Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

24. Розмови

Іван Франко

А прочий час заповнюють розмови.

Сей своїм «ділом» мучить всіх і нудить,

Той жарти строїть, всіх смішить готовий,

А інший в споминах колишніх блудить.

Хто казку каже, хто знов тугу в собі

Гне й ходить, ходить, тільки чути кроки….

Часом на всіх наляже сум глибокий,

І довго в казні тихо, наче в гробі.

«Вдуріти можна!» – буркне хтось і люте

Прокляття вліпить. – «Гей, брати, ануте!

Чого похнюпились? Нехай на панську

Макову смуток! Грим об землю лихо!

Зберімось лиш на голоси і тихо

Затягнем нашу пісню арештантську!»

21 сент[ября] 1889