Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

14 – 18.12.1883 р. До Уляни Кравченко

Львів

… pa знає о чім, – а там, гляди, і зробить яку-небудь дурницю, котра показує, що за поетом сидить туман вісімнадцятий. Чи як Ви кажете?

Пригадую собі, що Ви виразили намір приїхати тими часами до Львова. Отсе було б гарно! Розуміється, я надіюсь, що Ви звістите мене, коли наступить Ваш приїзд, щоб я міг вийти напротив Вас на дворець. Чи, може, не схочете сього зробити? Розуміється, я не маю претензії на то, щоб моє товариство було Вам приємне, – я знаю тільки то, що мені Ваше товариство було б дуже миле і що дні Вашого побуту у Львові були би для мене маленьким празником – розуміється, єсли би-м в тих днях міг якнайдовше бути в Вашім товаристві. Ану-ко зробіть фігля та й приїдьте, як то буде славної А тільки звістіть мене докладно, коли і котрим потягом приїдете, щоб я часом на той сам час не виїхав куди-небудь, – бо й се у мене може лучитися.

Чи Ви здорові і веселі? Чи були в школі в понеділок? Мамця Ваші чи здорові? Прошу кланятись від мене.

От і скінчився мій лист, і мені остається тільки переслати Вам моє щире поздоровлення і переписати обіцяні вірші, щоб Ви знов не казали, що Вас ставлю на тяжку пробу.

Ваш Іван.

Прощальна пісня

Жаль, що не можу Вам передати й понурої та дикої мелодії сеї пісеньки! Мелодія, як я сказав, мадярська. Не менший жаль, що не знаєте й мелодії до «Похоронів», здається, композиції Шуберта; обі ті пісні укладав я до мелодії і після мелодії, співаючи, і тільки в співі вони можуть зробити враження. Тільки прошу Вас, не прикладайте смислу тої пісні, а особливо її закінчення, до себе. Я надіюсь, що наші дороги не розійшлися, але, противно, що ми довго ще будемо йти і працювати спільно для нашого краю. Чи як Ви гадаєте?

Ваш Ів.


Примітки

Вперше опубліковано: Іван Франко. Статті і матеріали, зб. 5, с. 152 – 153.

Лист пошкоджений: відірваний перший аркуш, нижня частина другого аркуша. Всього аркушів було, очевидно, три.

Датується на основі вказівки адресатки, яка у списку листів І. Франка до неї поставила дату «грудень», та дати вірша поета «Прощальна пісня» у збірці «З вершин і низин» – між 14 і 18 грудня 1883 р.

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 4931 і «Прощальна пісня» – цю поезію надруковано в журналі «Зоря» (1883, № 24, с. 372) у повнішому і відредагованому вигляді (у листі чотири, у журналі 8 строф), передруковано в збірці «З вершин і низин» під назвою «До N. N.».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 389 – 390.