Цабанити – Циган

Іван Франко

Цабанити

1. Цабанит, як за рідну маму. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось за якусь річ жадає занадто високої ціни.

Цап

1. Муркотит гей цап. (Лімна)

Цап мабуть не муркотить, а бекає.

2. Не буде з цапа вовни. (Львів)

Цап має коротку, хоч м’яку шерсть, а не вовну. Говорять образово про чоловіка, нездалого до роботи. Пор. Славейков II, 26; Schleicher 153.

3. Ото з тебе дурний цап! (Лучаківський)

Лають дурного, непорадного чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 4. Бородатий як цап. (Львів)

Хоч старий, а дурний. Пор. Giusti 373.

Цапки

1. Аби-с цапки став, то того не докажеш. (Нагуєвичі)

Цапки стати – стати на руках і ногах. Жартливо говорять про надсильне зусилля.

Цар

1. До царя далеко. (Нагуєвичі)

Цар у цьому вислові як вираз найвищого виміру справедливості. Пор. Даль І, 89.

[Доповнення 1910 р.] 2. Цар далеко, Бог високо. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у тяжкій потребі, не знаходячи рятунку. Пор. т. І, Бог 51; Даль І, 149.

Цара

1. Іде цара як хмара. (Снятин)

Говорять про велику громаду людей, яку тяжко оком окинути.

2. Проти цари не поривайся! (Снятин)

Цара – громада людей.

Царина

1. Царина – свйита річ. (Нагуєвичі)

Царину, т. є. поле засіяне збіжжям, звичайно обгороджують плотами, щоб охоронити від польової шкоди.

Царство

1. Царство йому небесне. (Нагуєвичі)

Говорять про покійника. Пор. Даль І, 349.

2. Яке твоє царство, така й твоя сила. (Ількевич)

Говорять мабуть про Бога.

3. Я не в своїм царстві сіджу, ино в своїм капелюсі. (Нагуєвичі)

Вислів із народного оповідання про чоловіка, що не впущений до неба кинув у небо свій капелюх, засмолений пекельною смолою, а коли ніхто зі святих не міг того капелюха взяти і викинути, він впущений до неба сів у тім капелюсі і не хотів уступитися.

Цвинтар

1. На цментари сходяться в другий день русаль. (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Народний звичай справляти гостину на цвинтарі в другий день Зелених свят.

Цвісти

1. Хиба би не цвила, аби не родила. (Нагуєвичі)

Говорять про деревину, а також про всяке діло, в якому добрий початок веде до неохибного успіху.

Цвіт

1. Де цвіт, там мід. (Нагуєвичі)

Пчоли збирають мід із цвітів, найкращий з липових. Пор. Славейков І, 160.

2. Єдин цьвіт не робить вінка. (Ількевич)

Одна чеснота не творить ще цілого характеру.

3. Є того цвіту по цілім світу. (Ількевич)

Говорять про дівчат-відданиць. Пор. Adalberg Kwiat 6.

4. На добрий цвіт пчола летит. (Нагуєвичі)

До доброго чоловіка горнуться інші. Пор. Даль II, 209.

5. Не раз з кропивою і красний цвіт зривают. (Гнідковський)

Красний цвіт родить часто шкідливе насіння, приміром цвіт кукілю.

6. Сего цвіту по цілому світу. (Яворів)

Варіант до ч. 3. Пор. Носович с. 282; Záturecky XVI, 367.

7. Се тілько цвіт, а ягідок пождіт. (Залісє)

Це лише початок діла, а на користь треба заждати.

8. Цвіти збирают, не вибирают. (Гнідковський)

Значення неясне, бо цвіти збирають вибираючи.

Цвітень

1. Цьвітень – переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа. (Львів)

Народний погляд на цвітневу погоду. [Доповнення 1910 р.] Пор. Bebel 86; Adalberg Kwiecień 9.

Цвітний

1. Цвітна зимка впала. (Довгополе над Черемошем)

Цвітна зимка – по гуцульськи сніг.

Церегелитися

1. Не церегельте ся. (Ю. Кміт)

Не церемоньтеся, не змагайтеся.

Церегелі

1. На що такі церегелі? (Нагуєвичі)

Церегелі – зайві заходи або формальності.

Церемонія

1. Без церемонії взьив. (Нагуєвичі)

Взяв не питаючи і не просячи.

2. Не робіт церемонії. (Нагуєвичі)

Не унимайтеся. Говорять припрошуючи гостей, щоб їли.

Церков

1. В церкві була, молила сі, хрестила ci. (УГринява)

Жартують із богомільної, а при тім фіглярної дівчини.

2. В церкві і коршмі пана нема. (Гошів)

Перед Богом і орендарем усі рівні. Пор. Adalberg Kościół 86.

3. В церкві пан хлопови братом, а по за церквов гіреньким катом. (Гнідковський)

Перед Богом усі люди рівні, а в суспільності одні другим вороги. В друкованім оригіналі стоїть «татом», а не «катом», та це не дає ніякого смислу.

4. Де ся церков будує, там чорт коршму мурує. (Кобаки)

Де чеснота, там і покуса. Пор. Adalberg Kościół 13; Čelakovský 9.

5. До церкви, як і до коршми, без грошей не йди. (Ясінє)

Життєва практика.

6. Знайшов єсь церков Богу ся молити. (Незабитовський)

Говорять про чоловіка, що знайшов собі невідповідне діло або невідповідну інстанцію. Пор. Славейков І, 289; Brzozówski Cerkiew 1.

7. Люди в церкві, а вони творят паскуду. (Ю. Кміт)

Говорять про п’яниць, що в часі богослуження гуляють у корчмі.

8. Наша церков, вільно в ні кождому пердіти. (Кобаки)

Найвищий вираз сільської автономії.

9. Обдирати церков, а звіницю покривати. (Гнідковський)

Робити недоладне діло. Пор. Čelakovský 46.

10. Піду до церкви, але не буду молитися. (Ількевич) … Богу ся молити. (Petruszewicz)

Зроблю формальність, але не саме діло. Пор. Adalberg Kościół 6, 33.

11. Піду я, мамо, до церкви, але дідька ззіш, що ти сі буду Богу молити. (Нагуєвичі)

Жартливе речення про перекірного сина, що робить усе на перекір.

12. Піду я, мамо, до церкви, але як сі перехрещу, то аби ми кат руку втьив. (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього числа.

13. Прийшов до церкви свічки погасити. (Нагуєвичі)

Прийшов запізно. Пор. Adalberg Kościół 34.

14. Ходит до церкви но на витрішки. (Котузів)

Ходить не молитися, а тільки оглядати людей.

15. Церква горить, а люде руки гріють. (Ількевич)

Кепкують із нерозумних людей. Пор. Гильфердинг 1112; т. II, Люди 54.

16. Церкву обдирає, а звіницю побиває. (Ількевич)

Робить недоладне діло. Пор. Adalberg Kościół 19; Záturecky X, 178.

17. Церкву покрив, а звінницю обдер. (Ількевич)

Варіант до ч. 9, 16.

18. Церков обідри, а дзвінницю полатай. (Львів) … обдер … пошив. (Petruszewicz)

Варіанти до ч. 9, 16, 17. Пор. Le Roux I, 35; Wahl ІІ, 76; Adalberg Kościół 19.

19. Чи в церкві, чи на дорозі, все треба мислити о Бозі. (Постолівка)

Приказка побожного чоловіка.

20. Чого я піду до церкви? Ще би мі свйиті лижками побили. (Нагуєвичі)

Жартують із чоловіка, байдужого до церковного набоженства.

21. Я до церкви, а люди з церкви; я до млина тай на кіш; я до коршми, а мене в лице тріс. (Kolberg Pokucie)

Кепкують із нещасливого «пізнього Івана», якому все йде не в лад.

[Доповнення 1910 р.] 22. Близько церкви, далеко від Бога. (Львів)

Говорять про безбожного чоловіка або злодія, що живе близько церкви. Пор. Giusti 303.

[Доповнення 1910 р.] 23. Коло церкви дідько коршму ставит. (Нагуєвичі)

Пор. т. ІІІ, Дідько 4; Giusti 198.

Церковця

1. Знайшов церковцю Богу молити ся. (Ількевич) Найшов … молити сі. (Нагуєвичі)

Варіанти до Церков ч. 6.

Цехмайстер

1. Ото цехмайстир, що більшого ни треба. (Жидачів)

Цехмайстер тут у значенні знавця або практика, що розуміється на життєвих ділах.

Ци

1. Ци, ирщена! (Жабє) … иршьина. (Криворівня)

Поганяють «шкапє». Оклик «ци» мабуть узятий із німецького ziehe, zieh’.

2. Ци, иршьина, фіст би ти вгнив! (Криворівня) … нехаре … (Яворів К.)

Примовляють до коняки (по гуцульськи називається шкапє) з добродушним прокляттям.

Цибуля

1. Цибуля ся дивувала, що петрушка танцювала. (Гнідковський)

Примовляють жартливо, коли хтось плете нісенітниці.

2. Я о цибулі, а він о часнику. (Ількевич)

Говорять один про одно, другий про друге. Пор. Adalberg Cebula 1.

[Доповнення 1910 р.] 3. Ще про цибулю голоду не було. (Криворівня)

Жили люди й без неї.

Циган

1. Бив циган циганку, що варила стиранку; вдарив її кулаком, що не була з молоком. (Нагуєвичі)

Жартлива поговірка, коли чоловік вередує, що стиранка без молока.

2. Будут ми сі цигани снити. (Нагуєвичі)

Ляжу голодний спати. Народне вірування, що коли чоловік ляже голодний спати, то йому сняться цигани. Пор. Brzozówski Cygan 2.

3. В цигаиа вдав ся, хоть по панськи вбрав ся. (Кобаки)

Говорять про циганкуватого пана, пройдисвіта і дурисвіта.

4. Дав ся циган в товаристві і повісити. (Гнідковський)

Жартують із чоловіка, що вмішавшися непотрібно в якусь компанію, потерпів разом із нею.

5. Для кумпанії дав ся циган повісити. (Городок)

Варіант до попереднього числа. Пор. Wander V, Zigeuner 9; Lompa 11; Adalberg Kompania 1; Wurzbach 77.

6. Добре кажут циганові діти, що зим дві дали б за одно літо. (Кукизів)

Циганові діти в зимі звичайно мерзнуть і для того літо буває їм у двоє приємніше, бо завсіди ходять лихо вбрані.

7. Здався циган на свої діти. (Ількевич, Lewicki)

Спустився на них або покликається на них.

8. Знає ся, як циган на пасіці. (Збараж)

Цигани звичайно на пасічництві не знаються зовсім.

9. Кождий циган свої діти хвалить. (Ількевич) … хвалит. (Ценів)

Жартливо говорять про батька, що хвалить свої зле виховані, збиточні діти. Пор. Wander V, Zigeuner 11; Wurzbach 283.

10. Кождий циган свою дитину хвалить. (Берегомет, Пужники)

Варіант до попереднього числа.

11. Кождий циган свою кобилу хвалит. (Нагуєвичі)

Циганські коні бувають звичайно дуже мізерні. Пор. Даль II, 296; Čelakovský 246; Adalberg Cygan 12; Záturecky VIII, 26.

12. Крутит, як циган косою. (Городок)

Циган рідко коли вміє добре косити.

13. Крутит, як циган сонцьом. (Кобаки)

Говорять про крутія. «Циган крутит сонцем» може мати таке значення, що циган в разі потреби схід називає заходом, а захід сходом.

14. Нагадався циган у сім літ за матірйов плакати. (Лімна)

Жартують із такого, хто запізно жалує свого вчинку.

15. Надіявся циган на пироги, та борщу не їв. (Кобринський, Petruszewicz)

Ситуація противна до народного оповідання, в якім циган наївшися борщу не міг їсти пирогів.

16. Над цигана нема пана: в него все Великдень. (Кобаки)

Він звичайно не має своєї недвижимої власності і може собі кожного дня справити празник.

17. Най тя циган судит! (Лучаківський)

Жартують із чоловіка, що домагається суду в дрібній справі.

18. На тото циган кліщі тримає, аби го в руки не пекло. (Гринява)

Циган звичайно коваль. Пор. т. II, Коваль ч. 13; Славейков ІІ, 201.

19. Не проповідує на себе, гей циган. (Карлів)

Цигани і циганки бувають також ворожбити, але ворожать завше тільки іншим, а не собі.

20. Плете, як циган до пасіки. (Лучаківський)

«Плести» тут у значенні: дибати, закрадатися. «Плетенєм» називають стрільці хід лиса; не кажуть «лис іде», тільки «лис плете».

21. Правду то циган казав: «Нема правди на світі, іно в Бозі та в мині трошки.» (Кобаки)

Жартлива поговірка про циганську правду. Пор. т. II, Правда 20.

22. При компанії дав ся циган повісити. (Ількевич)

Варіант до ч. 4. Пор. французьке: «Par compagnie».

23. Про що циган кліщі держит? (Гнідковський)

Тобто: аби його залізо не пекло. Пор. вище ч. 17.

24. Свідчиться циган своїми дітьми. (Ількевич, Petruszewicz) Свідчив сі … (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 7. Пор. Wander V, Zigeuner 10; Čelakovský 473; Носович с. 463; Brzozówski Cygan 3; Adalberg Cygan 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 184.

25. То так як той циган казав: «Знали-сте зварити, а не знали-сте дати.» (Комарно)

Натяк на народне оповідання про цигана, що в гостині у господаря наївшися борщу і не можучи потім їсти пирогів, сими словами дорікав господині.

26. То циган! (Львів)

Циган у значенні крутаря, ошуканця. Пор. Wander V, Zigeuner 26.

27. То цигани, то шатрові цигани. (Буданів)

Говорять, маючи на думці дійсних циганів, а не циганкуватих людей.

28. У цигана віри, як на воді піни. (Мшанець)

Циганові ніколи не можна вірити.

29. Хвалит ся циган своїми дітьми. (Petruszewicz)

Варіант до ч. 7. Пор. Славейков, 105.

30. Хто цигана зловит? Хиба хорт або чорт. (Головацький Збірки)

Циган, укравши щось, уміє звичайно дуже зручно втекти. Пор. Етнографічний збірник VI, 260.

31. Цигана ноги свербйит. (Нагуєвичі)

Він дуже охочий до мандрівки і не може довго всидіти на однім місці.

32. Циган ворожит, та босий ходит. (Ясениця Сільна)

Ворожба не дуже оплачується йому.

33. Циган дві зими за єдно літо давав. (Гнідковський)

Любить ліпше літо ніж зиму.

34. «Цигане, якої ти віри?» – «Якої хочеш». (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] «Якої ти віри, цигане?» – «А вам якої треба?» (Тростянець)

Цигани мають свою національну віру, але серед християн признаються до кожного обряду, якого хто хоче. Пор. Záturecky XVII, 39.

35. Циган за єдно літо дві зимі давав. (Ценів)

Варіант до ч. 33.

36. Циган за солонину дав би дитину. (Лучаківський)

Жартують із захланності цигана на свинське м’ясо.

37. Циган з дуба падав тай кричав: «Соломи!» А а як упав, то каже: «Вже не треба!» (Пужники)

Жартлива поговірка про цигана в небезпеці і після небезпеки. Пор. Етнографічний збірник VІ, 260.

38. Цигани будут ся тобі снити. (Гнідковський)

Будеш голодний спати. Пор. вище ч. 1.

39. Цигаии лопату вкрали. (Нагуєвичі)

Образово говорить господиня, коли одного дня в хаті не стане хліба.

40. Цигани по кишках грають. (Буданів)

Говорять про голодного чоловіка.

41. Циган і лис, то оба браття. (Підгірки)

Циган, як і лис, живе хитрощами.

42. Циган і сонцьом крутит. (Комарно)

Циган жив крутарством і потрафить про всяку річ брехати.

43. Циган казав, що дав би штири зими за одно літо. (Підпечари) [Доповнення 1910 р.] Казав циган, що за одно літо дав би три зимі. (Тростянець)

Варіант до ч. 34.

44. Циган казав: «Я би газдував, але коби брав плуг так широко, як бире борона, а борона аби так брала, як ціла нива.» (Пужники)

Жартують із циганської неохоти до хліборобського життя. Пор. Етнографічний збірник VI, 647.

45. Циган меже двома хлібами з голоду вмер: старого не стало, а нового не діждав. (Ількевич)

Оповідають про цигана, що вмер із голоду.

46. Що циган, то злодій. (Нагуєвичі)

У циганів крадіж не вважається гріхом. Пор. Záturecky V, 178.

47. Через одного цигана ярмарок буде. (Лучаківський)

«Через» тут у значенні «без».

[Доповнення 1910 р.] 48. «За що бєш, цигане, дитину?» – «Посилаю по молоко, та єк ме нести, бю, щоби не розіллєло». – «Так тогди бий, цигане, єк розіллє!» – «Ну, єк розіллє, то ще й бити?» (Тростянець)

Жартлива примівка про цигана.