Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія літератури / 1895 р. / [Рецензія на чеські переклади творів Тараса Шевченка] / 1. Думи мої

[Рецензія на чеські переклади творів Тараса Шевченка]

1. Думи мої

Іван Франко

находилася в першім виданні «Кобзаря» 1840 р., проф. Коларж, не знати чому, датує її 1859 роком. Один і другий переклад має місця гарні, та загалом переклад sl. Єсенської вірніший і ближчий оригіналу. Вірш:

proč vás nestopily slzy, které bilo –

невірно перекладений; у Коларжа добре:

polivaly slzy . . . proč vás nestopily?

В вірші:

neptali by osud, proč proklinám bolem? –

слово bolem зовсім непотрібне і не дає смислу; проф. Коларж і тут вірніший:

nikdo by se neptal, proč svůj kinu los.

В вірші: proč jdu bídný svĕtem оба переводчики, здається, не зрозуміли оригіналу, де сказано: чого нужу світом, дословно: warum ich mich in der Welt langeweile або: warum ich in der Welt keinen festen Halt habe? Так само не зрозуміли оба переводчики другої половини сього вірша: «Нічого робить» – не сказали б на сміх… – то значить: люди не сказали би на сміх: нудиться, бо не має що робити. Sl. Єсенська замісто сього має: Nic naplat jen dal – фраза для мене не зрозуміла, а проф. Коларж: A tak ledacos. Ані одно, ані друге не передає смислу оригіналу.

Від слів: Kvĕty moje, deti аж до pole osívala (стр. 5) переклад sl. Єсенської дуже гарний і вірний. В вірші: osivala tedy pole, až zemdlela zase треба поправити те semdlela; в оригіналі є: поки не остило, то значить: až jí to omrzelo, až tono mela dost.

Стор. 6, вірші:

Veseli však… A má, . . a má

řeč se v slzách ztráci

перекладені невірно. В оригіналі є:

Бо дотепні… А я… а я

Тільки вмію плакать.

Дотепні – talentiert, witzig, klug, ніколи vesely. Єсенської переклад сього двостиха надто силуваний; у проф. Коларжа він трохи ліпший, якби не непотрібно для рими додане stepi.

Слабо переведені у Єсенської вірші:

О tom zlu pak . . . bĕda jemu,

Kdo se nepřesvĕdči.

Ci слова не дають ніякого смислу. В оригіналі думка така: поет жалує, що за Україну має тільки сльози, а слів не має. Він хотів би виповісти її біду, але перериває тую думку популярним зворотом: цур біді, хто її не знає! По-німецьки було би то так: Was aber das böse Geschick anbelangt – doch genug davon, wer kennt es nicht? Проф. Коларж ближче підійшов до сеї думки, передаючи ті вірші так:

Pro své hoře – d’as je vermi!

Každý jakés chová.

Слова: Strasti svoji не передають того, що оригінал називає журбою (starosti). У вірші:

nyni lidé neuzři to

оба переводчики не зрозуміли оригіналу; там сказано: нишком, люди не побачать.

Sl. Єсенська перевела «нишком» на nyní; воно значить: потиху, потайно; проф. Коларж зовсім оминув те слово.

Стор. 7. Невірно переведені вірші:

Bože trestej, když sirotku

ubližuje špatný!

Оригінал має:

Хто ж сироті завидує,

Карай того, боже!

(Wer den Armen beneidet, den möge Gott strafen). Проф. Коларж також має тут слово ubližuje.

В вірші:

přtvitá vás pravda svatá

ліпше було би сказати за оригіналом: pravda čirá; зворот privitá vás pravda дуже ненатуральний; оригінал має: Там найдете щиру правду.

Що ж до перекладу проф. Коларжа, то він, загалом беручи, дальший від оригіналу і менше поетичний. І так, напр.

v stepi jako smeti

у Шевченка: в степу, як пилину (Staub). Шевченкове лихо перекладено раз bída, а в слідуючім вірші bídy (plural.) – не поетично. Вірш

Může li čí srdce v svéte oslzeti

замість Шевченкового

Чи заплаче серце одно на всім світі –

перекладений силувано і ненатурально. Шевченкові вірші:

Одну сльозу з очей карих –

Я пан над панами!

проф. Коларж зовсім прозаїчно переводить:

Vice nechci, jedna slza

taková dost dá mi.

Sl. Єсенська тут ближча оригіналу:

Jedna slza z očí tmavých

Všecky pány vzdá mi.

Зовсім невірно і слабо переводить проф. Коларж ті уступи, де поет згадує про козаків:

Kozáci nechť v Ukrajině

porady svě mají,

tam je veselo a volno

v celěm čirém kraji.

У Шевченка:

Нехай душі козацькії

В Украйні витають –

Там широко, там весело

Од краю до краю…

(Mögen die Kosakengeister in der Ukraine verweilen oder sich freuen). Єсенська тут знов ближча оригіналу. Вірші проф. Коларжа:

Dněpr široky jak moře

hučí v luhy, v bory

za nim sirá step a na ni

mohyly jak hory –

зовсім не передають оригіналу, де читаємо: Як та воля, що минулась (сей вірш проф. Коларж зовсім пропустив, хоч він дуже характеристичний):

Дніпр широкий – море,

Степ і степ, ревуть пороги,

І могили – гори!

Уриваний, асіндетичний спосіб вираження у Шевченка малює екстаз, є дуже живий і натуральний, – переводчик зробив з нього холодну прозу. Шевченкове: Там родилась передає проф. Коларж: Tam se svedla – чи вірно? Не знаю також, чи чехи уживають слова polnost в значенні pole. У Єсенської те місце передано просто і вірно.

Вірші:

Zasívala pole trupy,

jež tam v bitvě zbyly,

lehla spočinout… a zatím

vzrostly na mohyly

не віддають значення оригіналу. Другий вірш зовсім не подібний до того, що є у Шевченка (Поки не остило – вияснене вже вище), а що значить: vzrostly na mohyly – не розумію зовсім; зрозуміле би було хіба: – vzrostly na ní mohyly. Слова:

u mohyly dobrým lidem –

також невірні; у Шевченка сказано: А про неї і т. д. Шевченкового «дотепні» (вияснено вище) проф. Коларж не переклав, а щоби слідуючий вірш доримувати до slepý, додав без потреби stepi, чого в оригіналі нема. Зовсім не в Шевченковім дусі переведено вірші:

A krom toho ten со všecko

rovná s ideálem.

У Шевченка маємо:

А надто той, що дивиться

На людей душею –

то значить, хто своєю душею вміє заглянути в душу других людей: сказав би німець: wer sich durch den Schein nicht beirren lässt. Rovná s ideálem могло би тут бути допущене яко коментар до сього місця, але не є його перекладом. Шевченкові слова:

Нехай злидні живуть три дні –

Я їх заховаю

проф. Коларж переклав:

Nechať hoře vpadne v moře,

a s nim i můj osud.

Шевченко говорить щось зовсім противне! Про деякі поменші похибки в перекладі остатніх віршів сеї п’єси у проф. Коларжа я вже згадував при розборі перекладу sl. Єсенської.


Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 497 – 501.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 324

Модифіковано : 6.04.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.