Шкода – Шустка

Іван Франко

Шкода

1. Мала шкода, короткий жаль. (Комарно)

Обсервація з життєвої практики. Пор. Liblinský 122; Adalberg Szkoda 10; Čelakovský 157.

2. Мене чькода: що тілько зроби, і ще бурчят. (Ю. Кміт)

Жалується наймит на незадоволеного господаря.

3. Не мало ми бути на шкоду. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, коли знайде загублену річ.

4. Не так шкода, як невигода. (Нагуєвичі) Ни така шкода, як невигода (Вербовець)

Говорить чоловік, коли стратить не так цінну, а все-таки дуже потрібну річ. Пор. Носович с. 873; Adalberg Szkoda 19.

5. Про щьо така шкода? (Ю. Кміт)

Запитує чоловік, коли йому сталася якась несподівана шкода.

6. Чия шкода, того й гріх. (Ількевич)

Хто понесе шкоду, той гадає на різних людей, що могли йому зробити ту шкоду; а в числі тих підозрених, бувають люди невинні, то він підозріваючи невинних грішить. Пор. Даль І, 165; Носович с. 465; Adalberg Szkoda 3; Babel 235; Čelakovský 158, 183; Brzozówski Szkoda 1; Záturecky Х, 106. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti, 367.

7. Чия шкода, того гріх, того бити як у міх. (Орелець)

Жартливий варіант до попереднього числа.

8. Шкода бисідовати. (Тухля)

Нема про що говорити.

9. Шкода, жи-сти старі, а-сти дурні. (Пужники)

Говорять до старого чоловіка, який говорить або робить дурниці. Пор. Етнографічний збірник VІ, 71.

10. Шкода з вами чьис тратити. (Нагуєвичі)

Нема що з вами ані говорити, ані робити.

11. Шкода мене, шкода й тебе. (Миколаїв над Дністром)

Говорить чоловік, що допоминається свого довгу від неоплатного довжника.

12. Шкода перчику і мугерчику, бо лайно все замогло. (Пужники)

Лиху страву ніякі приправи смачною не зроблять. Пор. Етнографічний збірник VІ, 100.

13. Шкода псу білого хліба, бо го не з’їсть, лише покаляє. (Ількевич)

Шкода годувати неробу, бо це тільки змарноване добро. Пор. Schleicher 154; Adalberg Pies 264.

14. Шкода учить розуму. (Ількевич)

Вчить поперед усього обережності і оглядності. Пор. Osm. 417; Adalberg Szkoda 15, 16; Čelakovský 156.

15. Шкода ходу до мутного броду. (Яворів)

Бо з нього годі води напитися.

16. Шкода часу і атласу. (Дрогобич)

Говорять про марно страчений час, або марновану роботу. Пор. Adalberg Czas 69.

Шкодити

1. Шкодити і муха може; в недоли і лев не поможе. (Гнідковський)

Пошкодити легко, помогти або направити трудно.

Шкодувати

1. Пошкодуєш малого, то стратиш велике. (Дрогобич)

Шкодувати в значенні жалувати. Пор. Adalberg Szkodować 1.

2. Чькодує мені куска хліба. (Ю. Кміт)

Докоряють скупому.

Школа

1. Тримати з ким школу. (Львів)

Учити його чогось систематично. Звичайно учити іронічно такої речі, яку він повинен був знати, приміром урядника – законних приписів.

2. Школа гола: є де сісти, а нема що їсти. (Ількевич)

Говорили про давню школу, в якій школярі були на удержанні дяка або вчителя і жили жебраною стравою.

3. Була в такій школі, що були сліпі й голі. (Миколаїв над Дністром)

Говорила жінка, що перебула тяжку біду.

Школяр

1. Що школяр, то фігляр. (Лучаківський)

Давні школярі допомагали собі веселими дотепами при випрошуванні милостині на своє удержання.

Шкробатися

1. Шкробає сі в потилицю. (Нагуєвичі)

Говорять про заклопотанного чоловіка. Пор. Wander ІІ, Kratzen 30.

2. Шкробає сі, де го не свербит. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, якого побито. Пор. Wander ІІ, Kratzen 34; Záturecky IV, 424.

Шкрум

1. Згорів на шкрум. (Нагуєвичі)

У значенні: згорів на вуголь.

Шлюб

1. А то твердо польський слюб іде! (Пужники)

Натяк на анекдот про шлюб шевця і коваля. Пор. Етнографічний збірник VІ, 256.

2. В кропиві шлюб брав. (Ількевич) На сміттю … (Ількевич)

Говорять про подружжя, що живе на віру.

3. Коні на толоці сі без слюбу побирают. (Городок)

Говорять образово про нешлюбне подружжя.

4. Я ще з ним слюбу не взяв. (Лолин)

Моє діло з ним не таке, щоб не можна було з ним розв’язатися. Пор. Wander ІІ, Heirath 32.

Шляк

1. А шляк би ті трафив під серце! (Підгірки)

Прокляття. Шляк з німецького Schag – удар, постріл.

2. Бодай ті шляк трафив у саме серце! (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього числа.

3. Вже тя шлєг трафив? (Ю. Кміт)

Злобне запитання: чи ти вже нагло вмираєш?

4. Ци тобі шляг не має око вибити? (Львів)

Жартливе прокляття, гра слів: шляг – удар, яким можна око вибити.

5. Шляг би тебе трафив, аби тебе впік! (Ю. Кміт)

Прокляття.

6. Шляг би трафив ті гори! (Соколики)

Прокляття о скільки безпредметове, що горам ніяка біда не станеться.

7. Шляг би го маленький трафив! (Підгірки)

Прокляття.

8. Шляг би тє поганий трафив! (Криворівня)

Прокляття.

9. Шляг холєру трафив!

Прокляття.

Шлякувати

1. Шлякує, як льично слухати. (Нагуєвичі)

Шлякувати в значенні: проклинати.

Шлях

1. Шлях би тебе трафив! (Тухля)

Варіант до Шляк до ч. 1.

Шляхоцький

1. По шляхоцьки сікає сі. (Нагуєвичі)

Кепкують із шляхтича, що сікається в хустку; по хлопськи сікаються голими пальцями. Сікатися в значенні висмаркуватися. Пор. Wander І, Adel 35.

2. Шляхоцької манерії і до смерти сі не позбуде. (Нагуєвичі)

Говорить про шляхтича, який ніколи не покидає шляхоцьких звичаїв і поведінок. Мова розуміється про так звану загонову або ходачкову шляхту.

Шляхта

1. Змокне кожух, змокне плахта; поцюлюй мні в ср-у, шляхта! (Снятин)

Мудрування до слова шляхта.

2. Панове шляхта, на них дьирава плахта. (Нагуєвичі)

Кепкують із бідних шляхтичів. Пор. Adalberg Szlachcic 11.

3. Шляхта дріб, а вуши як біб. (Городок) … дрібненька … (Лучаківський)

Кепкують із так званої загонової шляхти.

4. Шляхта – з переду міх, а з заду плахта. (Явора)

Кепкують із лихо одягнених шляхтичів.

5. Шльихта все сі надіє, що Польща буде, але то пропало, бо польська коруна втоплена. (Нагуєвичі)

Поговірка про шляхетське вірування про відновлення Польщі.

6. Шльихта з Бачини має шаблю з вільшини. (Нагуєвичі)

Кепкують із убогих шляхтичів. З Бачини, села Самбірського повіту, походить численна шляхта імені Бачинських. Пор. Wander І, Adelstolz 29.

Шляхтич

1. Шляхтич з перевареної сирватки: шабелька на личку, перевеслом підперезаний. (Ількевич)

Кепкують із убогого шляхтича в двірській службі.

2. Шльихтич казав: «У мене три стодолі повні: в єдній мак, у другій такой так, а в третій миш у голову зайшла, поки зерно найшла.» (Нагуєвичі)

Жартують із убогого шляхтича, що чинив себе багачем.

Шлячок

1. А шлячок би ті дрібний підстрелив! (Нагуєвичі) … поцілив! (Нагуєвичі)

Прокляття.

Шмат

1. Більше як шмат, більше як много. (Ількевич)

Шмат уживається в значенні багато.

Шматє

1. Забирай шматє! (Дрогобич)

Говорять, виправляючи когось із хати.

Шмига

1. То не до шмиги. (Мінчакевич)

Це не до ладу, не до смаку. Пор. Носович с. 365.

Шмиг

1. Шмиг-у-ліс. (Лолин)

Так прозвав себе один селянин, зловлений розбійниками, від яких сховався в ліс.

Шнур

1. Так того шнура видко, як дідька вночі. (Підгірки)

Говорить чололовік, не добачаючи в потемках простертого шнура.

Шпак

1. Вже-сте трохи шпака вдушили? (Ценів)

Шпака вдушити значить проспатися.

2. Вилетіло як шпак, зробило сі як сак. (Нагуєвичі)

Говорять про новину, яка з дрібної дрібниці зробилася в людськім поговорі великою пригодою. Пор. Wander V, Wort 46.

3. Шпаками годований. (Гнідковський)

Говорять про розумного або зарозумілого чоловіка. Пор. Adalberg Szpak 2.

4. Шпаками жити. (Гнідковський)

Жити хитрощами, незвичайним промислом.

5. Шпаки самі не летять до рота. (Гнідковський)

Треба їх наловити і насмажити.

Шпати

1. Шпають мі, як хроби стерво. (Нагуєвичі)

Говорять про ненависних людей, що гризуть, лоточуть чоловіка.

Шпекулювати

1. По панцки кажут «шпекулювати», а по хлопськи «красти». (Стрий)

Жартлива поговірка про спекулянтів.

Шпилька

1. Щоби я могла ся до тебе шпильков пришпилити! (Ількевич)

Говорить дівка до милого парубка, якого рада би не покинути ніколи.

Штани

1. Грубі штани ср-у друт. (Кобаки)

Кепкують із чоловіка, що ходить у штанах із грубого, так званого міхового полотна або міховини.

2. Ото му скроїв штани! (Лучаківський)

Вибив його по задниці.

3. Треба штани драти, гарбузи латати. (Лолин)

Жартують із такого чоловіка, що потолочив у сусіда гарбузи, а цей шкодує собі з того. Пор. співанку:

Ой тікав я від сусіди з тяжкої пригоди,

Запутався в гарбузинє тай наробив шкоди.

Як зачала суча баба до суду тягати,

То я мусів штани драти, гарбузи латати.

4. Штани сподням не рівня. (Кобаки)

Жартливо характеризують різницю між селянами і міщанами, або загально між простим і панським станом.

5. Штани тісні в кроку. (Нагуєвичі)

Говорять про штани, що друться, коли чоловік пробує йти ширшим кроком.

[Доповнення 1910 р.] Штани такі широкі, що би сі два влізли. (Нагуєвичі) Портки … (Нагуєвичі)

Говорять про занадто вільні штани.

Штири

[Доповнення 1910 р.] 1. Їх штири, як гранатири. (Нагуєвичі)

Говорили про чторьох братів високого росту.

[Доповнення 1910 р.] 2. Ой цуп – штири бабі, один зуб. (Тростянець)

Кепкують із беззубих жінок, що пускаються в танець.

[Доповнення 1910 р.] 3. Понесло штирох на друку поза ріку. (Сороки)

Говорять жартливо, коли хто шукає згубленої речі, приміром шапки або люльки.

[Доповнення 1910 р.] 4. По штири, по штири, а ззаду два. (Дрогобич)

Говорили про вояків, що марширували в так званому Doppelreihe, а позаду йшли два офіцери.

[Доповнення 1910 р.] 5. «Штири». – «Поцілуй пса в дєри!» (Тростянець)

Мудрування.

Штих

1. На перший штих пішов. (Нагуєвичі) … руф … (Дрогобич)

Говорять про чоловіка, що перший попав у нещастя, яке постигло з ним разом також інших.

2. Перший штих кравства, шевства без гудза нічо не значит. (Нагуєвичі)

Оповідають, що це правило шевського і кравецького ремесла видумав і оголосив зібраним шевцям і кравцям премудрий Соломон.

Штудирувати

1. Треба якось штудирувати. (Великі Очі)

В житті треба всяко промишляти, щоб уйти різних небезпек.

Штука

1. Аж сі в штуки мече зо злости. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що страшенно сердиться. Штука тут у значенні німецького Stück; в штуки метатися – in Stücke bersten.

2. Вдало му сі за штуку. (Нагуєвичі)

Вирвався жартом або хитрощами із якоїсь немилої пригоди.

3. Взьив си на штуку. (Криворівня)

Взявся на спосіб, на хитрощі.

4. Від штуки плата. (Дрогобич)

Говорить робітник, що бере платню від штуки зробленого товару, а не поденно.

5. Від штуки робити. (Дрогобич)

Робити поштучно, а не поденно.

6. На штуку найдеться штука. (Замулинці)

На хитрощі знайдуться ще більші хитрощі. Пор. Adalberg Sztuka 7.

7. Не штука богато говорити, але мудро. (Замулинці)

Упоминають такого чоловіка, що говорить багато, але не обдумано.

8. Не штука вбити крука, а голов ср-ов їжака. (Снятин)

Жартливо характеризують якесь не дуже хитре діло.

9. Не штука дати, коли є звідки брати. (Ількевич)

Багатому легко запомогти іншого, а бідному тяжко.

10. Не штука забити крука, але штука голов ср-ов на їжа сісти. (Лучаківський)

Варіант до ч. 5.

11. Не штука крука забити, али живого їмити. (Камінка Струмілова)

Варіант до ч. 5,7. Пор. Adalberg Kruk 12.

12. Не штука оженитися, але штука розженитися. (Лучаківський)

Говорить чоловік, що оженився нещасливо і рад би розійтися з жінкою. Пор. Adalberg Ożenić się 11.

13. Не штука писати, коли є що дати. (Ількевич)

Писати тут у значенні: писаря наймати.

14. Не штука розкинути, а штука зібрати. (Ількевич, Кобринський)

В житті легше розтратити готове добро, як надбати нове.

15. Не штука розчинити, але замісити. (Сороки)

Не трудно розпочати діло, але трудно докінчити.

16. Не штука ся оженити, коби на чім жити. (Берегомет)

Женитися треба з оглядкою, чим удержати родину.

17. Не штука убити крука, а голов ср-ов їжіка. (Рибно)

Варіант до ч. 5, 7.

18. Не штука сказати, али зробити (Жидачів)

Говорити легше як робити.

19. Ни штука убити крука, али живого злапати. (Жидачів)

Варіант до ч. 8.

20. Отто штуку вдав! (Нагуєвичі) … вдрав! (Ценів)

Доконав якогось незвичайно хитрого діла.

21. То не штука погнівати сі, але перепросити сі. (Сороки)

Погніватися за що будь легко, але перепросини бувають дуже трудні.

22. То штука тай кавалок. (Нагуєвичі)

Говорять про всяке незвичайне діло з жартливим відтінком. Пор. Brzozówski Sztuka 1.

23. Треба всяку штуку втяти. (Великі Очі)

В житті треба не раз здобуватися на різні хитрощі.

24. Штука на штуку. (Нагуєвичі)

Приказка має двояке значення: 1) На хитрість помагає хитрість. Варіант до ч. 3. Adalberg Sztuka 7. 2) При купуванні різних товарів буває така згода, що за кожну штуку всякого товару платиться однакова ціна.

25. Штуков го підійшов. (Дрогобич)

Переміг його або ошукав хитрощами.

[Доповнення 1910 р.] 26. Не штука впасти, штука не побити сі. (Тростянець)

Впасти легко, але впасти й не потовктися – треба щасливого випадку.

[Доповнення 1910 р.] 27. Не штука думками, а штука ділами. (Тростянець)

Тобто: доказати чогось.

[Доповнення 1910 р.] 28. То допіру штука! (Кожичі)

Це незвичайне діло, це йому вдалося.

Штукар

1. То ще штукар. (Коломия)

Говорять про хитрого, веселого чоловіка, що вміє забавити інших людей.

Штучка

1. От штучка: загни палец та й ключка. (Ценів)

Жартливо промовляють до дитини, яку можна такою штучкою розсмішити. Пор. Erasm 57.

Шукати

1. Вчорашного дня шукати. (Гнідковський)

Шукати чогось такого, чого ніяк не знайдеш. Пор. Adalberg Szukać 13; Čelakovský 567; Brzozówski Szukać 6.

2. Гей би си гудза шукав. (Тростянець)

Здається, що він шукає собі напасті. Пор. Adalberg Guz 4, 6.

3. Кождий шукає ліпшого. (Ю. Кміт)

Звичайна життєва практика, що чоловік усе дбає про поліпшення свого стану.

4. Не шукай грошей, а шукай приятеля. (Нагуєвичі)

Правило життєвої мудрості, що добрий приятель ліпший від грошей. Пор. Bebel 224.

5. Не шукай собі біди на мні. (Нагуєвичі)

Остерігають напасника. Пор. ладканку:

Сіди, дідоньку, сіди,

Не шукай собі біди.

6. О, не шукай того: тото штири хлопи на друках понесли. (Нагуєвичі)

Говорять жартливо такому, що шукає якоїсь дрібної згубленої речі.

7. От шукає собі козери. (Kolberg Pokucie)

Шукає собі лихої пригоди.

8. Самохіть біди не шукати. (Гнідковський)

Правило життєвої обережності. Пор. Даль І, 170; Adalberg Bieda 76, 77.

9. Сам собі біди шукає. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що шукає собі напасті.

10. Того шукає, що не положив. (Ількевич)

Кепкують зі злодія, що шукає чогось, що би міг украсти. Пор. Adalberg Szukać 4.

11. Треба шукати собі рівного складу. (Ю. Кміт)

Треба старатися дійти до рівноваги в житті.

12. Хто чого шукає, той знайде. (Ількевич, Petruszewicz)

Говорять про такого чоловіка, що шукав собі напасті і попав у біду. Пор. Wander ІІ, Gut 238; Симони 2447; Славейков ІІ, 173; Adalberg Szukać 1.

13. Хто шукає, той найде. (Kolberg Pokucie)

Приказка основана на св. письмі. Пор. Wahl І, 59, 90; Гильфердинг 2822: Adalberg Szukać 6.

14. Шукав поліпшіньи, найшов собі погіршиньи. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, якому не вдалася спекуляція на поліпшення його стану. Пор. Wander ІІІ, Gut 238; Adalberg Polepszenie 1.

15. Шукав, чого не загубив, а найшов, чого не шукав. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що шукав собі напасті і наскочив на велике лихо. Пор. Brzozówski Szukać 1.

16. Шукав, шукав, просив Бога, щоб не найшов. (Комарно)

Шукав чогось такого, що йому було не миле, приміром жінки, що втекла від нього.

17. Шукає вітра в поли. (Ількевич)

Шукає сам не знає чого.

18. Шукає вчорайшого дня. (Сороки)

Шукає чогось такого, чого не може найти. Пор. Liblinský 152; Adalberg Szukać 13; Čelakovský 567.

19. Шукає другої голови та вчорашної днини. (Богородчани)

Шукає сам не знає чого. Пор. Даль І, 219.

20. Шукає си ключки. (Нагуєвичі) … зачіпки. (Нагуєвичі)

Шукає собі напасті.

21. Шукає собі приключки. (Kolberg Pokucie) … напасти. (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього числа.

22. Шукає, чого не згубив. (Нагуєвичі)

Говорять про злодія, який шукає чогось такого, щоби міг украсти. Пор. Adalberg Szukać 4.

23. Шукає, шукає, а просит Бога, щоби не здибав. (Kolberg Pokucie)

Варіант до ч. 13. Brzozówski Szukać 4.

24. Шукай вітра в поли. (Жидачів)

Говорять про річ украдену, або таку, що пропала безслідно. Пор. Носович с. 320; Даль І, 329; Пор. Adalberg Szukać 10.

25. Шукай вітра в поли, а блохи в сорочці. (Підгірки)

Жартливе розширення того ж варіанту, що й у попереднім числі. Блоху в сорочці не легко зловити.

26. Шукай за мнов, а я за тобов буду. (Нагуєвичі)

Говорить жінка до чоловіка, шукавши його довший час по місті в сутолоці в торговий день.

27. Шукай, падай, ані сліду нема! (Нагуєвичі)

Говорять, шукаючи чогось довго і даремно.

28. Шукай хоць під землев. (Нагуєвичі)

Шукай і не знайдеш ніяк. Пор. Славейков І, 210.

29. Що шукав, то найшов. (Львів)

Говорять з притиском про чоловіка, що знайшов собі якусь напасть. Пор. Гильфердинг 3489.

30. Я за тобою шукаю, а ти ту. (Лучаківський)

Говорить чоловік до чоловіка, якого даремно шукав по різних місцях, і знайшов у зовсім несподіванім місці.

31. Якої галузи шукаєш? (Нагуєвичі)

Говорять напасникові, що шукає собі зачіпки. Галуза – тобто: така, на якій би він міг повіситися.

Шуляти

1. Аби мені ним по під ніс шульили. (Криворівня)

Аби мені за нього докоряли. Тобто: не хочу.

Шулька

1. Шулька двох годує. (Ількевич)

Шулька – кукурудзяний плід. Образово про пожиточність кукурудзи.

Шум

1. Великий шум, малий дух. (Ількевич)

Говорять про гордого, а маловченого пана.

2. Шум, що не можна, а кишеня порожна. (Ількевич)

Говорять про гордого, а незаможного пана.

Шумівка

1. Ковтнімо собі шумівки. (Дрогобич)

Говорили про горілку, яка при наливанні пускала бульки і яку задля того називали шумівкою.

Шуміти

1. Добре шуміти в чужім. (Ількевич)

Шуміти тут у значенні потішатися чужою шкодою, або чужим терпінням. Така потіха кінчиться звичайно дуже сумно.

2. Шуми до куми. (Lewicki, Ількевич)

Говорять веселому чоловікові, що шукає веселої компанії.

3. Шуми-ліс то. (Гнідковський)

Говорять про веселого чоловіка.

4. Шумит му троха в голові. (Нагуєвичі)

Він трохи підпив собі.

5. Шюмит мині в голові, як у млині. (Ю. Кміт)

Говорила стурбована жінка.

Шумлянський

1. Був Шумлянський, не шумів, був Шептицький, не шептів, і ти Рило не рий. (Дуліби)

Поговірка руських священників з кінця XVIII віку про полонофільські змагання єпископа Рила. поляки зложили про нього свою приказку:

Aż popatrzeć miło,

Jak jedzie ksiądz Ryło.

Шурготє

1. Бідні люде саме шурготє їдьит, а богачі білу капусту. (Нагуєвичі)

Шурготє – відпадки при чищенні капусти, які давніше іноді квасили і давали їсти худобі, або навіть і слугам.

Шурувати

1. Вішурувало би ти очи! (Лолин)

Прокляття.

2. Шурували би тя від кольок що дихнеш, а все аби тя сто вкололо! (Лолин)

Прокляття.

Шустка

1. З шустков сі ни вродив, з шустков ни вмер, а щістє можна трібувати. (Іванівці Ж.)

Говорить такий, що ставить на лотерею.

2. Шустку на сіль, шустку за сіль, а за шустку ’м соли купила. (Угринів Горішний)

Обчислювала свої видатки жінка перед чоловіком, від якого дістала три шустки, із яких дві пропила, а за одну купила солі.