Додаток – Долягати

Іван Франко

Додаток

1. Без додатку товару не берут. (Дрогобич)

Продаючи товар, продавець дає купцеві свій посторонок, воловід чи оброть; при сипкім товарі все жадають причинку. Лише «бабський» товар, кури, яйця, набіл іде без додатку.

2. Додатки на всі статки. (Нагуєвичі)

Хвалиться той, хто дістав.

3. Додаток як до перцю за грейцар. (Дрогобич)

Сміються з такого, хто до якоїсь незначної покупки конче домагається ще додатку.

Дождати

1. А бода-с не діждав ночи!(Нагуєвичі)

Прокляття, щоб ти вмер ще за дня.

2. Бодай єс сі так діждав потіхи по своїх дітьох. (Нагуєвичі)

Прокляття батькові, вважається дуже поганим, бо діти нічого не винні.

3. Дасть Бог діждати. (Нагуєвичі)

Формула, якою обов’язково попереджають усяку розмову про найближчу будущину, мовляв: зробимо те й те, коли дасть Бог дождати.

4. Дасть ти Бог, але ти того не дождеш. (Коломия)

Іронічно: помреш швидше.

5. Дождав ся раз пшеничних паляниць. (Гнідковський)

Доробився достатку.

6. Дождала ся баба гречаної паски. (Борщів)

Замість сподіваного добра дожила клопоту або сорому. Пор. І, Баба 26.

7. Отто-м сі діждав потіхи! (Нагуєвичі)

Говорить батько про своїх зледачілих дітей.

8. Хто не діжде, той долежит. (Нагуєвичі)

Жартлива відповідь на сумовите пророковання: я того не діжду.

Дожити

1. Бода-с не дожив свjитої неділі! (Нагуєвичі)

Свята неділя крім звичайного має значення спеціально «Зелена неділя».

2. Дожив красного віку. (Нагуєвичі)

Себто дожив глибокої старості в здоровлю.

3. Дожив сотої паски. (Ясениця Сільна)

Говорили про старого Когута, що вмер проживши сто літ.

4. Дожиєш, чоловіче, до самої смерти. (Дрогобич)

Так кепкують із ворожби циганок.

5. Коби тілько до смерти дожити. (Лучаківський)

Жартують у лихій пригоді, бо відомо, що ані більше, ані менше ніхто й не доживе.

6. Ми того не дожиємо. (Нагуєвичі)

Повторяють селяни, коли їм говорити про кращу будущину.

7. Хто дожиє, той увидит. (Ясениця Сільна)

Говориться про якусь не дуже близьку будущину.

[Доповнення 1910 р.] 8. Коби-м вже дожив до краю. (Тростянець)

Зітхає чоловік, якому надокучило злиденне життя.

Дозірність

[Доповнення 1910 р.] 1. Таку дозірність маю від нього. (Ю. Кміт)

Дозірність – захід, догляд, запомога.

Доїдати

1. Не доїдаю, не допиваю; тай таке моє життє. (Комарно)

Жалувався бідний чоловік.

[Доповнення 1910 р.] 2. Не доїдаю й не досипаю. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік бідуючи. Пор. І, 156.

Доїзд

1. Без доїзду жиє. (Климець)

Живе осторінь від села, в такім місці, куди не можна возом доїхати.

2. Там такий доїзд, як із сіний на під. (Нагуєвичі)

Сказано про гірське село, до якого тяжко доїхати.

Доїсти

1. Не доїм, не доспю, слава Богу, що жию. (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, що проте тішиться своїм життям. В іншім значенні у поляків. Adalberg Dojeść 2.

Доїхати

1. А то му доїхав! (Нагуєвичі)

Значить допік, помстився на нім.

2. Доїхав му кінцьи. (Нагуєвичі)

Значить доконав його, прикрутив.

3. Не доїду, то дійду. (Нагуєвичі)

Значить – а таки дістануся на задумане місце.

4. Не доїхавши назад вертати – сміх людьом сказати. (Голобутів)

Зачавши якесь діло, соромно не докінчити його.

Доказати

1. Ану докажи тої штуки! (Нагуєвичі)

Значить зроби щось таке трудне або неможливе.

2. Доказав, як заяць кобилі. (Коломия)

Не зробив нічого злого, оказався безсильним. Пор. вище Догодити 2.

3. Доказує всякі дива. (Дрогобич)

Говорили про паяца, що «пускав комедію» на ринку.

4. Доказує, як паяц на ярмарку. (Дрогобич)

Давніше їздили до Дрогобича на святодушну ярмарку буди з паяцами, яких гра робила на міщан сильне враження.

5. Не докажеш того нізащо в світі. (Нагуєвичі)

Це діло трудне або й неможливе.

Доклад

1. Без докладу ситий не буде. (Коломия)

Значить поки собі не доложить, поки не наїсться.

2. На докладь тобі скажу. (Нагуєвичі)

Значить докладно, можу це доказати.

Докладати

1. Докладав хлопа на пана. (Нагуєвичі)

Як хтось після смачної, добірної страви закусує чорним хлібом або бульбою або бобом.

2. Чим більше докладай, тим дужче горит. (Лімна)

Говорять про огонь, але, також про сварку: чим більше один лається, тим більше відповідає другий. Пор. Wander IV, Zulegen 1.

Докладно

1. Вже му так докладно говорю, як лопатов у голову кладу. (Дрогобич)

Отже, а він не розуміє.

Доклигати

1. Аби доклігав до весни. (Батятичі)

Говорив хоровитий, старий чоловік.

Докликатися

1. Не докличеш сі нікого, аби-с тріс. (Нагуєвичі)

Хата пуста, приміром у жнива, то хворому в хаті дуже важко.

Доктор

1. Бодай ті возили до дохторів, аби ти ради не могли дати. (Нагуєвичі)

Прокляття, їздити до лікарів, уже само собою, без огляду на хворобу, велике нещастя, бо вимагає коштів.

2. На селі дохтор піч, а свиня астроном. (Карлів)

Приказка основана на анекдоті про астронома, що ночуючи у мужика бачив, як той лічиться лягаючи животом на гарячу піч, а вивіщувавши з зір, що вночі буде гарна погода, велів постелити собі на дворі, хоч мужик остерігав його, що «мої свині ворожать дощ» і справді дощ застукав його.

3. Тут ніякі дохтори не поможуть. (Нагуєвичі)

Чоловік умирає або вже вмер.

4. Хочеш, я ти буду за дохторьи? (Нагуєвичі)

Жартливо пропонує парубок дівці, яка пожалувалася йому, що її щось болить.

5. Я тому не доктор. (Рогатин)

Значить не можу порадити ані помогти. Говориться про всяку злу пригоду, не лише про хворобу.

Докучити

1. Аби-м му в якім способі будь докучив, а то ані о! (Нагуєвичі)

Приклад народної полілоквії, замість як йому не докучив.

2. Докучив му, як слота. (Нагуєвичі)

Осінні сльоти даються дуже взнаки.

3. Не докучит так пес, як вош. (Березів)

Образово: не докучить так явний, голосний противник, як потайний та невідступний.

4. Ни хочу Богови докучьити. (Жидачів)

Говорив чоловік, якому докоряли, що не часто ходить до церкви.

Долегливість

1. Шо ти за долегливість у мене? (Нагуєвичі)

Питала господиня служницю, яка чогось була розплакалася.

Доли (Діл)

1. Долами, горами, ходи дівчьи з нами. (Нагуєвичі)

Так мандрівні підмовляли дівчат, аби йшли з ними.

2. З долу дістанеш. (Нагуєвичі)

Значить по скінченій роботі виплата. Також жартлива погроза: наб’ю по заді.

3. На долах весна, а в горах ще зима. (Уриче)

Говорить гірняк, завидуючи долянам довшої весни.

4. На долах житній хліб, а в горах вівсяний. (Дидьова)

Говорять бойки, що з привички не дуже то й кохаються в житнім хлібі.

5. На долах світ широкий. (Уриче)

Говорить гірняк, що за горами не бачить світа.

6. Пішов на доли, не верне ніколи. (Уриче)

Говорили про людей, що в тісні роки ходили з гір на Поділля.

Долина

1. В долину треба гальмувати. (Дуліби)

Значить не надто скоро спускатися. Уживають і образово: в житті не слід опускатися і падати духом, хоч біда докучає.

2. Вже міні в долину йде, а тобі ще в гору. (Карлів)

Значить я постарівся, ослаб, а ти ще в повній силі. Пор. Wander IV, Thalab 1.

3. З долини платити. (Дрогобич)

Значить по доконаній роботі, в протиставленій до плати з гори.

4. Мала долина, як умре дітина, але як умре тато-мама, то велика яма. (Довжанка)

Долина тут у значенні: хиба, страта, ущербок.

5. Тяжко долини з горами зрівнати. (Збараж)

Образово: тяжко зрівняти бідних з багачами.

6. Тяжко з долини в гору йти, а з гори в долину легко. (Карлів)

Образово: з бідності доробитися маєтку, але готовий легко розтратити.

7. Через долинку – тай у гостинку. (Darowski)

Говорять про близьку рідню, до якої не далеко йти.

8. Що в долину, то не в гору. (Дидьова)

Легше і їхати і йти.

9. Як у долину їдеш, то гальмуй, а як у гору, то четвери. (Ясениця Сільна)

Образово: як тобі добре діється, то здержуй себе, як лихо, то шукай у людей підмоги.

Доложити

1. Доложив си, нівроку му! (Нагуєвичі)

Значить наївся здорово, з’їв багато.

2. Доложи – дістанеш. (Дрогобич)

Говорить купець продавцеві, жадаючи вищої ціни.

3. Так му доложив, аж му боки облізли. (Лучаківський)

Значить набив його.

4. Як си не доложу, то й робити не можу. (Нагуєвичі)

Говорив наймит, допоминаючися більше їсти.

5. Як ти доложу, то ти більше не треба буде. (Нагуєвичі)

Значить як іще почну бити.

Долоня

1. Ану по долоньох: дай ти Боже щістьи! (Нагуєвичі)

Добиваючи торгу, купець з продавцем б’ють один другого по долонях, приговорюючи: Дай Боже щастя!

2. В єдну долоню ті затулю. (Нагуєвичі)

Ти такий малий та немічний.

3. Виложив му як на долони. (Комарно)

Значить вияснив, витолкував. Пор. Záturecky 46.

4. Ей, то мі долоні свербит, буду гроші рахувати. (Нагуєвичі)

Народне вірування, що коли свербить долоня, доведеться тому швидко лічити гроші. У німців це значить охоту до бійки. Пор. Wander II, Hand 880. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 398.

5. Закленула долоні як за небіжчиком. (Нагуєвичі)

Звичайний жест жінок, що плачуть за покійником – закленути (тобто стиснути і сплести пальцями) долоні, покласти їх на животі, а потім раптово розпустити і піднести вгору.

6. З долоні ти не вичитаю, що ти за чоловік. (Коломия)

Я тебе ближче не знаю. Натяк на хіромантію, якою у нас звичайно займаються циганки.

7. Лиш єдну долоню ти дам, більше ти не треба. (Борислав)

Значить лиш раз тебе вдарю, навіть не кулаком, але долонею.

8. На цілу долоню завгрубшки. (Нагуєвичі)

Долоня, як і інші часті тіла, служила колись мірою у людських зносинах; останки цього звичаю лишилися ще й досі в людовій практиці. Долонею міряють приміром грубість сала у зарізаного вепра.

9. Поплюй в долоні тай до роботи! (Нагуєвичі)

Значить візьмися до роботи. Загальний звичай робітників плювати в долоні, беручи в руки якийсь важкий знаряд.

10. Святила би ся широка долонь! (Дидьова)

Значить добре там у хаті, де багато робітників.

11. Та що йому! В долоню плюй і бороду смаруй! (Сороки)

Значить йому байдуже всяка біда. Образ не зовсім ясний.

12. Тебе би лиш на єдну долоню положити, а другов розплескати. (Ценів)

Значить ти такий м’який та слабосилий.

13. Тут на долоню давай! (Ценів)

Говорять, коли хтось обіцяє таке, чого не може зараз дати.

14. Як на долони видно. (Нагуєвичі)

Значить так близько, видно виразно.

15. Як на долони волосє виросте. (Lewicki) Коли на моїй … (Нагуєвичі)

Отже, тоді це буде. Характеризується неможливість даної речі. Пор. Adalberg Dłoń; трохи подібне у німців про неможливість смикати волосся з долоні, див. Wander II, Hand 256. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 235.

Долото

1. Долото ликнув, а свідром ся дивит. (Лучаківський)

Говорять про завидющого, твердосердого чоловіка. Пор. Adalberg Dłutko 1.

2. Не встигне баба долото згризти. (Лучаківський)

Говорять іронічно, коли хтось нахваляється зробити незабаром якесь трудне діло. Граматична конструкція тут така: «Ще не … згризти, а я вже це зроблю».

Доля

1. Від лихої долі не сховаєш сі. (Сороки)

Вислів фаталізму. Лиха доля уявлена як щось таке, що шукає за чоловіком по всяких закамарках. Пор. Wander І, Geschick 6.

2. Дай ти Боже таку долю, як фасолю, а щістє як макогін! (Милованє)

Доля має двояке значення, а власне те, що в німецькому Schicksal, і спеціальне – муж або жінка.

3. Доле-ж моя нещаслива, гречка ми ся не вродила, а все рудяки! (Сваричів)

Приказка пішла з анекдота про антагонізм між попами і дяками. На празнику попи посідали при старшім кінці стола, виїдають усе що ліпше, а дякам при сірім кінці передають недоїдки. Ще й на кінці підпивши собі починають приспівувати: «Доле ж моя» і т. д., а останні 3 слова з натиском і повторяючи як рефрен: а-все-ру-дяки! Дяки відчули зневагу і зачали й собі співати: «А ми собі дяченьки, купимо табаченьки, тай-по-па-ху-єм, тай попахуєм».

4. Доленька, як бандоленька, а щістє як макогін. (Ясениця Сільна)

Жартливо – жінка й муж.

5. Доля не мачоха. (Сороки)

Значить посердиться тай помилує.

6. За такою долею жити, – ліпше зав’язати хусткою очі тай з водою. (Сороки)

Тут спеціально: з таким мужем або з такою жінкою. Пор. пісню:

Моя доля в коршмі лежит,

Нагайочку в руках держит.

7. Лихої полі конем не об’їдеш. (Яворів)

Що чоловікові суджено, те його не мине. Лиха доля тут уявлена як калюжа серед дороги. Пор. Adalberg Dola 2; Čelakovský 159; Wander IV, Schicksal 10.

8. Лихої долі собі не вгадаєш. (Добросин)

Значить не зміркуєш наперед, женячися або виходячи заміж, чи подружжя буде добре, чи лихе.

9. Нема ні долі без божої волі. (Лучаківський)

Це ще зм’якшує її фаталізм.

10. Ніхто не знає, де кого доля чекає. (Комарно)

Якби знав, то може б і обминув. Пор. Adalberg Dola 3.

11. От то долі, як бандолі! (Нагуєвичі)

Значить лиха доля, погане життя.

12. Своєї долі і конем не від’їдеш. (Лучаківський)

Від судженої або судженого ніяк не відсахнешся. Пор. вище ч. 1, 7.

13. Своїй долі ніхто не рад. (Снятин)

Все йому здається, що при іншій долі був би щасливіший. Пор. Wander І, Geschick 5; IV, Schicksal 9.

15. Така доля, як боднарові злидні. (Сілець Беньків)

Значить не переводиться ніколи, не кращає.

14. Ти свою долю в неділю проснідала, а в п’ятницю проспівала. (Яворів)

Говорять дівці, що нещасливо вийшла заміж і нарікає, мовляв: тебе Бог карає за те, що в п’ятницю співала, а в неділю їла до служби божої.

16. Тьигни сі, доленько! – Богдай здоров, синоньку! (Сороки)

Кепкують із чоловіка, що ледве-ледве видержує в злиднях.

17. Хто має добру долю, ходит з попідбиваними очима (Коломия)

Жартують із жінки, що ходить із попідбиваними очима.

18. Як буде доля, то буде й льоля. (Ількевич)

Льоля – в дітськім жаргоні сорочка. Як буде щастя, то буде й біла сорочка, значить економічний достаток.

[Доповнення 1910 р.] 19. Таку вже долю маю, що мушю погребувати жьони. (Ю. Кміт)

Говорив чоловік, ховаючи третю жінку.

[Доповнення 1910 р.] 20. Я свою долю у неділю проснідала, а у пєтницю проспівала. (Жидачів)

Говорить жінка бідуючи замужем після веселого дівування.

Долягати

1. Де кого долігає, там руков сягає. (Ількевич)

Значить хто має який клопіт, той шукає способу зарадити йому. Пор. Adalberg Dolegać 3; Osm. 244.

2. Дольигло ми до самого серцьи. (Нагуєвичі)

Значить підійшла жура, напала турбота.

3. Кождий має, що го долягає. (Гнідковський)

Кожний має свою грижу.

4. Як му дуже доляже, тогди все скаже. (Вікно)

Говорили про «твердого», мовчазливого чоловіка, якого жерла якась грижа, а годі було довідатися, чого йому хибує.