8. «А ледве тільки сон нам зломить очі…»
Іван Франко
А ледве тільки сон нам зломить очі,
Гнеть північна його сторожа згонить;
Гримить коритар, колоддя скрегоче
При дверях, думаєш спросоння: дзвонить
Пожарний дзвін… Зриваєшся – аж ні!
Пан ключник входить з лампою, поглипне
На крати, чи здорові та міцні,
На піч, на кибель, тапчани – та й зникне.
Знов колодки скрегочуть, а ногайці
Казню за казнею плиндрують далі,
Мов Лопотова та війна у байці.
Що сон із змучених повік украли,
Грижі неситій не дали заспати –
Байдуже їм, коб лиш здорові крати.
17 сент[ября] 1889
Стежки
Тюремні сонети
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
З вершин і низин
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
