто або вийшли з рук самого Шевченка (всі друки з-перед 1847 р. та вид[ання] 1860) або основувалися на автографах, отже, все з «Основи», вид[ання] львівського 1868, празького та женевського. Не маю, на жаль, під руками «Гамалії» з р. 1844 та вид. Кожанчикова з р. 1867.

З сього порівняння текстів я побачив таке, що оба найновіші галицькі видання не повинні бути кладені основою жодного нового видання, а спеціально видання Романчука щодо чистоти тексту і добору варіантів найгірше з усіх. Женевське видання «заборонених у Росії» поезій щодо варіантів має також мінімальну вартість, подаючи переважно пізні, а правдоподібно й не Шевченкові варіанти, яким місце в нотках, а не в тексті, куди впер їх Огоновський зо страху перед Драгомановим. Подаю Вам сі свої спостереження на випадок, якби Ви хотіли братися до праці над виданням Ш[евченка] для Росії.

Взагалі я був би тої думки, щоб видавці російські ввійшли в умову з Наук[овим] тов. ім. Шевч. і взяли основою наше нове видання: друкуючи лист за листом, ми присилали б їм відбитки аркушів, а вони могли б брати відтам чи то голий текст без наукового апарату (коли вид[ання] популярне), чи й додавати з того апарату цікавіші варіанти для ширшої публіки. Моє видання буде скрізь акцентоване, з упрощеною і консеквентно переведеною інтерпункцією, і тут я також за короткий час, що займався сим ділом, здужав виправити масу дурниць, допущених попередніми редакціями.

Тепер запитаюся: в кого єсть виписка з рукопису III отд[еления]? Для нашого видання доконче була б потрібна точна копія сього рукопису (в перших виданнях, як знаєте, декотрі поезії були друковані з пропусками, не заповненими й пізніше!), а коли се неможливо зробити, то хоч би нам дістати ті новини, які є в тім рукописі, то можна би й починати друк тих поезій, що до 1847 р. Для решти, розуміється, будемо надіятися Вашої помочі, тобто порівняння дотеперішніх друків – я б радив основою взяти празьке видання – з автографами. Деякі єсть і у нас, то тут я зроблю порівняння і, як Вам буде треба, зараз Вам достачу. Зрештою завтра засідання виділу, і се питання буде обговорене.

Щодо друкування «», то, на мою думку, він разом із драмами, «Художником» та ще деякими прозовими речами («Автобіографія», рецензія на гру Піунової і т. і.) повинен ввійти до другого тому. Ну, та про се ще буде час балакати.

Тепер головна річ вірші. Не можна би Вас просити, щоб Ви віднайшли де «» з 1844 р. і порівняли його слово в слово та букву в букву з виданням у якім пізнішім «Кобзарі», от хоч би в кожанчиківськім (на карточці додати точний бібліографічний опис перводруку: титул, формат, число сторін і рядків на повній стороні і т. і.), а також здобули коли не в жертву для нашої бібліотеки екземпляр кожанчиківського «Кобзаря» з 1867 р. Дуже був би вдячний, а без нього годі їхати далі.

Остаюсь з правдивим поважанням

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: «Советская Украина», 1955, № 7, с. 156 – 157 (публікація Д. Йофанова).

Адресат встановлений на основі змісту листа.

Подається за автографом (ЦНБ АН УРСР, ф. III, № 71181).

…Спасибі за Ваш лист… – Йдеться, очевидно, про лист від 8 липня 1906 р. (ІЛ, ф. 3, № 1629, с. 445 – 446).

…розпочав працю над критичним виданням творів Шевченка… – І. Франко редагував двотомний «Кобзар», що вийшов у Львові 1908 р. Про історію цього видання він написав статтю «Нове видання Шевченка» («Діло», 1907, 13 грудня, с. 1).

…текст Огоновського… – «Кобзар Тараса Шевченка» (Львів, 1893).

…всі друки з перед 1847 р., та видання 1860… – Йдеться про прижиттєві публікації творів Т. Шевченка – «Кобзар» (1840), «Гайдамаки» (1841), «Гамалія» (1844), «Тризна» (1844), «Чигиринський Кобзар» і «Гайдамаки» (1844), а також «Кобзар» (1860).

…видання львівського 1868, празького та женевського… – Йдеться про «Поезії Тараса Шевченка», т. І – II (Львів, 1867); «Кобзар» (Прага, 1876); «Поезії Т. Гр. Шевченка, заборонені в Росії» (Женева, 1890).

…«Гамалії» з р[оку] 1844… – «Гамалія. Соч[инение] Шевченка» (Спб., 1844).

…видання Кожанчикова. – Найповніше на той час видання «Кобзаря», здійснене російським видавцем і власником книгарні Дмитром Юхимовичем Кожанчиковим (1819 – 1877) в 1867 р.

…видання Романчука – Йдеться про видання: Вибір поезії для народу. (Львів. Т. 1 – 2. 1894 – 1895); Поезії (Львів, 1902).

…над виданням Шевч[енка] для Росії. – В. Доманицький саме тоді досліджував історію видань Шевченкового «Кобзаря». 1907 р. він опублікував «Критичний розслід над текстом «Кобзаря», на який І. Франко відгукнувся рецензією.

…виписка з рукопису III отд[еления]. – Йдеться про виписки із слідства «Третього відділу», органу політичного розшуку й слідства в царській Росії, що стосуються справи Кирило-Мефодіївського товариства, зокрема діяльності Т. Шевченка.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 290 – 291.