Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Семий – Сидження

Іван Франко

Семий

1. Семе не кради, а восьме: що видиш, то бери. (Кнігинин Р.)

Жартлива пародія старозавітньої сьомої заповіді.

2. Семе не кради, а пєте не вбий! (Пужники)

Дві старозавітні заповіді. Натяк на анекдот про те, як господар бив злодія-цигана. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 575.

Сенека

1. Казав Сенека: стій свине з далека і потакуй. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Правило життєвої мудрості, вложене в уста римського філософа Сенеки. Говорить такому, що любить кожному перечити і забирати голос в чужих для нього справах. Пор. Adalberg Seneka 1.

2. Казав Сенека: уважай з далека. (Petruszewicz)

Осторога чоловікові, щоб був обережний і оглядний у кожнім ділі.

3. Казав старий Сенека: стій свине здалека, мовчи та потакуй, бий, не прискакуй. (Гнідковський)

Просторіший варіант до ч. 1.

Сень

1. Вирвав сі як Сень з конопель. (Жидачів)

Говорять про чоловіка, що нагло виривається з якоюсь недоладною промовою або порадою. Пор. Носович с. 279.

2. Вискочив як Сень з колопень. (Нагуєвичі)

Вихопився з якимось словом або учинком не в пору.

Сенька

1. Свйита Сенька, що в неї потка лисенька. (Дрогобич)

Жартлива примівка до імени Сенька. Сенька – по-грецьки Ξένια, по українськи Оксана.

Сербати

1. Сербай не дбай, най буде рідко, але багато. (Теребовля)

Приговорюють зимовою порою, коли приходиться наїдатися рідкими, менше ситими стравами з браку поживніших. Таких страв в роді борщу, росолянки або рідкого чиру виїдають звичайно по кілька мисок.

2. Сербай, не дбай, хоть рідке, аби богацько. (Ількевич) … хоць рідкого, аби много. (Нагуєвичі)

Варіанти до ч. 1.

3. Сербай, не дбай – ріденько, а багато. (Винники) Сербай, не дбай, що рідко, коли богато. (Самбір)

Примовляють, коли поставлять лиху, ріденьку страву.

Сердитий

1. Сердит, а недуж. (Лучаківський)

Про сердитого чоловіка, що не має сили вилити свою сердитість у діло. Пор. Носович с. 426; Adalberg Sierdzit 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 70.

2. Сердита собака вовкови користь. (Ількевич)

Через надмірне завзяття вона в погоні за вовком попадає в зуби інших вовків.

Сердитися

1. Не сердь сі, бо си кров попсуєш. (Нагуєвичі)

Надмірна сердитість шкодить людському здоров’ю. Пор. Носович доповнення 60.

2. Не сердь сі, бо ніс уріжут. (Нагуєвичі)

Натяк на казку про наймита, що наймався в господаря на службу з тою умовою, що хто перший із них розсердиться, тому другий уріже ніс.

3. Сердит сі, тай пересердит сі. (Нагуєвичі)

Говорять про сердитого чоловіка, що не любить довго сердитися. Пор. Славейков І, 23.

4. Сердить ся, як би му пес ковбасу з’їв. (Ількевич)

Кепкують із чоловіка, що сердиться за пусту річ.

Середа

1. В середу гріх прйисти. (Нагуєвичі)

Народне вірування. Пор. Даль І, 322.

2. В середу не належит сі давати худобину з обійстьи. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

3. В середу постила, а кобилу вкрала. (Ількевич)

Кепкують із побожної, а злодійкуватої жінки.

4. Гуляла середа, коли була молода. (Монастирок)

Значення неясне. Імені середа нема.

5. Не все то в середу Петра. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Не все в середу Петра. (Вербовець) … всігди … (Тростянець)

Не все трафляється якесь особливе щастя. Пор. т. II, Петро 16.

6. Не знає ні середи, ні пйитниці. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що не заховує ніякого посту. Пор. Афанасий Никитин, Хождение за три моря.

7. Середа гості відгонит. (Kolberg Pokucie)

Прийшовши в неділю, гості люблять іноді сидіти довше і відходять аж тоді, коли настане пісний день.

8. Середа – піст, не треба губи мастити. (Мінчакевич)

По народному віруванню в пісний день гріх навіть притулити до рота ложку, замочену в молоці або маслі.

9. Середа – поцюлюй бабу з переда. (Нагуєвичі)

Мудрування.

10. Середу твердо держит, а на чуже дрожит. (Гнідковський)

Говорять про побожного злодія, що твердо постить, але цупко краде.

Середина

[Доповнення 1910 р.] 1. Середина все найліпша. (Нагуєвичі)

Старе правило життєвої мудрості. Пор. латинське: Aurea mediocritas; Giusti 316.

Середній [У І. Ф. – Середний]

1. Середна ми гадка. (Тухля)

Із двох крайностей у якімось труднім ділі вибираю середину.

Серна

1. Ой Господи милосерний, повиганяй з ліса серни. (Ясениця Сільна)

Зітхає стрілець, чатуючи вечером на серни під лісом.

Серп

1. Так як би му серп бис ср-у тягнув. (Буданів)

Кричить, зойкає або сердиться.

Серсть

1. По серсти собаці ім’я. (Гнідковський)

Відповідно до масті, т. зн. барви волосся псів називають Лисками, Гривками, Круками і іншими іменами.

Серце

1. Аж ми серце скаче з радости. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, тішачися в якійсь приємній пригоді. Пор. Wander II, Herz 387; Erasm 443.

2. Аж ми сі лекше на серцю зробило. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік відчуваючи полегшу по якімось труді або гризоті.

3. Аж серце йому мало не закаменіло. (Лолин)

Говорять про якийсь великий біль або перестрах.

4. Аж серце тріскає з болю. (Великі Очі)

Говорить про великий біль. Пор. Wander II, Herz 506.

5. А то камйине серце! (Нагуєвичі)

Говорять про твердосердого, немилостивого чоловіка.

6. Взьив си то до серцьи. (Нагуєвичі)

Закохався, нагнівався на когось, занудився.

7. Відійшло му від серцьи. (Нагуєвичі)

Пересердився, удобрухався. Пор. Даль І, 163.

8. Відпав ми від серцьи. (Нагуєвичі)

Я незлюбив або зненавидів його.

9. В’їв ми сі в серце і в печінки. (Нагуєвичі)

Докучив мені страшенно.

10. Від серця чоловік. (Гнідковський)

Щирий, сердечний чоловік.

11. Воліло би серце заболіти, то би вмер, як має сі так бідити. (Лолин)

Болізнь серця належить до найнебезпечніших для людського життя.

12. Вразив єс мі в саме серце. (Нагуєвичі)

Докоряв чоловік чоловікові, що зробив йому якусь гірку неприємність.

13. Дай серцю волю, а собі неволю. (Котузів)

Коли чоловік попустить поводи своєї любові або свойому гнівові, то попадає якраз у дуже неприємне і трагічне положення. Пор. Даль II, 447. [Подібна приповідка використана в назві дами М. Кропивницького «» (1882 р.). – М. Ж., 5.06.2021 р.]

14. Добрі мі за тобоў серденько не пукне. (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Вислів жалю при розставанню дівчини з парубком. Пор. Wander II, Herz 410.

15. Доброго серцьи чоловік. (Нагуєвичі)

Говорять про згідливого, сумирного чоловіка.

16. До серця му промовив. (Нагуєвичі)

Промовив не до переконання, а до почуття.

17. Замкло ми сі серце до нього. (Нагуєвичі)

Стратив до нього прихильність і ласку. Пор. Славейков II, 145.

18. З лихого серця лиха воля. (Ценів)

Із сердитості або ненависті чоловік набирає наміру пошкодити другому.

19. Золоте серце, але голова як столова нога. (Миколаїв над Дністром)

Говорять про щирого і чутливого, але глупого чоловіка.

20. З серцьом сі обизвав. (Нагуєвичі) … сказав. (Нагуєвичі) … крикнув. (Нагуєвичі)

Обізвався, промовив прикро, сердито.

21. Із серця промовив. (Нагуєвичі)

Промовив чутливо, ласкаво. Пор. Wander II, Herz 419.

22. Камньиного серцьи чоловік. (Нагуєвичі) Твердого … (Нагуєвичі)

Говорять про твердосердого, немилостивого чоловіка. Пор. Wander II, Herz 380, 427.

23. Куди серце лежит, туди й око біжит. (Яворів)

Хто кого любить, за тим поглядає.

24. Лекше на серци, як виговоришся. (Ю. Кміт)

Коли у кого на серці наляже смуток і туга, то йому стає приємніше, як може виговоритися перед якимось близьким, довіреним чоловіком.

25. Мньиткого серцьи чоловік. (Нагуєвичі)

Чутливий, ласкавий чоловік.

26. Моє серденько на вязілю! (Богородчани)

Говорить дівчина, закохана в парубка, що її серце прив’язане до нього.

27. Моє серце ніколи сі до нього не оберне. (Нагуєвичі)

Не полюблю його, не заприязнюся з ним ніколи. Пор. Wander II, Herz 429.

28. На серце ми нальигло як гора. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, попавши в тяжкий смуток або тугу.

29. На серци ми ся меле, в голові сарчьит, нуд маю, аж затерпаю. (Ю. Кміт)

Говорив чоловік у якійсь тяжкій пригоді, що тяглася довгий час.

30. Не бери собі тото до серця. (Станіславів)

Не гризися, не турбуйся тим, не сердься з тієї причини. Пор. Wander II, Herz 492, 512.

31. Не маю серцьи до нього. (Нагуєвичі) … серця … (Станіславів)

Не маю до нього прихильності ані довіри. Пор. Wander II, Herz 583.

32. Не маю того серця, аби сі з нам правдати або сварити. (Стрий)

Не маю охоти ані завзятості.

33. Ни мала ти серця до мене, ни найдеся в мене нич до тебе. (Ю. Кміт)

Говорив чоловік до жінки, яку перестав любити задля її неприхильності до нього.

34. Ой серденько моє любе, завидьит ми тебе люде. (Нагуєвичі)

Любується парубок дівчиною, якої йому люди завидують за те, що його любить.

35. Під єдним серцем лежати. (Гнідковський) Під єним серцьом єсмо лежьили. (Нагуєвичі)

Говорить брат про сестру або сестра про брата.

36. Пострів ти в серце! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тобі серце трісло!

37. Припустив собі до серцьи. (Бірки Великі)

Зажурився чимось.

38. Серце капустяне, а волове письо! (Львів)

Говорять про глупувату дівку з великим ротом.

39. Серце мені обнесло. (Лучаківський)

Налягла на серце турбота або туга.

40. Серце ми пукає. (Нагуєвичі)

Серце тріскає із жалю. Пор. Славейков II, 87; Wander II, Herz 399, 553.

41. Серце ми сі крає. (Нагуєвичі) … сі рве. (Нагуєвичі)

Серце крається з жалю і розпуки.

42. Серце моє, чьом ти ни розпукнеш з жалю? (Ю. Кміт)

Примовляє розжалена жінка по смерті чоловіка.

43. Серце не слуга. (Гнідковський)

Ним не можна розпоряжати самовільно, воно не слухає резонів. Пор. Adalberg Serce 53.

44. Серце не камінь. (Нагуєвичі)

Воно м’яке, приступне для всякого ніжного чуття. Пор. Славейков II, 114; Adalberg Serce 52.

45. Серце ричит на несправедливість. (Нагуєвичі)

Вислів гіркого, прикрого обурення на несправедливості життя.

46. Серце серцю вість подає. (Львів)

Люди закохані в себе, або такі, що симпатизують із тобою, відчувають навіть на далеке віддалення радощі і смутки одно одного. Пор. Даль І. 372.

47. Серцьи бим ти свого вкройив та бим ти дав. (Нагуєвичі)

Вислів батьківської прихильності до дитини, сполучений з жалем на її непокірність.

48. Так серце болит, що ни знаю, де діти ся. (Ю. Кміт)

Говорив чоловік розжалоблений якимось горем.

49. То без серцьи чоловік. (Нагуєвичі)

Немилосердний, несумлінний чоловік. Пор. Wander ІІ, Herz 461.

50. То добре серце. (Львів)

Говорять про доброго, потульного чоловіка. Пор. Wander II, Herz 450.

51. Тож то мене серце болит. (Ю. Кміт)

Говорить чоловік, розжалоблений прикрим словом близької йому людини.

52. То міні на серци. (Нагуєвичі)

Про це я знаю і дбаю, це мій обов’язок. Пор. Wander II, Herz 432.

53. Хопив за серце масними словами. (Коломия)

Підлестився йому, приподобався своєю вимовою.

54. Чень ти сі серце рушит. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік добираючи слів, аби трафити кому до чуття. аби змилосердився. Пор. Wander II, Herz 439.

55. Чим серце повне, то й язиком спливає. (Лучаківський)

У припливі радісного чи болючого почуття чоловік дістає дар вимови.

56. Що в серци, то й на язиці. (Ількевич)

Говорять про простодушного чоловіка, що не любить нічого таїти в собі. Пор. Liblinský 28, 72, 167; Гильфердинг 827, 3515; Славейков І, 167, 231; II, 224; Čelakovský 48, 69, 238; Wander II, Herz 266; Adalberg Serce 2, 8, 9, 63.

57. Що з серця походит, до серця трафляє. (Стоянів)

Щире, переконуюче слово трафляє звичайно до переконання інших людей. Пор. Adalberg Serce 1.

58. Щось має на серци. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка чимось незадоволеного або такого, що має щось сказати, а не сміє. Пор. Wander ІІ, Herz 509.

[Доповнення 1910 р.] 59. Аж ми щось в само серце тьокнуло. (Нагуєвичі)

Маю якесь пагане прочуття.

[Доповнення 1910 р.] 60. Жіноче серце, як зимове сонце. (Нагуєвичі)

Говорять особливо про вдову, що вже не може щиро любити другого мужа. Пор. народну пісню:

Бо вдовине серце,

Як зимове сонце:

Що хоть воно ясно світит,

А все зимненькоє. (Нагуєвичі)

Пор. Славейков І, 190.

[Доповнення 1910 р.] 61. Не дай серцю волю, бо підеш в неволю. (Тростянець)

Серце тут у значенні сердитість, злість. В пересердю чоловік іноді зробить таке, за що мусить довго і тяжко покутувати. [Подібна приповідка використана в назві дами М. Кропивницького «» (1882 р.). – М. Ж., 5.06.2021 р.]

Сестра

1. I сестра собі не зла. (Нагуєвичі)

Ніхто собі не злий, кожний дбає про себе.

2. І сестра собі несла. (Гнідковський)

Природний егоїзм, що дбає поперед усього за себе.

3. Прибічна сестра. (Нагуєвичі)

Говорять про курву або жінку, з котрою чоловік живе на віру.

4. Сестривечір, добричко! (Богородчани)

Гумористична переставка слів замість «Добрий вечір, сестричко».

5. Умерла сестра, вже її по швагерстві. (Сороки)

Начхати на таке нерідне свояцтво: по смерті сестри швагри перестали бути шваграми.

Сивий

1. Гнеска уж ся мече в мене сивий волос. (Яселко – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Говорить чоловік зауваживши, що починає старітися.

2. Най буде сива, аби уцтива. (Утіхів)

Отже, дівка або вдова, яку рішається чоловік узяти за жінку.

3. Сивий як голуб. (Нагуєвичі)

Говорять про сталого, сивого чоловіка. Пор. Adalberg Siwy 4.

4. Хто сивий, не мудрий, лиш старий. (Ількевич)

Старість не конче веде за собою мудрість. Пор. Adalberg Siwizna 1.

Сивина

1. Сивина в бороду, біс у ребро. (Гнідковський)

Кепкують із підстаркуватого чоловіка, що закохався в молодій дівці.

Сивіти

1. Голова сивіє, а ср-а дуріє. (Миколаїв над Дністром)

Про старого, що говорить масні речі.

2. Коли чоловік сивіє, тогди й шаліє. (Кобаки)

Характеризують звичайну слабість старих мужчин до закохання в молодих жінках.

3. Посивіє їй коса, як кінський фіст. (Лучаківський)

Говорять про нероботящу, норовисту дівку, яку ніхто не схоче взяти замуж і вона лишиться старою дівкою.

4. Посивіє як мак на вереті. (Гнідковський)

Макові зерна, розсипані на вереті, сушать на сонці, при чім вони із синіх робляться сивими.

5. Хто не хоче сивіти, най сі повісит. (Станіславів)

Говорять такому, що боїться дожити пізньої старості.

Сидження [У І. Ф. – Сидженє]

1. За сіджіня не буде їджіня. (Мшанець)

Сидження, а особливо з заложеними руками, означав сидження без роботи.

2. За сидженя нема їдженя. (Ількевич)

Варіант до попереднього числа. Приказка остільки невірна, що багато зайнять сидячих, приміром шевців і всіх тих що пишуть, приносить все-таки доходи.

3. Через сидження не міг запопасти в лєжанє. (Ількевич)

Засидівся довго і пішов пізно спати.

4. Через сидіння нема роботи. (Гнідковський) … часу. (Гнідковський)

Сидячи забалакалися і втратили роботу, згаяли час.

[Доповнення 1910 р.] 5. За сідженя нема їдженя, а за спаня не буде коня. (Мшанець)

Ширший варіант до ч. 1.