17. «Замовкла пісня. Чи ж то їй, свобідній…»

Іван Франко

Замовкла пісня. Чи ж то їй, свобідній,

Золотокрилій пташці, тут витати,

В тій западні понурій, непривітній,

Де чоловік потоптаний, проклятий?

Чи ж їй огидний образ той писати,

Як страж встромляє свої лапи мідні

В мою кишеню, чоботи, в послідній

Рубець одежі і послідні шмати?

Тютюн, огонь, папір і олівець, –

Ось чого власть шукає так пильнейко,

Що влізла б аж в нутро тобі, здається.

І мовкне пісня. Так і соловейко

Втікає від гнізда, писклят, яєць,

Коли людська рука їх доторкнеться.

16 сент[ября] 1889

Примітки

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 159.