Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

04.1885 р. До М. П. Драгоманова

Квітень 1885 р. Львів

Ласкавий добродію!

Даруйте, що так довго не писав, сидівши в селі на святах. П[авли]к мусив уже писати Вам, що ми справді рішили зачекати з видаванням газети до липня, поки не покінчимо деякі другі роботи, не зложимо комітету, не передискутуємо програми і поки наші галицькі справи трохи не виясняться, т. є. поки не покажуться воочію плоди «Дѣлово»-романчуківського політиканства при виборах.

Ваш конспект до програми справді торкає всіх важних точок, по яким нам треба висказати свою думку. Я просив би Вас прислати обіцяні матеріали до програми, котрі повинні бути підставою для нашої дискусії. Я думаю, що в поклику до пренумерати нам треба буде дати тільки конспект, скелет програми, а що поодинокі точки її мусять бути розвивані і мотивовані в чільних програмових статтях, так що й Ваші матеріали до програми найшли б тут собі поміщення порівно з Вашими, надіятись, також програмовими письмами до галицької молодежі (чи Ви хочете їх писати по-московськи?).

Щодо Вашої думки писати популярні статті для нашого люду, то вона сердечно нас урадувала, тим більше, що є надія здобути тут певний фонд на видавництво брошур, звісно, таких, яких не схоче видати жодне з наших просвітних товариств, отже, головно о питаннях економічних, політичних і релігійних. Я з свого боку, скоро тільки упораюся з Федоровичем (бодай з першим томом, котрий швидко вже буде готовий), дуже радо взявся б за популяризацію Rejsa і загалом здобутків біблійної критики. Ad vocem Rejsa, я запитував тут наших книгарів про його ціну і про умови купівлі. Ціна 104 гульд[ени], котрі треба заплатити разом, поодиноко томами купувати не можна. Се для мене велика завада. Так от я хотів просити Вас розвідатись, чи не можна б там у Вас де купити його антикварським способом, бодай перші томи (про Мойсееві книги), або на таку виплату, щоб сплатити приміром в році, даючи місячно по 10 з[лотих] р[инських] чи як там. Коли б се було можливо, то напишіть, а я зараз вишлю Вам дещо грошей на першу рату. Звісно, щоб не пописати дурниць, я готов буду кожду брошурку своєї роботи посилати Вам до перегляду в рукописі і надіюсь, що Ви не відмовитесь від сеї роботи.

Дуже зацікавив мене ряд питань про наші церковні справи, котрі Ви поставили в листі до П[авли]ка. Яко характеристикон я скажу Вам, що недавно один поляк, великий католик і сердечний прихильник Калінки та єзуїтів, кн. Роман Чарторийський, познаньщик родом, питав мене, чи русини домагалися коли-небудь «своєї народної церкви» і чи змагалися як-небудь таку церков собі витворити? Значиться, самі вороги наші міркують, що таке змагання могло б і повинно б витворитися, – а дискутуючи порушені Вами питання і громадячи матеріал для їх освітлення, можна би причинитися до такого змагання.

Ви помиляєтесь, думаючи, що Терл[ецький] написав яку-небудь другу біографію Навр[оцького], котрої ми для якоїсь причини не видрукували. Був з тим ділом курйоз, але ось який: запросили ми Терл[ецького] до написання біогр[афії] Навр[оцького] яко вступу до видання його творів. Терл. радо згодився. По кількох місяцях присилає велику роботу (ок[оло] 150 сторін[ок] великого 4-о), в котрій розказана історія галицької Русі від 1772 р. і котра доведена якраз до 1867 р., т. є. до початку публічної діяльності Навр. Таку роботу, котра обняла б була 10 – 12 листів друку, годі було напечатати, і от я попросив його написати коротеньку біографію, а роботу велику виправити для газети. Так він і зробив, і ось тепер кінчить нову переробку своєї обширної праці, котра буде поміщена в «Поступі», а зовсім не надавалася до видання творів Навр. Другий том тих творів почне друкуватись сього року.

Остаюсь з щирим поважанням.

Ваш Іван Франко.

Іще одна просьба. Чи не добре б було, коли вже ласка Ваша прийняти сотрудництво в нашій газеті, коли б Ви для 1-го н[оме]ра зладили бібліографію всього того, що Ви писали і друкували про українські справи на чужих мовах або що про ті справи писано на чуж[их] мовах по поводу Ваших праць. Се було б діло дуже важне з многих причин.

І. Ф.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України. Т. 1. Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928 р., с. 112 – 113.

Датується за змістом.

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1340.

П[авли]к мусив уже писати Вам… – Мається на увазі лист М. Павлика до М. Драгоманова від 31 березня 1885 р. [див.: Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик. – Чернівці, 1910 р., т. 4, с. 350]

Ваш конспект до програми… – Йдеться про складену І. Франком програму часопису «Братство», яку він надсилав М. Драгоманову для ознайомлення; останній зробив деякі зауваження щодо програми, назви видання і повернув її І. Франкові; разом з тим М. Драгоманов висловив незгоду щодо назви: «Програма нас не вдовольнила, починаючи від імені журналу. Що воно за «Братство»? кого з ким?» – і запропонував назву «Поступ», щомісячний огляд літературно-науковий і критичний» [див.: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України. Т. 1. Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928 р., т. 1, с. 110, 111].

Дуже зацікавив мене ряд питань про наші церковні справи… – М. Драгоманов, певно, хотів подати історію Ставропігійського братства («Братства Львівського»), різних церковних братств, їхньої ролі у вирішенні громадських справ, зв’язків з громадою тощо, це очевидно з листа М. Павлика до М. Драгоманова від їй квітня 1885 р. (Переписка, т. 4, с. 359 – 364). Лист М. Драгоманова до М. Павлика не зберігся.

Калінка Валер’ян (1826 – 1886) – польський реакційний історик, публіцист, один із засновників краківської історіографічної школи.

…присилав велику роботу… – Напевно, мається на увазі частина праці «Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872 р.».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 536 – 538.