Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

16.04.1888 р. До Ф. К. Вовка

16 квітня 1888 р. Львів Львів, 16/4 1888, ул. Зиблікевича, ч[исло] 10

Вельмишановний добродію!

Дуже зрадував мене Ваш лист з 31 мая, і я щиро дякую Вам за Вашу готовість, з якою Ви одкликнулись на мою просьбу, передану Вам через М. П.

З словарем Otto діло ось яке. Спеціального проспекту він не видав, і діло його, хоч заложене на великий розмір (300 зшитків по 4 листи кожний), все-таки здається мені більш книгарським ділом, ніж науковим. Та проте редактор його д. Коржан просить писати коротші або й довші звістки: про писателів, артистів, лиця історичні, важніші місця, пам’ятники історичні і культурні. Досі вийшли 4 зшитки А – Аде. Коли б ласка Ваша була писати туди, то я просив би Вас в короткому часі (до місяця, абощо) ось про які статті: Акти, Антонович, Андрусівський трактат, Антоній Печерський, Антропологія України, Ахтирка.

Статті такі, як про Антоновича, антропологію і пр., повинні бути трохи довші – границі видавець не кладе, хоч по економії цілого міркую, що біографії можуть обнімати 1 – 2 сторон друку (в два стовпці, формату лексикона), а статті про моменти історичні і культурні, про стан певної науки і проч. можуть бути і вдвоє, втроє або й четверо довші. Думаю, що такі статті, як Україна, козацтво, Хмельницький, Шевченко і т. і., можуть обнімати хоч і по два листа друку.

До співроботи в сьому словарі я запросив Остапа і ще одного молодого географа, Величка. Думаю, що нас чотири, числячи сюди й Вас, можемо постачити часть українську так, що не будемо мати встиду перед прочими слов’янами.

Щодо гонорару, то Ви будете мати діло з самим Otto. Платити він платить і то зараз по видрукованні статті, але кільки платить, сього ще не знаю. В усякім разі я міркую так: послати кілька статей, хай надрукують, а коли б гонорар показався несхожий, то можна буде або поторгуватися, або й відступити. Я з свого боку торгуватися не буду, а запитувати редактора про гонорар, заким ще до діла дійшло, було якось ніяково.

Щодо того, як писати, то зробіть ось як: пишіть по-українськи і присилайте до мене, а я перекладатиму і посилатиму в Прагу.

А тепер скажу про Вашу роботу. Може, Еам звісно, що зачав я торік видавати «Наукову бібліотеку». Тугенько йде це видання, поки що вийшли всього дві книжки, а матеріал є ще на дві невеличкі. В тій бібліотеці я хотів би видати й Вашу роботу, і коли б Ви були такі ласкаві взятися переглянути свою рукопись, то робіть так, щоб до осені могла вона бути готова до друку. Коли вийде на 20 аркушів друку, то ліпше буде розділити на дві частини, так щоби ціна одної книжечки ніяк не вища була 50-ти кр[ейцерів]. Всяка більша книжка у нас дуже туго йде.

Не знаю, чи доходили Вас наші видання – «Наукова бібліотека», «З вершин і низин», «Веселка», «Жіночий альманах» і т. ін. Якщо ні, то будьте ласкаві написати мені, що Вам треба заслати.

Остап живе у Львові. Він скінчив права, поробив екзамени і оце вже відбув рік служби у суді – був помічником у того самого судді, що колись провадив наше слідство. Про «Січ» теперішню мало маємо відомостів.

З Белеєм у нас вийшло таке, що ми й не видаємося, хіба що на улиці. Дуже він в консерватисти вдарився і вважав першим ділом свого навернення на нову віру – кинути болотом на тих, з ким колись ішов рука об руку. Жалко чоловіка, але історія се така звичайна, що годі їй дивуватися.

З Україною у мене є деякі зносини – може, Вам звісно, що я оженився на Україні і зробився шурином Є К. Трегубова, мабуть, трохи знайомого Вам. Так от з ним у нас є зносини, а тепер заводяться й з «Киевской стариной», куди я бажаю засилати деякі звістки про галицько-руські видання і деякі матеріали до історії нашого письменства (апокрифи, давні вірші, пісні народні і т. ін.). Коли оті мої зносини можуть Вам в чім-небудь придатися, то я з великою охотою готовий служити Вам посередником.

Пишу до Вас так коротко, бо надіюсь, що переписка наша поведеться тепер правильно й часто. Чи буду я міг просити Вас від часу о деякі услуги, приміром, о вишуканні і закупленні для мене такої або другої книги де-небудь в антикварні. Мені не раз буває потрібно роздобути яку книжечку – платити ціни склепові дуже солоно, а як бачу по Рейсу, в Парижі можна антикварським способом значно дешевше купити таке саме видання.

Засилаю Вам моє щире поздоровлення й мій поклін

Ваш Іван Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Літературна спадщина, т. 1, Іван Франко. К., 1956, с. 438 – 439.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 961).

Дуже зрадував мене Ваш лист з 31 мая… – Описка І. Франка: йдеться про лист Ф. Вовка від 31 березня 1888 р. (в автографі датований «31 мар. 1888». – ІЛ, ф. 3, № 1602, арк. 667 – 670), шо збігається і з авторським датуванням Франкової відповіді (16 квітня 1888 р.).

…одкликнулись на мою просьбу, передану Вам через М. П. – Йдеться про запрошення співробітничати в чеському енциклопедичному словнику Отто, надіслане І. Франком Ф. Вовку через М. Драгоманова.

…просив би Вас в короткому часі… ось про які статті… – Статтю «Акти» Ф. Вовк відмовився писати за браком потрібних джерел у Парижі (лист до І. Франка від 20 квітня 1888 р. – ІЛ, ф. 3, № 160, арк. 617). Решту згаданих тут статей він написав і надіслав І. Франкові, в архіві якого їх автографи зберігаються й нині (ІЛ, ф. 3, № 1607, арк. 351 – 361).

Остапа і ще одного молодого географа, Величка. – Йдеться про Остапа Терлецького і Григорія Величка.

…будете мати діло з самим Ottо. – Відомий чеський видавець Ян Отто протягом 1888 – 1909 рр. випустив 28 томів енциклопедії «Ottův slovnik naučny».

…тепер скажу про Вашу роботу. – В листі до І. Франка від 31 березня 1888 р. Ф. Вовк цікавився, чи не можна було б видати в Галичині його працю «Про робітницьку справу в Західній Європі і думки про спільне громадське життя». Рукопис обсягом 18 – 20 аркушів був завершений наприкінці 1870-х років, однак потребував доопрацювання.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 154 – 156.