Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Листи Івана Франка / 1893 р. / 28.05.1893 р. До М. П. Драгоманова

До М. П. Драгоманова

28 травня 1893 р. Відень Відень, І, Wipplingerstrasse, N 26,
Thür 29. 28/5 93

Вельмишановний добродію!

Що се таке, що від Вас ні слуху, ні духу? Невже Ви знов недужі? Жду, жду з дня на день вістки від Вас, а далі рішився й сам написати Вам отсих пару слів.

Пізнав сьогодні Вашого знайомого Гревса з Петербурга. Він їде на два місяці до Італії, відтак буде в Парижі. Питав про Вас і, певно, на днях перешле Вам лист від петербурзьких знайомих. Шкода, що не буду міг з ним довше побалакати, бо він затра їде.

Вчора у нас був невеличкий комерс славістів, на котрім були Ягич, Їречек, молоді віденські славісти, багато хорватів, що поприїжджали були на Philologentag, пражці Краль і Полівка, а вкінці явився й Крумбахер, звісний візантініст. Промов було багато, заставили й мене говорити як екземпляр южноруського народу. Був і Щербатський, на котрого честь говорив Ягич (по-російськи), відзиваючися про Росію з великою симпатією.

Чи маєте звістку про арешти українофілів у Росії (в Харкові, Києві і др.)? Я сьогодні получив такі звістки з двох боків, у тім числі від Гревса, котрий каже, що в Харкові арештовано Русова з жінкою і декого ще і найдено якісь галицькі видання. Докладнішого про сю катастрофу нічого поки що не знаю.

Пише мені П[авли]к, що дожидає старого з Києва на іюнь. Сумніваюсь, чи удасться йому виїхати. Мабуть, є думка побільшити «Народ», зробити його тижневником або й щоденним виданням. По-моєму (я се й написав П-кові), щоденної газети нам тепер видавати ні для кого і ні по що, а на тижневник можна би зважитися тільки тоді, коли б нам гарантовано було хоч 5 000 руб. річної субвенції, і то гарантовано в той спосіб, щоб зложений був у касі капітал (100 – 120 тисяч), ненарушимий, з котрого б проценти, хоч через кілька літ, мусили йти на видавництво. Тоді можна би було зорганізувати редакцію, при котрій мусив би засісти хтось і з України, можна би було й мені покинути всяку іншу писанину і віддатися «Народові». Ну, та про се, здається, нема що й думати, бо таким чином Україна показала би, що є дозріла до політичної акції, а сього ми, мабуть, не доживемо.

Жду обіцяної Вами посилки («Киевск[ой] стар[ины]» і «Сборника»), а поки що шлю Вам дві виписочки, не знаю, чи вони Вам на що придадуться.

У мене тут нічого нового. Сиджу і переробляю Пипіна «Історію слов[’янських] літератур». A propos Пипіна. Ви колись обіцяли мені вишукати у себе і прислати Пипіна «Книжку о русских сказках» («Записки», II отд.), сказавши, що у Вас вона є в двох екземпл[ярах]. Не прогнівайтесь, коли позволяю собі тепер пригадати Вам сю обіцянку.

Я перед тижнем віддав свою дисертацію і жду терміну, коли мені визначать сідати до усного екзамену. І жду, і боюся.

Поздоровляю Вас щиро і бажаю Вам усього доброго.

Ваш Ів. Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 416 – 417.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1229).

Гревс Іван Михайлович (1860 – 1941) – російський історик, один з редакторів видання: Драгоманов М. П. Политические сочинения, т. 1. М., 1908.

Іречек Костянтин Йозеф (1854 – 1918) – чеський історик, досліджував історію південних слов’ян, з 1893 р. професор Віденського університету.

Краль Йозеф (1853 – 1917) – чеський філолог, досліджував класичну філологію.

Полівка Іржі (1858 – 1933) – чеський філолог-славіст, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (з 1901 р.).

…в Харкові заарештовано Русова з жівкою… – Русов Олександр Олександрович (1847 – 1915) – український статистик, фольклорист, етнограф і громадський діяч ліберального напряму; Русова Софія Федорівна (1856 – 1940) – українська культурно-освітня діячка буржуазно-націоналістичного напряму, автор праць з питань педагогіки, мистецтва.

Пише мені П[авли]к, що дожидає старого з Киева… – Йдеться про М. Ковалевського.

Ви колись обіцяли… прислати Пипіна «Книжку орусеких сказках»… – Очевидно, йдеться про працю О. Пипіна «Очерк литературной истории старинных повестей и сказок русских» (Пб., 1857 – 1858).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 401 – 402.

Попередній лист | Перелік листів | Наступний лист

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 39

Модифіковано : 13.08.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.