Сирота – Сірячина

Іван Франко

Сирота

1. Бідна сирота без тата, без мами, що її тітка з ласки на світ породила. (Львів)

Жартують із чоловіка, що складається як бідна сирота.

2. Бог баче, як сирота плаче. (Дмитровичі)

Тому й люди повинні милосердитися над нею.

3. Бог добрий тай ласкавий, і сироті дитину зробит. (Ценів)

Жартують із дівки сироти, що без замужжя зайшла в тяж.

4. В сироти два роги: єдним їсть, а другим бреше. (Гнідковський)

Дорікають їстовитій і брехливій сироті.

5. Всякий то бачит, як сирота плаче. (Залісє)

Люди в селі знають, в яких хатах сироти терплять від своїх нерідних родичів або господарів.

6. За сиротою Біг з калитою. (Lewicki)

Сиротою Бог опікується і дає їй свою ласку. Пор. Носович с. 308; Даль I, 476; Adalberg Sierota 7. [Таку назву має водевіль М. Кропивницького (1872 р.). – М. Ж., 6.06.2021 р.]

7. З сироти насміяти сі, з сиротою поговорити. (Сороки)

Із сиріт не раз кепкують, але потому звичайно заговорюють до них щиро.

8. І на сиротинім подвір’ю також сонце світит. (Гнідковський)

І в сирітській хаті буває не раз радість.

9. Колися сирота женит, тогди ніч мала. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Сирота звичайно кривдує собі з усього, а оженившися літом, жалує, що ніч мала. Пор. Wander I, Frau 641; Носович с. 328; Adalberg Sierota 4.

10. Колися сироті женити, тогди ніч маленька. (Ількевич)

Жалується сирота, що мусить женитися літом, а не в зимові мясниці.

11. Кругла сирота. (Львів)

Сирота без батька й матері і без близького роду. Пор. Даль І, 450.

12. Має сирота в чужій хаті рости, лучше аби камінь. (Гнідковський)

В чужій хаті сирота звичайно буває немилою завадою. Пор. Adalberg Sierota 8; Čelakovský 174.

13. На бідних сиріт усі с-іт! (Нагуєвичі)

Говорять, бачачи, як усі загально кривдять сироту. Пор. Wander V, Witwe 4.

14. Не то сирота, що родини не має, але то, що долі не має. (Кобринський)

Бувають сироти, що осиротівши дістаються в ліпші руки, ніж були їх родичі, а бувають і у родичів діти нещасливі.

15. Ніхто не відає, як сирота обідає. (Залісє)

Вона не раз замість обіда виплакується.

16. Сирота, а губа як ворота. (Ількевич)

Про язикату, балакливу та сварливу сироту. Пор. Osm. 96; Adalberg Sierota 9.

17. Сирота, сирота, а писок як ворота. (Яворів) [Доповнення 1910 р.] Сирота, а рот як ворота. (Тростянець)

Про балакучу, сварливу сироту.

18. Сирота сироту скребче, аби було животу лекше. (Нагуєвичі)

Сирота сироті допомагає, аби обом було легше жити.

19. Сироті все вітер у очи. (Сороки)

Все в житті їй супротивне.

20. Сироту і вдовицю то й тріски бют. (Печеніжин)

Їх кривдять і найнезначніші люди.

21. Сироту і тріска бє. (Теребовля)

Варіант до попереднього числа.

22. Сироту що ступи, то лупи. (Нагуєвичі)

Говорить острий опікун, що бажає виховати сироту в острих правилах.

23. Там де сирота зістатися має, лучше аби камінь виріс. (Ількевич)

Доля сиріт по смерті родичів бував деколи дуже нещаслива.

24. Тогди у сироти Великдень, як білу сорочку вдягне. (Лучаківський)

У неї чиста сорочка – рідке свято.

25. У сироти велике черево. (Гнідковський)

Її опікунам усе здається, що вона їсть занадто багато.

26. У сироти два роти: одним їсть, а другим бреше. (Ількевич)

Варіант до ч. 4.

27. У сироти тогди воскресна неділя, як на ній сорочка біла. (Залісє)

Варіант до ч. 25.

Ситий

1. Поки ситий схудне, то худий здохне. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Заки ситий схудне, то худий здохне. (Тростянець)

Поки багатий збідніє, може бідний загинути. Пор. Schleicher 157.

2. Прийшов ні ситий ні решітий. (Мінчакевич)

Гра слів із «сито-решето» і «шитий-ритий».

3. Ситий, аж черево до бороди допирає. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що наївся занадто багато.

4. Ситий, аж черево тріщит. (Нагуєвичі)

Наївся понад звичайну ситість.

5. Ситий, аж черево як бубень. (Нагуєвичі)

Наївся, аж черево тверде стало.

6. Ситий голодного не знає. (Petruszewicz) … ни знає. (Іванівці К.)

Багаті люди не розуміють нужди убогих. Пор. Даль І, 87; Симони 2148; Носович с. 438; Osm. 300; Wander II, Hungrig 151; Гильфердинг 2664; Schleicher 177.

7. Ситий голодного ни розуміє, а старий молодого. (Ю. Кміт)

Між різними станами і різними віками людськими іде вічне непорозуміння. Пор. Adalberg Syty 3; Čelakovský 185; Даль II, 394.

8. Ситий голодному не вірить. (Ількевич)

Ситий не розуміє нарікання на голод. Пор. Славейков II, 115, 116; Liblinský 110; Даль ІІ, 394.

9. Ситий голодному не товариш. (Ількевич)

Вони оба не згодяться ніколи, бо кожний бажає чого іншого. Пор. Adalberg Syty 1.

10. Ситий з голодним не братає ся. (Гнідковський)

Вони мають різні потреби.

11. Ситий коник попердує, а голодний ані дхне. (Гнідковський) (Нагуєвичі)

Жартливо характеризують різницю між ситим і голодним, не конче між звірами, але й між людьми. Пор. Славейков II, 116; т. II, Кінь 86.

12. Ситий ледво сопе. (Нагуєвичі)

Наївся так, що надмір страви утрудняє йому дихання.

13. Ситий, не худий пес казиться. (Гнідковський)

Худого пса скаженина не чіпається.

14. Ситий пес не сказит сі. (Станіславів)

Не сказиться сам від себе, але казиться покусаний.

15. Ситий пив би, голодний їв би. (Уриче)

Звичайна життєва обсервація.

16. Ситий по горло, по вуха, по саму шию. (Нагуєвичі)

Говорять про ситого, маючого чоловіка, що має все потрібне.

17. Ситий як струк, як бук, як пукавка. (Нагуєвичі)

Говорять про ситу людину або худобину.

18. Ситі-смо вашим стараньом, най Бог благословит. (Нагуєвичі)

Дякують гості, встаючи від обіду.

19. Хто ситий, то гадає, що вже ніколи не зголодніє. (Нагуєвичі)

Чоловік у щасті склонний думати, що йому не буде ніякої лихої пригоди. Пор. Гильфердинг 1156.

20. Що найситше? – Земля. (Снятин)

Загадка з відповіддю. Земля всім усе дає.

Сито

1. Густим ситом сіяний. (Нагуєвичі)

Рідкий або мілкий. Мова про дрібне насіння або про муку. Пор. Гильфердинг 3131.

2. Єдному сито, а другому решето. (Нагуєвичі)

Гра слів: сито в двоякім значенні: іменника і прислівника. Решето в значенні чогось діравого, голодного. Пор. Симони 927.

3. З песьичого фоста не буде сита. (Лучаківський)

Говорять про всякий непотрібний матеріал, з якого не можна зробити пожиточної речі.

4. Не буде з песього хвоста сита. (Ількевич)

Варіант до ч. 3. Пор. Гильфердинг 2053.

5. Старе сито під лаву, а нове на кілок. (Городенка)

Говорять про занедбання старого приятеля, а виношення нового. Пор. Adalberg Sito 3.

Ситце

1. Лиш з-нова ситце на кілочку, потім і під лавою буде. (Добросин)

Говорять про приятеля, що зразу дуже примилюється, а потім іде в занедбання.

2. Нове ситце на клинци, а старе під лавою. (Ількевич) … ситко на кілочку … (Petruszewicz) … сито на кільку … (Лучаківський)

Варіанти до Сито ч. 5. Пор. Liblinský 41; Носович с. 386: Тимошенко 146; Adalberg Sito 3; Brzozówski Sito 1; Čelakovský 379.

3. Прийшов ні ситця ні решітця. (Ількевич)

Прийшов просити невідомо чого. Пор. Adalberg Sito 1.

Сить

1. Дав Бог сить: як ся наїв, тай досить. (Комарно)

Говорить чоловік, наситившися своєю чи чужою стравою.

2. Дав Бог сить, як хліба досить. (Лучаківський)

Говорить чоловік, у якого зародило збіжжя, яке зібрано щасливо.

Сичати

1. Сичит як гадина під корчом. (Нагуєвичі)

Кажуть про розлюченого чоловіка, який говорить запираючи в собі дух і сичачи; говорять також про сердите шептання когута. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 370.

Сідати

1. Сідає між двома стільцями. (Нагуєвичі)

Грає подвійну ролю. Мова про дволичного чоловіка. Пор. Славейков II, 145; Тимошенко 153.

2. Сідай на зад та не зломи насад, бо новий та слабий. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік, їдучи на возі, до пішохода, що просив провести його.

3. Сідай тату на лопату, повезу ті по за хату. (Нагуєвичі)

Жартливо говорить син до батька, який рад би їхати до міста, а не має ані коней, ані волів. Пор. Даль І, 281.

4. Сідайте, аби діти спали. (Нагуєвичі)

Народне вірування, що в хаті, де є малі діти, кожний прихожий повинен сісти хоч на хвилю, бо інакше діти не будуть спати.

5. Сідайте, борше вмрете. (Снятин)

Жартливо говорять до прихожого чоловіка.

6. «Сідайте, куме!» – «Дьикую, най усе добре сідає.» (Нагуєвичі)

Формула запросин господаря до прихожого гостя і відповідь.

7. Сідайте, то будете гість. (Лучаківський)

Жартливо говорять до такого, що ввійшов у хату. Пор. Krumbacher 114; Даль II, 362.

8. Як вже сідати, тогди й сідлати. (Винники)

Мова про верхового коня, неприготованого до їзди. Пор. т. II, Кінь 90.

Сіде

1. Іди до Сідого коні водити. (Нагуєвичі)

– по-польськи Szade, село Самбірського повіту, колись славне своїми конокрадами. Коні водити в значенні красти коні.

Сіканець

1. Зроблю з тебе сіканець. (Нагуєвичі)

Висічу, виб’ю тебе, густо раз попри раз.

Сікати

1. Сікати ніс. (Нагуєвичі)

Значить висмаркати ніс.

Сікти

1. Посік на капусту. (Львів)

Посік дрібно. Пор. Wander II, Lraut [sic; ?] 109.

2. Сікти зубами. (Нагуєвичі)

Цокотіти від морозу, від перестуди.

3. Січе язиком як млин. (Нагуєвичі)

Свариться, лається швидко, ненастанно.

Сіль

1. Без соли, без хліба худая бесіда. (Залісє)

При невеличкій і некоштовній гостині найкраще йде приятельська розмова. Пор. Bebel 489; Даль І, 362, 527; Wander I, Brot 206; Adalberg Sól 2.

2. Бочку соли з’їсти, ніж хлопцьи пізнати. (Сороки)

Бочку солі зісти означає довгий протяг часу; одному чоловікові другого пізнати дуже трудно.

3. Дай соли, а як ні, то дай псови. (Комарно)

Щось в роді мудрування, гра слів оперта на подібності звуків «соли» і «псови».

4. І то йому не до соли, коли грають на басоли. (Ількевич)

Про сердитого або сумного чоловіка, якого не веселить музика. Зворот «не до соли» має значення «не до вподоби». Натяк на анекдот про чумака, що загулявся в корчмі, покинувши свою мажу на дворі, де від дощу замокла його сіль. Коли його в танцю спиняли, пригадуючи, що сіль мокра на возі, він відповів: «Тепер мені не до соли, коли грають на басоли». Цим анекдотом покористувався вже Котляревський оповідаючи про Енея, що він «не до соли заспівавши» пустився в танець з Дідоною. Анекдот віршом обробив Руданський в одній із своїх співомовок. [У Котларевського: «». – М. Ж., 7.06.2021 р.]

5. Йому не до соли. (Гнідковський)

Йому не до того, не має охоти. Пор. Adalberg Sól 13.

6. Насип му соли на фіст, то го їмиш. (Нагуєвичі)

Кепкують із такого, що хоче руками зловити птаха або рибу. Пор. Носович с. 357; Adalberg Sól 9.

7. Ні з соли, ні з роли. (Дрогобич)

Говорять ремісники, що удержуються своїм ремеслом, а не торговлею сіллю і рільництвом.

8. Ні з солі, ні з ролі, а з божої волі. (Коломия)

Говорить чоловік, що забагатів доробившися статочною працею.

9. Сіль – омаста, масло – окраса. (Ількевич)

Сіль і масло однаково потрібні для приправи найважніших страв.

10. Сіль – свйита річ. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

11. Сілю кому в очах стати ся. (Гнідковський)

Наприкритися кому, досадити, допекти.

12. Сіль ті в очи на штири ночи. (Поділля)

Примівка від уроків при стрічі з чоловіком, що має «погані очі».

13. Став му солев у очох. (Нагуєвичі)

Говорять про уприкрепого чоловіка. Варіант до ч. 11.

14. Свячена сіль помагає на різні хвороби. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

15. Тепер мені не до соли, коли грають на басоли. (Barącz)

Варіант до ч. 4.

Сільський

1. Сільський пес, а міський чоловік, то си рідні браті. (Жидачів)

Оба однаково недобрі.

Сім

1. В сімох водах руки миє. (Ю. Кміт)

Сім вод мають якесь чародійне значення: миє основно, зрікається всякої вини.

2. Є сім, буде всім. (Бібрка)

Говориться в значенні «досить».

3. Сім – ззідж г-о зо всім. (Нагуєвичі)

Мудрування.

4. Сім літ варила, горшка не мила; сім літ під плотом лежило, заким обгнило. (Кукизів)

Говорять про недбалу господиню, що не держить чистоти в кухні.

5. Сім літ мак не родив, а циганські діти з голоду не померли. (Буськ) … а голоду не зробив. (Нагуєвичі) … не було. (Коломия)

Року, в якім мак не зародить, не можна ще назвати неврожайним роком. Пор. Даль II, 240, 480.

6. Сім літ, і памйити ніт. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, якого пам’ять швидко забуто. Пор. Носович с. 425.

7. Сім раз мір, а раз уріж. (Нагуєвичі)

Будь обережним у кожнім ділі; обміркуй з усіх можливих боків, поки що зробиш. Пор. Гильфердинг 2591; Даль 203.

8. Сім раз сідав і спочьивав, поки там зайшов. (Ю. Кміт)

Говорять про якусь не дуже далеку, але все-таки утяжливу дорогу.

9. Сім раз упаду, сім раз устану. (Станіславів)

Говорить чоловік, не зражений в житті ніякими противностями.

10. Того і в сімох водах не обмиєш. (Нагуєвичі)

Говорять про якусь дуже паскудну справу.

11. Уже сім літ, як правди ніт. (Ількевич)

Говорять про якусь давно програну, хоч справедливу справу.

12. Уже-сь по семи літах, тай зуби ти не ростут. (Гнідковський)

Говорять до хлопця, у якого запізнений органічний розвій.

[Доповнення 1910 р.] 13. Сім – най бере ті зі всім! (Тростянець)

Прокляття в формі мудрування. «Най бере» значить: лихий.

Сіно

1. Дай г-ци сіна, щоби тихо сиділа. (Kolberg Pokucie)

Буде їй м’яко сидіти, коли під неї підложити сіна, приміром на возі.

2. Коли сіно в стозі, то забудь о Бозі. (Ількевич)

Говорять про багача, що вповає на свій матеріальний достаток і знущається над бідними.

3. Ні сіна, ні ролі, виспиш ся до волі. (Мінчакевич)

Говорять бідні люди, яких ніщо крім голоду не жене до роботи.

4. Сіна до Юрка, збіжі до Ілька. (Винники)

У порядного господаря повинно вистачити. [Св. Юрія – 23 квітня (6 травня), св. Іллі – 20 липня (2 серпня). – М. Ж., 7.06.2021 р.]

5. Сіно мокре як гний. (Нагуєвичі)

Говорять про сіно в сльотливу пору, зогниле. Пор. Wander II, Nass 23.

6. Сіно – положкиня би годила. (Гнідковський)

Делікатне, м’яке. Положкиня – жінка в полозі.

7. Тілько маю сіна, ги бузькови на гніздо. (Жидачів)

Не має ніякого сіна; бузькови на гніздо сіна зовсім непотрібно.

8. Я по сіно, ти по солому. (Постолівка)

Говорять двоє людей, що прийшли до третього з різними жаданнями.

Сіножать

1. На одній сіножати і віл пасе ся і бузько жаби ловить. (Ількевич)

На кожній сіножаті крім рослинності є досить численна фауна.

Сіпати

1. Шо мав ся посіпати, а він ся здер. (Сенечів)

Сіпатися – дряпати себе самого, чухатися.

Сірий

1. Сьирий як вовк. (Нагуєвичі)

Говорять про пса або іншого звіря.

Сіряк [У І. Ф. – Сірак]

1. Ліпший мій сірак, як чужий жупан. (Нагуєвичі)

Сірак – довга одежа в роді гуні, тільки з білого овечого сукна.

[Доповнення 1910 р.] 2. Що до чого: сірак до сірака, а кожух до кожуха. (Бойківщина)

Висловлюють різницю між біднішими і багатшими.

Сірячина [У І. Ф. – Сірачина]

1. Лутша моя сірачина, як чужа сурдутина. (Кобаки)

Ліпше своє, хоч скромне і убоге, ніж чуже і пишне.