Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Поч. 04.1878 р. До М. П. Драгоманова

Поч. квітня 1878 р. Львів

Від мене щирий Вам поклін.

Іван Франко

Докладніший зміст 2 н[оме]ра, бачиться, ось який: Два стихи, «Boa constrictor» (дальше «Борислав»), «Ребенщукова Тетяна», «Питання робуче» Ланге (дві перші глави), – дальше ще нема, аж у хроніці кінець статті про Сербію, розбір «Правди», літерат[урної] часті, і розбір нової брошури Т. Д. (відозва до тов[ариства] ім. Шевченка) та згадка про сучасну жидівську літературу в Галичині (Singer Beri vün Bród i Wolf Ehrenkranz-Zbarażer) , замітну задля реального напрямку. Присилайте про галичан і українців! Вижидаємо також Реклю. Чому нічо не пишете? Ми від кількох день немов на безлюдному острові, куди ні птах не залетить, ні пошта не доходить, ні блоха не заскочить, ні вош не залізе! Ось і все! Прощайте!


Примітки

Вперше надруковано: Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик. – Чернівці, 1910 р., т. 2, с. 294.

Автограф не зберігся.

Подається за першодруком. Це – дописка І. Франка до листа М. Павлика. Дату поставив М. Павлик у своему листі: «Початок IV. 1878».

Два стихи… – Йдеться про вірші І. Франка «Думка в тюрмі» і «Невольники», надруковані під псевдонімом «Мирон***» у «Громадському друзі», 1878, № 2, с. 97 – 98.

«Ребенщукова Тетяна» – оповідання М. Павлика, надруковане в «Громадському друзі» (1878, № 2), яке було конфісковане за нібито «неморальну» тенденцію, гострі напади на шлюбні закони та за образу релігії; автора засудили до шести місяців тюремного ув’язнення.

«Питання робуче» Ланге і його значення на тепер і на будуще. І. Боротьба за існування. II. Боротьба за ліпше становище. Переклали М. Павлик та І. Франко» («Громадський друг», 1878, № 2, с. 121 – 150). – Це два перших розділи книжки німецького буржуазного філософа-неокантіанця Фрідріха-Альберта Ланге (1812 – 1882) Die Arbeiterfrage. Ihre Bedeutung für Gegenwart und Lukunft. Von Friedrich Albert Lange. Dritte umgearbeitete und vermehrte Auflage. Winterthur, 1875.

…кінець статті про Сербію… – Йдеться про рецензію «Дещо про Сербію, після книжки «Кнежевина Cpönja. Географія, орографія, гидрографія, археологія, історія, етнографія, статистика, просвета, культура, управа». Написал М. Т. Мілічевич» за підписом С. К. (тобто Софрон Круть – псевдонім Феофана Олександровича Василевського (? – 1915), українського письменника і публіциста. У 1878 – 1881 рр. він виступав у галицьких виданнях «Громадський друг», «Світ»; брав участь у національно-визвольній війні сербів проти турецьких загарбників, написав спогади «Чорногорці в Герцеговіні» – «Правда», 1880, вип. 1, 3).

Мілічевич Мілан (1831 – ?) – сербський письменник, видавав журнал «Школа».

…розбір «Правди», літер[урної] часті… – Йдеться про статтю-рецензію І.Франка «Життя і побут сучасного селянина на Вкраїні і у Франції. «Правда», часть літературно-наукова. Річник XI; том 1. […) «Микола Джеря», повість Івана Нечуя і «Про побит мужиків у Франції», написав після франц[узьких] джерел М. Л. Ковшевич». – «Громадський друг», 1878, № 2, с. 167 – 175, підпис: «І. Ф.».

…розбір нової брошури Т. Д…. – Йдеться про брошуру «Наші просвітні починки. Критичний очерк. Подав Т…Д…», Львів, 1877.

Т. Д. – Данило Іванович Танячкевич (1842 – 1906), український громадський і культурний діяч-«народовець», публіцист, уніатський священик, співробітник журналів «Вечерниці», «Мета», «Нива», «Правда».

…згадка про сучасну жидівську літературу в Галичині… – Така згадка ні в «Громадському друзі», ні в «Дзвоні», ні в «Молоті» не була надрукована. Пізніше, на прохання І. Франка, С. Бернфельд опублікував у журналі «Зоря» статтю «Жидівська література гебрейська і жаргонова», 1886, As 9, 10. В журналі «Житє і слово» І. Франко з цього приводу писав: «Пригадаю, що на мою просьбу один із ліпших знавців жидівської жаргонової літератури, Бернфельд, написав був для «Зорі», 1886 р. добрий огляд її» («Житє і слово», 1894, т. 1, с. 307).

Еренкранц Веніамін-Вольф (1819 – 1883) – єврейський поет демократичного напряму.

Вижидаємо також Реклю… – М. Драгоманов обіцяв надіслати роботу французького географа і соціолога, учасника Паризької комуни Жана-Жака-Елізе Реклю (1830 – 1905) про французьких федералістів.

ми… немов на безлюдному острові… – До цього місця М. Павлик зробив примітку: «Себто: в нашій квартирі – страшенно високо, бо без партера на 3-му поверсі» (Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик. – Чернівці, 1910 р., т. 2, с. 294).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 80.