Дурний
Іван Франко
1. Або ти дурний, або розуму не маєш. (Ценів)
Говорить чоловік такому, якого досі вважав розумним.
2. Вже я такий дурний не буду. (Коломия)
Говорить чоловік, що дав себе раз піддурити. Пор. Adalberg Głupi 8.
3. Ви гадаєте, що я такий дурний, як обідраний? (Ценів)
Говорив бідний чоловік, якого багачики мали за дурня.
4. Від дурного чую тай сі не дивую. (Жидачів)
Пор. Дурень ч. 2.
5. Він тя дурним кладе. (Тухля)
Значить уважає тебе за дурня.
6. Всьо по дурному йде. (Нагуєвичі)
Робиться неоглядно, без плану.
7. Всьо то з дурного розуму. (Нагуєвичі)
Коли хтось зробив якусь дурницю, сам не підозріваючи її глупоти.
8. Говори такому дурному, як єс сам! (Нагуєвичі)
Сердита репліка на дурну бесіду.
9. Гуджа, гуджа! Ти такий дурний, як твій господар. (Буданів)
Примовляють псу, що завзято, але без причини гавкає.
10. Дурна голова ні посивіє, ні полисіє. (Лучаківський)
Фізіологічна обсервація, зрештою науково ані досвідом не умотивована. Пор. Wander III, Narr 214.
11. Дурна голова – ногам морока. (Ценів)
Дурний чоловік зайде на кепську дорогу і мусить набивати ногами. Пор. Schleicher 168; Wander III, Narr 214.
12. Дурна твоя бесіда. (Нагуєвичі)
Значить говориш дурне.
13. Дурна твоя голова. (Нагуєвичі)
Значить ти не вмієш собі порадити, губишся в пустих догадах.
14. Дурна ті сі робота взьила. (Нагуєвичі)
Значить ти розпочав дурне, безцільне діло.
15. Дурна хихо, прийшло і тобі лихо. (Нагуєвичі)
Допікають жартливій та сміховатій дівчині, на яку впало нарешті лихо.
16. Дурна, що плаче вона; най плаче він, що бере біду в дім. (Комарно)
Приговорюють, коли молода йдучи до шлюбу «по старому звичаю» плаче.
17. Дурне ти сі голови чепило. (Голобутів)
Ти зайнявся якоюсь дурною думкою або роботою.
18. Дурне як теля. (Замулинці)
Кажуть про всякого, хоч би й дорослого, а непорадного чоловіка. Пор. Adalberg Głupi 62.
19. Дурний аж ся крутит. (Кобиловолоки)
Впавши на якусь немудру думку, що видається йому новою, він не може сидіти спокійно, поки не поділиться нею з кимось. Те саме у поляків Adalberg Głupi 20.
20. Дурний але дужий. (Ценів)
Говорять про міцного, але тупоумного чоловіка. Пор. польське: Głupi ale zdrów, Adalberg 17.
21. Дурний бим був, як бим тебе слухав. (Нагуєвичі)
Значить ти говориш глупо або хочеш мене одурити.
22. Дурний варіят. (Жидачів)
Значить божевільний, напасливий чоловік.
23. Дурний галай. (Нагуєвичі)
Галай – крикун, співак.
24. Дурний Гриць не видав ваганиць. (Теребовля)
Говорять, коли хтось дивується якійсь зовсім звичайній речі. Пор. Гриць ч. 21.
25. Дурний дає, а розумний бере. (Ількевич, Petruszewicz)
Звичайна життєва практика. Пор. Schleicher 173; Даль ІІ, 8; Wander ІІІ, Narr 336, 911; Носович 298.
26. Дурний дурне говорит. (Нагуєвичі) … провадит. (Збараж)
Нічого іншого не слід від нього й надіятися. Пор. Wander III, Narr 790. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 57.
27. Дурний, дурний, ану здури го. (Нагуєвичі)
Значить не такий дурний, як видається.
28. Дурний дурного найшов. (Нагуєвичі)
Коли розмовляють два дурні.
29. Дурний з верху. (Замулинці)
Дурень часто криком та штурканцями вміє поставити на своїй.
30. Дурний змудріє, як зголодніє. (Стрий)
Голод учить розуму.
31. Дурний його піп хрестив. (Головацький Збірки)
Значить він також дурний від самого охрещеня. Це так делікатцо, щоб не скидати його дурноти на батька й матір.
32. Дурний і в Кієві не купить, розуму. (Ількевич)
Взагалі ніхто розуму не купить, як свого не має. Пор. польське: Głupi і w aptece rozumu nie kupi, Adalberg Głupi 53.
33. Дурний і дурне торочит. (Замулинці)
Глупий глупе говорить.
34. Дурний коли мовчить, то за мудрого уходить. (Ількевич)
Увага, яку люди роблять звичайно аж тоді, коли мнимий мовчучий мудрець обізветься яким глупим словом. Уже римляни говорили: Si tacuisses, philosophus mansisses. Пор. Adalberg Głupi 89.
35. Дурний Микита поїв котьита. (Нагуєвичі)
Приказка основана на анекдоті про дурня Микиту, якому мати веліла піти на піч і їсти пироги, а він не знайшовши пирогів, поїв живі котята і потім жалувався матері: «А чого ваші пироги драпаються?»
36. Дурний нічим ся не журит: пє горівку, файку курит. (Petruszewicz)
Говорять про самозадоволеного самолюба, що не дбає ні про що крім власного спокою. Пор. Wahl I, 150; Adalberg Głupi 99.
37. Дурний носит серце на язиці, а мудрий язик у серци. (Замулинці) … мудрий у серці. (Ількевич)
Дурний що має на серці, те й виговорить, а мудрий говорить лише те, що корисно для інших.
38. Дурний плота ся чіпає. (Кути)
Йому вистачить найменша причина, щоб знайти собі напасть.
39. Дурний тебе піп хрестив тай портки спусив. (Нагуєвичі) … іще над тобов штани … (Теребовля)
Лають дурного чоловіка, пор. ч. 29, Носович 299.
40. Дурний тим сі величає, що розуму не має. (Нагуєвичі)
Він тим і дурний, що не вміє закрити своєї дурноти.
41. Дурний той, що деревину в лісі, а дівку в селі кохає. (Болехів)
Бо деревину в лісі хто хоче зітне; а дівку в селі хто хоче візьме.
42. Дурний ще дурнішого знайде. (Станіславів)
І оба погодяться. Пор. Adalberg Głupi 106.
43. Дурний як бовт. (Нагуєвичі)
Бовт і дурний, куди його пхають, він туди йде, У поляків: Głupi jak but, Adalberg Głupi 57.
44. Дурний як гуцул. (Кути)
Це вже покутяне таке зложили, що гуцул дурний. Пор. польське: Głupi jak chachoł małorosyjski, Adalberg Głupi 60.
45. Дурний, як з мокров головов. (Рогатин)
Значить мов божевільний, якому ллють воду на голову.
46. Дурний як кіл у плоті. (Коломия)
Про недорікого, непорадного чоловіка.
47. Дурний як сак. (Лучаківський)
Лають непорадного, неповертливого дурня. Пор. Adalberg Głupi 80.
48. Дурний як табака в розі. (Дрогобич)
Не знає, не тямить нічого. Пор. Adalberg Głupi 86.
49. Дурний як турецький кінь. (Мінчакевич, Ількевич)
Турецький кінь має усталену славу, пор. далі під Кінь.
50. Дурний, як х-й воловий. (Львів)
Бо має подобу чогось правдивого, а до справжнього діла нездатний.
51. Дурний як цап. (Нагуєвичі)
Цапа, звіря дуже зручного і характерного, покладено у нас замість барана; в старих грецьких приповідках символом дурноти скрізь являється баран або вівця, пор. Тимошенко с. 37; Adalberg Głupi 74. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 44.
52. Дурний, як цілий світ. (Жидачів)
Чому цілий світ має бути такий як дурень?
53. Дурний як ціп. (Львів)
Як ним махають, так він б’є.
54. Дурний як чіп. (Нагуєвичі)
Лають нездарного, недогадливого чоловіка. Пор. Adalberg Głupi 65.
55. Дурний як ямницький піп. (Ямниця)
Там у селі довгі літа був напів божевільний піп.
56. Дурним вродився, дурним загине. (Григорів Б.)
Значить дармо надіятися, щоб порозумнішав.
57. Дурними плоти городьит. (Березів)
Значить він такий дурний, що якби його поставив замість кілка в плоті, то й то б стояв.
58. Дурних не сіют, не орут, самі сі родьит. (Нагуєвичі)
Дурні самосівні. Пор. Симони 666; Wander III, Narr 272, 885; Čelakovský 210; Muka 1088; Adalberg Głupi 24, 150, 160. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 562.
59. Дурні тебе куми тримали. (Гнідковський)
Значить ти дурний від самого хресту.
60. Дурного всюди бют. (Нагуєвичі)
Бо він усюди внайде собі зачіпку. Пор. Adalberg Głupi 36.
61. Дурного гляба й попові кропилом урозумити. (Гринява)
Йому не поможе й авторитет церкви.
62. Дурного дурно вчити. (Коломия)
Він нічого не навчиться через тупоумство. Пор. Adalberg Głupi 34.
63. Дурного і в церкві бют. (Нагуєвичі)
Бо він скрізь щось таке зробить, за що б’ють. Пор. Симони 564; Adalberg Głupi 31. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 244.
64. Дурного похвала – мудрого догана. (Збараж)
Що дурень хвалить, то вже певно не мудре. Пор. Muka 1086; Adalberg Głupi 154.
65. Дурного пригода, мудрого наука. (Снятин)
Мудрий тим і мудрий, що вчиться з помилок дурного. Пор. Wander ІІІ Narr 238.
66. Дурного хрести, дурний каже: «Пусти!» (Сапогів)
Значить, і те, що йому на добро виходить, він уважає своєю кривдою.
67. Дурної голови і волосє не держить ся. (Львів)
Значить дурень лисіє. Пор. навпаки ч. 10.
68. Дурному Бог щістьи дає. (Нагуєвичі)
Загально розширена віра, що дурників Бог любить. Пор. Adalberg Głupi 182.
69. Дурному вічна память. (Лімна)
Іронічно, бо дурного забувають швидко. Пор. Wahl 1, 147; Носович 299; Симони 2685.
70. Дурному все увійде. (Замулинці)
Бо йому ніхто не подивується. Пор. Wander III, Narr 718.
71. Дурному вступи сі з дороги. (Нагуєвичі)
Бо з ним легко дійти до сварки. Пор. Adalberg Głupi 47.
72. Дурному дурна радість. (Нагуєвичі)
Він тішиться й таким, чим не варто тішитися. Пор. Adalberg Głupi 16.
73. Дурному дурне в голові. (Замулинці)
Бо він усе думає відповідно до свого нерозвитого розуму.
74. Дурному дурний путь. (Нагуєвичі)
Значить від нього годі й надіятися розумних поступків.
75. Дурному з кроку ступити – сто днів відпусту доступити. (Замулинці)
Значить з дурними не перечся, уступай йому. Пор. Adalberg Dureń 2, Głupi 50, 134.
76. Дурному і Бог не подивує. (Лучаківський)
Бог узагалі нічому не дивується. Пор. Дикарев 1653; Adalberg Głupi 39.
77. Дурному і кадило не поможе. (Жидачів)
Значить хоч його й посвяти, він усе однакий дурень буде.
78. Дурному й Бог сі не противит. (Нагуєвичі)
Не ображайся ж і ти його вибриками. Пор. Wander ІІІ. Narr 451.
79. Дурному і лопатов у голову розуму не накладеш. (Белз)
Він недоступний для розумного думання. Теж і у поляків. Adalberg Głupi 40.
80. Дурному й не тьимки. (Косів)
Значить він робить своє, не оглядаючися на обставини.
81. Дурному й щістьи! (Ценів)
Завидують люди незаслуженого щастя дурному. Пор. Wander Dumm 8 Adalberg Głupi 95, 183.
82. Дурному не порадиш, бо він свій розум має. (Львів)
Йому здається, що він усе розуміє ліпше, то й не послухає нічиєї рада. Пор. Wander ІІІ, Narr 671, 520; Adalberg Głupi 128.
83. Дурному не против сі. (Нагуєвичі)
Бо ніяка суперечка з ним не доведе ні до чого. Пор. Adalberg Głupi 43.
84. Дурному огню в руки не давай. (Дмитровичі)
Значить не давай йому сили, впливу, бо наробить лиха.
85. Дурному пусте в голові. (Теребовля)
Значить він дбає лише про марниці.
86. Дурному синови і батьківське багатство не поможе. (Лучаківський)
Бо його розтратить, не вміючи оцінити.
87. Дурному сі не подивуйте. (Нагуєвичі)
Звиняє батько якесь нерозумне діло свого сина.
88. Дурному сміх і дати. (Лучаківський)
Хоч дати йому що, то він із того смішну дурницю зробить.
89. Дурному треба вибачити. (Белз)
Бо він не зі злості, а з дурноти говорить. Те саме у поляків, Adalberg Głupi 46.
90. Дурному щістє сприяє. (Березів)
Йому щастить. Пор. Wander III, Narr 175. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Glück 93; Даль І, 48.
91. Єден дурний, а другий і того розуму не має. (Нагуєвичі)
Говорять про двох дурних, що водять із собою компанію. Пор. Adalberg Głupi 125.
92. Єден дурний зопсує, сто мудрих не направит. (Нагуєвичі)
Зопсувати легко, направити трудно. Пор. Adalberg Głupi 125.
93. За дурне їм пішло. (Нагуєвичі)
Зачепилися за пусте діло.
94. З дурним не вдавайся, бо й сам дурним зістанеш. (Белз)
До дурного й говорити мусиш по дурному. Пор. Adalberg Głupi 38.
95. З дурним говорити – горохом на стіну метати. (Нагуєвичі)
Значить даремна робота.
96. З дурним ні знайдеш, ні поділишся. (Ількевич) З дурньом … (Мінчакевич) … ні найти ні поділити. (Замулинці) … знайди та сі ни … (Жуків) … знайдеш і не поділиш сі. (Нагуєвичі)
Значить з ним ані не почнеш, ані не скінчиш до ладу ніякого діла. Пор. Adalberg Dureń 5; Głupi 186.
97. З дурним і Пан Біг ладу не дійде. (Голобутів)
Говорять про незгідливість і впертість дурного чоловіка. Пор. Wander III,. Narr 665; Čelakovský 208.
98. З дурним непорадна година. (Нагуєвичі)
Значить годі дійти до ладу. Пор. Adalberg Głupi 177.
99. З дурним ні купити, ні продати. (Голобутів)
Ніяк не дійдеш із ним до єдності. Пор. Wander III, Narr 254.
100. З дурним собі не заходи. (Котузів)
Не починай з ним ніякого діла. Пор. Wander ІІІ Narr 664.
101. З дурного єден сміх. (Нагуєвичі) … єдна сміха. (Голобутів)
Значить із його слів та вчинків хіба сміятися.
102. З дурного си зайшли. (Нагуєвичі)
Зачепилися за пусте діло.
103. Знати дурного по сміху його. (Тисьмениця)
Все, чого дурний не розуміє, він бере на сміх. Пор. Adalberg Głupi 169.
104. На дурного трафило. (Нагуєвичі)
Значить не зумів дати собі ради, поніс шкоду.
105. На дурних світ стоїт. (Нагуєвичі)
Вислів загального почуття, що дурні творять більшість на світі. Пор. Wander III, Narr 924. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 561; Wander ІІІ, Narr 72.
106. Найшов глупий дурного, та нема нич з того. (Мшанець)
Оба разом не зложилися ні на що розумне. Пор. Adalberg Dureń 1.
107. He дай дурному ножьи, бо сі заріже. (Ясениця Сільна)
Не дай йому власті, бо надужиє.
108. Не дурний, все до себе горне. (Коломия)
Значить про себе вміє дбати.
109. Не дурний то вигадав. (Городенка) [Доповнення 1910 р.] Ни дурний то якись вигадав. (Буданів)
Значить вигадка розумна.
110. Нема дурних дома. (Ценів)
Жартливо відмовляються чоловік, якого хтось намовляє на якусь дурницю або на небезпечне діло. Пор. Adalberg Głupi 157.
111. He такий я дурній, як ти розумний. (Сороки)
Значить тобі надармо здається, що я дурний. Пор. Adalberg Głupi 164.
112. Носит сі, як дурний зо ступов. (Нагуєвичі)
Натяк на відому казку про дурня, що одержавши з батьківського спадку одну лише ступу, поліз із нею ночувати на дуба і розбудив розбійників.
113. Ой ти дурний чопе! (Губичі)
Говорять недогадливому чоловікові.
114. Отто дурний розум! (Нагуєвичі)
Кається чоловік розумний, що зробив якусь дурницю.
115. Ото з тебе дурний цап. (Лучаківський)
Лайка на впертого, тупоумного чоловіка.
116. Питав сі дурний дурного: чи больит зуби вмерлого? (Яворів)
Персифлюють розмови дурних людей. Пор. Adalberg Głupi 170.
117. Піди з дурним на раки, а він ловит жаби. (Кобринський)
Він ні до якої спільної праці не здалий. Пор. Adalberg Głupi 117.
118. Пішлеш дурного, тай сам підеш по нього. (Нагуєвичі)
Бо він не зробить, чого тобі треба. Пор. Adalberg Durny 2; Haller 13.
119. Пішли дурного, за ним другого. (Ількевич) … а за ним … (Petruszewicz)
Оба до посилок нездалі і діла не зроблять. Пор. Adalberg Głupi 163; Haller 13. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 539.
120. Пішли дурного за чим, а другого за ним. (Гнідковський)
Пор. вище ч. 117; Wander III, Narr 577; Čelakovský 212.
121. По світі дурних багато, але купою не ходят. (Берлин)
Див. вище Дурень ч. 31.
122. Причепився, як дурний до мила. (Сілець Беньків)
Взявся до безцільної роботи.
123. Сам дурний, других хоче вчити. (Нагуєвичі)
Говорять про зарозумілого а дурного чоловіка. Пор. Adalberg Głupi 175.
124. Смійся дурний з пяного. (Львів)
Оба однаково нерозумні.
125. Такий дурний як фасолє. (Ворохта)
Чому власне фасоля – символ дурноти, не розумію.
126. Такий дурний як чобіт. (Сороки)
Порівняння взяте мабуть із польського, а в дальшій лінії з німецького.
127. Ти таке, як дурному брат. (Нагуєвичі)
Делікатно, не хотівши сказати виразно, що ти сам дурень.
128. Тілько є дурних, але не при купі ходьит. (Підпечари)
Пор. вище ч. 119.
129. То вже й дурному скажи, то зрозуміє. (Нагуєвичі)
Значить річ така проста й ясна. Пор. Wander ІІІ, Narr 1276.
130. То лиш дурних дурити. (Коломия)
А розумний на таке не піде. Говорять брехунові.
131. То ще дурне телє! (Нагуєвичі)
Говорять про дурну, несміливу дитину. Пор. ч. 16, Adalberg Głupi 6.
132. То ще нашого пана Бога великий дурень. (Коломия)
Кепкують із чоловіка, що вдає з себе дуже мудрого.
133. Хоць я дурний, але свій розум маю. (Нагуєвичі)
Реплікує той, кого в розмові назвуть дурнем.
134. Хто дурним уродився, той і в Кієві розуму не купить. (Ількевич)
Далекі подорожі, школи самі ще не дадуть розуму, коли його нема з природи.
135. Хто з дурним пристає, сам ся дурним стає. (Карлів)
Компанія з дурними ніколи розумному чоловікові не виходить на добро. Пор. Wander ІІІ, Narr 573, 941.
136. Що він за оден? От дурного потіха. (Нижнів)
Делікатно: великий дурень, яким може тішитися лиш такий же дурень, як і він.
137. Що дурний згубит, то мудрий знайде. (Збараж)
Дурний того не цінить і не береже. Пор. Adalberg Głupi 52.
138. Що дурний робить? Воду міряє. (Ількевич, Petruszewicz)
Значить робить таку річ, якій нема ні кінця ні мети.
139. Що дурний робить? Плює та хапає. (Ількевич)
Робить безцільну річ.
140. Що дурний не дочує, то вимислит. (Цуцилів)
Точно не передасть нічого.
141. Що дурному по розумі? (Ількевич)
Йому байдуже до того, чого не має. Пор. Wander III, Narr 971.
142. Що дурному по розумі, коли го не має? (Лучаківський)
Повніший варіант ч. 139, пор. Adalberg Głupi 1.
143. Як з дурним найдеш, то ся не поділиш. (Лучаківський)
Пор. вище ч. 94.
144. «Який ти дурний!» – «Най буде, то я собі дурний, не вам». (Комарно)
Резолютна відповідь хлопця, якого вилаяли дурнем.
145. Я не в дурного хаті ночував. (Городок)
Значить, і сам іще не втратив розуму.
146. Я не дурний, як потому. (Нагуєвичі)
Значить по шкоді й я навчуся розуму.
147. Я не такий дурний, як вам сі здає. (Нагуєвичі)
Реплікує той, кого вважають за дурня. Пор. Adalberg Głupi 165.
148. Дурний розум го опанував. (Кукизів)
Значить він був розумний і раптом здурнів.
149. Дурний, хоць му в лоб стріль. (Нагуєвичі)
Словами його не нарозумиш. Пор. Adalberg Głupi 27.
150. Дурний, хоць му очи вибери. (Нагуєвичі)
Ні на чім не розуміється. Пор. Adalberg Głupi 26.
151. Дурної голови ані довбні не розіб’є. (Тисьмениця)
Значить ніяким доказом її не переконаєш.
152. Коли-с дурний, то лізь у болото. (Лучаківський)
Значить роби щось дурне та непотрібне.
153. Став єм як дурний. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, коли його заскочить якась несподіванка, якої причин він не розуміє.
154. То ще дурний туман! (Нагуєвичі)
Значить чоловік непорадний, недогадливий.
155. Ци ти дурний, ци лиш розуму не маєш? (Нагуєвичі)
Значить чи з роду дурень, чи лише в данім разі не обдумав гаразд діла?
156. Що з дурним порадиш? (Нагуєвичі)
Значить йому не порадиш, не даси розуму.
157. Я в тім дурний. (Нагуєвичі)
Я на тім не розуміюся, цим ділом не займався.
158. Як дурний, то вже на нім і с-ти їздити? (Нагуєвичі)
Протестує чоловік, якого мають за дурня і якого задля того надуживають до найгіршої роботи.
[Доповнення 1910 р.] 159. Багато дурних, но не в купі ходьит. (Вербовець)
Пор. т. ІІ, Дурний 121.
[Доповнення 1910 р.] 160. Дурне як гуска. (Ю. Кміт)
Говорять про малу дитину.
[Доповнення 1910 р.] 161. Дурний дивує ся, де відьма молоко бере. (Ю. Кміт)
Не знає, що на те порадити.
[Доповнення 1910 р.] 162. Дурний не зійде з розуму.
Бо нема з чого сходити. Пор. Даль І, 570.
[Доповнення 1910 р.] 163. Дурний тим сі тішит, що дурний. (Хотінь)
Не почуває свої дурноти. Пор. українське: раденький, що дурненький.
[Доповнення 1910 р.] 164. Дурний як чобіт. (Вербовець)
Пор. т. ІІ, Дурний 123.
[Доповнення 1910 р.] 165. Дурних дуже багато, лиш ласка божа, що разом не ходьи. (Карлів)
Пор. вище ч. 159.
[Доповнення 1910 р.] 166. Дурного бог научит. (Тростянець)
Образово: життєві пригоди навчать його розуму.
[Доповнення 1910 р.] 167. Дурному Бог поміч. (Тростянець)
Бо він сам собі не вміє помогти.
[Доповнення 1910 р.] 168. З дурним ся не нагадав, з смаркатим ся не наїв. (Стібно)
Нагадатися: тут у значенні наговоритися.
[Доповнення 1910 р.] 169. Ліпший дурний покірний, як гордий розумний. (Тростянець)
З таким легше дійдеш до ладу.
[Доповнення 1910 р.] 170. На дурну нема кари. (Ю. Кміт)
Бо вона не розуміє що робить.
[Доповнення 1910 р.] 171. Не кажи дурному перднути, бо він ся вс-е. (Монастирок)
Пор. т. ІІ, Дурень 59.
[Доповнення 1910 р.] 172. Нема дурних, пішли ліс малювати. (Вербовець)
Жартливе речення; ліс малювати – дурна робота.
[Доповнення 1910 р.] 173. Не такий дурний як вобдертий. (Вербовець) Я не такий дурний як обідраний. (Ценів)
Говорять про бідного, але розумного або дотебного чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 174. Хиба би я дурна була, розуму ни мала. (Ю. Кміт)
Поетична ампліфікація замість: я собі не дурна.