Чудно – Чухрій

Іван Франко

Чудно

1. Не чудно, що кінь здох, але хто дав псам знати? (Ількевич)

Життєва обсервація, що коли кінь здихає, то пси збігаються з найдальших хат на стерво.

Чудо

1. Бодай на тебе чудо зайшло. (Токи)

Прокляття.

2. Ніхто не видів такого цуда (Буданів)

Говорять про якусь дивну, незвичайну пригоду.

3. То не чудо, що кобила здохла, але хто дав псам знати? (Lewicki)

Варіант до Чудно ч. 1.

4. Чудеса в решеті, дір багато, а не мож із жодної вилізти. (Darowski)

Жартлива обсервація про дірявість решета.

5. Чудо Михаіла. (Гнідковський)

Окрик при дивній незвичайній пригоді. Натяк на церковне свято, Михайлове чудо, що припадає на день 19 вересня.

Чудовище

1. Взяв собі чудовище на голову. (Станіславів)

Взяв собі негарну жінку на свою біду.

Чужий

1. Видит чуже під лісом, а свого під носом нє. (Жидачів)

Говорять про завидущого чоловіка. Пор. Adalberg Cudze 21; Čelakovský 273.

2. Від чужої біди голова не болить. (Нагуєвичі)

Чужа біда не докучає. Пор. Schleicher 183.

3. Вліз в чужую солому тай шелестит. (Ількевич, Lewicki)

Робить збитки в чужій хаті.

4. В чужий горох ходити. (Гнідковський)

Робити іншому кривду, зводити його жінку. Пор. Adalberg Groch 19.

5. В чужій соломі спит, тай шелестит. (Гнідковський)

Гримасує, виварачає в чужім домі.

6. В чужім не вибирай, що дают тримай. (Гнідковський) … то приймай. (Нагуєвичі)

Думка подібна до того, що дарованому коневі в зуби не заглядають.

7. В чужім селі і тріски бют. (Бірки Великі)

В чужім селі треба держати себе спокійно і обережно, а то наскочиш на біду.

8. В чужу траву їхати ся. (Гнідковський)

Наробити комусь пакості. «Їхатися» властиво в’їхатися значить уср-ися.

9. За чуже личко дай свій ремінець. (Жидачів)

Варіант до т. ІІ, Лико ч. 3; Пор. Adalberg Łyko 4; Čelakovský 143; Носович 468; Liblinský 104; Дикарев 740; Даль ІІ, 15.

10. За чужим столом сиди, а право суди. (Гнідковський)

Праведний суд не повинен залежати від того, в якім місці сидить суддя.

11. За чужим столом сиди, не співай, лиш гуди. (Гнідковський)

В чужій хаті поводися сумирно, старайся звертати на себе якнайменше уваги, якнайменше заколочувати хатній порядок.

12. З чужим і на серед села розставай ся. (Ількевич)

Здибавшися з чужим чоловіком, чоловік звичайно небагато з ним має що говорити.

13. З чужого воза і серед дороги злізай. (Нагуєвичі) … і серед води вставай. (Kolberg Pokucie) … і серед калябухи злазь. (Теребовля)

На чужим возі сидить чоловік лиш доти, доки позволить властитель. Пор. Schleicher 175; Гильфердинг 2578; Носович с. 438; Liblinský 79; Adalberg Wóz 27.

14. З чужого злого учи сі свого. (Ількевич) … сподій ся … (Борислав)

З чужих злих пригод набирайся досвіду для власного життя. Пор. Erasm 40; Wander III, Leute 292. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 116.

15. З чужого чортяти не буде дитяти. (Darowski)

Говорять такі, що приняли чужу, погано виховану дитину за свою.

16. Лацно чуже їсти, али штука перед Богом кари відповісти. (Звиняч)

Легко іншим кривду робити, але важка за неї покута.

17. Ліпше чуже вухо гризти, як своє. (Лучаківський)

Свого вуха ніяк не вгризеш, а чужого не треба гризти.

18. На чужій ниві все ліпшая пшениця. (Ількевич) … ладнійша … (Petruszewicz)

Чуже добро все збуджує у декого зависть. Пор. Симони 404; Wander І, Acker 6; ІІ, Gut 6; Leute 286; Nachbar 3; Čelakovský 109; Le Roux I, 52; Wahl ІІ, 30. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 77.

19. На чужій постели нема доспіху. (Лолин)

Тобто: годі досипляти, треба вставати коли велять.

20. На чужім подвір’ю і тріски бють. (Ількевич, Petruszewicz)

Там треба ходити обережно, щоб не завадити нікому з домашніх. Варіант до ч. 7. Пор. Adalberg Podwórko 2.

21. На чужі ручки намочат і вонучки. (Стрільбичі)

Значення неясне.

22. На чужу працю губи не жалуй. (Лучаківський)

Коли тебе гостять у чужій хаті, можеш наїстися досита. Говорять також іронічно про такого, що сам собі жалує страви, а в чужій хаті їсть нажерливо.

23. Перед чужим миє собі лице. (Карлів)

Удає перед ним невинного.

24. Тут чужий не прийшов, якийсь свій злодій був. (Нагуєвичі)

Говорять про хатню крадіж.

25. Хто на чужий обід ся спускає, той з голоду вмирає. (Ількевич)

Треба самому заробляти на своє виживлення.

26. Хто чуджого не хоче, бодай свого не пожиткував. (Мшанець)

Жартливе прокляття. Чоловік звичайно не може обійтися без речей, зроблених чужими руками. В тім лежить сила суспільного порядку.

27. Хто чужого не хоче, аби й свого не мав! (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього числа. Пор. Славейков І, 242.

28. Чужа блоха межи його вскочила. (Гнідковський)

Жартують, коли хтось кривдує собі з якоїсь дрібниці.

29. Чужа кошара не наплодить овець. (Ількевич)

Треба мати свою кошару і свої вівці і тоді надіятися приплоду.

30. Чужа кривда не вийде на добре. (Гнідковський)

Вона все мститься на тім, хто її робить. Пор. Adalberg Krzywda 2, 8, 15.

31. Чужа праця боками вилазе. (Берегомет)

Коли була з кривдою для того, хто робив.

32. Чужа праця боком лізе. (Гнідковський)

Варіант до попереднього числа. Тобто: не оплачена праця.

33. Чужа хата, як свекроха. (Ількевич) … як мачоха. (Ількевич)

Вона не дає тихого і спокійного захисту.

34. Чужа шкода нам наука. (Нагуєвичі)

Обсервація з життєвої практики. Пор. Muka 625.

35. Чуже бачимо під лісом, а свого не бачимо під носом. (Городок) … видимо … а свого ні … (Petruszewicz).

Чоловік звичайно бачить чужі хиби, хоч малі, а своїх, навіть більших, не бачить. Пор. Гильфердинг 197; Wander III, Leute 279; Masson 236; Adalberg Cudze 21; Čelakovský 273.

36. Чуже видиш стебло, а не видиш своє бервено. (Kolberg Pokucie)

Варіант до попереднього, основанний на євангельськім.

37. Чуже добро не гріє, хиба чужий кожух. (Львів)

Чуже добро, тобто: набуте нечесним способом.

38. Чуже красне, своє найкраще. (Ількевич)

Все своє чоловікові наймиліше.

39. Чуже миле, своє наймиліше. (Ількевич)

Варіант до попереднього числа.

40. Чуже не гріє. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Тобто: чуже неправдою здобуте. Пор. Носович с. 468; Adalberg Cudze 19; Brzozówski Cudze 3.

41. Чуже не завдавай, бо у троє попациш. (Гринява)

Завдавати тут у значенні заставляти, а попацити – понести страту.

42. Чуже святе, своє пренайсвятійше. (Ількевич)

Думка подібна до ч. 38, 39.

43. Чужий братом сі робит. (Белз)

Чужий стає іноді чоловікові в пригоді так або й ліпше, як рідний брат.

44. Чужий добиток не прийде в пожиток. (Лучаківський)

Тобто: тому, хто його обійме неправно.

45. Чужий кожух не гріє. (Ількевич)

Бо гріє свого властителя. Adalberg Kożuch 5.

46. Чужий хліб найсмачнійший. (Ількевич)

Кому свій хліб проївся, тому смакує чужий. Пор. Adalberg Chleb 46.

47. Чужий хліб не ситий, хоть смачний. (Гнідковський)

Значення не зовсім ясне, хіба розуміти чужий у значенні незароблений.

48. Чужий хліб рот дере. (Нагуєвичі)

Життя на чужім хлібі буває чоловікові дуже прикре. Пор. Даль ІІ, 128.

49. Чужий хлівець не намножит овець. (Лучаківський)

Треба держати вівці в своїм хліві. Пор. вище ч. 29.

50. Чужий шелюг – вовк голодний, десять своїх зїсть. (Гнідковський)

Чужий тут у значенні крадений.

51. Чужим волом не доробишся. (Ількевич)

Треба дороблятися своїми.

52. Чужим добром не збогатієш. (Добросин)

Треба мати своє.

53. Чужими руками добре гада ловити. (Ількевич)

Варіант до т. ІІ, Рука 131.

54. Чужими руками добре грань брати. (Ількевич) … гребсти. (Криворівня)

Варіанти до т. ІІ, Рука 132.

55. Чужими руками тілько огонь брати. (Ількевич) … лише … (Мінчакевич) … добре лиш ватру брати. (Kolberg Pokucie)

Варіанти до т. ІІ, Рука 132, 133, 135.

56. Чужим не доробиш ся. (Лучаківський)

Загальніший варіант до ч. 51. Пор. Adalberg Cudze 15.

57. Чужим потом не загрієш ся. (Добросин)

Чужою працею багатий не будеш.

58. Чужим ціпом лиш тернє молотити. (Зазулинці)

Бо свій би на терню попсувався, а чужого не жаль.

59. Чужих богів шукає, а своїх дома має. (Ількевич)

Значення неясне, може таке, що чоловік переймає чужі звичаї, а своїх не шанує. Пор. Adalberg Bóg 93.

60. Чужих рук ніхто не пожалує. (Стрільбичі) … не шкода. (Нагуєвичі)

Говорять звичайно господарі і господині, що люблять надужувати працю слуг. В Нагуєвичах часто говорять «чуджий», особливо старші люди.

61. Чужі ворота тяжко заперти, не то писки. (Гнідковський)

Людським обмовам тяжко запобігти.

62. Чужі руки лехкі, та не пожиточні. (Ількевич) … але … (Petruszewicz)

Варіанти до т. ІІ, Рука 136. Пор. Adalberg Ręka 10; Čelakovský 428.

63. Чужого не бери, а своє держи. (Ясениця Сільна)

Правило життєвої обережності. Пор. Даль ІІ, 129, 130; Adalberg Cudze 8; Brzozówski Cudze 2.

64. Чужого не гуди, а свого не хвали. (Darowski)

Правило життєвої мудрості. Пор. Adalberg Cudze 6.

65. Чужого не руш. (Нагуєвичі)

Правило життєвої обережності. Пор. Brzozówski Cudze 5.

66. Чужого не хочу, свого не дам. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, задоволений тим, що має. Пор. Schleicher 158; Adalberg Cudze 8.

67. Чужою дитиною не доробишся. (Сороки)

Вона все бажає робити на себе.

[Доповнення 1910 р.] 68. Як чуже не запне, то свого не возьме. (Мшанець)

При оранню, як доорюють свій загін, то возьмут часом трохи землі з чужого, щоби буцімто свого не лишити. (М. Зубрицький).

Чужина

1. В чужині то й углової підпори слухай. (Залуче)

В чужині мусить чоловік підлягати чужим звичаям і правилам.

2. Як заїде в чужину, то хоць бородатий, а сирота. (Збараж)

Бо чує себе самітним між людьми.

Чужитися

1. Хиба сі чужив, аби родину занідбав. (Нагуєвичі)

Говорять про члена родини, що відбився від своєї родини, а все-таки признається до неї.

Чуприна

1. Як мя взяв за чуприну, то я догадав ся, що буде бити. (Городенка)

Жартливе оповідання про бійку.

Чупуритися

1. Чупурит ся, як порося на орчику. (Стоянів)

Говорять про чоловіка, що гордиться тим, чим нема що гордитися.

[Доповнення 1910 р.] 2. Чупурит ся з дочкою, як завада на дорозі. (Ізби)

Говорять про багача, що величається своєю дочкою.

Чути

1. Аби ніхто не чув, лиш одна баба тай ціла громада. (Тлумачик)

Говорять про громадську новину, якої нібито ніхто не повинен знати.

2. Бода-с не чув дзвона на Великдень! (Нагуєвичі)

Прокляття.

3. Від кого чую, тому ся не дивую. (Замулинці)

Тобто: від дурня чую, і не дивуюся коли говорить дурниці.

4. Не всі не чуют, що хроплят. (Замулинці)

Буває так. що чоловік навмисно хропе, а не спить, аби підслухати, що говорять інші.

5. Не почуєш ся зараз по тім. (Гнідковський)

Станеться тобі щось таке, що й не стямишся, сам себе забудеш.

6. Так би-сь чув звони. (Ількевич)

Прокляття. Тобто: як ти чув те, що говориш.

7. Тебе борше вчути, як обачити. (Гнідковський)

Говорять про малу дитину, що десь сховалася і кричить.

8. То чимось лихим чути. (Нагуєвичі)

Це лиха, нечиста справа.

9. Ци ти чуєш, чоловіче? Твоя жінка кукуріче. (Нагуєвичі)

Мудрування.

10. Чого не дочує, то зновит. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що неуважно слухає.

11. Чув-єм, що в небі пси брехали. (Нагуєвичі)

Чув якусь неправдоподобну річ.

12. Чув жи дзвонили, али не знав де. (Жидачів)

Чув новину, але не вміє про неї докладно сказати.

13. Чув жи дзвонили, а ни знав, у котрі церкві. (Жидачів)

Варіант до попереднього числа.

14. Чув не чув, бачив не бачив – мовчи. (Дмитровичі)

Поучають свідка, якого покликано до суду свідчити.

15. Чув, що дзвонили, а не знає, в котрій церкві. (Ількевич) … не знає де. (Нагуєвичі)

Варіанти до ч. 12, 13. Пор. Носович с. 467; Liblinský 194; Adalberg Słyszeć 12.

16. Чує як вош кашлає. (Нагуєвичі)

Чує таке, чого ніхто інший не чує. Пор. Muka 2209; Adalberg Słyszeć 10.

17. Чує як трава росте. (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього числа. Говорять про такого, що вдає дуже мудрого. Пор. Erasm 288; Wander II, Horchen 6, 8; Bebel 85; Adalberg Słyszeć 11.

18. Чуй – не чуй, бач – не бач, а мовчи. (Ількевич)

Варіант до ч. 14.

19. Чули-смо через сороки-ворони. (Войнилів)

Говорять, коли не хочуть виразно сказати, відки що чули.

20. Чую, чую, ще-м не оглух. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, коли хтось до нього каже щось два рази.

21. Я від вас чую, то сі не дивую. (Миколаїв над Дністром)

Тобто: чую від дурного. Варіант до ч. 3.

22. Я його десь чую. (Буданів)

Значення неясне, може мова про наприкреного чоловіка, якого чується в печінках. Чути також у значенні занюхати.

23. Як не чуєш, то проверти си вуха. (Замулинці)

Говорять приглухому чоловікові.

24. Як тя чуют, так тя пишут; як тя бачат, так тя судят. (Городок)

По твоїй розмові пізнають твій розум, а по твоїй одежі пізнають твій стан.

25. Я сі в тім нічого не чую. (Нагуєвичі)

Не почуваю себе в цьому ділі ні до якої вини.

[Доповнення 1910 р.] 26. Чув, не чув – відповідати мусиш. (Нагуєвичі)

Говорять такому, якого покликано за свідка. Пор. Giusti 352.

Чутка

1. Ані чутки про то не було. (Нагуєвичі)

Ми про це не чували нічого.

2. Коби мі хоць чутка від нього дійшла! (Нагуєвичі)

Говорить жінка про неприсутнього чоловіка або сина, що довго не вертає додому.

3. Чутка мі доходит. (Нагуєвичі)

Зачуваю якусь новину.

4. Чую чутку через люде. (Нагуєвичі).

Просторіший варіант до попереднього числа.

Чуткий

1. То чуткий, як згливілий сир. (Нагуєвичі)

Говорять про нечисту справу.

Чухатися

1. Чухайся віл з волом, кінь з коньом, а свиня о тин, коли нема з ким. (Ількевич)

Майся свій до свого, стан до стану. Варіант до т. ІІ, Кінь ч. 32. Пор. Носович с. 465.

Чухратися

1. Почухрайся, де тя не свербит. (Ількевич) Почухраєш сі там … (Комарно)

Говорять про чоловіка, яком у грозить лиха пригода, або бійка. Пор. Liblinský 178.

Чухрій

1. Ой ти чухрію! (Нагуєвичі)

Чухрієм називають чоловіка з нерозчесаним волоссям або вошивого, що раз у раз чухається.