Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

20.06.1893 р. До М. П. Драгоманова

20 червня 1893 р. Відень Відень, І, Wipplingerstr[asse], N 26. 20/VI 93

Вельмишановний добродію!

Сьогодні, 20/VI, здав я перше своє ригорозум (славістику і латину) і здав, бог його знає яким способом, з відзначенням. Самий комічний був екзамен з латини, для котрої я посвятив не сповна півдня науки. Так я і вмів! Підкусила мене біда сказати професору, що я читав дещо з отців церкви, от він і давай питати мене про Мінуція Фелікса і Тертулліана, далі про різниці між «срібною латиною» а ціцеронською – речі, про котрі я зроду й не чував. Не мудро пішов і переклад одної глави Лівія.

Зате про богомилів і про апокрифи, про наші братства, про Вацлава Потоцького і Гуса знав я добре; трохи слабше язикову партію: різниця між староруським а церковно-слов[’янським] і різниці між вел[ико]рус[ьким], мал[о]рус[ьким] і білор[уським]. Ну, та богу дякувати, що й так пішло.

Через тиждень (28) я сідаю до другого, філософічного ригорозум, а к кінцю сього місяця надіюсь діждати промоції і виїхати до Галичини. Жаль дуже, що не буду міг діждатися Вас у Відні, та ждати мені тут ще місяць неможливо, вже хоч би для того, що фонди мої вичерпані і ні за що буде жити.

Що його далі робити з собою, я й не пригадаю. Страшенно не хочеться йти оп’ять до «Kurjera», в котрім тепер узяв верх один жидок, да так, що вніс у нього й своє гешефтярське жидівство, так що огидливо й писати там. Схотілось би мені сконцентруватися трохи бодай на белетристиці.

Ягич радить габілітуватися у Львові на доцентуру слов’янських літератур, та я боюсь, що часу потрачу на роботу, а до доцентури мене не допустять, та й доцентура також хліба не дасть. От якби найти чоловіка, котрий би хотів експлуатувати мій белетристичний талант, щоб мати запевнених річно хоч 1000 гульденів доходу, то я на все інше махнув би рукою, знаючи, що учений з мене не буде. Та годі тих фантазій.

Ось Вам деякі новини: Щер[батський] поїхав учора вечором і буде тут назад восени. Він страшенно «увлекся» Масариком і його останніми промовами в делегаціях. Маніфест «москаликів» сконфіскований, січовики свій зладили, та й не публікували, не знаю навіть, чи написав хто з них до «Народу» про сю справу. Я абсолютно не мав часу. Справа наробила тут колоту: у «Січі», у «Буковині» і у кільканадцяти людей були ревізії, навіть у Щурата, що живе зі мною; при тій вірній оказії запросили й мене в поліцію для переслухання. Тут чутка загальна, що два народовці – молоді – доносили поліції імена демонстрантів; кілько в тім правди – не знаю.

Якби Ви могли тепер, перед моїм від’їздом, прислати мені обіцяні книги (може би, долучили й «Молодика», о котрого в Братстві допоминаютьсяі), то я дуже був би Вам вдячний. Може, у Вас є непотрібний екземпляр Безсонова «Калік перехожих», то пришліть, або хоч у позику: ані у Львові, ані тут його нема, а в Москві, кажуть, повна пивниця їх гниє, а дістати не можна. Видобув з «Січі» Афанасьева «Сказки», хоч би Вам в однім томі один аркуш розрізаний! Як прислано з Росії, так і лежало досі. Те саме з іншими збірками нар[одних] матеріалів. Стоїло громадити бібліотеку!

Кінчу і засилаю Вам щирий поклін.

Ваш Ів. Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 420 – 421.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1441).

Мінуцій Фелікс (? – бл. 210) – римський філософ, апологет християнства.

Тертулліан Квінт Септімій Флоренс (між 150 – 160 – 222) – ранньохристиянський богослов, письменник.

…переклад одної глави Лівія. – Мається на увазі розділ із «Римської історії від заснування міста» римського історика Тіта Лівія (59 до н. е. – 17 н. е.).

Богомили – учасники антифеодального селянського руху в Болгарії та інших південнослов’янських країнах (X – XIV ст.), шо згодом набрав форми релігійної єресі.

Потоцький Вацлав (1625 – 1695) – відомий польський поет, виступав проти соціальної нерівності, духівництва.

Гус Ян (1369 – 1415) – чеський мислитель, ідейний натхненник антифеодального, національно-визвольного руху в Чехії.

Маніфест «москаликів» сконфіскований… – москвофілів проти Сембратовича.

Безсонов Петро Олексійович (1828 – 1898) – російський літературознавець, фольклорист і етнограф, автор праці «Калики перехожие. Сборник стихов и исследований» (М., 1861 – 1864). В бібліотеці І. Франка зберігаються два томи цієї праці, № 1614, 1615.

Видобув з «Січі» Афанасьева «Сказки»… – В бібліотеці І. Франка (№ 2066, 2170 – 2172) зберігаються два примірники 4-томного видання «Народных русских сказок» (М., 1873), упорядкованих російським фольклористом Олександром Миколайовичем Афанасьєвим.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 408 – 409.