8. «А ледве тільки сон нам зломить очі…»

Іван Франко

А ледве тільки сон нам зломить очі,

Гнеть північна його сторожа згонить;

Гримить коритар, колоддя скрегоче

При дверях, думаєш спросоння: дзвонить

Пожарний дзвін… Зриваєшся – аж ні!

Пан ключник входить з лампою, поглипне

На крати, чи здорові та міцні,

На піч, на кибель, тапчани – та й зникне.

Знов колодки скрегочуть, а ногайці

Казню за казнею плиндрують далі,

Мов Лопотова та війна у байці.

Що сон із змучених повік украли,

Грижі неситій не дали заспати –

Байдуже їм, коб лиш здорові крати.

17 сент[ября] 1889