Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

27.12.1883 р. До Ізидора Коперницького

Львів Lwów, dnia 27/XII, 1883

Wielmożny panie i dobrodzieju!

Zachęcony przez kolegę mego, p. Ludwika Hodolego, a przytem i sam czując niedostatek ruskiego organu, któryby mógł i chciał publikować ruski materiał etnograficzny w celach naukowych a nie beletrystycznych, uważam za konieczne i samym Rusinom (za przykładem dr-ów Szaraniewicza i Ogonowskiego) zwrócić się ze swemi pracami i nagromadzonemi materjałami do wydawnictw Akademii Umiejętności.

Zajmując się od lat przeszło dwunastu zbieraniem materjalów etnograficznych, a obecnie także porównaczemi studjami nad etnografią słowiańską a przedewszystkiem ruską, nagromadziłem dotychczas dosyć znaczną ilość ciekawych materjałów (pieśni, opowiadań, przypowieści, anekdot, wierzeń, zabobonów i t. d.). Wszystkiego byłoby na jakie dwa lub trzy tomy, jak tomy «Zbioru wiadomości do antropologii krajowej».

Rozumie się, nie wszystko tak jak jest zebrane, nadaje się do druku, lecz wymaga troskliwego porównania z tem, co nadrukowane dotychczas, żeby nie powtarzać tego, co już było nadrukowanex i nie podawać warjan-tów bałamutnych i nie charakterystycznych. Do tego atoli potrzeba dłużnej i mozolnej pracy. Dla tego wybrałem na pierwszy raz kompletny i bardzo charakterystyczny zbiór pieśni weselnych z Lolina, spisany na moją prośbę przez panie O. R. w r. 1878.

Jeżeli by mój przyczynek do etnografii krajowej był przychylnie przyjęty przez światłą Komisyę Antropologiczną, to gotów jestem z czasem zredagować z moich mater-jałów dalsze partje dla umieszczenia ich w «Zbiorze wiadomości» lub też gdyby to było pożądanem, dosyłać mniejsze prace porównawczo-etnograficzne, na podstawie głównie ruskich i polskich materjałów.

W nadzieji na rychłą odpowiedź i na światłe rady W-nego pana i dobrodzieja piszę się Jego pokornym sługą,

Iwan Franko.

Lwów, dnia 27/XII, 1883 Ul. Lindego, N 3, piętro I.

Вельможний пане і добродію!

Заохочений моїм товаришем п. Людвіком Годолієм, а при тім і сам відчуваючи недостачу українського органу, котрий міг би і хотів би друкувати український етнографічний матеріал для наукових, а не белетристичних цілей, вважаю за необхідне і самим українцям (за прикладом докторів Шараневича і Огоновського) звернутися зі своїми працями і зібраними матеріалами до видавництва Академії наук.

Займаючись більше як дванадцять років збиранням етнографічних матеріалів, а тепер також порівняльними студіями над етнографією слов’янською, і передусім українською, нагромадив я дотепер досить значну кількість цікавих матеріалів (пісень, оповідань, приповідок, анекдотів, вірувань, забобонів і подібних). Усього було б на які два або три томи такі, як томи «Збірника відомостей до крайової антропології».

Розуміється, не все у зібраному вигляді надається до друку, але вимагає дбайливого порівняння з тим, що досі надруковано, щоб не повторювати того, що вже було печатано, та не подавати бунтівничих і не характерних матеріалів. Ллє для цього потрібна довга, кропітка робота. Тому я вибрав на перший раз закінчену і дуже характерну збірку весільних пісень з Лолина, записану на мою просьбу панею O[льгою] Р[ошкевич] у 1878 році.

Коли б це моє зауваження до крайової етнографії було прихильно прийняте високою Антропологічною комісією, то я готовий з часом редагувати на основі моїх матеріалів дальші партії для вміщення їх в «Збірнику відомостей» або також, коли б це було бажано, посилати менші порівняльно-етнографічні праці на підставі переважно українських і польських матеріалів.

У надії на швидку відповідь і на цінні поради в[ельмишановн]ого пана і добродія залишаюся його покірним слугою.

Іван Франко,

Львів, дня 27/XІІ 1883, вул. Ліндого, № 3, поверх 2


Примітки

Вперше надруковано: Твори, т. 20, с. 210 – 211.

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1605, с. 7.

Коперницький Ізидор (1825 – 1891) – польський антрополог, етнограф, професор Краківського університету. Займався також антропологією України. І. Франко допомагав йому в організації наукових експедицій.

Годолі Людвік – польський етнограф.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 390 – 391.