6.01.1909 р. До Миколи Венгжина

Сьогодні дня п’ятого січня одержав я 1 число видаваного Вами часопису «Будучність» і знайшов у ньому відразу дві немилі для мене несподіванки, а власне, початок мойого ще в 1875 р. написаного, не друкованого і мною давно забутого оповідання «Вугляр» і початок рецензії д. Євшана на мойого «Мойсея».

Протестую наперед против того, щоби Ви у слідуючім числі називали моє ім’я в числі співробітників «Будучності». Не хочу вживати відповідного слова для скваліфікування Вашого поступку з моїм оповіданням, але позволю собі звернути Вашу увагу на те, що такий поступок був би наполовину можливий тільки по моїй смерті, а я ще, як Вам відомо, досі, дякувати богу, не вмер.

Початок рецензії д. Євшана, в якій уже сам титул фальшивий (бо мій твір не називається «Пісня про Мойсея», але «Мойсей»), свідчить про те, що автор пише з претензіями, але не має найменшого поняття про те, що пише. Не буду простувати всіх помилок у цих п’ятьох стовпцях його рецензії, що поміщені в першім числі «Будучності», а скажу тільки, що ніякий Попов ніякої збірки апокрифів не видавав, що поляк Каспрович своїми творами до мене зовсім не подібний, що письменник Лагерлеф не є мужчина, але жінка, що мій «Мойсей» не має ніщо спільного з буйною гебрейською «Tempelpoesie», що середньовічні малярі Флантрій і Равх мені зовсім не відомі, не говорячи вже про фантастичного Раульбаха, зовсім не середньовічного, але Каульбаха з 19 в. Чи поети Гердер, Шіллер і La Vigny писали щось про Мойсея – сього мені не відомо, а тим менше можна сказати, щоби студіювання всіх тих поетів і манерів було основою для моєї поеми.

Примітки

Вперше надруковано: «Будучність», 1909, № 3, с. 48.

Подається за першодруком.

Венгжин Микола – викладач української мови і літератури в Рогатинській гімназії, критик.

«Будучність» – літературно-науковий двотижневий журнал. Видавався у Львові в 1909 – 1910 рр. за редакцією М. Венгжина.

…початок мойого ще в 1875 р. написаного… оповідання «Вугляр». – Дата 1875 р. помилкова, оповідання написане 1876 р. І. Франко був незадоволений тим, що твір опублікований без його згоди. У відповідь на лист І. Франка М. Венгжин дав таке пояснення:

«Дуже мені прикро, що я зробив (цілком несвідомо) немилу несподіванку д. Ів. Франкові, однак вповні до вини не почуваюся. Оповідання «Вугляр» дістав я приватною дорогою ще рік сьому з просьбою о поміщення його в журнал «Бжола». Я, однак, не містив його сейчас, бо хотів би наперед повідомити д. Івана Франка, що маю намір друкувати його оповідання. Задля хвороби шан[овного] автора уважав я за відповідне удатися з сьою справою до його сина, сту[дента] філосо[фії] тов[ариша] Тараса Франка, а сей відтак звернув лиш мою увагу, щоби в оповіданні змінив я правопись на фонетичну і друкував його в «Будучності» («Будучність», 1909, № 3, с. 48).

Згодом, виправивши мову оповідання, І. Франко опублікував його у збірці «Батьківщина і інші оповідання» з такою приміткою:

«…Не пам’ятаю, де й коли подівся у мене рукопис оцього першого оповідання, і не знаю також, відки й яким способом дістав його д. Микола Венгжин, який у початку 1909 року без моєї відомості опублікував його, змінивши правопис, у перших січневих двох числах свойого літературно-наукового двотижневика «Будучність». Відси передруковую його тепер, справивши мову, в оцій новій збірці моїх оповідань» («Батьківщина» і інші оповідання». К., 1911, с. 47).

…початок рецензії д. Євшана. – Йдеться про рецензію українського критика М. Євшана (Микола Осиповича Федюшки, 1889 – 1919) під назвою «Пісня про Мойсея». Закінчення цієї рецензії надруковано в другому номері «Будучності» за 1909 р.

Каспрович Ян (1860 – 1926) – польський поет, перекладач. У молоді роки був близький до соціалістичного руху. З другої половини 90-х років XIX ст. і особливо після поразки революції 1905 – 1907 рр. у творах Каспровича переважали занепадницькі та релігійні мотиви.

Лагерлеф Сельма (1858 – 1940) – шведська письменниця, лауреат Нобелівської премії (1909). Виступала проти фашизму.

Гердер Йоганн Готфрід (1744 – 1803) – німецький філософ, письменник-просвітитель.

Шіллер Йоганн Крістоф Фрідріх (1759 – 1805) – німецький драматург, поет, теоретик мистецтва, історик.

La Vigny – Віньї Альфред-Віктор де (1797 – 1863) – французький поет-романтик.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 356.