30.10.1892 р. До М. І. Павлика

Дорогий друже!

Приїхав ту Хмельницький і привіз для Вас 100 руб., котрі Вам і вишле, певне, з Праги.

Друкарня упоминається мене о гроші. Мадам Манецька хотіла підвести мене, щоб я підписав вексель на весь довг, та я сього не хотів зробити, і для того вони тепер неспокійні і натискають на мене. За «Народом» там ще около 200 гульденів (докладний рахунок буду міг Вам подати, як дістану друкарський рахунок від Др[агоман]ова, що я післав йому зі Львова). Чи не могли б Ви тепер з тих грошей, що дістали, сплатити дещо друкарні? Я дуже Вас прошу, коли тільки можете, зробити се, бо у нас, як знаєте, дуже тепер тісно.

Мій заробок в «Kurje[ri]», мабуть, швидко зовсім урветься, деінде заробити мені тепер дуже тяжко, сли хочу вчитися, – значить, приходиться бідувати так, як ми бідували колись за часів університетських. Коли зачну іноді думати, яка властиво будущина жде мене, то так і хочеться кинутись з четвертого поверху на вулицю і відразу скінчити все. А головно, що при таких думках і робота з рук паде.

Ковал[евський] предлагає й надалі запомагати «Народ», т. є. Вас по-давньому, з тою умовою, щоб Ви згодились печатати його статті, котрі він надішле Я думаю, що на се можете преспокійно згодитися.

«Народу» коломийського я ще не бачив, казала мені пані Морачевська, що Ви там виступили з закидами між іншим і против моєї жінки, чому не закладає жіночої гімназії. Пора б Вам дати спокій тій жіночій справі, в котрій ми з Вами аж надто довго вже грали ролю, означену в польській приповідці: Gadał dziad do obrazu, a obraz do niego ani razu.

Дайте знати в слідуючім «Народі», що вийшли осібною книжкою «Чудацькі думки», переглянені і доповнені автором, і коштують 50 кр[ейцерів]. Книжка обняла майже 10 аркушів друку і, не хотячи збільшати об’єму і кошту (і так приходиться до того, що лишалося з грошей, присланих на додаток, доложити з 50 гульд[енів] своїх), я не передруковував прочих статей. їх можна буде потому пустити в осібній книжечці, коли того буде конче треба.

Цілую Вас і всіх знайомих…

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1510).

Хмельницький – це прізвище, мабуть, з конспіративних причин в листі закреслено І. Франком.

Манецька – дружина В. Манецького, власника друкарні у Львові, де друкувалися твори І. Франка.

Мій заробок в «Kurjeri», мабуть, швидко зовсім урветься… – У листі до М. Драгоманова від 1 листопада 1892 р. М. Павлик писав:

«Фр[анко] пише мені розлучний лист – бідує і боїться ще гіршої біди, бо праця в «Kurj[eri] Lw[owskim]» рветься. Може, би де друкували переклади його новел» (див.: Переписка, т. 7, с. 98).

Морачевська – Софія Анастасіївна Морачевська (Окуневська; 1866 – 1925), українська громадська і культурна діячка, лікарка.

…Ви там виступали… против моєї жінки… – У дописі до журналу «Народ», 1892, № 19, с. 213 – 214, М. Павлик, пишучи про заснування у Львові жіночої гімназії для українських жінок та жіночого товариства, до складу якого входили О. Франко, Н. Кобринська та інші, говорив також про те, що вони надто повільно бралися до роботи.

Дайте знати в слідуючім «Народі», що вийшли… «Чудацькі думки»… – Оголошення про вихід окремого видання книжки М. Драгоманова «Чудацькі думки про українську національну справу» в 1892 р. надруковано в журналі «Народ», 1892, № 20-21, с. 230.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 364 – 365.