Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Листи Івана Франка / 1878 р. / Після (не раніше) 10.11.1878 р. До О. М. Рошкевич

До О. М. Рошкевич

Після (не раніше) 10 листопада 1878 р. Львів

Кохана Ользю!

Дуже-м рад, що можу вже раз написати до тебе, як бог приказав, і не потребую мучитися з проклятою цитриною. Лист твій получив і надіюся, що тепер переписка наша піде дещо живіше, т. є. не то що будем писати до себе довжезні листи, повні паперової та атраментової любові, але, радше, будемо могли при всякій нагоді легше порозумітися. Ах, любочко, коб нам побачитися, пожити разом без жури бодай коротко, та що кажу – «без жури», – нехай би і з журою і з лихом, так як тепер, щоб тільки разом, а відтак нехай би діялося, що би хотіло!

Я послідніми днями був трохи слабий на горло, але тепер уже-м зовсім здоров і хвилями чую якийсь «Arbeitshunger», так що кидаюся до різних робіт. Притім серед заняття я вспокоююсь і набираю сили, хоть знов, з другого боку, обставини в нас тепер вельми тісні, грошей нема, станцію ледве заплатили 10 день пізніше по терміні, від обіду вже далі відвикли, живем самою гербатою та затиркою. Мимо всього того я чуюся здоров і часом навіть веселий.

Посилаю ти в «Tygodnia» два мої ескізи, першу половину нової книжки нашого видання, де докінчений «Boa constrictor» і напеч[атане] перше критичне письмо. Крім того, посилаю передрук «Турчина», котрий можеш дарувати декому з письменних селян у Іваниківці – се штука зовсім невинна. Шкіц панни Міні дуже тут всім подобався і швидко буде надрукований з похвальною заміткою. П[авли]к посилає їй від себе письмо, а я замічу тільки, що в неї видно коли ще не талант писательський, то принаймні огромну силу обсервації, котра для всякого писателя повістей перша і найважніша річ. Якби панна Міня (чого від серця бажаю) взялася писати більше подібних шкіців, а при тім читала другі взірцеві повісті (Золя, Толстого, Решетникова, Нечуя), то з неї могла б ся виробити дуже реальна і хороша писателька.

Посилаю ти також пару статей німецьких соціал-демократичних і раджу з них прочитати особливо Моста про соціальні рухи в старім Римі і Шрама коротеньку економію. За поезійки Родоця, думаю, всі ми будуть вдячні.

Питаєшся мене, чи не утерпів я що-небудь при факельцугу Гаузнера? Чорт з ними всіми і з Гаузнерами, мені до них мало діла. Ми оба з Терлецьким тільки вчули крик і стояли на ґанку та дивилися на комедію – воно бійка була не зовсім далеко від нашої хати, – але при ній не були і аж на другий день довідалися, що таке зробилося. В цілій історії то одно добре, що поліція своїм дурним і свинським поступуванням розруптала трохи нашу гнилу публіку, а проче – байка.

А я чим тепер займаюся? Я вже згадував тобі, яка в мене закрутенія. Окрім статті до «Pracy» і шкіців повістевих до «Tygodnia», пишу ще по-польськи маленький катехізм, котрий, чень, причиниться трохи до розширення «релігії», – як буде надрукований, пришлю. Сесь катехізм коштує мене досить праці, бо вже третій раз го переробляю, і має він містити всю теорію в її головних точках, якнайприступніще виложену. Се роблю на жадання тутешніх християн. Крім того, зачав-єм писати нову повість, котра буде печататися слідуючого року. Се вже не буде ескіз, як «Boa constrictor», се буде психологічний роман, ціла громада характерів з тюремного життя. Обіймати буде 8 – 10 печа[тних] аркушів. Початок дуже мене заохочує до дальшої роботи, ід Новому рокові, чень, буде скінчена перша часть. Якби так було, то би-м постарався містити го разом в «Tygodniu» по-польськи і у нас по-руськи.

A propos «Tygodnia»! Ти, може, пізнаєш трошки pana Maryana? Напиши, що про нього думаєш? Я в веселій хвилі захотів ihm ein Schnippchen schlagen за те, що він там колись на тебе говорив. X’icht wahr, was ich für ein Damenritter bin, – die Ehre meiner Dame lass ich nicht ungestraft antasten!.. Xa-xa-xa! Хто би думав, що й бойє! А знаєш, герой третього шкіца, «nieyaky pan Denys, który odznacza się tem, że bawi niewinne pod każdym względem popadianki historyami swoich naydroższych», обурив тутка дуже одного господина, іменем Вагилевича, котрий сказав, що се (нібито «pan Denys») крайній ідіот. Я й не перечив.

Ось, як, серденько, я ратоборствую. У мене раз на тиждень лучаеться гумор – то й пишу ескізи та думи про всяких Плосколобів, а відтак, коли джерело вичерпається, сідаю до читання. Впрочім, Терлецький раз у раз розсмішує нас усіх своїми переводами німецьких слів на руське: Gleichgewicht у нього значить – зараз іди, драбе; gleich geh Wicht; Rückblick – задогляд; Fortschritt – гет-крок; er ging weg – він пішов дорога; Rauchfang – димохап; caveant consules, ne quid respublica detrimenti capiat (латинська припов[ідка]: нехай консули, чи там власть пильнує, щоб держава не понесла якої шкоди) він переводить: най консули п’ють каву, щоби республіку атраментом не закапали і т. д.

Крім того, ще переписую та порядкую часами матеріал язиковий, котрий в нас є назбираний, зводжу докупи пісні, котрі хтів би-м на другий рік видавати групами з критичним опрацюванням. До статті про весільні пісні замало ще маю матеріалу, але, чень, у тутешніх бібліотеках буду міг дечим покористуватися.

Іще на закінчення одну забавочку для тебе. Щоб твоє пробування у Іваниківці не було дарме, постарайся зібрати деякий матеріал, бодай язиковий: спиши, якби мож, деякі оповідання, пісні, колядки, весільні, щедрівки. А друге от що: ви там обі з Мінею зможете запевно описати, як мож докладно, господарство попівське, а іменно зверніть увагу на такі питання:

Як виглядає резиденція? Чи нова, чи стара? Кілько вікон і куди обернені? Як усередині, які покої, підлоги, меблі, образи? Як виглядає кухня? Кілько слуг, кілько служниць, яких літ і до чого? Кілько господарських будинків і які? Кілько худоби? Що їдять слуги? В чім ходять? Яка їх денна робота? Що їсть родина попівська? (Спишіть день за днем усі потрави: снідання, обіди, підвечірки – все, що і як, і то такий спис провести найменше через тиждень і як мож найдокладніше). Якби можна добути таку нотаточку, як з Л[олина], то було б дуже хороше. Про той матеріал з Л. не бійся нічого – стаття вже готова, і надіюся, що не будеш мала причини жалуватися на Н. С., ах, ти не знаєш Н. С., автора статті про «нужду нашого духовенства»!

Якби-сь була у Львові, то мусила би-с із Славком спецером прийти до нас до помешкання: у нас се мож[на], тут на се «macht kein Aufsehen» – женщини приходять досить часто, а тепер і Анна живе. Але що я говорю, се ще далекі вещі! Надіюся, що таку статистику будеш могла зробити, а вона для нас буде цінним матеріалом, і то таким матеріалом, якого не подибати ні в одній урядовій статистиці. Ну, а тепер прощай, моє серденько. Напиши до мене швидко, а я, певно, не дам на себе чекати. Цілую тя сердечно.

Твій Іван.


Примітки

Вперше надруковано: Іван Франко. Статті і матеріали, зб. 6, с. 75 – 77.

Датується на підставі змісту (І. Франко, пише, що посилає два ескізи, друковані в журналі «Tydzień…»; другий ескіз друкувався 6 жовтня, третій – 10 листопада).

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1205.

мучитися з проклятою цитриноюписати конспіративним способом, соком лимона.

Посилаю ти в «Tygodnia» два мої ескізи… – Маються на увазі «Ruteńcy. Typy i portrety galicyjskich «ludzi» (Przedmowa. I. Młoda Ruś – «Tydzień…», ч. 57, 29 вересня, с. 324 – 326; II. Człowiek zwyczajny, ч. 58, 6 жовтня, с. 347 – 349; III. Zniechęcony, ч. 63, 10 листопада, с. 421 – 423).

…першу половину нової книжки нашого видання… – Йдеться про збірник «Молот».

…напечатане перше критичне письмо. – Йдеться про «Критичні письма о галицькій інтелігенції. Письмо перше».

…передрук Турчина… – Тобто вірш про рекрутське життя «Гриць Турчин. (Пісня про рекрутське життя)», написаний селянином Романом Гузманом, вміщений у збірнику «Молот», 1878, с. 301 – 306, з примітками І. Франка, і виданий окремою відбиткою.

Мост Йоганн (1846 – 1906) – німецький соціал-демократ.

Шрам Карл (1828 – ?) – німецький письменник та історик.

Родоць – псевдонім польського письменника-сатирика Миколи Бернацького (1836 – 1900).

…пишу ще по-польськи маленький катехізм. – Йдеться про брошуру про соціалізм у питаннях і відповідях «Co to jest socjalizm», Lipsk, 1878 (видана у Львові).

…зачавєм писати нову повість… – І. Франко почав писати повість «Івась Новітній», але не закінчив її.

Пан Maryan – персонаж шкіца (з серїї «Рутенці») «Звичайний чоловік». М. Рошкевич у спогадах пише, що під титулом «пан Мар’ян» І. Франко змалював студента кадетської школи, сина колишнього пароха Лолина, попередника її батька: «Був це гладкий паничик, елегантно поводився, але від всяких народних справ і т. п. був далекий. Видно, що Франкові не припав до вподоби…» (Іван Франко у спогадах сучасників. Львів, 1956, с. 131).

про той матеріал з Л. – Йдеться про допис «Доходи і видатки вбогого священика», що за підписом «Н. С.» друкувався в «Молоті», 1878, с. 128 – 133 (на основі книги прибутків і видатків лолинського священика Михайла Рошкевича, від дочки якого Ольги І. Франко одержав копію книги).

…Н. С. автора статті про «нужду нашого духовенства»… – М. Возняк доводить, що автором статті був І. Франко (див. Нариси про світогляд Івана Франка. Львів, 1955, с. 113 – 115, 121). Однак у листі до М. П. Драгоманова від 24 квітня 1883 р. I. Франко зазначив, що під літерами Н. С. писав у «Громадському друзі», «Дзвоні», «Молоті» і Михайло Кос (1864 – 1918), автор кількох публіцистичних статей, адвокат у Калуші; в студентські роки примикав до І. Франка. Тому питання про авторство статті потребує спеціального дослідження.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 123 – 126.

Попередній лист | Перелік листів | Наступний лист

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1427

Модифіковано : 22.06.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.