Спосіб – Старецький

Іван Франко

Спосіб

1. Є способи на всякі хвороби. (Бірки Великі)

На різні хвороби бувають різні ліки.

2. Способом батько в штани вс-в ся. (Броди)

Ходив звичайно в одних штанах, а раз узяв двоє – одні спустив, а про другі забув і наробив у штани.

3. Способом батько штани вс–в. (Kolberg Pokucie)

Варіант до попереднього числа.

4. Яким способом набув, таким ся позбуде. (Підгірки)

Говорять про добро, здобуте нечесними способами. Пор. Adalberg Nabyć 2, Nabyte 1.

Спосібний

1. Такий спосібний, як віл до карити. (Ількевич)

Говорять про нездалого, незручного чоловіка.

Спотикнутися

1. Спотикнув єм сі на гладкій дорозі. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, зазнавши якогось несподіваного нещастя. Пор. Гильфердинг 2377.

Спочивати

1. Ляжу спочивати, а мині ся на сон ни заводит. (Ю. Кміт)

Говорить чоловік, що терпить від безсонниці.

2. Хто за часто спочиває, той кишені не має. (Бук коло Тісної)

Жартливо говорять про лінивого і незасібного чоловіка.

Справа

1. Вдав сі в ту справу. (Нагуєвичі) … в не свою … (Нагуєвичі)

Вмішався в якесь діло. Пор. Wander III, Sache 410.

2. Вже по всій справі. (Нагуєвичі)

Говорять про розсуджений процес або закінчену сварку. Пор. Wander III, Sache 309, 397.

3. Виходити справу, позволіня. (Мшанець)

Наші селяни давно більше ходили за своїми орудками до урядів (при усній процедурі), ніж писали письма. (М. Зубрицький).

4. Він до тої справи не доріс. (Нагуєвичі)

Не годен її виграти. Пор. Wander III, Sache 358.

5. Він тої справи не заспит. (Нагуєвичі)

Дійде її кінця. Пор. Wander ІІІ, Sache 379.

6. Добра справа не потребує суду. (Ількевич)

Її справедливість видна для кожного без ближчого розсуду. Пор. Wander ІІІ, Sache 45.

7. Дрібна справа, великий клопіт. (Нагуєвичі)

Із малої причини не раз виникають великі наслідки. Пор. Wander Sache 50.

8. З малої справи великий гармідер. (Нагуєвичі)

Малий інтерес, а багато сварки. Пор. Wander III, Sache 32.

9. За добру справу варто добре постояти. (Дрогобич)

Говорив шляхтич Дульський, що значну часть свого життя присвятив виходжуваню різних приватних і громадських справ. Пор. Wander III, Sache 12.

10. Заср-в свою справу. (Нагуєвичі)

Занедбав. Пор. Wander III. Sache 330.

11. І найліпшу справу можна програти. (Львів)

Через недбальство або зраду. Пор. Wander ІІІ, Sache 167.

12. І справа кепська і приступу нема. (Лучаківський)

Говорить чоловік, що мав намір зачати якийсь безпідставний процес і не знаходить для нього адвоката.

13. Кепська справа смердит. (Нагуєвичі)

Лихе діло лишає по собі лиху славу. Пор. Wander ІІІ, Sache 87.

14. Має до того всю справу. (Нагуєвичі)

Має всі засоби і способи потрібні для якогось діла.

15. Моя справа на добрій дорозі. (Нагуєвичі)

Маю надію на успіх. Пор. Wander III, Sache 321.

16. На добру справу то би повинно так бути. (Нагуєвичі)

Якби йшло по справедливості.

17. Не маю до того справи. (Нагуєвичі)

Не маю приладів, потрібних до цього діла.

18. Програв справу, плати кару. (Нагуєвичі)

Програна справа потягає за собою такі чи інші кошти. Пор. Wander ІІІ, Sache 232.

19. Там коротка справа. (Нагуєвичі)

Там це діло швидко розсудять.

20. Тій справі кінцьи не виведеш. (Нагуєвичі)

Це діло не доведеш до пожаданого здобутку.

21. Тій справі кінцьи не видно. (Нагуєвичі)

Справа замотана, якої годі кінця дійти.

22. То багательна справа. (Дрогобич)

Це дрібна справа. Багательний від французького bagatelle, дрібниця.

23. То всьо його справа. (Нагуєвичі)

Він цьому всьому завинив.

24. То кепська справа. (Нагуєвичі)

Говорять про всяке лихе діло. Пор. Wander ІІІ, Sache 297.

25. То не з Грицьом справа. (Ількевич, Petruszewicz) … ни з Грицем … (Іванівці К.)

То не аби яка справа, це важне діло.

26. То не легка справа. (Нагуєвичі)

Говорять про трудне діло.

27. То нечиста справа. (Нагуєвичі)

Говорять про всяке неправедне діло.

28. То не з кріликом справа. (Підгірки)

То не дрібна справа.

29. То ще непевна справа. (Нагуєвичі)

Справа невисліджена або нерішена. Пор. Wander III, Sache 337.

30. То справа ясна як день. (Нагуєвичі)

Діло справедливе. Пор. латинське Certa res est; Wander III, Sache 329.

31. Тота справа не варта й доброго слова. (Нагуєвичі)

Говорять про лиху або дрібну справу. Пор. Wander III, Sache 327.

32. У важній справі ніхто не судія. (Львів)

Вимір справедливості у всякій справі вимагає що найменше двох осіб. Пор. німецьке: Eines Mannes Rede ist keines Mannes Rede, man muss sie hören alle Beede. Пор. також Wander III, Sache 86, 128, 142, 143, 190; Čelakovský 341.

33. «Чия справа?» – «Вітова.» – «Хто її судив?» – «Віт.» (Ількевич)

Говорять про безправний самосуд громадського голови або якого будь самовільного чоловіка. Пор. Adalberg Sprawa 2.

34. Я в тій справі нічого не знаю. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якого покликають за свідка до справи, про яку він не знає нічого.

35. Як би на добру справу, то би так не повинно бути. (Нагуєвичі)

Добра справа тут у значенні справедливості і усталеного порядку.

Справедливий

1. Такий справедливий, як свєтого Юра кінь. (Жидачів)

Жартують із несправедливого чоловіка.

Справедливість

1. Нема нігде справедливости, хиба в одного Бога. (Борислав)

Говорить чоловік, програвши якийсь справедливий або несправедливий процес.

Справець

1. Він тому справець. (Нагуєвичі)

Він тому причина, він це зробив.

Справити

1. Іди, йди, куди-с сі справив. (Нагуєвичі)

Іди куди намірився.

2. Справив го, вже му ліпше не треба. (Нагуєвичі)

Побив його, покалічив або зруйнував маєтково.

3. Справив го на добру дорогу. (Нагуєвичі)

Вказав йому добру дорогу, дав добру раду. Пор. Wander IV, Weg 297. 303, 304.

4. Справив му празник. (Нагуєвичі)

Набив, насварив його, наробив йому клопоту.

5. Справю я му баль! (Нагуєвичі)

Погроза: наб’ю його, нароблю йому біди. Пор. Adalberg Bal 4; Wander I, Ball 24.

6. Справлю я тя туди, де перець росте. (Залісє)

Вижену тебе з твойого осідка в невідому чужину або зжену тебе зі світу. Пор. Wander ІІІ, Pfeffer 29.

7. Хто хоче що справити, треба ся забавити. (Ількевич)

Доконання всякого діла вимагає певного часу. Пор. німецьке: Gut Ding will Weile haben, Wander I, Ding 866; Adalberg Sprawić 4.

Спробувати

[Доповнення 1910 р.] 1. Вартат спрібовати. (Ізби)

«Вартат» від вартати – werth sein, стоїть попробувати.

Спрятати

1. Спрьитав го Бог з того світа. (Нагуєвичі)

Покликав його Бог, він умер.

Спряток

1. Злий спрьиток доброго казит. (Криворівня) … псує. (Нагуєвичі)

Лихо схована річ спокушує постороннього чоловіка до крадіжи. Пор. Wahl I, 162, 166; Krumbacher 55; Haller II, 13.

2. Як прийде злий спряток, то загирит весь статок. (Должиця)

Не ховаючи відповідно всіх речей у господарстві, можна й достатнє господарство в короткім часі змарнувати.

Спускатися

1. Не спускав сі мій дід на твою бабу, тай ти сі на мене не спускай. (Ценів)

Рішуча відповідь такому, хто намовляє іншого до якогось підозреного діла, впевняючи його обіцянкою: «Спустися на мене».

2. Не спускай ся Грицю на дурницю! (Petruszewicz)

Осторога, не спускатися на марні підмови в якомусь ділі.

Спустити

1. «Спусти що!» – «Хиба дух спущу, як ми Бог смерть пішле.» (Дрогобич)

Жартлива примівка в часі торгу, коли покупець говорить продавцеві, аби спустив що із жаданої ціни.

2. Спустив ся дід на обід, без вечері спати ліг. (Кукизів)

Говорять про такого, що надіявся чогось багато, а не діждався нічого. Пор. т. І, Дід ч. 47.

Спухнути

1. Бодай єс спух від того лежіньи! (Нагуєвичі)

Кленуть здорового лежня.

2. Спух бис як бубень! (Нагуєвичі)

Народне прокляття.

3. Спухла нога як колода. (Нагуєвичі)

Говорять про спухлу людську ногу. Варіант до т. II, Нога ч. 43.

4. Спух як бодні. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, у якого спухло черево, приміром від водяної пухлини.

5. Спух як нитка. (Kolberg Pokucie)

Іронічно про дуже вихудлого чоловіка.

Ср-а

1. Бий в ср-у, аби голова розумна була. (Нагуєвичі)

Давнє педагогічне правило.

2. Взни мя в ср-у! (Нагуєвичі)

В значенні: цілуй мене в ср-у.

3. Він йому ср-у лиже. (Нагуєвичі)

Підхлібляється, підлизується йому.

4. В ср-і був, г-но видів. (Снятин)

Кепкують із такого чоловіка, який безпідставно хвалиться, що там і там бував і те й те видів.

5. В ср-і ті маю. (Нагуєвичі)

Говорять такому, кого хочуть зневажити.

6. З одною ср-ю на два празники. (Львів)

Говорять про чоловіка, що нараз починає два різнородні діла.

7. Мене в ср-у бито, не в голову. (Гошів)

Говориться в значенні, що мене виховувано добре. Биття уважалося неминущою приналежністю давної школи.

8. Навчи ср-у пердіти, то вона все буде хтіти. (Кукизів)

Говорять про всяку лиху привичку. Пор. т. II, Навчити 1.

9. Не вчи ср-у пердіти, бо вона все буде того хотіти. (Угринів)

Остерігають перед набиранням лихих привичок.

10. Показав му ср-у. (Нагуєвичі)

Покинув його не задоволивши тим, чого він потребував.

11. Поцілюй мі в ср-у. (Нагуєвичі)

Предложення, але не образа. Пор. Wander I, Arsch 25, 26.

12. Свербит ті ср-а? (Нагуєвичі)

Запитання замість погрози тому, кого хочуть набити.

13. Сіди на ср-і, коли ти добре. (Нагуєвичі)

Говорять непосидющому чоловікові.

14. Ср-а горіла, кисілю не їла; як сі наїла, то сі розсіла. (Сілець Беньків)

Говорять про чоловіка, що був голодний, а потім наївся.

15. Ср-а горіла, маку не їла; як ся наїла, тогди перділа. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Ср-а горіла, маку не їла; як ся наїла, добре пирділа. (Буданів)

Варіант до попереднього числа.

16. Ср-а – мака, дупа – ляка. (Кобиловолоки)

Нечемне речення неясного значення, яким перебивають чиєсь недоладне говорення.

17. Ср-а перділа, маку не їла. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хто пердне голосно.

18. Так як би му шило в ср-у запхав. (Нагуєвичі)

Говорять про неспокійного, непосидющого чоловіка.

19. То до ср-и вдале. (Нагуєвичі)

Це нездале ні до чого.

20. То мині в ср-і гримит. (Нагуєвичі)

Це мене не обходить, мені до цього нема діла.

21. То мені до ср-и здало сі. (Нагуєвичі)

Це мені зовсім непридатне.

22. Я в ср-і більше розуму маю, як ти в голові. (Нагуєвичі)

Говорить розумний чоловік дурному.

23. Я нікому зі ср-и не випав. (Нагуєвичі)

Я доброго, чесного роду.

[Доповнення 1910 р.] 24. Роздер ср-у на ломаку, сидить тай латає. (Тростянець)

Кепкують із такого, що впавши на ломаку зранив задницю.

Ср-и

1. Бодай-сь ср-в дальше як видиш! (Комарно)

Прокляття.

2. Бода-с ср-в тонше волоса, а дальше голоса! (Нагуєвичі)

Прокляття.

3. І не с-ри і не лижи! (Лучаківський)

Не роби лиха, то не будеш потім покутувати.

4. Не с-ри висше, як ср-а виросла. (Львів)

Не кидайся на діло, що перевищує твої сиди. Пор. Le Roux I, 139.

5. C-py матери твоїй! (Нагуєвичі)

Лайка.

6. С-ру на твою голову. (Нагуєвичі)

Лайка.

7. Ср-в би-с кровйов! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти захворував на дизентерію.

8. Ср-в пердів, в гори летів, а як упав, то ся вср-в. (Кукизів)

Жартують із чоловіка, що впав із якоїсь високої вишки.

9. Тепер с-ри та бий буком! (Гринява)

Як хтось не в пору попсує щось або не так зробить, як треба, а другий стоїть безрадний і каже це.

10. Хто с-ре, а не пердит, то так як весілє без музик. (Угринів)

Говорив старий панотчик, якого його парафіяни вечером підстерегли, як вис-вся під плотом пердячи.

Ср-чка

1. А мій муж на ср-чку недуж; я тішу сі тим, що йде вже густим. (Миколаїв над Дністром)

Говорила жінка, тішачися з оздоровлення свого мужа.

Срібло

1. Срібло-злото обмінює ся в болото. (Добросин)

Маєток, здобутий неправдою, опоганює і деморалізує чоловіка.

2. Срібло, золото тягне чоловіка в болото. (Ількевич)

Жадоба зиску веде чоловіка до упідлення.

3. Срібло очи заливає. (Зазулинці)

Воно засліплює чоловіка і веде його до нерозважних учинків.

Сруль

1. Срулю, в болото ті друлю! (Нагуєвичі)

Мудрування.

2. Срульки, а їло би ти цибульки? (Ценів)

Мудрування.

Ссати

1. Виссав би і шпік. (Мшанець)

Говорять образово про здирця, що визискує людей.

2. Ссе як пйивка. (Нагуєвичі)

Говорять про в’їдливого чоловіка або ледаря. Пор. Wander І, Aussaugen 1; Adalberg Ssać 1.

Став

1. Подлуг ставу греблю ставлєт. (Жидачів) Против ставу гребля. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Ведлуг ставу гребля. (Львів)

Кожний чоловік жиє відповідно до свого стану. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 315.

Ставати

1. Аж ми сі щось стає. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у прикрім положенні.

2. Не стає місцьи для нього. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що ніде не може найти заняття. Пор. Славейков І, 314.

3. Тілько тебе ще ту не ставало. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що прибуває до купи інших людей. Пор. Даль II, 136.

4. Тут му чогось не стає. (Нагуєвичі)

Говорять про примхуватого, придуркуватого чоловіка, показуючи на чоло. Пор. Liblinský 148.

5. Ще чого не ставало! (Львів)

Говорять про якесь надзвичайне лихо.

Ставитися

1. Ставив ся як лев, а згинув як муха. (Ількевич)

Говорять про чоловіка, що сміло йде в якусь небезпечну пригоду і пропадає марно.

2. Ставить ся до риби, як оконь з хвостом. (Мінчакевич)

Недокладно висловлено замість: ставиться, як окунь до щуки хвостом, то значить ставить острий опір.

3. Ставить ся, як окунь проти воді. (Ількевич)

Варіант до попереднього числа.

4. Ставит сі, як файка за грейцар. (Нагуєвичі)

Говорять про непоказного чоловіка, що гороїжиться без підстави.

Стайня

[Доповнення 1910 р.] 1. Замкнув стайню як коні му вкрали. (Тростянець)

Кепкуюь із неосторожного, що по часі береться за осторогу.

Стан

1. Де стан, там і врода. (Нагуєвичі)

Перша умова краси людського тіла – це рівний і гнучкий стан. Пор. Носович Доповн. 9.

Станіславів

1. В Станіславі кождий на своїй страві. (Ількевич) … на свої … (Іванівці К.)

Примівка до назви міста Станіславів.

Станути

1. А станула бись стила та мертва! (Городок)

Прокляття в значенні: щоб ти вмерла.

2. Ще я стану на ноги. (Нагуєвичі)

Ще підіймуся з прикрого, поганого положення.

3. Як станеш там, де сі бугай качьив, то ціле тіло лоптьичками обмече. (Нагуєвичі)

Життєве спостереження. Лоптячки – білі, сверблячі бульбашки на тілі, що по якімось часі щезають безслідно.

Старання [У І. Ф. – Старанє]

1. То не твое стараня, тай не тобі тото дарувати. (Батятичі)

Говорять такому, що розпоряжається чужою річчю.

Старець

1. Водьи си, як старці Калашківскі. (Орелець)

Говорять про людей, що ходять без потреби від хати до хати, або від села до села.

2. Сердиті старці порожні торби носют. (Орелець)

Старцеві, що любить сваритися з господарем, звичайно нічого не дають.

3. «Тікай, старче, село горит!» А старец торби на плечі тай у друге. (Підпечари) [Доповнення 1910 р.] Кажуть старцеви: «Старче, село гори!» – «Най гори, біда го бери, а я з цего, та в друге». (Голови) … «а си хоц погрію». (Ясенів)

Говорить чоловік про якесь байдуже для нього діло.

4. Ще старцім пива? Коби хоть горівки по порції. (Kolberg Pokucie)

Старців угощують найскромнішими стравами і напоями, звичайно на празниках.

Старецький

1. З старецького сина не буде добрий газда. (Ількевич)

«Старецьким сином» називають чоловіка з убогого або лихого роду.