Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

3.09.1888 р. До М. П. Драгоманова

3 вересня 1888 р. Львів Львів, ул. Зиблікевича, № 10. 3/9 1888

Вельмишановний добродію!

Оце вже з тиждень збираюся відповідати на Ваш лист, та за прекрасною погодою, котра не дає всидіти в хаті, годі було. Надіюсь, що Ви одержали вже «Товариша» і змінили трохи свій суд про його виключну літературність. Зачеплено там і бік економічний в статті Арцишевського і публіцистичний в «Нашій публіці», звісно, наскільки се можна було в літературно-науковій формі, котрої мусимо держатися, і при тих силах писательських, які зібралися докола «Товариша».

До слідуючого н[оме]ра обіщав нам Коц[овський] свою статтю про партійні відносини між русинами, те що він говорив у Станісл[авові], та не знаю, чи він не розгнівається на мене за «Нашу публіку», де його зачеплено під маскою «старенького молодого чоловіка». Хотів би я дати туди також свою статейку про село Добрівляни, де порушено й економічний побит народу, погляди правові й історію польської колонізації на Русі. Обіцяно нам також кореспонденцію про духовну семінарію, а може бути, що дістанемо ще кореспонденцію про німецькі колонії на руській землі. Не знаю ще, що зладить нам П[авли]к для 2-го н-ра.

Не знаю, чи переслав Вам Барвінський проспект «Правди». Я тут получив з друкарні один екземпляр, дав про нього звістку в «Kurj[eri]», відки вона пішла в «Dziennik polski» і «Черв[ону] Русь», і тепер Олесницький злий на мене, немовби я видав якийсь секрет. А секрет воно тому, що Барвінський ще не прибув до Львова, а коли б він і зовсім не був сюди перенесений, то, мабуть, і «Правда», не виходила б. Посилаю Вам той проспект на всякий случай. Статтю Вашу, як я чув від Олесн[ицького], Барв[інський] одержав, але хоче заховати аж до 2-го н-ра. Мене просить написати до 1-го н-ра «Огляд політичний», та я боюсь братися до такої речі, зовсім не по моїй часті.

Щодо «Киевской старины», то чи не добре було б ось як зробити? Жінка моя збирається їхати в Росію, так Ви, будьте ласкаві, напишіть їй конспект того, що вона має для Вас зробити і обговорити, а вона радо се зробить. Як поступа редакція з Вашим підписом, се Ви вже, певно, побачили в послідній книжці. Кузьм[ичевський], значить, не вмер, а тільки «сократился».

Причина, задля якої жінка моя їде в Росію, се та сама справа, о котрій я натякав, пишучи, що може швидко прийдеться побачитись з Вами. А справа се така: ми збираємось їхати до Америки, до Шенандо, де мене запрошують обняти редакцію «Америки». Плата не бозна-яка, 50 дол[арів] в місяць, значить, мало що більше того, що ми тут получаемо в «Kurj.». Та все-таки доведеться робити не для чужих, а для своїх людей і дихнути вільним повітрям. Та й школа американська для мене, думаю, важна і цінна річ, а пройти хоч 5-літній курс її придасться мені дуже. Я поки що доволі здоров, роботи ніякої не цураюся, то й думаю, що чому б не попробувати щастя за океаном, особливо з уваги на те, що тут, у Львові, й вік сидячи нічого не висидиш. Будьте ласкаві напишіть мені свою думку про те, і коли, може, знаєте які практичні сказівки про те, коли і як наилучче їхати через море, то дуже Вам буду вдячний.

Коли б ласка Ваша була написати для «Kurj.» про Дрентельна і про брошуру Тихомирова, то прошу; постараюся, щоб надруковано.

Про Тихом[ирова] треба б, може, і в «Тов[ариші]» згадати. Я читав про ту брошуру в «Neue freie Presse» і дивувався. Хотів було дати в «Kurj[eri]» ту замітку, та й встидно стало перекладу вати. Жду Ваших заміток з великою цікавістю.

Кланяюсь Вам і всім Вашим

Ваш Ів. Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 270 – 271.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1392).

…збираюся відповідати на Ваш лист… – лист М. Драгоманова до І. Франка від 6 – 20 серпня 1888 р. (Матеріали, с. 268 – 269).

…змінили трохи свій суд про його виключну літературність. – Йдеться про закид, висловлений у згаданому листі М. Драгоманова щодо опублікованого в «Ділі» змісту «Товариша», ніби журнал обмежується виключно літературними питаннями, обминаючи суспільно-політичну проблематику.

…в статті Арцишевського… – Рецензія В. Арцишевського на брошуру: Szczepański St. Nędza Galicyi w cyfrach. Lwów, 1888, надрукована в журналі «Товариш», 1888, № 1, с. 97 – 105.

…чи він не розгнівається на мене за «Haшу публіку»… – Йдеться про фейлетон І. Франка, надрукований у журналі «Товариш» (с. 53 – 65).

…свою статейку про село Добрівляни… – І. Франко надрукував статтю «Gmina Dobrowlany (Materiał do monografji)» в журналі «Głos», 1887, № 23, 24.

…дав про нього звістку… – Замітка І. Франка «Nowy miesięcznik ruski», надрукована в газеті «Kurjer Lwowski», 1888, № 237.

Олесницький Євген (1860 – 1917) – український громадський діяч, журналіст і перекладач ліберально-буржуазного напряму.

Кузьмичевський, значить, не вмер, а тільки «сократился». – Відгук на саркастичне зауваження М. Драгоманова в листі від 6 – 20 серпня 1888 р.: «К[узьмичевськ]ий… їй-богу, не розумію, кому в чому шкодив, щоб його в гріб класти» (Матеріали, с. 268). Нова редакція «Киевской старины» побоювалася користуватися цим псевдонімом М. Драгоманова – в грудневій книжці журналу за 1888 р. статтю М. Драгоманова «Фатальная вдова» підписано ініціалами П. К.

«Америка» – газета українських переселенців у США, виходила у м. Шенандо з 1886 до 1890 р. за редакцією І. Волянського, згодом – В. Сіменовича.

…написати для «Kurjera Lwowskiego» про Дрентельна… – В листі від 6 – 20 серпня 1888 р. М.Драгоманов висловлював бажання взяти участь у полеміці навколо особи київського генерал-губернатора Олександра Романовича Дрентельна (1820 – 1888), що точилася у зв’язку з його раптовою смертю.

…про брошуру Тихомирова… – Йдеться про брошуру народовольця, згодом ренегата Л. О. Тихомирова «Почему я перестал быть революционером», в якій він зрікався своїх революційних переконань, видану 1888 р. в Парижі російською і французькою мовами.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 172 – 174.