Загибіль – Закрити

Іван Франко

Загибіль

1. Вже-м гадав, що загибіль моя. (Нагуєвичі)

Оповідає чоловік про перебуту небезпечну пригоду.

2. Пішло му на загибіль. (Нагуєвичі)

Говорять про хвору скотину або й про хворого чоловіка, якому не помагають ніякі ліки.

Загиблиця

1. Загиблиці на нас приходит. (Нагуєвичі)

Прийдеться гинути.

Загибок

1. Нам до загибку приходит. (Карлів)

Прийдеться загибати.

Загинути

1. Ти йому не дай загинути, а він тобі не дасть на світі жити. (Кути)

Говорять про бідного приймича, прийнятого господарем на хозяйство, який потім докучає своєму прибраному батькові.

Загиритися

1. А загирив бис сі зо шумом! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти пропав зі всім своїм господарством і зі своїм родом.

2. Загирив сі до хтему. (Борислав)

Пропав до разу, безслідно.

Загін

[Доповнення 1910 р.] 1. Якись я загін обігнав. (Ю. Кміт)

Говорить робочий чоловік, що в своїм житті виорав і вижав багато загонів.

Загладитися

1. А загладив бис сі, аби по тобі й сліду не було! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти пропав безслідно.

Заглядати

1. Будеш заглядав так як сорока в кістку. (Коломия)

Себто цікаво і заразом пожадливо.

Загнати

1. Загнав го в глухий кут. (Нагуєвичі)

Поставив у безвихідне положення, наробив клопоту.

Загнівати

1. Загніваний на смерть. (Станіславів)

Себто не на міфічну персональну смерть, а так, що з кимось до своєї смерті не хоче мати ніякого діла.

[Доповнення 1910 р.] 2. Загніваний, як би му хто в кишеню наср-в. (Маріямпіль)

Сердиться дуже невідомо чого.

Заговорити

[Доповнення 1910 р.] 1. Заговорит, якої ни треба. (Ю. Кміт)

Не в пору промовить негоже слово.

Заговорювати

1. Не заговоруй зуби! (Нагуєвичі)

Не говори недоладне та пусте. Натяк на примівку від зубів.

2. Тогди заговорит, коли рак свисне. (Kolberg Pokucie)

Говорять про мовчазливого або німого чоловіка.

Загодинитися

[Доповнення 1910 р.] 1. Загодинило сі на дворі. (Криворівня)

Засльотилося.

Загоїти

1. Загоjив єм банк. (Городок)

Образово замість заспокоїв.

2. Загоїть ся, загоїть, нім ся весілє скоїть. (Ількевич)

Потішають малу дівчину, що розплакалася. Пор. І, Весілля 5; Adalberg Zagoić się 1.

3. Нім ся загоїть, то ся друге скоїть. (Теребовля)

Говорять про непосидючу дитину, що десь ударилася тай плаче.

Заграти

1. Бодай тобі дітько на гробі заграв. (Буданів)

Прокляття: щоб по твоїй смерті впало лихо на твоїх спадкоємців.

2. Заграв му підскіцької. (Нагуєвичі)

Іронічно: довів його до злості, так що чоловік аж підскакує з пересердя.

3. Отото му легко заграв! (Жидачів)

Значить зробив йому щось дуже немиле, докучив йому, помстився на нім.

4. Як заграют, так танцюй. (Мінчакевич)

Значить як поведе тебе доля, так і йди.

Загріти

1. Загріє ся, як циган у вятери. (Гнідковський)

Значить там холодно, годі загрітися.

2. Лізь в ср-у тай ся загрієш. (Буданів)

Як хто жалується на холод.

3. Не загріє він тут місця. (Збараж) Нігде місця не загріє (Нагуєвичі)

Значить не пробуде довго, не привикне до тутешніх відносин.

Загромадити

1. Вже-с загромадив, що не твоє? (Нагуєвичі)

Докоряють такому, що присвоює собі чужу річ.

Загромити

1. А загромило би ті, та би ті заглушило! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе грім ударив та заглушив.

Загубити

[Доповнення 1910 р.] 1. Загубив – не засмутив сі; вмер – не звеселив сі. (Тростянець)

Загубив чернець рясу,– не жалував; умер ігумен його монастиря – він не мав чого тішитися.

Загурка

1. Чоловікові все аби загурка. (Тухля)

Значить мусить мати якусь розривку.

Загваздати

1. Загваздала того дару божого, лиш із нього коники ліпити. (Нагуєвичі)

Говорять про невдале печиво хліба, винуватячи невмілу господиню.

Зад

1. В заді очи мати. (Гнідковський)

Значить бути обережним, думати про минуле й будуще.

2. З заду до складу, а подиви сі в очи – аж сі блювати хоче. (Миколаїв над Дністром)

Про статну і рослу, а з лиця невродливу людину.

3. З заду хорошого складу, а поглянути в очи – блювати ся хоче. (Печеніжин) [Доповнення 1910 р.] З заду хорошого складу, подиви сі в очи – ригати сі хоче. (Ілинці)

Говорять про дівку або жінку добре збудовану, але погану з лиця.

4. Ні в зад, ні в перед. (Lewicki, Ількевич)

Про безвихідне положення. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 240.

5. Нуж ти мя в зад! (Дрогобич)

Бойки перед сповіддю «прощають» один одному провини ось якого формулою

– Прости мя, Хведю!

– Бог тя прости.

– І ще раз!

– Бог тя прости.

– До третого разу.

– Бог тя прости. Нуж ти мя в зад!

Ця останна фраза значить: «І ти прости мене взаємно», та підгіряни в Дрогобичі, де мені передавано це оповідання, підіймають за це бойків на сміх і витають кожного фразою: «Ну ж ти мя в зад!»

6. Хто за задом ходит, в голові розум губит. (Гнідковський)

Значить хто бігає за чужими жінками.

Задавнити

1. Задавнит сі, забуде сі. (Нагуєвичі)

На це звичайно спекулює неоплатний довжник.

Задгузь

1. Лізе в задгузь, як рак. (Нагуєвичі)

Говорять про боязливого чоловіка, що жахнувшися якоїсь думки відсувається від неї, не хоче навіть слухати її.

Задержатися

1. Не задержит ся у него нічого, як на протоці вода. (Гнідковський)

Про забудька або марнотратника.

Задерти

1. Задерла голову, як цісарська кобила. (Жидачів)

Про горду, статурну жінку.

2. Задри фіст тай бігай. (Нагуєвичі)

Говорять необачному легкодухові, що наважився на якесь пусте діло. Взято з дитячої приспівки коровам, що гедзяться, пор. І, Гедз 2.

3. Задер ноги. (Нагуєвичі) … копита. (Дрогобич)

Умер.

Задзвонити

1. Бодай тобі на завтрі задзвонили! (Буданів)

Прокляття: щоб ти завтра вмер.

Задирка

1. Задирки на пальцьох, як шпортати бульбу пальціма. (Нагуєвичі)

На переднівку «шпортають» бульбу, тобто не коплють, а встромляючи пальці в пухку землю виймають більші бульбочки, а менші лишають. При тім на кінцях пальців довкола нігтя робляться болючі задирки.

Задний

1. Він задним двором не може йти. (Нагуєвичі)

Говорять про хворого, що терпить запором.

Задниця

1. Задниця не скльинка, а кирва не гусьльинка. (Гринява)

Значить задницю можна бити, скільки хотіти, а крови пролити не шкода.

Задри

1. Коли руки втерти в мішок, то будут задри на пальцях. (Добросин)

Вірування чи може якась дійсна обсервація. Мішок, звісно, той, що вдягав на себе пастух ідучи на ніч з кіньми на пасовисько і якай у холодну ніч служить йому і постіллю і укриттям.

Задригнутися

1. Бода-с сі задригнув! (Нагуєвичі)

Значить щоб ти сам себе завісив. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 190.

Задубіти

1. Аж єм весь задубів. (Комарно)

Стратив рух зі страху або з зачудування.

2. Задубів на місци. (Нагуєвичі)

Згинув або остовпів зі страху.

Задути

1. Задув му свічки в очох. (Нагуєвичі)

Значить ударив у лице так, що й світа не бачив, засмутив його сумною звісткою.

Заждати

1. Зажди-но, свине, покіль не застине! (Гринява)

Уговкують такого, що хапається до якогось діла, не маючи до того підготування і не ждучи відповідної хвилі.

Зажити

[Доповнення 1910 р.] 1. Зажив молодого, няй шукає старого. (Ю. Кміт)

Значення неясне.

Зажмурити

1. Зажмури очи та лізь у безодню. (Кукизів)

Говорять такому, що не хоче слухати доброї ради; значить іди на свою загибель.

2. Зажмуривши очи можеш зайти. (Нагуєвичі)

Значить не можеш заблудити, дорога рівна. Пр. Erasm 100, 431.

Заздрити

1. Заздрит ми, аж му очи рогом лізут. (Крехів)

Про заздрого чоловіка, що не бажає іншому добра.

Заздрісний

1. Заздрісний як попівське око. (Тисьмениця)

Попів здавна вважають завидющими та ненаситними.

Заздрість

1. Заздрість го розпирає. (Нагуєвичі) … не дає му дихати. (Ясениця Сільна)

Говорять про заздрого чоловіка.

Зазирати

1. Зазирає, як сорока в кість. (Ценів)

Цікавий, а при тім боязливий.

2. Зазирає, як щур з муки. (Нагуєвичі)

Виглядає з криївки.

[Доповнення 1910 р.] 3. Зазирає, гей би добра свого допантровував. (Тростянець)

Дивиться заздро.

Зазір

1. Ані му зазору не видно. (Березів)

Ані сліду, ані тіні його не видно.

[Доповнення 1910 р.] 2. І зазором не видати. (Гнідковський)

Ані сліду його не видно.

Зазнати

1. Зазнаєш ти ще біди, тай не малої! (Нагуєвичі)

Говорять чоловікові гордому на свої достатки.

2. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. (Ількевич)

Таким способом зло являється в житті презервативою від іще більшого зла.

3. Шьи зазнаю того гаразду. (Ростоки)

Говорить дівка, що не хоче занадто вчасно йти заміж.

Заїди

1. Дав му по заїдах. (Нагуєвичі)

Заїдами називають жовті нашкірки на дзьобах у молодих птахів. Отже приказка значить: дав молодому чоловікові по лиці.

2. Ще в тебе заїди не зійшли. (Нагуєвичі)

Значить ти ще молодий, молокосос.

Заїжджати

1. А не заїжджай, бо то ще лоша. (Гнідковський)

Не псуй його силу, не вживай його до тяжкої праці. Заїжджати – перший раз уживати молодого коня чи то під сідло, чи до шлиї.

Заїстися

1. Заїв сі червонов. (Нагуєвичі)

Значить закровавився, з лиця чи з уст потекла кров.

2. Заїли сі єден на другого, як пси на перелазі. (Нагуєвичі)

Говорять про сварливих та завзятих сусідів, що вічно чубяться.

3. Як сі заїм, то му й не то повім. (Голобутів)

Значить як розсерджуся, то виговорю йому всю правду.

Заїхати

1. Заїхав му віз сіна до голови. (Гнідковський)

Якась уперта думка засіла йому в голові.

2. Заїхав му по макоїдах. (Нагуєвичі)

Ударив у лице.

3. Заїхало в голову, як чотири фіри сіна. (Кукизів)

Уперся, баламутить про щось, чого не розуміє.

4. Отто му заїхав. (Нагуєвичі)

Задав загадку, наробив клопоту, вдарив у лице.

5. Як ми заїхав миже вочи, аж ми свічки стали. (Жидачів)

Значить ударив сильно в лице.

[Доповнення 1910 р.] 6. Як ти заїду, то лиш раз квікнеш. (Нагуєвичі)

Заїхати – вдарити в лице або в потилицю. Пор. Wander ІІ, Haunen 40.

[Доповнення 1910 р.] 7. Як ти заїду, то світа не ввидиш. (Нагуєвичі)

Вдарю так, що тобі в очах темно стане. Пор. Wander ІІ, Haunen 33.

Зайда

1. Зайда з десьитої границі. (Нагуєвичі)

Говорять про чужосільного чоловіка, що оженився в селі.

Займити

1. Займи моє, нехай не реве. (Коломия)

Як хто не в своє вмішується, та ще й не до ладу.

Зайти

1. Бода-с зайшла в трістє, та в синє возиро. (Жидачів)

Прокляття: щоб ти пішла там, де мусила б пропасти.

2. Вас діти зайдут, як ослабнете, а мене хто? (Лолин)

Говорить бездітний чоловік, якого в слабості нікому доглянути.

3. Зайде на хвилю, обмовит на милю. (Сороки)

Про відомого обмівника, що бігає по хатах, а потім розносить усякі сплітки.

4. Зайди з ним у бесіду! (Нагуєвичі)

Значить почни а ним розмову, Отже то він тобі наговорить такого, що ти й не надієшся.

5. Зайди си тут світа! (Нагуєвичі)

Значить дай собі раду, доробися. Іронічно, нібито: тут годі доробитися.

6. Зайшла би на тебе шьильга! (Нагуєвичі)

Клянуть злого пса або загалом худобину.

7. Зайшла жінка в тьиж. (Нагуєвичі)

Заваготіла.

6. Зайшло їм за марне слово. (Голобутів)

І наслідком того посварилися.

9. Зайшло на мене сім бід. (Нагуєвичі)

Жалується бідний чоловік.

10. Зайшов у безвісти. (Жидачів)

Пішов і не чути про нього.

11. Зайшов у велике галузє. (Нагуєвичі)

Напіткав у своїм ділі на великі і різнородні трудності.

12. Оттут зайди в голову! (Ценів)

Значить тут клопіт, над яким треба довго думати.

13. Хоть куди зайдеш, а до гробу трафиш. (Крехів)

Говорять до непосидючого, вандрівного чоловіка.

14. Хто ж мене зайде, як мі слабість найде? (Нагуєвичі)

Жалувався вдовець, ховаючи жінку.

15. Що меже вами зайшло, най меже вами буде! (Нагуєвичі)

Уговоряють посварених мужа й жінку, щоб не виносили своїх сварок між людей.

16. Як зайдеш за Дунай, тогди вже не думай! (Нагуєвичі)

Коли зробиш рішучий крок у якомусь ділі, то вже веди до кінця і не думай вертатися.

Заказувати

1. Будеш і сотому заказував. (Дорожів)

Поучений власним досвідом будеш відмовляти, аби не робили цього.

2. І десьитому закажу. (Нагуєвичі)

Значить такий поганий досвід зробив, що всіх відстрашу від такого діла. Пор. Носович 315.

3. Заказав, аби нигде нич. (Тухля)

Звелів мовчати, держати секрет.

4. Заказана ми туди дорога. (Березів)

Я в таких відносинах з тим чоловіком, пересварився з ним, що не хочу йти до нього.

5. Заказані яблука найліпше смакуют. (Kolberg Pokucie)

Натяк на пригоду прародичів у раю.

6. Що заказане, до того чоловіка тьигне. (Нагуєвичі)

Дуже стара обсервація, відома ще про заказ у раю, пор. Adalberg Zakazany 1.

Закалець

1. Закалець на палець. (Ількевич)

Говорять про невдатно випечений хліб.

Закарати

1. Отож то мене закарало! (Нагуєвичі)

Це стало мені на перешкоді, не позволяє мені зробити якесь діло.

Закарбувати

1. То на тебе давно закарбовано. (Нагуєвичі)

Це стоїть на твоїм рахунку, це ти повинен вирівняти. Натяк на панщизняні відносини, коли двірські, так звані карбові, на окремих палицях карбами значили, що хто відробив, а що ще винен.

Закаятися

1. Закаяв сі до самої смерти. (Нагуєвичі)

Дав собі зарік не робити цього більше.

Заклад

1. О що заклад, що так буде, як я кажу? (Нагуєвичі)

Викликає чоловік чоловіка на заклад.

Закладатися

1. Хто сі закладає, той усе докладає. (Ясениця Сільна)

Програвши заклад мусить тратити. Пор. Záturecky 178, хоч у словаків у іншім значенні.

Заклекотіти

1. Бодай за тобов заклекотіло, куди підеш! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб під тобою запалася земля.

Закликати

1. Заклич горівки! (Нагуєвичі)

Еліптично: заклич орендаря і скажи йому принести горівки.

Заколотити

1. Заколотили, гий горох з капустою. (Жидачів)

Про безладну мішанину речей, не зв’язаних із собою.

2. Заколотили, гий кашу з маком. (Жидачів)

Перемішано не зовсім естетично, а все-таки смачно.

Закомашитися

[Доповнення 1910 р.] 1. Закомашьило мині в голові. (Ю. Кміт)

Потемніло, помішалося.

Закон

1. Закон павутина, в котрій муха путає ся, а чміль пролітає. (Гнідковський)

Загально відоме спостереження про безкарність великих злодіїв.

Закопане

1. Вибрати ся до Закопаного. (Чертіж)

Значить умерти. Аналогічна латинська приказка пор. Erasm 383.

Закоритися

[Доповнення 1910 р.] 1. Закорив си чогос. (Снятин)

Завзявся.

Закосичитися

1. Закосичився ним якийсь бісок. (Лолин)

Значить він десь пропав, повіявся кудись.

Закрити

[Доповнення 1910 р.] 1. Закрий чужий гріх, Бог два простит. (Тростянець)

Людяність вимагає того, щоб бути поблажливим на чужі гріхи.