Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

11.11.1885 р. До І. М. Колесси

Львів Львів, ул. Ліндого, № 3, д[ня] 11.XI 1885

Дорогий товаришу!

Посилку Вашу я одержав, і велике Вам за неї спасибі. Поперед всього мушу Вас перепросити за мій попередній лист у відповідь на Вашу кореспондентку. Застала мене Ваша кореспондентка в такій тяжкій хвилі гризоти і зденервування, що тепер зо мною дуже часто лучається, що я й сам не стямився коли понаписував грубіянств. Простіть і не гнівайтесь.

З Ваших рукописів, ласкаво мені присланих, я дещо попрочитував і позволю собі сказати Вам кілька слів про Вашу роботу. Поперед всього одна формальність. Коли на будуще будете що-небудь писати такого, що має бути друковане в «Зорі», то будьте ласкаві писати правописею «Зорі». Чи, може, Ви хочете, щоб я переписував?

Рецензія на Кольберга, на котру я дуже був цікавий, розчарувала мене. Так рецензії не пишуться. Прочитавши Вашу працю, котра коштувала Вас так багато роботи, ніхто не буде мав ніякого поняття о книжці Кольберга: що се таке, яким способом повстало, по якій методі роблене? По Вашому виходило б, що Кольберг попросту поперепечатував свої пісні з Голов[ацького], Wacł[awa] z Ol[eśka], Чубинського і т. д., між тим коли на ділі сього Кольб[ерг] не робив. Ви ставите до нього такі вимагання, яких і до наших етнографів ставити не можна, не показуєте докладно його методи збирання і порядкування етногр[афічного] матеріалу (що дуже важне), а робите в тій матерії закиди, котрі зовсім у воздусі висять.

Хоч і як мені жаль, а в тій формі, як є, Вашої рецензії надрукувати не можна. Коли б Ви мали час і охоту переробити її, т. є. подати результати своєї праці над Кольбергом в іншій формі, з сими доповненнями, які я тут намітив (без особистих екскурсій супроти Кольберга), то я дуже охотно нашкіцував би Вам рамки і хід мислей рецензії, бодай у формі питань, на котрі Ви повинні б дати коротку, ясну і фактами поперту відповідь. Надіюсь, що підійметесь тої роботи, і жду Вашої декларації, по котрій зараз вишлю Вам Вашу рецензію і свої замітки.

«Подорож на Чорногору» в такій формі, як Ви подали, також до друку не годиться, тим більше, що подібного роду опис був уже в «Зорі», пера Ільницького. Коли б Ви подали коротко а приступно результати наукових і етнографічних спостережень, то се було би жадане. В тутешнім «Kosmos»-i явилось справоздання о тій подорожі Зубера. Особисті Ваші враження і рефлексії для загалу не можуть бути інтересні.

Не без інтересу прочитав я Ваші вірші. Правду Вам кажу, я не міг дорозумітися, які мислі Ви в них висказуєте. Форма якась дика, вимушена, риторика шумна, хоч далеко не пуста. Видно з них молоду, гарячу душу, котра рветься до чогось, мурує, переходить звісну «Sturm und Drang-Periode», але до друку з них нічого не годиться. Найгладше вийшов вірш на отворення стриганецької читальні, так зато він і думками найбідніший, не взноситься понад круг думок вступних статей «Батьківщини». Переклад «Германа і Дороти» був би добрий, коли б не рими. Я радив би Вам зладити сей переклад неримованими п’ятистопними ямбами, а покинути гекзаметри.

Найцікавіше з усього, що Ви прислали, се казка паламаря стриганецького. Написали Ви його характеристику (зовсім не характеристичну і невдалу), а не написали навіть, як він називається! Додаток кінцевий зовсім нікуди не годиться. Порівняй – «Gralsage», «Nibelungenlied», «Ring des Polykrates», «Вікрамачарітра» – що тут за порівняння. «Gralsage» – се цілий світ казок, так як і прочі (крім Шіллерової балади); то так, як би Ви сказали: порівняй з тою байкою Чубинського «Труды» і Кольберга «Lud polski». І дальші цитати недокладні. Веселовський не написав «Сказ[ки] о Вихр.», а тільки «О Соломоне и Китоврасе»; що східного між тою казкою а запорожцями – не бачу.

Ну, та все те – тільки для Вашої інформації. Казку саму я напечатаю, як буде час і місце, в слід[уючому] році і літературу її, по можності, наведу. О дальші матеріали етнографічні прошу дуже; напишіть також до своїх знакомих, у кого вони є, щоб прислали. Напишіть також, будьте ласкаві, о стані і руху краківських русинів, о средствах наукових: які є товариські і публічні бібліотеки і які в них руські книжки, які професори і т. д.

Засилаю Вам і Вашим товаришам щире братерське поздоровлення.

Ваш Іван Франко.


Примітки

Вперше надруковано: журн. «Народна творчість та етнографія», 1965, № 3, с. 74 – 75.

Подається за автографом – Львівський музей І. Я. Франка, 1216/284.

Колесса Іван Михайлович (1864 – 1898) – український фольклорист і етнограф, засновник студентського товариства «Громада» у Кракові. І. Франко був одним із перших рецензенів праць І. Колесси. В Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів зберігається 6 листів І. Колесси до І. Франка за 1885 – 1888 рр. (ф. 3, № 1602, № 1603, № 1615).

… у відповідь на Вашу кореспондентку. – Мається на увазі листівка І. Колесси від 7 листопада 1885 р. [Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1615, с. 311]

Рецензія на Кольберга… – Йдеться про рецензію на перших два томи чотиритомної праці О. Кольберга «» (1882 – 1885).

…поперепечатував свої пісні з Голов[ацького]… – Мається на увазі чотиритомна збірка фольклорних матеріалів Я. Головацького «».

«Подорож на Чорногору» – опис мандрівки в Карпати, зроблений І. Колессою.

«Kosmos» – польський журнал з питань природознавства, що видавався з 1876 р. у Львові, орган польського Товариства природознавців ім. М. Коперніка.

«Герман і Дорота» («Герман і Доротея») – твір Й.-В. Гете.

«Ring Polikrates» («Перстень Полікрата») – балада Ф. Шіллера.

«Вакрамачарітра» – пам’ятка індійської літератури.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 567 – 569.