Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Листи Івана Франка / 1889 р. / 19 – 22.06.1889 р. До О. Ф. Франко

До О. Ф. Франко

19 – 22 червня 1889 р. Львів

Дорога Олічка!

Дуже мене радує, що ви всі здорові. Старайсь виводити діток якнайчастіше на свіже повітря, хоч потроху й на дощ та вітер, нехай гартуються. Л ти сама чи часто ходиш у ліс? Чи був у вас дощ? У нас потроху почав перепадати.

Ми були прошлої неділі в у Дошліх, Ржегорж приїхав, і ми з ним разом поїхали; я, П[авли]к і Каспрович. Були там цілий понеділок (бо в неділю на ніч приїхали), ловили рибу, хоч крім окунів, та плотиць, та 2 невеличких щук, не спіймали нічого. Каспр[ович] сміло ліз у воду по саму шию. У нас обідає m-me Дашинська. Вислоух на неї дуже злий із-за її чоловіка, а коли довідався, що ми всі, т. є. Дашинська, я, П-к, Каспров[ич] і Бігеляйзен, разом вислали телеграму до Рима в честь Джордано Бруно, то так загнівався на Каспровича, що нічого до нього не говорить, і той бідний тепер думає покидати «Kur[jer]».

Я не відписав тобі зараз по одержанні твого листа, бо лагодивсь до розправи судової за «Своб[одную] Россию». Я сам боронив її, та суд затвердив конфіскату.

З України приїхав твій знайомий Богдан Кістяківський. Інтересний хлопець і багато цікавого розказує про Київ, хоч глядить він, як мені здається, досить односторонньо. Від старої і від молодої громади він зовсім одчахнувсь, навіть Антоновича покинув; се така виробилась там арабажинська група, Богдан сам себе зове ад’ютантом Араб[ажина].

Деген має прибути на днях, та поки що його ще нема. Се якийсь москвич поукраїнщений, має тут прибути з цілою сім’єю і шукають місця, де б могли пожити кілька неділь, так щоб і гори, і ліс, і вода, і всяка вигода, і ще й дешево. Я й не знаю, куди йому порадити, хоч і сім’я невеличка: він, да вона, да дві дорослі дочки. З Богданом ми, може, коли-небудь заїдемо до Нагуєвич, він хотів би побути на селі хоч з тиждень. Я ще не знаю, коли буду міг виїхати, тепер в суботу не можна, бо вечором зібрання виборців, на котрім мені треба бути для справоздання.

«Przemysł domowy» вже не виходить. Грошей я тепер ще вислати не можу, аж хіба по першім, може, й сам тоді привезу.

Про холерний рік (1831) то розпитайсь добре у Мартина і ще де в кого (там є в селі коваль Сень, що добре знає про се оповідати) і посписуй докладно, се річ дуже інтересна. Я давно чув сі оповідання, та не позаписував їх, а про се є дещо й друкованого. Розпитай у жінок дещо ширше й про опирів, і про всяку відьомщину і все позаписуй. Про холеру можна буде дати гарну статейку до «К[иевской] стар[ины]». Мартин міг би тобі розказати ще дещо цікавого – розпитай його проте, як Гайгель його бив за колеса, про тісні роки і посписуй. Розпитай також про кошутську війну і про москалів, тут і батько зуміє тобі багато дещо розказати.

На сьому кінчу і цілую діток і тебе.

Твій Ів. Фр.


Примітки

Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., К., 1956, т. 20, с. 389 – 390.

Датується за змістом на підставі згадок про судовий процес з приводу заборони «Свободной России», що відбупся 19 червня 1889 р., та про неможливість виїхати н суботу, що припадала на 22 червня.

Цей і наступний лист було надіслано до с. Нагуєвичі, де О. Франко з дітьми відпочивала влітку 1889 р.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1607, арк. 181 – 182).

Ми були прошлої неділі в Волкові у Дошліх… – Волків, село на Львівщині (нині с. Вовків Перемишлянського району Львівської області), де жила сестра Ф. Ржегоржа з чоловіком, Людвігом Дошлім.

Каспрович Ян (1860 – 1926) – польський письменник і громадський діяч демократичного спрямування, разом з І. Франком працював у редакції газети «Kurjer Lwowski».

Дашинська Софія (1866 – 1934) – польська громадська діячка, економіст і соціолог демократичного напряму.

Бігеляйзен Генрік (1855 – 1934) – польський літературознавець і етнограф.

…телеграму до Рима в честь Джордано Бруно… – Йдеться про вітальну телеграму групи українських та польських діячів культури Львова з нагоди відкриття пам’ятника Джордано Бруно в Римі. Надіслання телеграми та опублікування її в газетах «Kurjer Lwowski», 1889, 11I червня, та «Батьківщина», 1889, 14 червня, викликало лють у клерикальних колах і було однією з причин усунення М. Павлика від редагування «Батьківщини» (див.: «Житє і слово», 1896, кн. 6, с. 456).

Я не відписав тобі зараз по одержанні твого листа… – Мова йде про недатований лист О. Франко з с. Нагуєвичі (ІЛ, ф. 3, № 1607, арк. 236 – 237).

З України приїхав твій знайомий Богдан Кістяківський. – Богдан Олександрович Кістяківський (1868 – 1920) – український громадський діяч і вчений. Навчався в Київському, Дерптському, Харківському університетах. Був одним з перших популяризаторів марксизму на Україні, академіком АН УРСР, видавав праці М.Драгоманова. Влітку 1889 р. разом з кількома товаришами приїхав до Галичини, прагнучи налагодити зв’язки з галицьким демократичним рухом, але за провокаційним доносом був заарештований австрійськими властями разом з І. Франком, М. Павликом та ін. У документах слідства фігурував як Федір Кістяківський та Богдан Городиський.

Деген Сергій Вікторович (1862 – ?) – студент-філолог Київського університету, згодом учитель.

…зібрання виборців, на котрім мені треба бути для справоздання. – Докладну інформацію про ці збори вміщено в окремому додатку до газети «Kurjer Lwowski», 1889, 23 червня.

Про холеру можна буде дати гарну статейку до «К[иевской] с[тарины]». – Маються на увазі почуті О. Франко в Нагуєвичах розповіді селян про холерну епідемію 1831 р. та «спалення упирів». Написану на цьому матеріалі статтю «Сожжение упырей в с. Нагуєвичах в 1831 р.» I. Франко опублікував у «Киевской старине», 1890, кн. 4, включивши в неї «Записки г-жи Ольги Франко, писанные летом 1889 г.»

…розпитайсь добре у Мартина іще де в кого… – Мартин Лялюк, Сень Буцах, Іван Гайгель – селяни з с. Нагуєвичі, від яких I. Франко свого часу записував народні пісні, приповідки, перекази.

…про кошутську війну і про москалів… – Йдеться про полії, пов’язані з буржуазно-демократичною революцією 1848 – 1849 р. в Угорщині та її придушенням військами російського царя Миколи І. Кошут Лайош (1802 – 1894) – угорський політичний діяч, один із керівників революції 1848 – 1849 рр. н Угорщині. Українські народні пісні про ці події І. Франко опублікував у своїй статті «Кошут і кошутська війна» («Житє і слово», 1894, кн. 3, 6).

…батько зуміє тобі багато дещо розказати. – Мова йде про вітчима І. Франка Гриня Гаврилика.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 214 – 215.

Попередній лист | Перелік листів | Наступний лист

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2018 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 33

Модифіковано : 18.10.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.