Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Дорога

Іван Франко

1. А бодай ти дороги не стало! (Жидачів)

Значить щоб ти не міг нікуди йти.

2. Аж тепер я на добрій дорозі. (Нагуєвичі)

Значить догадався, в чім діло. Пор. Wander IV, Weg 294.

3. А нам чьис у дорогу. (Нагуєвичі)

Говорять гості, збираючися з гостини, а також старі люди, думаючи про недалеку смерть.

4. Ану там з дороги! (Нагуєвичі) Вступи ми сі … (Нагуєвичі) Вступ сі … (Нагуєвичі) Гибай … (Нагуєвичі)

Окрики селян, що їдуть возами, до когось, що стає їм у дорозі.

5. Бодай єс на песі дороги зійшов! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти звівся нінащо.

6. Бодай му дороги не було ні за ним, ні перед ним. (Нагуєвичі)

Прокляття, щоб помер, перестав ходити.

7. В дорозі, в гостині памятай о худобині. (Ількевич)

Правило давніх подорожних, що мусили дбати про всяку дрібницю, коли не хотіли сопинитися серед дороги. поляк каже: W drodze pilnuj konia, a w domu żony. Adalberg Droga 23.

8. В дорозі і баба – дар божий. (Русів)

Баба звичайно зла на перехід, її стріча ворожить лихо, та мандрівцеві, що стужився за людьми, це байдуже.

9. В дорозі памятай о небозі. (Уриче)

Небогою тут зоветься жінка, що нібито сидить дома і жде чоловіка.

10. В дорозі сі забавив. (Нагуєвичі)

Найпростіша вимівка чоловіка, коли його жінка питає: де був так довго?

11. В дорозі як знайдеш. (Нагуєвичі)

Еліптичний вислів: те що візьмеш із собою з дому, в дорозі тобі видається як добра знахідка, набере більшої вартості.

12. Вернув сі з пів дороги. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що зачав якесь діло, а потім роздумавши покинув.

13. Вє, доки дорога є, як не стане – давай пане. (Миколаїв над Дністром)

Говориться, коли кінь застрягне й не може далі їхати.

14. Вже мене з дороги не зіб’єш. (Коломия)

Значить не дам збаламутити, звести себе.

15. Вже ми ніщо в дорозі не стоїт. (Коломия)

Значить нема ніякої перешкоди. Пор. Wander IV, 320.

16. Вже я на божій дорозі. (Березів)

Значить швидко буду вмирати. Пор. Muka 2264; Wander IV, Weg 270.

17. Взьив сі на круті дороги. (Нагуєвичі)

Пішов крутити, повів діло ошуканством.

18. Вибив му дорогу з голови. (Нагуєвичі)

Відмовив його від якоїсь мандрівки.

19. Вибрав сі в велику дорогу. (Нагуєвичі)

Взяв на себе велике, трудне діло. Пор. німецьке: взяв дорогу під ноги, Wander IV, Weg 283.

20. Вивів го на добру дорогу. (Нагуєвичі)

Дав йому добру раду, або іронічно: направив його на згубу. Пор. Wander IV, Weg 259.

21. Він на смертельній дорозі. (Нагуєвичі)

Йому вже близько до смерті, його хвороба невилічима.

22. Він уже на добрій дорозі. (Нагуєвичі)

Значить його діла поправилися, він набрався ліпшого розуму. Пор. Wander IV, Weg 318 – 319.

23. Вліз ми в дорогу. (Нагуєвичі)

Вмішався в моє діло, зробив мені перепону.

24. Возьми си то на дорогу! (Нагуєвичі)

Значить не лише харчі, але також мудру раду.

25. Все він міні в дорозі стає. (Нагуєвичі)

Противиться мені, стає на заваді. Пор. Wander IV, Weg 302.

26. Всім нам єдна дорога. (Нагуєвичі)

Значить всім нам доведеться вмирати.

27. Вступи ми сі з дороги! (Нагуєвичі)

Не спиняй, не чіпай мене. Пор. Wander IV, Weg 312.

28. Вузка нам дорога, не розминемо сі. (Нагуєвичі)

Значить діло таке, що між нами мусить дійти до конфлікту.

29. Готова дорога до нещістьи. (Нагуєвичі)

Говорять про небезпечне діло, що може довести до поганих наслідків.

30. Держи сі дороги! (Нагуєвичі)

Значить не збочуй з неї. Пор. Záturecky 146.

31. Дістав за дорогу. (Нагуєвичі)

Значить за те, що прийшов кудись або приніс щось.

32. Добрий кусень дороги виверг. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що йдучи дорогою зійшов на просту півперечку і нце обходив далекого коліна.

33. Дорога – вороги карати. (Гнідковський)

Погана, вибоїста дорога; проїдеш нею, то мов відбув кару. Пор. німецьке: Das ist der Weg den Hals zu brechen, Wander IV, Weg 268.

34. Дорога від стола до порога. (Нагуєвичі)

Жартують, коли хтось журиться якоюсь невеликою і безпечною подорожжю. Пор. Adalberg Droga 3.

35. Дорога до Бога. (Нагуєвичі)

Значить смерть.

36. Дорога кожному вільна. (Нагуєвичі)

Вона річ публічна, а не приватна. Пор. Wander IV, Weg 48.

37. Дорога ми сі стелит. (Нагуєвичі)

По різних признаках віщують наперед, що комусь треба буде йти кудись, у друге село або до міста. Сі знаки називають: «дорога стелиться».

38. Дорога на кінци язика. (Нагуєвичі)

Значить кожний може її допитатися. Пор. Wander IV, Weg 166; Čelakovský 74; Adalberg Język 51; Záturecky с. 52.

39. Дорога рівна як тік. (Нагуєвичі)

Тік навмисно убитий і вирівняний для молотьби. Пор. Wander IV, Weg 334; у німців: eben wie der Tisch; Záturecky 223.

40. Дорога, хоть єйцем коти. (Гнідковський) … рівна, хоць єйце … (Нагуєвичі)

Значить гладка, рівна, добре вбита. Пор. Adalberg Droga 2.

41. Дорога як з пєца на голову. (Нагуєвичі)

Значить стрімка, спадиста. Пор. Záturecky 223.

42. Дорога як терном. (Ценів) … як по груді. (Нагуєвичі)

Значить невигідна, болюча. Пор. Wander IV, Weg 357.

43. Дорога як ремінь. (Борки)

Рівна, але вбита в самій глині, без каменя.

44. Дорога як ухо. (Гнідковський)

Значить рівна, їдеш тихо, без туркоту.

45. Дороги би ти не стало! (Нагуєвичі)

Лаються, коли хтось, покинувши дорогу, іде стежкою або цілим полем.

46. Дорогу кожний допче. (Нагуєвичі)

Кожний пробує осягнути свою ціль як знає.

47. Дорозі ніде кінцьи нема. (Нагуєвичі)

Все одна входить у другу. Німець жартує: Da hört der Weg auf на означення, безвихідного положення, пор. Wander IV, Weg 263, 264.

48. Другим дорогу вказує, а сам болотом бриде! (Гнідковський)

Про дурного, упертого чоловіка.

49. Завернув го з дороги. (Нагуєвичі)

Відмовив, спонукав покинути якесь діло.

50. Займає дорогу то туда, то сюда. (Лучаківський)

Значить заточується, лише мисліте по дорозі.

51. Заїхав ми півперек дороги. (Нагуєвичі)

Попсував мої плани, зробив мені наперекір.

52. Заказав му дорогу. (Нагуєвичі)

Заборонив туди ходити або щось робити.

53. Заорав ми дорогу. (Нагуєвичі)

Відняв можність ходити кудись, робити якесь діло. Пор. Wander IV, Weg 300, у німців: verhauen, зарубав, так само у словаків, див. Záturecky 213.

54. Запала би сі за ним дорога! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб не вернув більше.

55. Збив єм сі з правої дороги. (Нагуєвичі)

Заблудив, помилився в виборі дороги.

56. Зблудив із правої дороги. (Вороблевичі)

Образово: замилився, попав не туди, де треба. Пор. Wander IV, Weg 364.

57. Звернути кого на дорогу. (Гнідковський)

Направити, напутити його.

58. Звів го на злу дорогу. (Нагуєвичі)

Спокусив, намовив на щось лихе. Пор. Wander IV, Weg 301, 305.

59. Згубив дорогу. (Нагуєвичі)

Не знає, куди йти, що робити в житті.

60. Змилив дорогу. (Нагуєвичі) Схибив з … (Голобутів) Збив ся … (Криворівня)

Не додержав первісного наміру, не видержав діла як слід. Пор. Wander IV, 315.

61. Знайшов на гладкі дорозі біду. (Нагуєвичі)

Говорять про несподівану лиху пригоду. Пор. Adalberg Droga 8, 9.

62. Знайшов свою дорогу. (Ясениця Сільна)

Знайшов діло, для якого він здібний, знайшов те, до чого він покликаний. Пор. Wander IV, Weg 264.

63. З чистої дороги зблудити. (Гнідковський)

Це вже крайній доказ неоглядності. Пор. Wander IV, Weg 13.

64. Іде в три дороги. (Нагуєвичі) … в три путі. (Лолин)

Іде блукаючи, сам не знає, куди, іде п’яний.

65. Іде дорогов, дороги питає. (Нагуєвичі)

Про необачного роззяву.

66. Іди в погану дорогу! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тобі погано велося.

67. Іди просто за дорогов. (Нагуєвичі)

Значить не розпитуй, держися дороги.

68. Іди свойов дорогов! (Нагуєвичі)

Говорить чоловік стрічному, що починає з ним сварку. Пор. Wander IV, Weg 358.

69. І на гладкій дорозі чоловік часом послизнеться. (Замулинці)

Нещастя спіткає чоловіка і там, де б його найменше можна було надіятися.

70. І я на тій самій дорозі стою. (Нагуєвичі)

Значить і я те саме задумав робити, або: і мені грозить те саме лихо.

71. Кожда дорога має своє болото. (Скалат)

Говорять скалатські міщани, коли околичні люди кепкують із скалатського болота. Пор. Wander IV, Weg 121.

72. Кождому своя дорога. (Ценів)

Значить кожний нехай держиться свого способу життя. Пор. Wander IV, Weg 166.

73. Кому дорога, тому чьис. (Нагуєвичі)

Говорять вибравшися в дорогу і рушаючи вже. Пор. Adalberg Droga 12.

74. Кривими дорогами ходиш. (Нагуєвичі)

Нещиро говориш, нечесних способів уживаєш. Пор. Wander І, Gasse 13; IV, Weg 351. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 148.

75. Куди йду, туди ми дорога. (Нагуєвичі)

Відповідає п’яний або добрий знайомий на питання властителя стежки: а куди тут ідеш?

76. Кучит ми сі дорога. (Нагуєвичі)

Говорить мандрівець, що вже довго остає в дорозі.

77. Мало ти битої дороги? (Голобутів)

Сердиться мужик на такого, що зійшовши з битої дороги, топче собі стежку по полі. Німець каже: Der Weg will Leute haben, Wander IV, Weg 47.

78. Міні єдна дорога. (Нагуєвичі)

Я вже зважився, робитиму своє діло до кінця.

79. Мушу накладати дороги. (Нагуєвичі)

Значить мушу йти довше, далі ніж первісно думав.

80. На битій дорозі трава не росте. (Коломия)

Загально відоме спостереження, пор. Adalberg Droga 18; Wander IV, Weg 14, 19.

81. На бік з дороги, бо йде пан безногий! (Нагуєвичі)

Жартують, коли проїздить панська бричка. Пор. Wander IV, Weg 261, 337.

82. Наложив дороги в-задвоє. (Нагуєвичі)

Значить пішов хибною дорогою і мусив робити значні обходи, поки дійшов до мети.

83. На рівній дорозі горба си шукає. (Нагуєвичі)

Горб тут у двоякім значенні: дійсного горба і якоїсь пригоди, наслідком якої йому хтось зламає хребет, так що він згорбатіє. У німців лиш одно значення. Er sucht auf ebenem Wege einen Hügel, Wander IV, Weg 326.

84. Нате вам на дорогу. (Нагуєвичі)

Говорять, подаючи бідному подорожному милостиню.

85. На тій дорозі нічого не найдеш. (Нагуєвичі)

Цим способом нічого не осягнеш.

86. Наші дороги розійшлися. (Станіславів)

Значить нам не приятелювати, не товаришувати більше. [На цю тему написано поезії Лесі Українки «», «» (1891 р.). – М. Ж., 9.04.2021 р.]

87. Не бав сі в дорозі. (Нагуєвичі)

Не гайся, поспішайся.

88. Не дає дороги перейти. (Нагуєвичі)

Говорять про напасного чоловіка.

89. Не збочуй з дороги, бо відпокутуют ноги. (Зазулинці)

Значить заблудиш і мусиш ходити далеко довше. Пор. Wander IV, Weg 148.

90. Нема злої дороги до своєї небоги. (Залісє) … лихої … до моєї … (Залісє)

Коли любов окрилює чоловіка, то він не боїться хоч і найгіршої дороги.

91. Нема ми кому дорогу показати. (Нагуєвичі)

Значить я стою безрадний, не знаю, до чого братися.

92. Обом нам єдна дорога. (Нагуєвичі)

Оба від одною загрозою, обох жде те саме.

93. Остатна би ти дорога була! (Нагуєвичі)

Щоб ти останній раз ішов у дорогу.

94. Перед нами ще велика дорога. (Нагуєвичі)

Значить перед нами ще багато діла.

95. Перейшов го на дорозі. (Нагуєвичі)

Значить умисно дожидав, коли він буде йти тою дорогою, і здибався з ним.

96. Пересів го на дорозі. (Нагуєвичі)

Значить чатував на нього, кинувся на нього розбоєм.

97. Переїхало ми дорогу. (Нагуєвичі)

Значить зайшла якась перешкода і тому не можу цього зробити.

98. Переср-в ми дідько дорогу. (Нагуєвичі)

Випала якась глупа, погана перешкода в довершенні діла.

99. Песьими дорогами пішла. (Нагуєвичі)

Скурвилася, розлайдачилася.

100. Пішов блудною дорогою. (Гнідковський)

Зледащів, зійшовся з лихими людьми.

101. Пішов на вічну дорогу. (Нагуєвичі)

Значить умер, попрощався зі світом.

102. Пішов питаючи дороги. (Нагуєвичі)

Значить не знає дороги, розпитує людей; образово також: пішов до невідомої цілі, на непевне.

103. Пішов у дорогу. (Нагуєвичі)

Значить його нема дома і не буде довший час.

104. Пішов у три дороги. (Нагуєвичі)

Значить блукаючи, сам не знаючи куди й по що.

105. По за дорогов дороги шукає. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що маючи в руках добре і певне діло, силкується хитрити та шукати чогось іншого.

106. Показав му добру дорогу. (Нагуєвичі)

Значить дав добрий (або й іронічно поганий) приклад. Пор. Wander IV, Weg 217.

107. Показує дорогу, а сам в болото лізе. (Ількевич)

Говорять про фальшивих пророків, приміром про священників, що моралізують у проповідях, а самі живуть погано.

108. Прикра дорога під гору. (Нагуєвичі)

Значить важка, обтяжна.

109. Причинив си дороги. (Нагуєвичі)

Значить пішов обхідною, непростою дорогою.

110. Проста дорога найліпша. (Нагуєвичі)

Загальна обсервація. Пор. Wander IV, Weg 58.

111. Простов дорогов найборше зайдеш. (Нагуєвичі)

Говорять також переносно, в значенні чесних способів ведення діла. Пор. Adalberg Droga 21.

112. Протоптав до мене дорогу. (Нагуєвичі)

Значить, часто ходив до мене, допрошувався чогось.

113. Пся би ти дорога була!

Щоб ти пішов ніворотом, щоб ти пропав!

114. Серед дороги сі мене чепив. (Нагуєвичі)

Це вважається тяжчою провиною, коли хтось зачепить чоловіка на публічній дорозі.

115. Середна дорога найліпша. (Львів)

Образово: з-поміж суперечних думок треба завше вибирати посередню. Пор. Adalberg Droga 22.

116. Спер му дорогу. (Нагуєвичі)

Значить заборонив йому ходити тою дорогою. Пор. Wander IV, Weg 298.

117. Спішно ми в дорогу. (Нагуєвичі)

Значить не маю часу гаятися з тобою.

118. Справив го на дорогу. (Нагуєвичі)

Значить порадив йому добре, показав вихід із трудного діла.

119. Став ми в дорозі. (Нагуєвичі)

Значить спинив моє діло, перешкодив мені.

120. Ступай з дороги, бо їде безногий! (Ількевич)

Мабуть колись возили безногого пана та зганяли отак людей із дороги. Тепер ця приказка перейшла на дитячу забаву, пор. вище ч. 81.

121. Та бо ти сі дороги не держиш! (Нагуєвичі)

Значить баламутиш, говориш нелогічно.

122. Така дорога, що ледво душу з чоловіка не витрясе. (Лімна)

Говорять про каменисту або грудовату дорогу. Пор. Záturecky 223.

123. Такими дорогами я не звик ходити. (Нагуєвичі)

Я цураюся таких способів, такого нечесного поступування.

124. Там є кусень дороги. (Нагуєвичі) … шмат … (Жовква)

Значить це не близько, це досить далеко.

124. Там така дорога, як з пєца. (Нагуєвичі)

Значить стрімка, спадиста, небезпечна.

125. Тепер я вже на битій дорозі. (Коломия)

Значить тепер знаю, куди йду, що маю робити.

126. Тобі єдна дорога, а міні десіть. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік до другого, за яким довго і безхосенно шукав приміром у лісі або на ярмарку в людськім стиску.

127. Тов дорогов далеко не зайдеш. (Нагуєвичі)

Остерігають чоловіка, що пустився на кепську дорогу, на крадіж, ошуканство.

128. Тов дорогов зо мнов ні до чого не дійдеш. (Нагуєвичі)

Сими способами не осягаєш своєї цілі, я на таке не подамся.

129. Тогди дорога не спішна, коли розмова потішна. (Ількевич)

При веселій, дружній розмові дорога не кучиться.

130. Того на дорозі не найдеш. (Нагуєвичі)

Значить це не аби яка дрібниця, це діло важне і коштовне. Пор. Wander І, Gasse 18: IV, Weg 267.

131. То далека дорога. (Нагуєвичі)

Річ важка до осягнення.

132. То міні не по дорозі. (Нагуєвичі)

Значить мій шлях не туди йде, це діло мені невідповідне.

133. То міні по дорозі. (Нагуєвичі)

Значить це діло я зроблю, воно мені наручне.

134. Туди ми дорога! (Нагуєвичі)

Я якраз сюди хочу йти і це робити. Характеризують сильного, самовільного чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 134.

135. Тота дорога кривуліма йде. (Нагуєвичі)

Значить ти пускаєшся на якісь хитрості та підступи.

136. Туди йому й дорога була! (Тустановичі) … му дорога! (Нагуєвичі)

Значить пропав, так з ним і мусіло статися відповідно до його вдачі.

137. Тут тобі нема дороги. (Нагуєвичі)

Значить ти сюди не ходи, цього діла не зачинай.

138. У пропасть дорога ховзка. (Комарно)

На ній найлегше впасти. Пор. Wander IV, Weg 97.

139. Хто дороги не знає, най ся людей питає. (Борки)

Це найпростіший, але не скрізь вигідний спосіб орієнтації. Пор. Wander IV Weg 231; Záturecky 52.

140. Хто дороги не питає, той ногами набиває. (Нагуєвичі)

Правило для всякого подорожного.

141. Хто часто в дорозі, був під возом і на возі. (Ількевич Petruszewicz) … бив … (Мінчакевич) … буває … (Залісє)

Значить у дорозі треба приймати добрі і злі пригоди.

144. Ци нема там змильної дороги або суворотів? (Голгочі)

Питають проїзжі у селян серед безмежних подільських піль з їх звичайно вглублепими дорогами.

145. Ци ти дорога тісна? (Нагуєвичі)

Кричить фурман, коля інший фурман зачепить його віз за колесо. Пор. Wander IV, Weg 343.

146. Ци ти дороги не стало? (Нагуєвичі)

Тобто: що не йдеш нею і шукаєш собі зачіпки зі мною.

147. Ци я для тебе дорогу зробив? (Нагуєвичі)

Коли хтось іде або їде неїждженою, приватною, звичайно затиченою дорогою.

148. Ци я твойов дорогов іду? (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якого інший чіпається на дорозі.

149. Ці то міні дорога не вільна? (Нагуєвичі)

На дорозі зачіпати нікого не слід, бо «дорога вільна».

150. Ци туди дорога? (Нагуєвичі)

Значить чи ти мусиш сюди йти? Чи так мусиш братися до цього діла?

151. Чого міні в дорогу лізеш? (Нагуєвичі)

Значить чого мішаєшся в моє діло?

152. Широка дорога до пекла. (Станіславів)

Загальна теологічна теза. Пор. Wander IV, Weg 96.

153. Ще ми дорога не заорана. (Нагуєвичі)

Значить мені вільно туди ходити.

154. Ще не конець тій дорозі. (Нагуєвичі)

Значить ще моє діло не довершене.

155. Щіслива ти дорога! (Нагуєвичі)

Бажають тому, хто рушає в дорогу.

156. Що тобі дорогу перебігло? (Нагуєвичі)

Що трапилося тобі таке неприємне? Пор. Wander IV, Weg 365;

157. Я з дороги трудний. (Нагуєвичі)

Утомлений дорогою.

158. Яка ми то дорога! (Нагуєвичі)

Значить невелика, не важка.

159. Яку ми Пан Біг дорогу дав, таков іду. (Стрий)

Яке заняття, становище в житті я зайняв, такого і держуся.

160. Я простими дорогами ходжу. (Нагуєвичі)

Значить я поступаю чесно й одверто. Пор. Wander IV, Weg 339.

161. Я твоїми дорогами не ходжу. (Нагуєвичі)

В сварці говорить один одному, себто: а не пускаюся так як ти на погані способи.

162. Я тими дорогами давно ходив. (Нагуєвичі)

Значить забув уже, куди тут ходиться, забув ті способи, яких тут треба уживати.

163. Я тут дороги не зробив. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якого властитель зупиняв на приватній дорозі, а він звиняється, що не знав, що туди не можна.

164. Я ще на двох дорогах. (Станіславів)

Я ще сумніваюся, чи робити це, чи ні.

[Доповнення 1910 р.] 165. Дорога минат ся, ги тот дим. (Звиняч Горішний)

Їдучи вона немов уходит із-під ніг.

[Доповнення 1910 р.] 166. Кажуть: на дорозі знайди, а порахуй. (Карлів)

Це потім може бути важне для згубленої речі, особливо грошей.

[Доповнення 1910 р.] 167. Крута до того дорога. (Нагуєвичі)

Це нелегко здобути або осягнути.

[Доповнення 1910 р.] 163. Мені ся дорога проступат. (Звиняч Горішний)

Мабуть стелиться.

[Доповнення 1910 р.] 169. Пішли дороги ровами. (Тростянець)

На Поділлі звичайно дороги йдуть досить глибокими ровами, чи то вимуленими водою чи прокопаними навмисно.