Щабель – Щур

Іван Франко

Щабель [У І. Ф. – Щебель]

1. Він ще крізь щеблі перелізе. (Нагуєвичі)

Говорять про малого хлопця, що ще не може перелізти поміж щеблі драбинястого воза.

2. На послідний щебель вилізти. (Гнідковський)

Піднятися занадто високо, гордувати і пишатися.

Щадити

1. В зимі щади, в літі жади. (Мшанець)

Значення неясне, бо в зимі звичайно кожний господар щадить на те, аби в літі не жадіти. Можливо одначе, що мова тут про бідного чоловіка, що в зимі живе скупо, а в літі на переднівку терпить деколи голод.

Щасливий

1. В щісливу годину вродив сі. (Нагуєвичі)

Кожному новонародженому бажають, аби вродився в щасливу годину. Бажання основане на вірі в щасливі і лихі години.

2. Щаслива година, як заспить вечеру дитина. (Ількевич)

Бо в вечір не докучає родичам.

3. Щаслива му парть була. (Скварава)

Говорять про помершого чоловіка, що прожив свій вік щасливо.

4. Щасливому щастє. (Стриганці, Лучаківський) … щаститься. (Теребовля)

Говорять про чоловіка, якому все ведеться.

5. Щіслива ти дорога! (Нагуєвичі)

Бажають тому, хто виїздить із дому. Пор. Wander I, Glück 1004.

6. Щіслива ті година принесла. (Нагуєвичі)

Говорять такому, що приходить у хвилю якоїсь родинної радості, або з доброю новиною.

Щасливо

1. Дай Боже щісливо з колачом! (Нагуєвичі)

Примовляють у великодну суботу, входячи до чужої хати, в якій печеться паска.

Щасний

1. Не все той щасний, хто на вроду красний. (Замулинці)

Вродливі люди, а особливо вродливі жінки в житті бувають дуже часто нещасливі.

Щастя

1. Більше щістьи як розуму. (Нагуєвичі)

Говорять про малоумного чоловіка, якому в житті ведеться добре. Пор. Wander I, Glück 983.

2. Великого щастя треба, аби ся то стало. (Кропивник)

Це річ мало правдоподібна.

3. В щастю і когут яєчко знесе, а в нещастю і комаха вколе. (Залісє)

Щасливому чоловікові удаються і найнеможливіші діла, а нещасливому шкодить і найменша дрібниця.

4. В щастю не вміє чоловік статкувати. (Ількевич)

Йому часто для тривкого щастя бракує відповідної розваги. Пор. приказку Гете:

Es ist nichts schwerer zu ertragen,

Als eine Reihe von schönen Tagen.

5. В щастю приятелів много, а в нещастю ні одного. (Залісє)

До щасливого чоловіка горнуться люди радо, а нещасливого опускають. Пор. Erasm 46; Adalberg Szczęście 47. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 38.

6. В щастю ся не нажити, а в нещастю не вмерти. (Лучаківський)

Щастя в людськім житті не буває довге, та зате й нещастя не все переслідує хоч би й найбіднішого чоловіка.

7. Грим щістьи в дім. (Kolberg Pokucie) … в хату. (Нагуєвичі)

Говорять в разі приємної або щасливої пригоди; часто також іронічно в хвилі несподіваного нещастя.

8. Грим щістьи в хату, аж вікна побило. (Нагуєвичі)

Ширший варіант до попереднього, в іронічнім значенні, коли комусь вибито вікна. Натяк на народне оповідання про щасливого дурня, що лежав на печі і якому щастя вибило вікно, вкидаючи йому до хати гроші.

9. Дав Бог щастя, та не дав розуму. (Замулинці)

Говорять про чоловіка, що не знаючися в своїм щасті, марнує його.

10. Дай Боже щастя і грошей десять. (Лучаківський) … і сто ринцьких. (Снятин)

Жартливе поздоровлення.

11. Дай Боже щастя, сказала Настя. (Сілець Беньків)

Жартливе мудрування до імені Настя.

12. «Дай Боже щістьи!» – «А от нас шість. Помагайте сідати.» (Нагуєвичі)

Жартливе привітання чоловіка, що входить до більшої компанії.

13. Дай Боже щістьи з волом ци з коровов. (Нагуєвичі)

Привітання прихожого до хати, в якій застає нововроджене теля.

14. Дай Боже щістьи з колачом. (Нагуєвичі)

Привітання прихожого до хати, в якій печуть паску.

15. Дай ти Боже щістьи, аби ті спіткало тьижке нещістьи! (Нагуєвичі)

Прокляття в формі щасливого бажання.

16. Де щастя упало, там і приятелів мало. (Ількевич) … відпало … (Лучаківський)

В нещасті опускають чоловіка менше надійні приятелі.

17. Допоки щастя, допоти приятелі. (Petruszewicz)

Увага з життєвої практика, що поки чоловік щасливий, поти приятелі горнуться до нього.

18. Кого щастя згубити хоче, тому перше розум відбере. (Ількевич)

Нерозум у житті веде найчастіше до сваволі й нещастя. Пор. Adalberg Szczęście 21.

19. Колесом моє щістьи пішло. (Нагуєвичі)

Кожна точка в колесі біжить раз у гору, то знов у долину. Образове речення про зміну людського щастя.

20. Коли щастє упало, і приятелів мало. (Гнідковський)

Варіант до ч. 16.

21. Кому щастє рачить, той і на кієві виплине. (Ількевич) … кімаці … (Нагуєвичі)

Щасливому скрізь щастить.

22. Кому щастє, тому й доля. (Гнідковський)

Доля тут у значенні усієї життєвої колії, яка у щасливого чоловіка пересічно буває добра. Пор. Даль І, 49; Záturecky ХІІ, 58, 61; Adalberg Szczęście 27.

23. Кому щістє, тому й долі. (Гошів)

Діалектовий варіант до попереднього числа.

24. Ліпше щастє, як готові гроші. (Лучаківський) … щістє … (Миколаїв над Дністром)… щистє … (Зіболки)

Готові гроші іноді бувають причиною найбільшого нещастя для чоловіка. Пор. Wander I, Geld 1266; Adalberg Szczęście 35.

25. Має щістьи в Бога. (Нагуєвичі)

Щастя в житті вважають найкращим даром божим. Пор. Wander I, Glück 160.

26. Має щістьи як Дорожів. (Нагуєвичі)

Дорожів – найбільше село Дрогобицького повіту. Жартливе речення про велике щастя.

27. Моє щастя таке, як тої курки, що качата водить. (Ількевич)

Говорить про себе нещасливий чоловік, особливо вітчим або мачуха, що мають клопоти з пасербами.

28. Найліпше щастя – гаразд з бідою. (Гнідковський)

Іронічна увага з життєвої практики, що в людському житті, навіть найщасливішому, мішається поводження з неповодженням.

29. Най то міні буде на щістьи, на здоровйи і на довгий вік! (Нагуєвичі)

Бажає собі чоловік добра при якімось особливім явищу або знаку.

30. На щастє всіляке май серце єднаке. (Ількевич)

В щасті і нещасті повинен чоловік заховати рівновагу духа. Пор. Adalberg Szczęście 40.

31. На щістьи, на здоровйи з тими свйитами, аби-сте тоти щісливо опровадили і других дочекали на многа літа. (Нагуєвичі)

Благословлять, входячи до чужої хати в часі різдвяних свят.

32. Не єдному щістє ріков плине. (Березів)

Говорять про чоловіка, якому в житті все ведеться.

33. Не кожного бенькарта щастє єднаке. (Заставці)

Бенькарт, з польського bękart, байстрюк. Байстрюки бувають іноді в житті найщасливішими людьми.

34. Нема щастя без заздрости. (Ількевич)

Кожне поводження в людськім житті будить заздрість у різнородних ворогів. Пор. Даль ІІ, 209.

35. Ни дай Боже щістьи, а дай розуму. (Kolberg Pokucie)

Розум рятує чоловіка не раз і в найтяжчім нещасті.

36. Ой ти гладкоє щістьи! (Kolberg Pokucie)

Мовить парубок до гарної дівки.

37. Пессє щістьи маєш. (Ценів)

Говорять про нещасливого чоловіка, якого кожний кривдить.

38. Пішло щастє в ліс по прутє. (Ількевич)

Образово говорять про людей, що збідніли або змарнували своє життя.

39. Поки щастє в плузі, поти щирість в друзі. (Гнідковський)

Щастя в плузі в значенні: щастя плужить, сприяє.

40. Поки щастє плужить, поти приятель служить. (Ількевич)

Точніший варіант до попередньої частини Пор. Adalberg Szczęście 47.

41. Попанило му щістьи. (Нагуєвичі)

Йому повелося добре діло.

42. Послужило му щістьи. (Нагуєвичі)

Сприяв мені щасливий випадок у моїм ділі.

43. Прибудь щастє, розум буде. (Ількевич, Petruszewicz)

Говорить чоловік, що не вважаючи на свій розум бідує і не зазнає поводження. Пор. Даль І, 57; Wander I, Glück 367; Adalberg Szczęście 48.

44. Само му щістьи в руки пхає сі. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що вміє користати з кожної доброї нагоди.

45. Сохрани Боже від великого щастя тай від красної жінки! (Гнідковський)

Нагле, велике щастя не раз доводить чоловіка до наглої смерті, а красна жінка дуже часто буває нещастям у житті чоловіка.

46. Счестя Боже дай вам! (Чирна – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Говорять прохожі до тих, що зайняті польовою роботою.

47. Таке щістє богацьке. (Комарно)

Говорять, завидуючи щастю багача, не раз іронічно, коли його спіткає нещастя.

48. Таке щістє, як у тої квочки, що качіта води. (Сороки)

Варіант до ч. 27.

49. Там то му щістьи панит. (Голобутів)

Щастить йому, ведеться добре.

50. Твоє щістьи таке, як тої качки, що куріта водит. (Жидачів)

Варіант до ч. 27 і 48.

51. Тілько щастя, що го в руці маю. (Замулинці)

Говорить чоловік, що живе з праці своїх рук.

52. Упав ся в щастє, як курка в борщ. (Гнідковський)

Говорять про чоловіка, якому трафилося особливе щастя, або нещастя. Пор. Adalberg Szczęście 95.

53. Ухопити щастя повні жмені. (Гнідковський)

Говорять, завидуючи щасливому чоловікові.

54. Хто ни мав щасті зранку, ни буди мав до останку. (Пісочна)

Сумне пророкування такому, якому не щастило замолоду.

55. Цебром щістьи не мньиріют. (Нагуєвичі)

Людське щастя дуже зглядна річ, що має тільки суб’єктивну вартість. Обставини, серед яких один чує себе щасливим, для іншого були би нещастям.

56. Щастє за нещастє без додатку міняют. (Уриче)

Нещастя приходить дуже часто із самої легкомисності людей дуже дешевим способом.

57. Щастє і баби за молодим пропадают, а від старого утікают. (Залісє)

Жартлива увага із життєвої практики.

58. Щастє мені з рук видер. (Станіславів)

Говорить чоловік про такого, що перебив йому суджену, з якою він міг би жити щасливо.

59. Щастє мотузом сі потянуло. (Березів)

Говорять іронічно, коли в житті одне нещастя тягнеться за другим.

60. Щастє му з рук вилетіло, як птиця із сіти. (Ількевич)

Говорять про чоловіка, що змарнував своє щастя.

61. Щастє на коліні не ломиться. (Ількевич)

Коли воно тривке, то не пропадає від першого ліпшого нещасливого припадку.

62. Щастє розум відбирає, а нещастє назад вертає. (Ількевич)

В щасті чоловік іноді тратить розум, і треба тільки лиха, яке би знов навчило його розуму. Пор. Záturecky ХІІ, 69; Čelakovský 151; Adalberg Szczęście 81.

63. Щастє само за ним ходит. (Гнідковський)

Говорять про чоловіка з щасливою, веселою вдачею.

64. Щастє, як курки, що качата водит. (Гнідковський)

Коротший варіант до ч. 27.

65. Щастя як трясця: кого схоче, того нападе. (Darowski)

Говорять іронічно про те, що в житті не раз щастить людям, які того щастя зовсім не гідні. Пор. Носович с. 474.

66. Щістьи го засліпило. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що в щасті стратив розвагу.

67. Щістьи маєш, що сі так не стало. (Нагуєвичі)

Говорять в разі щасливого випадку, що виходить комусь на добре. Пор. Wander І, Glück 987.

68. Щістє му сі трафило: зломив ногу, а міг голову. (Нагуєвичі)

Іронічно говорять, коли чоловік через менше нещастя уникнув більшого. Пор. Пор. Wander І, Bein 8.

69. Як є щастє, розум найде ся. (Теребовля)

Щастить звичайно людям, що попри інші прикмети визначаються також здоровим розумом.

70. Як би баба щастє мала, тоби хлопом била. (Мшанець)

Рефлексія основана на спостереженню, що жіноче життя звичайно далеко менше щасливе, як життя мужчин.

71. Як кому щістьи служит. (Нагуєвичі)

Говорять про щасливий випадок, що трафився якомусь чоловікові.

72. Як нема щастя, повідають старі люди, то і коваль не укує. (Мшанець)

Обсервація з життєвої практики, що щастя в житті часто не залежить від самої людської волі. Пор. Adalberg Szczęście 29.

73. Як хто має щістє, то аби палицев відганяв єго від нього, то не віджене. (Львів)

Щастя деколи уперто держиться одного чоловіка, а минає іншого.

[Доповнення 1910 р.] 74. Має щістє в дівчат. (Тростянець)

Дівчата люблять його.

[Доповнення 1910 р.] 75. Щастє, шо один рот, бо й тот богато бреше. (Тростянець)

Якби чоловік мав два, то було би іще більше лиха.

Щастити

1. Кому ся щастит, тому ся і когут несе. (Wurzbach)

Образово говорять про чоловіка, якому все добре ведеться. Пор. т. І, Вестися 5; Wurzbach 229.

2. Най вам Бог щастить на худібці! (Нагуєвичі)

Із жебрацької молитви.

Щебетушка

1. Нивиличка щебетушка – як заріже, буде юшка. (Нагуєвичі)

Говорять про курку.

Щезати

1. Щезай бідо! (Нагуєвичі)

Формула відпекання від злого чоловіка, або від злого духа.

2. Щезай пометенє якесь. (Карлів)

Формула відігнання. Пометенє значить вирід або злий дух.

3. Щезай проклятий! (Карлів)

Формула відігнання лихого духа, або лихого чоловіка.

Щезнути

1. Бодай-сь щез та пропав у цуді та диві! (Комарно)

Прокляття. [Дуже подібно у Лесі Українки: «А щоб ти стояла у чуді та в диві!» (Лісова пісня, дія 3, репліка Килини). – М. Ж., 27.06.2021 р.]

2. Щез бис нагле! (Нагуєвичі)

Прокляття.

3. Щезни бідо! (Снятин)

Варіант до Щезати ч. 1.

4. Щез як сіль на воді. (Гнідковський)

Говорять про чоловіка, що пропав безслідно.

Щенячий

1. Перейти з щенячого на собаче. (Гнідковський)

Жартливій вислів замість зійти на пси.

Щеп

1. Який щеп, така яблінь. (Мінчакевич)

Який чоловік замолоду, такий буде й у старших літах. Пор. Adalberg Szczep 2, 3.

Щербина

1. Мала щербина, як умре дитина; а як умре мама, то велика яма. (Яворів)

Малої дитина не велика шкода, а смерть матері буває іноді нещастям для цілої родини.

2. Мала щербина, як умре дітина, а дуже знати, як умре отець, мати. (Гусне)

Варіант до попереднього числа.

Щесь

1. Щесь на мя має. (Тухля)

Щесь тут замість щось; на мя має – має проти мене.

Щетина

1. Продай щетини, волосини, кожушини! (Нагуєвичі)

Окрик старого жида Фавля, що ходив по селах, скуповуючи свинячу щетину, волосся або звірячі шкірки.

Щикавка

1. Щикавко, гикавко, видийди від мене, а з мене на пліт, а з плота Н. Н. в живіт! (Комарно)

Примівка проти щикавки, з наміром наслати її на когось іншого.

2. «Щикавочко, икавочко, де-с була?» – «В млині.» – «Що-с їла?» – «Забула.» – «Забудь же й о мні!» (Нагуєвичі)

Інша примівка проти щикавки.

Щипанець

1. Щипаньціма, лупаньціма ледви троє хліба ззів. (Жидачів)

Говорять про такого, що удає слабого і ніби не може їсти.

Щипка

1. Такий став, як щипка. (Буданів)

Говорять про чоловіка, що дуже висох.

Щирий

1. Щьиров і приватнов руков дати. (Ю. Кміт)

Дати з доброю волею.

Що

1. Що кому до того? (Нагуєвичі)

Відповідає чоловік, коли хтось влазить в його діло. Пор. Wander ІІІ, Leute 1571.

2. Що міні з того? (Нагуєвичі) … по тім? (Нагуєвичі)

Яка мені з цього користь? Говорить чоловік про діло або річ сумнівної вартості. Пор. жидівське: Wus tojgt mir dus? (Was taugt mir dies?).

3. Що міні з того виросте? (Кути)

Яка мені з того користь або шкода буде?

4. Що рехт то рехт. (Дрогобич)

Вмішався чоловік у суперечку двох людей, признаючи одному з них правду.

5. Що як що, а так не було. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось в живі очі говорить неправду.

6. Що я си за це куплю? (Снятин)

Іронічне запитання про маловартну річ або немилу пригоду.

Щось

1. Ліпше щось, як нічо. (Нагуєвичі)

Щось у значенні дрібної маловартної, а все-таки потрібної речі. Пор. Wander І, Besser 191; Etwas 2; V, Wenig 6; Adalberg Co 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 316.

2. Чогось му, видно, не стає. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що кривдує собі не знати з чого.

3. Щось бим ти сказав, але сі унимаю. (Нагуєвичі)

Сказав би я тобі прикре слово, але мені ніяково.

4. Щось він до мене має. (Нагуєвичі)

Говорять у значенні сердиться, гнівається на мене.

5. Щось ми сі видит. (Нагуєвичі) … здає. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, підозріваючи щось непевне.

6. Щось не щось, а все таки є. (Нагуєвичі)

Говорять про незаможного чоловіка, у якого все-таки дещо є.

7. Щось то в тім є. (Нагуєвичі) … мусит бути. (Нагуєвичі)

Говорять про таємне, загадкове діло.

Щупак

1. Ци щупак, ци видра? (Нагуєвичі)

Натяк на оповідання на двох рибаків, із яких один зловив щупака, а другий видру. Коли оба здибалися один запитав другого: «Що ти зловив?» Цей відповів: «Щупака». На це перший сказав «А я видру». На це відповів другий: «Е, маєш ти видерти, то я волю кинути». І не чекаючи дальшого вияснення, кинув щупака в воду. Пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 42.

[Доповнення 1910 р.] 2. Щупак шмигний: ту є, ту го нема. (Желехівський)

Спостереження про вдачу щупака.

Щупець

1. Я не щупець, але купець. (Гнідковський)

Жартлива поговірка чоловіка, який не тільки хоче общупати. обмацати товар, але на правду купити.

Щур

1. Виглядає, як щур з муки. (Лучаківський)

Говорять про переляканого чоловіка, що виглядає із своєї криївки. Пор. Le Roux I, 129.

2. Щура пущати. (Опарівка – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Кидати кам’яну плитку по воді так, щоб підскакувала на водянім плесі. Деінде кажуть: «Качки пускати.»

3. Щур у млині не згине. (Гнідковський)

Він має там досить чого нажертися.